Ухвала суду № 106654544, 05.09.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22423/22-а

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2022 року суддя Печерського районного суду міста Києва Григоренко І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, протоколу про адміністративне правопорушення та закриття провадження, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (далі - відповідач, ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, протоколу про адміністративне правопорушення та закриття провадження.

Перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами, суддею встановлено наступне.

Так, позовна заява повинна відповідати вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення п. 2, 7, 8, 9, 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, позовна заява не містить: повну інформацію щодо місця проживання чи перебування позивача, в тому числі, поштовий індекс; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з приписами ч. 2 та 4 ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

При засвідченні документів учасникам судового процесу необхідно враховувати вимоги до змісту та розташування реквізитів документів, встановлені п. 5.26 Національного стандарту України ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (затверджена Наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020р. № 144 з 2021-09-01) відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

З доданих до поданої заяви документів вбачається, що вони засвідчені з порушенням, встановленого порядку, а саме: відсутній підпис особи, яка засвідчувала копії та дата їх засвідчення.

Нормами ст. ст. 287, 288 КУпАП передбачено, що постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом. Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає оскарженню до суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, визначений статтею 289 КУпАП. У вказаній статті передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Тобто, процесуальний закон обмежує право звернення до адміністративного суду певними часовими рамками, що сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення строків звернення до суду законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Зазначена позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, який вказав, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі, і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, «Стаббігс на інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії»).

Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує протокол про адміністративне правопорушення від 24.06.2022 та постанову про накладення адміністративного стягнення від 24.06.2022, втім, саму позовну заяву позивачем подано лише 29.08.2022, що свідчить про порушення процесуальних строків, визначений статтею 289 КУпАП.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З урахуванням зазначеного, позивачу необхідно, протягом десяти днів з дня вручення ухвали, подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням поважності причин такого пропуску.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При зверненні до суду позивач судовий збір не сплатив, посилаючись на ч. 5 ст. 288 КАС України як на підставу звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, статтею 3 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік об`єктів справляння судового збору. Зокрема, відповідно до ч. 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви. Винятки з цього правила, встановлені у ч. 2 цієї статті, у якій відсутня вказівка, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, порядок оскарження яких, передбачений ст. ст. 287, 288 КУпАП.

У статті 5 Закону України «Про судовий збір», якою встановлені перелік осіб, що під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, також відсутня норма про звільнення від сплати судового збору особи, яка подала до суду позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до висновку про застосування норм права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 (провадження № 11-1287апп18), у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Такої ж правової позиції у подібних правовідносинах дотримується і Верховний Суд, зокрема в постановах від 09.07.2020 у справі №640/20172/16-а (провадження №К/9901/16399/18), від 13.08.2020 у справі №455/1535/16-а (провадження №К/9901/45129/18, №К/9901/45131/18), від 24.12.2020 у справі №725/3806/16-а (провадження №К/9901/14205/18, №К/9901/14206/18), від 14.01.2021 у справі №545/2527/16-а (провадження №К/9901/42611/18), від 01.04.2021 у справі №642/4267/19 (провадження №К/9901/1475/20).

Підстав для відступу від наведеної правової позиції не знайшов і Верховний Суд у постанові від 11.05.2022 у справі № 461/4281/17 (провадження №К/9901/42467/18).

Таким чином, судовий збір, його об`єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення від його сплати, встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.

Згідно з ч. 2 ст. 169 КАС України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Нормою ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2022 року - 2 481,00 гривні.

Таким чином, позивачу за подання позовної заяви до суду необхідно сплатити судовий збір у сумі 496 грн. 20 коп. на наступні реквізити:

Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс.р-н;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

Рахунок отримувача: UA228999980313181206000026007;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Код класифікації доходів бюджету: 220 30 101;

Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Печерський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

За таких обставин, адміністративний позов ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 160 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі усунення недоліків, позовну заяву в новій редакції необхідно подати разом із копіями заяв та доданими до неї документами відповідно до кількості учасників процесу.

Роз`яснити позивачу, що згідно ч. 3 ст. 160 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 42, 44, 46, 94, 123, 160-161, 169, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 287-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та протоколу про адміністративне стягнення, закриття провадження, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки позовної заяви.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений та підписаний суддею 05.09.2022 року.

Суддя І.В. Григоренко