Ухвала суду № 106647878, 07.10.2022, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №339/299/22

15

2/339/117/22

У Х В А Л А

про усунення недоліків

07 жовтня 2022 року м. Болехів

Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Скригун В.В.,розглянувши позовну заяву Болехівської міської ради Івано-Франківської області до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

Міський голова м.Болехів Яцинин І.В. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить зобов`язати відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку 0,0030 га. комунальної власності, згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки, яка прилягає до земельної ділянки кадастровий № 2610200000:01:054:0204, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом демонтажу дерев"яної споруди в місячний термін з часу набрання рішенням законної сили по даній справі.

Ознайомившись з вказаним позовом, приходжу до висновку, що він підлягає залишенню без руху з слідуючих підстав.

Позовна заява - це офіційний документ, що відноситься до основного виду ділового мовлення. Крім чітко визначеного переліку необхідних відомостей, які мають бути в ній зазначені, вона має бути належним чином оформленою, мати доступний, зрозумілий та логічно послідовний виклад.

В роз`ясненнях, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Так, при вирішенні питання про відкриття провадження в справі з`ясовано, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно п.п. 4, 5 ч. 3ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивача просить зобов`язати відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку 0,0030 га, комунальної власності, згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки, яка прилягає до земельної ділянки кадастровий № 2610200000:01:054:0204, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом демонтажу дерев"яної споруди в місячний термін з часу набрання рішенням законної сили по даній справі.

Однак, позивачем не вказано,з посиланням на відповідні докази, наступні обставини:

-кому повинен ОСОБА_1 повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0030 га? Вказане свідчить про неточність та неконкретність позовної вимоги;

-дані до приналежність спірної ділянки саме до комунальної власності;

-хто являється власником приміщення ресторана « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та власником земельної ділянки, на якому він розташований в АДРЕСА_2 і яка прилягає до спірної земельної ділянки. А також дані про особу, яка використовує спірну земельну ділянку, тобто я ФОП чи як фізична особа.

Також, з позовної заяви вбачається, що позивачем не вказано відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов"язковий досудовий порядок урегулювання спору, відповідно п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України, що передбачено п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України.

Відповідно до ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Чинне законодавство не містить визначення поняття самопредставництва та не визначає обсяг повноважень самопредставника.

За загальним правилом, самопредставництво - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності) та обсяг повноважень.

Виходячи з того, що положення про самопредставництво містяться тільки у процесуальному законодавстві (ГПК, ЦПК, КАСУ), то можливо дійти висновку, що самопредставник має бути наділений лише процесуальними правами та обов`язками учасника справи, визначеними статтею 42 ГПК України.

Поняття "самопредставництва" не наділяє самопредставника правом на підписання позовної заяви від імені особи, з якою він перебуває у трудових відносинах.

Наділення правом на підписання позовної заяви відноситься до інституту представництва, а відтак має бути оформлено відповідно до вимог цих положень.

Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд) в ухвалі від 12.02.2020 у справі №160/2199/19 вказав, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження (довіреності).

В ухвалі від 07.02.2020 у справі №17/495-08 Верховний Суд (Касаційний господарський суд) залишаючи без руху касаційну скаргу вказав, що для підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва працівник (юрисконсульт) має надати суду: докази того, що особа обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт).

У відповідності до ч.5, 6 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Таким чином, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги, послідовно та повно викласти обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги та зазначити докази на підтвердження викладених обставин.

У відповідності до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 187, 190, 258 - 260, 353, 354 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву Болехівської міськоїради Івано-Франківськоїобласті до ОСОБА_1 прозвільнення самовільнозайнятої земельноїділянки - залишити без руху.

Повідомити позивача Болехівської міськоїради Івано-Франківськоїобласті про необхідність виправити зазначені недоліки протягом 7 днів з дня отримання ним копії даної ухвали та роз`яснити, що інакше заява буде вважатись неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.В.Скригун

07 жовтня 2022 року