Рішення № 106647563, 30.09.2022, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/10456/21

2/212/889/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2022 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Ігнатьєвої А.А., за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача Штефан Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

18 листопада 2021 року позивач ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом, який у подальшому змінив, збільшивши позовні вимоги (а.с. 83-86), до відповідача Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі відповідач, АТ «Кривбасзалізрудком», АТ «КЗРК») про поновлення його на роботі в АТ «КЗРК» на посаді інспектора (з внутрішнього контролю) групи внутрішнього контролю відділу контролю по забезпеченню режиму і охорони (АУП), з якої його було звільнено 19 жовтня 2021 року наказом № 1938-к за пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України; стягнути з відповідача на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 64315,05 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно з п. 1 Наказу № 3090 від 21.07.2021 Голови правління АТ «КЗРК» було прийнято рішення про виключення зі штатного розпису апарату управління комбінату з 27.09.2021 9 штатних одиниць інспекторів ( з внутрішнього контролю) групи внутрішнього контролю відділу контролю по забезпеченню режиму і охорони (АУП), у тому числі одиницю, яку обіймав позивач, якого було попереджено про вивільнення за 2 місяці 19.08.2021. ОСОБА_1 було запропоновано наявні вакантні місця для подальшого працевлаштування на комбінаті відповідно до його кваліфікації та стану здоров`я. У зв`язку з тим, що запропоновані вакантні місця не відповідали освіті, фаху та досвіду роботи ОСОБА_1 , останній письмово засвідчив свою незгоду з запропонованими йому вакансіями. 06.09.2021 ОСОБА_1 повторно було запропоновано вакантні штатні одиниці, але позивач знову відмовився від них з наведених вище підстав, а також він чекав на 6 штатних одиниць фахівців (з оперативного контролю) відділу контролю по забезпеченню режиму та охорони, створення яких було передбачено у Наказі № 3090, і у подальшому посилання на них у Наказі було виключено. Жодного разу позивачу не було запропоновано посаду фахівця з оперативного контролю, також не було запропоновано вакантні на той час посади у відділі економічної безпеки, в бюро перепусток, в охорону апарату управління. 19.10.2021 позивача було звільнено на підставі Наказу № 1938-к у зв`язку з скороченням штату п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Ухвалою судді від 19 листопада 2021 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, призначено розгляд справи з викликом сторін, роз`яснено учасникам їх право, порядок та строки на подачу заяв по суті справи.

09 грудня 2021 року від представника АТ «Кривбасзалізрудком» надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити у позові посилаючись на те, що процедура звільнення була дотримана відповідачем у повному обсязі, позивачу неодноразово пропонувалися вакантні посади, від яких останній відмовлявся, при цьому позивачу пропонувалося пройти відповідну підготовку за індивідуальною формою навчання, від чого він також відмовився. Відповідачем отримано згоду профспілкової організації у встановленому законом порядку. Із змінами, внесеними у Наказ № 3090 від 21.07.2021 позивач був ознайомлений. Роботодавець має право самостійно визначати організаційну структуру, чисельність і штатний розпис, тому Голова правління в межах своїх повноважень, які затверджені Статутом підприємства відповідача, видав відповідний наказ і ініціював початок процедури вивільнення. Також, зазначає, що середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати, атому позовна вимога про стягнення заробітної плати є необґрунтованою. Крім того, не погодився із розміром судових витрат на надання правової допомоги, заявлений позивача, вважаючи його завищеним і таким, що не відповідає реально виконуваній правником роботі та витраченому на цю роботу часу.

Ухвалою суду від 29.12.2021, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, за клопотанням представника позивача витребувані письмові докази у відповідача, а саме копії Звітів про заплановане звільнення.

На виконання ухвали суду від 29.12.2021 представником відповідача 27.01.2022 надані пояснення про неможливість надання доказів, оскільки витребувані Звіти підприємством відповідача не подавалися на підставі ст. 48, 50 ЗУ «Про зайнятість».

Ухвалою суду від 27.01.2022, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, за клопотанням представника позивача витребувані письмові докази у відповідача, а саме належним чином завірені копії книги нарядів за жовтень 2021 року.

На виконання ухвали суду від 27.01.2022 представником відповідача 03.02.2022 надані пояснення про неможливість надання доказів, оскільки книги нарядів за 2021 рік не збереглися, надано копію акту про вилучення для знищення документів від 14.01.2022.

03 лютого 2022 року представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, судовий розгляд відкладений для надання часу на ознайомлення представником відповідача із заявою.

Ухвалою суду від 24.02.2022 судовий розгляд справи відкладений до 21 березня 2022 року через неявку учасників справи.

21 березня 2022 року судовий розгляд відкладений на 18 квітня 2022 року за клопотанням представника відповідача у зв`язку з перебуванням представника у відпустці.

18 квітня 2022 року в судовому засіданні заслухано вступне слово учасників справи, встановлено порядок дослідження доказів, оголошено перерву до 21.04.2022.

21 квітня 2022 року у судовому засіданні допитано свідків, оголошено перерву до 26.04.2022 для подальшого допиту свідків.

26 квітня 2022 року від представника відповідача надійшли письмові пояснення щодо працевлаштування працівників, яких було звільнено у зв`язку із скороченням їх посад, долучено копії штатного розпису станом на 01.06.2021 (до змін) і 01.10.2021 (після змін).

26 квітня 2022 року в судовому засіданні допитано свідків, оголошено перерву до 18.05.2022 для подальшого допиту свідків, які не з`явилися.

18 травня 222 року від представника відповідача надійшли письмові пояснення щодо працевлаштування працівників після їх вивільнення із зазначенням на які посади, на який час, зокрема поза штатом.

18 травня 2022 року в судовому засіданні допитано свідків, оголошено перерву до 14.06.2022 для подальшого допиту свідка, який не з`явився.

14 червня 2022 року змінено порядок дослідження доказів, досліджено письмові докази у справі, оголошено перерву до 06.07.2022.

06 липня 2022 року в судовому засіданні оголошено перерву до 30 серпня 2022 року через неявку свідка, який перебуває на лікуванні.

30 серпня 2022 року від представника відповідача надійшли письмові пояснення щодо підстав заперечення проти позовних вимог.

30 серпня 2022 року в судовому засіданні продовжено дослідження письмових доказів, прийнято відмову позивача від допиту свідка, оголошено перерву до 02.09.2022 у зв`язку із витребуванням у відповідача копії заяв про переведення працівників поза штатом на посади охоронців.

02 вересня 2022 року від представника відповідача надійшли витребувані судом докази.

02 вересня 2022 року в судовому засіданні ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, за клопотанням представника позивача витребувано письмові докази у відповідача, а саме копії наказів про прийняття та звільнення з роботи працівників підприємства у зв`язку із скороченням, оголошено перерву до 30.09.2022.

30 вересня 2022 року від представника відповідача надійшли письмові пояснення щодо витребуваних доказів, а також копії письмових доказів, витребуваних за клопотанням позивача.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили їх задовольнити з підстав, викладених у заявах по суті справи. Позивач суду пояснив, що запропоновані вакантні посади його не влаштовували, оскільки він не бажав проходити перекваліфікацію, за фахом він вчитель фізичної культури, працював лише на посаді охоронця.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог, просила відмовити у позові з підстав, викладених у заявах по суті справи та письмових поясненнях.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він працював на підприємстві Кривбасзалізрудком з 2010 року до 2021 року на посаді інспектора внутрішнього контролю відділу охорони комбінату у одній зміні з Звєрєвим, був звільнений у зв`язку із скороченням штату. Із наказом про звільнення був ознайомлений, у ньому було зазначено про скорочення 9 посад інспекторів, а вводитися 6 посад фахівців. Йому та ОСОБА_4 посади охоронців не були запропоновані, але іншим працівникам Лихолату та ОСОБА_5 було запропоновано та переведено у подальшому на посади охоронців комбінату. Ліхолат і досі працює у формі охоронця, про те, що Ліхолат працює у енерголабораторії йому не відомо. Також, йому відомо, що ОСОБА_5 спочатку звільнився, а потім прийшов на посаду охоронця. Йому (свідкові) пропонували посади не пов`язані з охороною електрика тощо. Також, посади у відділі економічної безпеки йому не пропонувалися, але він чув, що приходили інші люди працевлаштовуватися на ці посади. Звєрєву пропонувалися двічі вакантні посади, але останньому ці посади не підходили через меншу заробітну плату, відсутність кваліфікації та досвіду роботи на цих посадах. Крім того, додав, що у переліку вакантних посад була посада, яка йому (свідкові) підходила, але він не надав згоди на переведення, а самостійно пішов до цього відділу, але йому відмовили у працевлаштуванні, можливо він неправильно зрозумів порядок працевлаштування при переведення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що ОСОБА_4 працював на підприємстві приблизно 20 років на посаді інспектора внутрішнього контролю. Для видачі нарядів був відповідний журнал, у якому зазначається посада особи, якій видається наряд та у якому кожний співробітник ставить свій підпис. Ліхолат також працював на посаді охоронця з внутрішнього контролю, у подальшому був переведений на посаду охоронця, але точно сказати чи працював Ліхолат у період з липня по жовтень і на якій посаді не може. Відомо, що Ліхолат працює на посаді електрослюсаря, але це зі слів інших працівників. Звєрєва було звільнено у зв`язку із скороченням, він показував наказ, у якому скорочувалося 9 посад охоронців, а вводилося 6 фахівців. Щодо процеду звільнення ОСОБА_4 йому нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він працює охоронцем в КЗРК та займає посаду заступника голови профспілкового комітету. Віз знайомий з позивачем, який перевіряв виконання його обов`язків охоронця. Також, вони спілкувалися із приводу норм КЗпП. Він мав повну інформацію як заступник голови профспілки щодо скорочення працівників мобільної групи охорони. Він бачив наказ про звільнення, у тому числі і ОСОБА_4 . Звєрєву пропонувалися вакантні посади, але не в охороні. У нього була інформація щодо вільних посад охороні, так як туди працевлаштовувалися люди. Йому відомо, що один із охоронців, який звільнявся, у подальшому як ОСОБА_8 був переведений на посаду охоронця. Прізвище не пам`ятає. За своєю посадою він (свідок) не має повноважень перевірки скорочених вакантних посад, про це йому відомо від голови профспілки.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що працював у мобільній групі внутрішнього контролю КЗРК разом із позивачем. Їх обох ознайомили із наказом від 21.07.2021 про скорочення 9 посад охоронців мобільної групи. Йому запропонували вакантні посади і він погодився на переведення на посаду електрослюсаря, що відповідає його освіті. У період з 27 вересня 2021 року по 06 жовтня 2021 року він працював поза штатом на посаді охоронця. У якості охоронця він був у відрядженнях після 06 жовтня 2021 року. Після відрядження почав працювати у енерголабораторії електрослюсарем, але перед цим пройшов інструктаж, оскільки працював на цій посаді більше 15 років тому. На теперішній час працює на посаді електрослюсаря. Має статус УБД.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що необхідність скорочення мобільної групи виникла у зв`язку з оптимізацією чисельності і максимальної навантаженості робочого часу працівників. Згідно з наказом про скорочення були виключені 9 посад інспекторів і вводилися 6 посад фахівців, але у подальшому всередині вересня були внесені зміни до наказу, якими було виключено введення 6 посад фахівців. У зв`язку з виробничою необхідністю приймаються працівники поза штатом на підставі заяви про прийняття на роботу, у якій вказується працевлаштування поза штатом, у наказі не вказується. Така особа приймається для виконання певної роботи або на певний час. З вакантними посадами на підприємстві ознайомлює працівників відділ кадрів.

Заслухавши учасників справи, свідків, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у період з 25.09.2000 до 19.10.2021 перебував у трудових відносинах з підприємством відповідача, працюючи на різних посадах, а з 28.10.2019 на посаді інспектора (з внутрішнього контролю) групи внутрішнього контролю по забезпеченню режиму та охорони комбінату, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с. 6-7).

Наказом АТ «Кривбасзалізрудком» № 3090 від 21.07.2021 «Про внесення змін до штатного розпису апарату управління комбінату» з метою оптимізації чисельності, покращення організації робіт у групі внутрішнього контролю відділу контролю по забезпеченню режиму та охорони, підвищенням оперативного контролю за запобіганням розкрадання товарно-матеріальних цінностей на структурних підрозділах комбінату, посиленням контролю за виконанням працівниками комбінату вимог чинних положень та нормативних актів та у зв`язку з розширенням вимог до завдань і обов`язків до посади інспектора (з внутрішнього контролю), виключено з 27.09.2021 із штатного розпису апарату управління комбінату відділу контролю по забезпеченню режиму та охорони групи внутрішнього контролю 9 штатних одиниць інспекторів (з внутрішнього контролю) (пункт 1 Наказу); введено з 27.09.2021 до штатного розпису апарату управління комбінату відділу контролю по забезпеченню та охорони групи внутрішнього контролю 6 штатних одиниць фахівців (з оперативного контролю) (пункт 2 Наказу) (а.с. 8).

З вказаним Наказом № 3090 ОСОБА_1 був ознайомлений 22.07.2021, що не оспорюється сторонами по справі.

19 серпня 2021 року ОСОБА_1 було вручено попередження про вивільнення та запропоновані станом на дату підписання цього попередження (19.08.2021) вакантні місця роботи, що відповідають наявним у адміністрації підприємства відомостям про його кваліфікацію та стану здоров`я, проте ОСОБА_1 не погодився із запропонованими вакансіями, так як вони не відповідають фаху і освіті, про що ним було зазначено письмово у попередженні (а.с. 10, 39-45).

06 вересня 2021 року ОСОБА_1 повторно був ознайомлений з вакантними посадами АТ «Кривбасзалізрудком», і також не погодився із запропонованими вакансіями, так як вони не відповідають фаху і освіті, про що ним було зазначено письмово у переліку вакантних посад (а.с. 34, 46-52).

Наказом АТ «Кривбасзалізрудком» № 3882 від 17.09.2021 «Про внесення змін до наказу» у зв`язку з суттєвим зменшенням обсягів збуту та пов`язаним з цим зниженням планових обсягів видобутку товарної залізної руди та з метою скороченням витрат на оплату праці та оптимізації штатної чисельності працівників комбінату, скасовано з 17.09.2021 п. 2, п. 5 наказу АТ «Кривбасзалізрудком» № 3090 від 21.07.2021 року «Про внесення змін до штатного розпису апарату управління комбінату» (а.с. 32).

З Наказом № 3882 від 17.09.2021 ОСОБА_1 було ознайомлено 21.09.2021 (а.с. 33).

Наказом АТ «Кривбасзалізрудком» № 3915 від 20.09.2021 «Про внесення змін до наказу» з метою удосконалення змісту наказу № 3090 від 214.07.2021 «Про внесення змін до штатного розпису апарату управління», після внесення змін згідно з наказом № 3882 від 17.09.2021 «Про внесення змін до наказу», внесено зміни до п. 4 наказу № 3090 від 21.07.2021 «Про внесення змін до штатного розпису апарату управління» та викладено його у новій редакції (а.с. 30).

З Наказом № 3915 від 20.09.2021 ОСОБА_1 було ознайомлено 21.09.2021 (а.с. 31).

21 вересня 2021 року ОСОБА_1 втретє був ознайомлений з вакантними посадами АТ «Кривбасзалізрудком», і також не погодився із запропонованими вакансіями, так як вони не відповідають фаху і освіті, про що ним було зазначено письмово у переліку вакантних посад (а.с. 11-12).

Факт ознайомлення тричі 19.08.2021, 09.09.2021 та 21.09.2021 позивача ОСОБА_1 з вакантними посадами на підприємстві та його відмова від запропонованих вакансій підтверджується як поясненнями самого позивача в судовому засіданні, так і показами свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_7

24 вересня 2021 року АТ «Кривбасзалізрудком» звернулося Первинної організації Профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України ПАТ «Кривбасзалізрудком» Цеховий комітет АУП з поданням про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 інспектора (з внутрішнього контролю) групи внутрішнього контролю відділу контролю по забезпеченню режиму і охорони (АУП) на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці шляхом скорочення штату працівників (а.с. 36).

Згідно з копією Витягу з протоколу № 15 від 04.10.2021 засідання профспілкового комітету Апарату управління Первинної організації профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України ПАТ «Кривбасзалізрудком», профспілковим комітетом було надано згоду на звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату працівників (а.с. 37).

Відповідно до Наказу № 1938-к від 19.10.2021 «Про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці шляхом скорочення штату працівників» звільнено ОСОБА_1 , інспектора (з внутрішнього контролю) групи внутрішнього контролю відділу контролю по забезпеченню режиму і охорони (АУП) АТ «Кривбасзалізрудком» на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці шляхом скорочення штату працівників з 19.10.2021 (а.с. 13).

Як вбачається з копії штатного розпису станом на 01.06.2021 у відділі контролю по забезпеченню режиму та охорони у групі внутрішнього контролю наявні 9 штатних посад інспекторів (з внутрішнього контролю), тоді як згідно з копією штатного розпису станом на 01.10.2021 такі посади відсутні (а.с. 120-143).

Крім того, порівнюючи наявність у вказаних штатних розписах посад, про які зазначає позивач, що вони не були йому запропоновані у відділі економічної безпеки, групі з охорони будівель тощо, вбачається зменшення їх кількості, а не збільшення, що також свідчить про відсутність вільних посад на час пропонування позивачу вакансій.

Відповідно дост. 43 Конституції Українигромадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбаченому трудовим законодавством (ст. ст.2,36,40,41 КЗпП України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації (банкрутства) або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Як вбачається із наведеної норми закону поняття змін в організації виробництва і праці не вичерпується лише реорганізацією, банкрутством або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників. Власник або уповноважений ним орган вправі на свій розсуд вносити зміни до штатного розпису, в тому числі має право зменшити чисельність посад, здійснити звільнення працівників, одночасно прийнявши рішення про прийняття на роботу працівників іншого фаху і кваліфікації, чисельність інших посад.

Відповідно до ч. 3 ст. 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Виходячи із наведених вимог закону, право визначати чисельність і штат працівників належить тільки власникові або уповноваженому органу підприємства. Власник має право, на свій розсуд, вносити зміни в штатний розпис. Суд не вправі обговорювати питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно із роз`ясненнями, наданими у ч. 1 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Як вбачається з матеріалів справи,наказом АТ «Кривбасзалізрудком» № 3090 від 21.07.2021 «Про внесення змін до штатного розпису апарату управління комбінату» із змінами, виключено з 27.09.2021 із штатного розпису апарату управління комбінату відділу контролю по забезпеченню режиму та охорони групи внутрішнього контролю 9 штатних одиниць інспекторів (з внутрішнього контролю) (пункт 1 Наказу), та у відповідності до штатного розпису станом на 01.10.2021 ці посади відсутні, і нових аналогічних посад до штату не введено, а тому суд вважає, що підприємством проведено скорочення чисельності штату працівників, як і було передбачено вказаним вище наказом.

Частиною 2 ст. 40 КЗпП встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП в першу чергу пропонується робота: відповідної спеціальністю, а якщо такої роботи немає, інша робота (як вакантна посада, що відповідає кваліфікації працівника, так і вакантна посада, що передбачає виконання роботи більш низької кваліфікації або нижчим рівнем оплати праці).

Згідно ст. 49-2 КЗпП України, відповідачем було запропоновано ОСОБА_1 вакансії, що були на підприємстві на момент його вивільнення та відповідали його кваліфікації та стану здоров`я, та більш того, ОСОБА_1 пропонувалося пройти перекваліфікацію для зайняття відповідної посади, але останній відмовився від усіх посад і так само відмовився проходити навчання.

Позивачу було тричі запропоновано вакантні посади на підприємстві, від яких він відмовився.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , коментуючи зазначені у переліку вакантні посади, які йому були запропоновані, називав причини незгоди з цими посадами необхідність навчатися, гендерну визначеність посади («жіноча»), відсутність кваліфікації тощо, при цьому пояснив, що він за фахом викладач фізичної культури і працював лише охоронцем і бажав зайняти посаду з аналогічними обов`язками, а таких у переліку не було.

Отже, відповідач вжив всіх можливих заходів, спрямованих на працевлаштування позивача, тобто роботодавцем було дотримано вимог ст. 49-2 КЗпП України при звільненні ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ст. 42КЗпП Українипри скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

За змістомстатті 42 КЗпП Україниколо працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, та які не мають такого права, стосується всіх працівників, які займають таку ж посаду.

Як вбачається з матеріалів справи, зі штатного розпису апарату управління комбінату виключено з 27.09.2021 всі штатні одиниці посад інспекторів (з внутрішнього контролю) групи внутрішнього контролю відділу контролю по забезпеченню режиму та охорони, а тому роботодавець не визначав коло осіб, які мають переважне право на залишення на роботі, та які не мають такого права, безпосередньо щодо такої посади.

У відповідності до положень ст. 49 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Як вбачається з матеріалів справи, профспілковий комітет надав згоду на звільнення ОСОБА_1 (а.с. 37).

Відповідно до частини першоїстатті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогокодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи та витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістомстатті 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною першоюстатті 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків , встановлених цим Кодексом.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України), що передбачено іст. 12 ЦПК України.

На суд покладається обов`язок розгляду цивільної справи в межах заявлених сторонами вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів на спростування доводів представника відповідача, позивач та представник позивача в суді не заявляли суду про неналежність або ж недопустимість наданих відповідачем доказів.

Що стосується доводів сторони позивача про те, що у книзі нарядів після проведення скорочення деякі працівники у графі «посада» зазначали посаду охоронців, а також після 27.09.2021 працювали на посадах охоронців, суд відхиляє такі доводи, оскільки судом було встановлено, що деякі працівники, у тому числі ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , були виведені поза штатом і виконували обов`язки охоронців тимчасово, після чого були переведені на посади, зокрема електрослюсаря, або звільнені (а.с. 154, 167-175, 183-192).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

За таких обставин суд дійшов висновку, щозвільнення позивача згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України відбулось відповідно до вимог чинного трудового законодавства України, а отже, відсутні правові підстави для поновлення ОСОБА_1 на роботі в АТ «Криворізький залізорудний комбінат» на посаді інспектора (з внутрішнього контролю) групи внутрішнього контролю відділу контролю по забезпеченню режиму і охорони (АУП), з якої його було звільнено 19.10.2021 згідно п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

У зв`язку з викладеним суд вважає, що доводи позивача щодо неправомірності дій відповідача при його звільненні не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Суд також зазначає, що позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, які є похідними від вимоги про поновлення на роботі, а тому самостійного обґрунтування судом мотивів залишення їх без задоволення не потребують.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 6ст. 141 ЦПК Українивизначено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, враховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову в позові, судові витрати слід компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст. ст.3,10,11,76 - 81,82,89,209,229,258-259,263-265,273 ЦПК України, ст. ст.40,235 КЗпП України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», ЄДРПОУ 00191307, юридична адреса: 50029, Дніпропетровська область м. Кривий Ріг вул. Симбірцева, 1А.

Повне судове рішення складено 04 жовтня 2022 року.

Суддя: О. В. Колочко