Постанова № 10664718, 30.06.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 червня 2010 року Справа № 2а-2166/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Шембелян В.С., при секретарі: Бородіній І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «СПЕКТРУНІВЕРСАЛСЕРВІС» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

25 березня 2010 року до Луганського окружного адміністративно суду надійшов адміністративний позов ПП «СПЕКТРУНІВЕРСАЛСЕРВІС» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську про визнання протиправними дій Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо порядку проведення перевірки Приватного підприємства «СПЕКТРУНІВЕРСАЛСЕРВІС» та винесення податкового повідомлення-рішення №0000252310/0 від 28.01.2010 року, а також про скасування податкового повідомлення-рішення №0000252310/0 від 28.01.2010 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та подав заяву про уточнення підстав та обґрунтування позову, в якому посилався на наступні обставини. Оскаржене позивачем повідомлення-рішення було винесено відповідачем на підставі акту невиїзної перевірки від 14.01.10р. № 19\23\33766003. В порушення вимог Наказу ДПА України № 327 від 10.08.2005 року та Наказу ДПА України № 253 від 21.06.2001 року посадові особи позивача не запрошувались робітниками Ленінської МДПІ м. Луганська до органу податкової служби для проведення невиїзної перевірки; акт про неявку посадових осіб позивача на запрошення податкового органу останнім не складався; висновки акту перевірки ґрунтуються на поясненнях директора позивача, які були відібрані у неї працівниками податкової міліції у вихідний день під час перебування директора в тяжкому стані в лікарні, де ті ж самі працівники вручили директору позивача ОСОБА_1 для підписання акт перевірки. Крім того, податковий орган необґрунтовано посилається в акті перевірки на п.4.1.4 ст.4 Закону України №2181 як на підставу проведення перевірки. Повідомлення податкового органу про прийняте рішення щодо невизнання певних поданих позивачем декларацій з податку на додану вартість як податкової звітності позивачу не надсилалися. В самому акті від 14.01.10р. № 19\23\33766003 зазначено, що перевіркою дотримання строків сплати податків за період з 01.09.2008 року по 31.12.2009 року порушень не встановлено, декларації та уточнюючі розрахунки ПДВ подавалися позивачем засобами електронного звязку. В акті перевірки неправомірно та необґрунтовано зроблені висновки, що господарські операції позивача щодо яких подано податкову звітність не мали місце. Позивач також оспорює розмір податкового зобовязання з ПДВ донарахованого позивачу податковим органом в розмірі 274983 грн., оскільки в акті перевірки також відсутнє обґрунтування розрахунку цієї суми. На підставі викладеного, представник позивача вважає оскаржене повідомлення-рішення незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм діючого законодавства. Просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо порядку проведення перевірки та винесення податкового повідомлення-рішення № 0000252310\0 від 28.01.10р. , оскаржене рішення скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, посилаючись на наступне. Податковим органом була проведена невиїзна документальна перевірка підприємства позивача з питань повноти обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.09.08р. по 30.11.09р. Перевіркою встановлені порушення Законів України «Про податок на додану вартість» та «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Пояснення в директора позивача дійсно були відібрані в приміщенні лікарні працівником податкової міліції під час оперативно-розшукових дій та складання матеріалу дослідчої перевірки, на підставі якого було прийняте рішення від 29.01.2010 року №02-10-9006/2 про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, що передбачений ч.3 ст.212 КК України. Враховуючи пояснення ОСОБА_1, в акті перевірки інспектори прийшли до висновку про заниження позивачем сум ПДВ в розмірі 278 483 грн., у тому числі у звітних періодах: за вересень 2008 року на суму 154811 грн., за жовтень 2008 року на суму 23777 грн., за грудень 2008 року на суму 99895 грн. та завищено ПДВ у загальній сумі 3500 грн. за листопад 2008 року; загальна сума заниженого ПДВ складає 274 983 грн. Також було встановлено неподання податкових декларацій з ПДВ за липень, серпень, вересень 2009 року. На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення рішення від 28.01.2010 року №0000252310/0, яким накладено на позивача штрафні санкції, що складаються з суми податкового зобовязання донарахованого позивачу до сплати податку в розмірі 274983,0 грн. та штрафних санкцій в розмірі 139241,5 грн.(50% суми донарахованого податкового зобовязання). І повідомлення-рішення і акт перевірки були отримані директором підприємства ОСОБА_1, про що свідчить її особистий підпис. Вручені вони були також працівниками податкової міліції. Таким чином, Ленінська МДПІ в м. Луганську діяла відповідно до чинного законодавства. Просила суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Судом за клопотанням сторін були допитані свідки: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які надали наступні пояснення.

Свідок ОСОБА_1 як директор позивача, що була допитана в якості свідка за її згоди, пояснила, що вона не отримувала повідомлень від податкового органу про невизнання поданих податкових декларацій з ПДВ податковою звітністю, а також про час проведення невиїзної перевірки із запрошенням прийняти в ній участь та представити необхідні документи. Також підтвердила той факт, що вона знаходилася в лікарні в тяжкому стані під час відібрання в неї пояснень працівником податкової міліції, який погрожував їй, що в разі її відмови від підписання пояснень, її затримують та з лікарні відвезуть до слідчого ізолятору. Текст пояснень вона власноручно підписала без зазначення дати, яка на час підписання в документі була відсутня. Якого числа точно були відібрані в неї пояснення, вона не памятає, коли нею було підписано акт перевірки, що також відбувалося за участю працівника податкової міліції, також сказати не може. Надала суду для огляду свою картку амбулаторного хворого, копії з якої залучені до матеріалів справи.

Свідок ОСОБА_2 інспектор податкового органу, що безпосередньо приймала участь в проведенні перевірки позивача та складанні акту перевірки, пояснила, що в акті перевірки помилково зазначена дата його складання як «14.01.2009 року» замість правильного «14.01.2010 року». Також помилково в абзаці 2 п.3.1 та абзаці 2 п.3.2 акту зазначено, що декларації з ПДВ за вересень, жовтень, листопад та грудень 2008 року позивачем до Ленінської МДПІ не надані. Висновки акту вцілому ґрунтуються на поясненнях директора позивача ОСОБА_1 від 04.01.2010 року, отриманих від ВПМ ЛМДПІ в м. Луганську, в яких вона пояснила, що з 20.12.2009 року по 14.01.2020 року вона знаходилась в лікарні, лікувалась від цукрового діабету. Підприємство позивача було придбане нею лише в лютому 2009 року, в березні 2009 року господарські документи та печатки підприємства позивача були зіпсовані та в наступному не відновлені. Через хворобу ОСОБА_1 господарською діяльністю позивача не займалася. Тому за період діяльності позивача з 01.09.2008 року по 31.12.2008 року через відсутність документів, що підтверджують дійсність господарських операцій позивача із контрагентами, податковим органом було встановлено завищення позивачем податкового зобовязання з ПДВ на суму 7198430 грн. та завищення податкового кредиту в цей період на суму 7473413 грн. (вся сума задекларованого податкового кредиту не підтверджена). В оскарженому рішенні податкового органу сума донарахованого позивачу податкового зобовязання з ПДВ складає - 274983 грн. (7473413 грн. -7198430 грн.). Перевіркою податкової звітності позивача за період з 01.01.2009 року по 30.11.2009 року було встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності за лютий, березень, квітень, травень, червень 2009 року та ненадання податкової звітності за липень, серпень, вересень 2009 року. У звязку з поясненнями директора позивача від 04.01.2010 року, що в 2009 році нею не здійснювалась господарська діяльність позивача, первинні документи щодо господарської діяльності позивача були втрачені в березні 2009 року та не відновлені, податковий орган в ході перевірки не прийняв до уваги уточнюючі розрахунки з ПДВ позивача, що подані в лютому, квітні 2009 року за вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, а також податкову звітність позивача з ПДВ за період з 01.01.2009 року по 30.11.2009 року. Господарські операції за цей період щодо продажу товарів позивачем на адресу інших контрагентів, а також придбання товарів позивачем, відносно яких податкова звітність та уточнюючі розрахунки подавались позивачем в період з 01.01.2009 року по 30.11.2009 року, податковим органом в акті перевірки визнані такими, яких фактично не було, нікчемними, податковий кредит за цією звітністю - заявленим безпідставно на суму 38606999 грн.

На підставі досліджених доказів судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що Виконавчим комітетом Луганської міської ради зареєстроване Приватне підприємство «СПЕКТР-УНІВЕРСАЛ - СЕРВІС», і.к. 33766003 20.09.05р., свідоцтво про державну реєстрацію Серії А01, №485338 (а.с.9-10).

29.09.05 р. за № 1384 ПП «СПЕКТР-УНІВЕРСАЛ - СЕРВІС» зареєстроване як платник податку на додану вартість (.а.с. 13).

13.01.2009 року ОСОБА_1 придбала за договором купівлі-продажу частку в статутному фонді підприємства позивача у розмірі 100%, і як новий засновник та власник підприємства наказом від 30.01.2009 року звільнила з посади директора позивача ОСОБА_3, обовязки директора залишила за собою (а.с.11,12).

Зміни до Статуту позивача у звязку із зміною власника зареєстровані 05.02.2009 року, внесені до ЄДРПОУ 06.02.2009 року (а.с.6-9).

Як вбачається з матеріалів справи, співробітниками Ленінської Міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську була проведена невиїзна документальна перевірка ПП «СПЕКТР УНІВЕРСАЛ-СЕРВІС», з питань повноти обчислення та правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.09.08р. по 30.11.09р. За результатами перевірки був складений акт перевірки від 14.01.10р. № 19\23\33766003 Під час перевірки було встановлено порушення п.п. 3.1.1 п. 3.1. ст. 3, п.4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7, п.п. 7.4.1 п.7.4. ст. 7, п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. № 168\97-ВР, в результаті чого позивачем занижено податку на додану вартість у сумі 278483 грн., у т.ч. у звітних періодах: за вересень 2008 року на суму 154811 грн., за жовтень 2008 року на суму 23777 грн., за грудень 2008 року на суму 99895 грн., та завищено податок на додану вартість в сумі 3500 грн. за листопад 2008 р. Загальна сума заниженого податку складає 274983 грн.

Також виявлені порушення п.п. 7.8.1. п. 7.8. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ не надано декларацію з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень 2008 року.

Визнано нікчемними правочини, укладені позивачем з його контрагентами, щодо яких позивачем подавалась податкова звітність та уточнюючі розрахунки в період з 01.01.2009 по 30.11.2009 року через засоби електронного звязку ( а.с. 27 - 47).

На підставі зазначених висновків акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій від 28.01.10р. № 0000252310\0 на суму 414224, 50 грн., з них: за основним платежем 274983 грн., штрафні санкції 139241 грн. (а.с. 26)

Відповідно до ст..2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Сторони не оспорюють повноважень відповідача щодо проведення перевірки.

Як вбачається з акту перевірки від 14.01.10р. № 19\23\33766003 його висновки ґрунтуються на поясненнях директора позивача ОСОБА_1 від 04.01.2010 року, законність та добросовісність дій податкового органу щодо отримання яких, сторона відповідача не довела.

Так, виписними епікризами №2488 ендокринологічного відділення Луганської міської лікарні №5 та №52 хірургічного відділення Луганської міської лікарні №4 підтверджено, що ОСОБА_1 знаходилася на стаціонарному лікуванні в період з 21.12.2009 року по 04.01.2010 року та з 04.01.2010 року по 14.01.2010 року.

Відповідач не заперечує тих обставин, що пояснення ОСОБА_1 від 04.01.2010 року відібрані працівником податкової міліції під час перебування опитаної в лікарні, що також відображено в акті перевірки.

Однак, відповідачем не спростовані показання свідка ОСОБА_1 щодо обставин відібрання в неї цих пояснень. А саме: під час відібрання пояснень працівник податкової міліції погрожував їй, що в разі її відмови від підписання пояснень, її затримують та з лікарні відвезуть до слідчого ізолятору. Текст пояснень вона власноручно підписала без зазначення дати, яка на час підписання в документі була відсутня. Акт перевірки було нею підписано також за участю працівника податкової міліції.

Правдивість показань свідка ОСОБА_1 вбачається з огляду на текст самих пояснень від 04.01.2010 року, в яких зазначено, що вона «в період часу з 20.12.2009 року по 14.01.2010 року лежала в лікарні в тяжкому стані, лікувалася від цукрового діабету». Представник відповідача не змогла пояснити суду, яким чином 04.01.2010 року ОСОБА_1 може надати пояснення, що вона проходила лікування до 14.01.2010 року, тобто на майбутнє вказати точну дату одужання та виписки з лікарні.

Відповідно до ч. 2 та 4 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Субєкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Судом неодноразово надавався відповідачу час для представлення суду доказів тих обставин, що пояснення ОСОБА_1, на яких ґрунтуються висновки перевірки, відбиралися, а акт перевірки підписувався директором позивача за участю працівників податкової міліції в межах оперативно-розшукових дій за дорученням податкового органу, на що вони посилаються в запереченнях. А також тих обставин, що позивача належним чином було повідомлено про невизнання поданих податкових декларацій з ПДВ податковою звітністю, про повідомлення його про час проведення перевірки, а також того факту, що посадові особи підприємства не зявилися за викликом податкового органу, про що було складено відповідний акт. Однак, ні письмових доказів цих обставин, ні показань свідків працівників податкової міліції суду представлено не було. Тому суд вважає ці обставини недоведеними відповідачем.

Пунктом 1.11 Наказу ДПА України від10.08.05 №327«Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальни, виїзних планових, та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншоного законодавства» у разі неявки посадових осіб субєкта господарювання для проведення невиїзної документальної перевірки протягом 10 днів після отримання письмового запрошення органу податкової служби складається акт про неявку посадових осіб субєкта господарювання на запрошення органу податкової служби.

Тому, суд вважає, що відповідач проводив перевірку недобросовісно, з порушенням прав позивача знати про час проведення невиїзної перевірки, приймати участь в її проведенні та надавати відповідні необхідні документи на підтвердження задекларованих сум податку та податкового кредиту. Суд вважає, що ОСОБА_1 була позбавлена права просити податковий орган про відкладення часу проведення перевірки у звязку з тяжкою хворобою, факт якої встановлений в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1.7. Наказу ДПА України від10.08.05 №327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальни, виїзних планових, та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншоного законодавства» факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Також необґрунтованими та незаконними суд вважає посилання податкового органу в акті перевірки на пояснення ОСОБА_1 від 04.01.2010 року в обґрунтування висновків щодо неправомірності дій відповідача, оскільки вони здобуті недобросовісним способом та містять зазначені вище протиріччя.

Сам акт, як пояснила свідок ОСОБА_2 містить помилкові відомості щодо дати його схвалення, а також неподання позивачем до Ленінської МДПІ декларацій з ПДВ за вересень, жовтень, листопад та грудень 2008 року.

Висновки акту перевірки, що декларації та уточнюючи розрахунки з ПДВ, направлені позивачем засобами електронного звязку заповнені всупереч п.3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.2005 №166 і тому можуть бути невизнані контролюючим органом як податкова звітність, а відтак господарські операції, відображені в цій звітності не мають юридичного сенсу, а діяльність підприємства позивача здійснювалась в порушення ст. 42 Конституції України, ст.ст. 24,65 Господарського кодексу України, і тому зазначені господарські операції є нікчемними, а податкові зобовязання з ПДВ позивачем занижені, суд вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.

Так в акті перевірки конкретно не визначено, які порушення допущені позивачем при заповненні декларацій та уточнюючих розрахунків з ПДВ, що надіслані були податковому органу в період часу з 01.01.2009 року по 30.11.2009 року.

Крім того, не представлено суду доказів, що відповідачем були прийняті рішення про невизнання зазначених декларацій та уточнюючих розрахунків податковою звітністю, про що своєчасно було повідомлено позивачу з пропозицією надати нові документи податкової звітності відповідно до вимог п.п.4.1.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181 (далі№2181). Тому суд вважає, що податковий орган не довів факту прийняття ним рішень про невизнання зазначених декларацій та уточнюючих розрахунків з ПДВ позивача податковою звітністю, відповідно до вимог закону, і не мав прав не приймати відомості наданої позивачем податкової звітності з вказаних підстав.

А тому і висновки відповідача про незаконність діяльності позивача, нікчемність укладених ним правочинів, та заниження позивачем податкового зобовязання з ПДВ є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та порушують права позивача.

Оскілки, саме на підставі зазначених висновків акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій від 28.01.10р. № 0000252310\0 на суму 414224, 50 грн., з них: за основним платежем 274983 грн., штрафні санкції 139241 грн., воно з зазначених вище підстав підлягає скасуванню як незаконне та необгрунтоване.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати дії відповідача щодо проведення перевірки позивача та винесення податкового повідомлення-рішення №0000252310/0 від 28.01.2010 року протиправними, оскаржене рішення таким, що підлягає скасуваню як незаконне та необгрунтоване.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача щодо сплати судового збору в сумі 3,40 копійок підлягають відшкодування за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства «СПЕКТРУНІВЕРСАЛСЕРВІС» задовольнити.

Визнати протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо проведення невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «СПЕКТРУНІВЕРСАЛСЕРВІС» з питань повноти обчислення та нарахування податку на додану вартість за період з 01.09.2008 року по 30.11.2009 року, що проводилась в період з 28.12.2009 року по 14.01.2010 року.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську №0000252310/0 від 28.01.2010 року, яким визначено Приватному підприємству «СПЕКТРУНІВЕРСАЛСЕРВІС» суму податкового зобовязання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 414224,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «СПЕКТРУНІВЕРСАЛСЕРВІС» судовий збір в сумі 3 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено та підписано в повному обсязі 05.07. 2010 року.

СуддяШембелян В.С.