Рішення № 106643827, 06.10.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/6582/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛС-АГРО" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

03 серпня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛС-АГРО" (надалі - позивач, ТОВ "ВЕЛС-АГРО") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області), Державної податкової служби України (надалі - відповідач -2, ДПС України), у якій просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України №6915601/42590373 від 10.06.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 10.02.2022 на загальну суму з урахуванням ПДВ 2170081,20 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕЛС-АГРО"; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену та подану Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕЛС-АГРО" податкову накладну №1 від 10.02.2022 на загальну суму з урахуванням ПДВ 2170081,20 грн. датою її фактичного подання на реєстрацію - 10.02.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивачем, зазначено, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від №6915601/42590373 від 10.06.2022 є протиправним та підлягає скасуванню, а податкова накладна №1 від 10.02.2022 підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки платником податків надано контролюючому органу всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/6582/22, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

25 серпня 2022 року до суду надійшов відзив відповідачів на позовну заяву /а.с. 136-141/, у якому представник відповідачів просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 10.02.2022 здійснено у відповідності та на виконання вимог Порядку зупинення реєстрації ПН/РК №1165. Зазначає, що Порядком №1165 не передбачено можливості контролюючого органу направлення будь-яких додаткових запитів, крім квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, в якій містяться відомості щодо необхідності надання платником пояснень та/або копій документів. Пояснює, що позивач мав можливість надати копії документів у передбачений ПК України термін, чим не скористався. До зупиненої податкової накладної № 1 від 10.02.2022 позивач не надавав товарно-супровідних документів, платіжних документів та документів на підтвердження придбання кукурудзи. Разом з тим, за умовами договору передбачено, що постачальник надає покупцю наступні копії документів: рахунок-фактура, накладні. Всі документи на товар повинні бути передані покупцеві не пізніше 5 робочих днів з дати поставки. Документ на підтвердження оплати поставленої сільськогосподарської продукції також не надавався. Надана до Комісії та до суду видаткова накладна від 10.02.2022 № VELI402-0001 має суттєві недоліки, оскільки складена з порушенням статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" з огляду на неможливість ідентифікувати осіб, що її підписали. Крім того, до Комісії ГУ ДПС у Полтавській області не надавалися документи на придбання поставленої сільськогосподарської продукції.

Прохальна частина відзиву на позовну заяву містить клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2022 року залишено без задоволення клопотання відповідачів про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі №440/6582/22.

30 серпня 2022 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив /а.с. 157-167/, у якій вказано, що після відмови в реєстрації ПН №1 від 10.02.2022 позивачем у відповідності до Постанови №1165 в електронному вигляді на адресу ДПС України була подана скарга від 27.06.2022 з доданими до неї документами (договір поставки, акт приймання-передачі, банківська виписка, звіт про площі та валові збори врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду, квитанція, накладна від 10.02.2022). Що стосується не надання позивачем до податкового органу документів на придбання кукурудзи, позивачем зазначено, що дана вимога є безпідставною та необґрунтованою, так як позивач є виробником даної продукції, що підтверджується звітом про площі та валові збори врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду за 2021р., який було додано до скарги від 27.06.2022 та до позовної заяви. Що стосується твердження відповідачів, що видаткова накладна від 10.02.2022 №VEL1402-0001 має суттєві недоліки, то ні в квитанції №1 від 08.06.2022, ні в рішенні №6915601/42590373 від 10.06.2022, ні в рішенні ДПС України №17741/42590373/2 від 07.07.2022 недоліки накладної, як підстава для відмови в реєстрації податкової накладної, не зазначені. Позивач вважає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ТОВ "ВЕЛС-АГРО" (ідентифікаційний код 42590373) зареєстроване як юридична особа 02.11.2018 та взяте на облік як платник податків з 02.11.2018, основним видом економічної діяльності позивача є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій /а.с. 39/.

ТОВ "ВЕЛС-АГРО" зареєстровано платником податку на додану вартість з 01.12.2018, що підтверджується витягом №1816184500061 з реєстру платників податку на додану вартість /а.с. 38/.

08.06.2022 ТОВ "ВЕЛС-АГРО" подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 10.02.2022 (отримувач (покупець) ТОВ "Українське зерно") на кукурудзу, код УКТ ЗЕД -1005, кількістю 280 т на загальну суму 2170081,20 грн., в тому числі ПДВ - 266501,20 грн. /а.с. 43, 44, 145, 149/.

За результатами розгляду податкової накладної №1 від 10.02.2022 контролюючий орган 08.06.2022 через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України, версія 2.3.8.38" направив ТОВ "ВЕЛС-АГРО" квитанцію, у якій зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 10.02.2022 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1005, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" /а.с. 44, 149/.

ТОВ "ВЕЛС-АГРО" направило контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 08.06.2022 №1, у якому зазначено, що укладено договір на реалізацію кукурудзи №07ГК-УЗ від 10.02.2022, на що виписана видаткова накладна №VEL1402-0001 від 10.02.2022 і податкова накладна за першою подією реалізація /а.с. 144/.

До цього повідомлення додано копії двох документів, а саме, договору поставки №07ГК-УЗ від 10.02.2022 та видаткової накладної №VEL1402-0001 від 10.02.2022 /а.с. 132, 133/.

10.06.2022 комісією ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №6915601/42590373 про відмову у реєстрації податкової накладної від 10.02.2022 №1 /а.с. 47, 147/.

За змістом вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено "ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), в тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Додаткова інформація: "надано лише видаткову накладну та договір з ТОВ "Українське зерно", не надано товарно-транспортні накладні, платіжні документи, а також первинні документи, які підтверджують придбання кукурудзи".

Позивач не погодився з вказаним рішенням та подав на нього скаргу до ДПС України /а.с. 49/, до якої додав пакет документів, копії яких наявні у матеріалах справи /а.с. 50-57/.

Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.07.2022 №17741/42590373/2, яке прийнято комісією Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, скаргу ТОВ "ВЕЛС-АГРО" залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено без змін /а.с. 58/.

Позивач не погодився з рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Полтавській області №6915601/42590373 від 10.06.2022 про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Полтавській області №6915601/42590373 від 10.06.2022, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3, пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Відповідно до пункт 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.60 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 ПК України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку (пункт 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних).

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 13-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

За змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Додатком 3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 яких до цих Критеріїв віднесено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет /пункт 8 Порядку №1165/.

Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 08.06.2022 ТОВ "ВЕЛС-АГРО" подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 10.02.2022 (отримувач (покупець) ТОВ "Українське зерно") на кукурудзу, код УКТ ЗЕД -1005, кількістю 280 т на загальну суму 2170081,20 грн., в тому числі ПДВ - 266501,20 грн. /а.с. 43, 44, 145, 149/.

За результатами розгляду податкової накладної №1 від 10.02.2022 контролюючий орган 08.06.2022 через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України, версія 2.3.8.38" направив ТОВ "ВЕЛС-АГРО" квитанцію, у якій зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 10.02.2022 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1005, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" /а.с. 44, 149/.

Разом з тим, зупиняючи реєстрацію податкової накладної, контролюючим органом не визначено, які конкретно документи позивачу слід подати для усунення сумнівів щодо реальності задекларованої позивачем операції.

Враховуючи зміст квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної та відсутність конкретизації, які саме документи позивачу слід подати податковому органу, ТОВ "ВЕЛС-АГРО" направило контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 08.06.2022 №1, у якому зазначено, що укладено договір на реалізацію кукурудзи №07ГК-УЗ від 10.02.2022, на що виписана видаткова накладна №VEL1402-0001 від 10.02.2022 і податкова накладна за першою подією реалізація /а.с. 144/.

До цього повідомлення позивачем було додано копії документів, які містяться у матеріалах справи, а саме:

- договору поставки №07 ГК-УЗ від 10.02.2022, укладеного між ТОВ "ВЕЛС-АГРО" (постачальник) та ТОВ "Українське зерно" (покупець), за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві кукурудзу (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим договором. Загальна кількість товару, що поставляється за цим договором, складає 280 тон+/-10%.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору базисом поставки товару відповідно до умов договору є FCA (Інкотермс 2020). При цьому сторони погодили, що місцем поставки (місцем передачі товару покупцю або визначеному ним перевізнику, місцем переходу права власності та ризиків) є Полтавська обл., Лохвицький район, м. Заводське, вул. Панаса Мирного, 6, Україна. Навантаження товару здійснюється за рахунок постачальника в місці поставки. Право власності на товар переходить до покупця в місці поставки товару в момент завантаження товару на транспортний засіб, наданий покупцем, що підтверджується датою складання видаткової накладної постачальником. Товар передається в присутності представника покупця.

Товар поставляється партіями. Постачальник зобов`язаний особисто виконати умови щодо передачі товару покупцю (крім випадків якщо інше не заявлено в письмовій формі покупцем) (п. 3.3 договору). Остаточний термін поставки товару визначається до 11 лютого 2022 року (п. 3.5 договору). Датою поставки товару вважається дата підписання представником покупця акту приймання-передачі товару чи видаткової накладної (п. 3.6 договору). Відповідно до пункту 4.5. договору оплата за товар здійснюється покупцем в порядку 100% передплати за кожну погоджену сторонами партію товару відповідно до реквізитів постачальника, зазначених у рахунку-фактурі. Згідно з пунктом 7.1 договору договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2022 року, але у будь-якому випадку до виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором /а.с. 40, 133/;

- видаткової накладної №VEL1402-0001 від 10.02.2022, складеної постачальником ТОВ "ВЕЛС-АГРО", покупець - ТОВ "Українське зерно", на кукурудзу кількістю 280 т за ціною 6798,50 грн. без ПДВ на загальну суму 2170081,20 грн., в тому числі ПДВ - 266501,20 грн. /а.с. 132/.

За приписами статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Таким чином, факт здійснення господарських операцій повинен підтверджуватися первинними документами (накладними, актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), тощо), які містять відомості про такі господарські операції та повинні відповідати вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність".

Видаткова накладна №VEL1402-0001 від 10.02.2022, складена постачальником ТОВ "ВЕЛС-АГРО", покупець - ТОВ "Українське зерно", на кукурудзу кількістю 280 т за ціною 6798,50 грн. без ПДВ на загальну суму 2170081,20 грн., в тому числі ПДВ - 266501,20 грн. /а.с. 132/ містить такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та печатки, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Не зазначення у видатковій накладній прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, не є підставою для невизнання господарської операції, оскільки по перше: частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" встановлено, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо, а по друге: у видатковій накладній зазначені посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, зокрема, директор та головний бухгалтер, що дає змогу встановити прізвища осіб, які займали ці посади станом на 10.02.2022 та відповідно прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Згідно з пунктом 3.6 договору поставки №07 ГК-УЗ від 10.02.2022 передбачено, що датою поставки товару вважається дата підписання представником покупця акту приймання-передачі товару чи видаткової накладної.

Враховуючи викладене вище, платник податку ТОВ "ВЕЛС-АГРО" після настання першої з умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 ПК України (у даному випадку дата відвантаження товару), яка підтверджена видатковою накладною №VEL1402-0001 від 10.02.2022, відповідно до пунктів 201.7, 201.10 статті 201 ПК України був зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не надання до ГУ ДПС у Полтавській області акту приймання-передачі товару не свідчить про правомірність оскаржуваного рішення, оскільки пунктом 3.6 договору поставки №07 ГК-УЗ від 10.02.2022 передбачено альтернативу для підтвердження дати поставки товару: підписання представником покупця акту приймання-передачі товару чи видаткової накладної, а видаткову накладну №VEL1402-0001 від 10.02.2022 позивач надавав до ГУ ДПС у Полтавській області.

Не надання до ГУ ДПС у Полтавській області товарно-транспортних накладних, платіжних документів, первинних документів, що підтверджують факт придбання товару не впливає на факт виникнення у позивача податкового зобов`язання з ПДВ після відвантаження товару контрагенту ТОВ "Українське зерно", на підтвердження чого до контролюючого органу було надано копію видаткової накладної №VEL1402-0001 від 10.02.2022, та відповідно не впливає на обов`язок платника податків ТОВ "ВЕЛС-АГРО" скласти за зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Слід також зазначити, що позивач разом із скаргою надавав до контролюючого органу, крім договору поставки №07 ГК-УЗ від 10.02.2022 та видаткової накладної №VEL1402-0001 від 10.02.2022 /а.с. 50-51/ копії:

- акту приймання-передачі №ЛКЗ00000052 від 10.02.2022, про те, що позивач передав, а ТОВ "Українське зерно" прийняло товар за кількістю і якістю - кукурудзу кількістю 280000 кг /а.с. 54, 79/;

- виписки АТ "Райффайзен Банк" по рахунку ТОВ "ВЕЛС-АГРО" за 10.02.2022, згідно якої на рахунок позивача 10.02.2022 о 18:17 надійшли кошти в сумі 2170081.20 грн. від ТОВ "Українське зерно" як оплата за кукурудзу згідно договору №07 ГК-УЗ від 10.02.2022 по рах.№VEL1402-0001 від 10.02.2022, в т.ч. ПДВ (14%)-266501,20 грн. /а.с. 41, 55/;

- звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2021 році форми №29-СГ разом із квитанцією № 2 про його доставку до відповідного органу, у якому містяться відомості про виробництво культур зернових та зернобобових, зокрема, кукурудзи з площі 59,78 га, обсяг виробництва в масі після доробки 6495,75 ц /а.с. 22-33, 52-53/.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем ТОВ "ВЕЛС-АГРО" та ТОВ "Українське зерно", а також між позивачем та іншими контрагентами позивача, то в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки ці питання повинні досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи встановлені обставини та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, необхідних для складання податкової накладної №1 від 10.02.2022, беручи до уваги, що реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків, суд дійшов висновку, що у ГУ ДПС у Полтавській області були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної, тому рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 червня 2022 року №6915601/42590373 прийняте Головним управлінням ДПС у Полтавській області без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту", ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов`язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов`язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов`язок розв`язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, обов`язок щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданої платником податків податкової накладної №1 від 10.02.2022 покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику - ДПС України.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту прав позивача є: визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 червня 2022 року №6915601/42590373 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 10 лютого 2022 року №1, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕЛС-АГРО" (ідентифікаційний код 42590373) 08 червня 2022 року, оскільки датою подачі податкової накладної від 10 лютого 2022 року №1 на реєстрацію до ЄРПН є 08 червня 2022 року, що підтверджується відповідною квитанцією /а.с. 44, 149/, а не 10 лютого 2022 року, як зазначає позивач у прохальній частині позову.

Відтак, у задоволенні вимоги в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 10.02.2022 датою - 10.02.2022 слід відмовити.

Отже, адміністративний позов ТОВ "ВЕЛС-АГРО" підлягає задоволенню частково.

При зверненні до суду з позовом у цій справі позивачем сплачено судовий збір в сумі 4962 грн., що підтверджується платіжним дорученням №676 від 15.07.2022 /а.с. 19/ та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України /а.с.110/.

Частиною 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, при частковому задоволенні позову ТОВ "ВЕЛС-АГРО" суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛС-АГРО" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2481 грн. та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛС-АГРО" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1240,50 грн. (2481 грн./2).

Частиною 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами 1, 2, 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п.п. 1, 2, 6 частини 1 та частини 2 статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі №826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем подано до суду: договір №14-07/2022 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 14.07.2022 /а.с. 99-100/, укладений між позивачем (клієнт) та Савинським Олександром Григоровичем (адвокат); протокол погодження вартості надання правничої (правової допомоги) від 14.07.2022 /а.с. 101/; акт від 22.07.2022 приймання-передачі №1 виконання робіт по наданню правової допомоги згідно договору №14-07/2022 про надання професійної правової допомоги від 14.07.2022 /а.с. 102/; платіжне доручення №677 від 15.07.2022 на суму 12000 грн. (винагорода за надання правничої (правової) допомоги) /а.с. 101/.

Згідно акту від 22.07.2022 приймання-передачі №1 виконання робіт по наданню правової допомоги згідно договору №14-07/2022 про надання професійної правової допомоги від 14.07.2022 /а.с. 102/ адвокат здійснив, а клієнт прийняв наступну правову допомогу:

- вивчення та аналіз наданих документів щодо можливості оскарження рішення від 10 червня 2022 року №6915601/42590373;

- усна консультація щодо можливості оскарження рішення від 10 червня 2022 року №6915601/42590373;

- підготовка та передача клієнту адміністративного позову про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії;

- допомога в належному оформлення адміністративного позову та додатків до нього до нього для подачі в суд.

Загальна вартість наданої правової допомоги (гонорару) складає 12000 грн.

Згідно з частинами 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз норм статей 132, 134, 139 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено в постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі №826/15063/18.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Так, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Цей спір є спором немайнового характеру, а справа відноситься до категорії справ незначної складності, що розглянутий судом в порядку письмового провадження.

Дослідивши на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи (справа незначної складності), витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг та значенню справи для сторони, суд дійшов висновку, що розмір витрат на правничу допомогу позивача має становити загалом 6000 грн.

Враховуючи часткове задоволення позову ТОВ "ВЕЛС-АГРО", суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛС-АГРО" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. (6000 грн./2) та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛС-АГРО" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 грн. (6000 грн./2/2).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛС-АГРО" (площа Ярмаркова, 7, м. Лубни, Полтавська область, 37500, ідентифікаційний код 42590373) до Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44057192, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000), Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 червня 2022 року №6915601/42590373.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 10 лютого 2022 року №1, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕЛС-АГРО" (ідентифікаційний код 42590373) 08 червня 2022 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛС-АГРО" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2481 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. (три тисячі гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛС-АГРО" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1240 грн. 50 коп. (одна тисяча двісті сорок гривень п`ятдесят копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Сич