Рішення № 106642480, 04.10.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №380/6151/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Сасевича О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом керівника ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у здійсненні перерахунку розміру пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати отриманої в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2019-2021 роки, починаючи з 28.01.2022;- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Львівській області провести ОСОБА_1 перерахунок розміру пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати отриманої в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2019 - 2021 роки, починаючи з 28.01.2022.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що з 2006 року йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Після досягнення пенсійного віку позивачу за його заявою було призначено пенсію за віком з 28.01.2022 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На думку позивача, при призначені йому пенсії з 28.01.2022 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідачем було протиправно застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислену як середній показник за 2018-2020 роки.

Зокрема, позивач зазначав, що у даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим Законом, а саме: Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а тому у межах спірних правовідносин має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

Ухвалою судді від 11.04.2022 в справі було відкрито провадження в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

02.05.2022 року від представника відповідача 1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він щодо задоволення позову заперечив та вказав, що позивач звернувся із заявою від 28.01.2022 року до відділу обслуговування громадян №20 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Водночас, як вказав представник відповідача 1, з 01.04.2021 року органи Пенсійного фонду України під час опрацювання заяв на призначення та перерахунок пенсій застосовують принцип екстериторіальності, внаслідок чого заява позивача була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області та за результатом розгляду якої було прийнято відповідне рішення про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

Окрім цього, представник відповідача 1 повідомив, що Головним управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області було здійснено перерахунок пенсії позивача «Перехід з виду на вид», застосувавши заробіток за період згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з 01.07.2000 року по 30.09.2021 року із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки (3764,40 грн.) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

30.05.2022 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, якою він додатково обґрунтовує підставність позовних вимог. Окрім цього, просив залучити до участі в справі Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області.

Ухвалою суду від 04.07.2022 року було залучено до участі в справі співвідповідача в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області.

18.07.2022 року від представника відповідача 2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона щодо задоволення позовних вимог заперечила та вказала, що розмір пенсії ОСОБА_1 обчислено відповідно до Закону №1058 з урахуванням страхового стажу роботи 42 роки 10 місяців 24 дні, коефіцієнт стажу 0,42833 та із середньомісячної заробітної плати до 01.03.2022 року 18130,00 грн. (5426,60 грн. показник середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсії х 3,34095) та з 01.03.2022 20668,19 грн. (6168,32 грн. показник середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсії х 3,34095) за період роботи з 01.07.2000 року по 30.09.2021 року, коефіцієнт заробітку 3,34095.

Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 з 10.12.2006 року перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

28.01.2022 року за заявою ОСОБА_1 . Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області його було переведено із пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

23.02.2022 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача 1 із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати, отриманої ним в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки, починаючи з 28.01.2022 року.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області позивача було повідомлено про те, що підстав для обчислення його пенсії із урахуванням середньої заробітної плати за три роки, які передують року звернення за призначенням пенсії за віком немає.

Позивач, вважаючи відповідні дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправними, звернувся до суду із означеним позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 10 Закону України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором; особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач мав право на отримання двох видів пенсій за різними законами у зв`язку із вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки досяг пенсійного віку та мав достатній страховий стаж.

Слід зазначити, що переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до вимог Закону №1058-IV проводиться в межах одного закону, яким передбачені лише три види пенсії за віком, по інвалідності, по втраті годувальника.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Положення даної статті застосовується саме у разі переведення з одного виду пенсії на інший в рамках одного закону.

У даному випадку позивач, отримуючи пенсію за одним законом, звернувся з заявою до відповідача 1 про призначення йому пенсії за іншим законом. Так, позивач просив призначити йому пенсію за віком на підставі статей 26, 27, 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а не перевести його на пенсію за віком у межах одного Закону.

Згідно статті 1 Закону №1058-ІV пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Отже, вказана норма передбачає врахування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Згідно статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Отже, з наведеного вбачається, що частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV регламентований порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Тобто, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Однак, якщо мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.

Так, у постанові від 10.07.2018 (справа №520/6808/17) Верховний Суд зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак позивач у справі №520/6808/17 звертався до Пенсійного органу із заявою про призначення іншої пенсії за іншим законом.

Так, позивачу у справі №520/6808/17 було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у 2017 року він звернувся вперше.

На підставі викладеного, Верховний Суд у справі №520/6808/17 дійшов висновку про неправомірність застосування відповідачем частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до спірних правовідносин.

Як встановлено судом, позивач до січня 2022 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З 28.01.2022 позивачу призначена пенсія відповідно до Закону №1058-ІV. При цьому, призначення позивачу пенсії відповідно до Закону №1058-ІV в січні 2022 року відбулося вперше, тобто відбувся не переведення, а саме призначення відповідної пенсії.

Таким чином, при обчисленні пенсії за віком вперше відповідно до Закону №1058-ІV слід застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Оскільки пенсію відповідно до Закону №1058-ІV позивачу призначено у 2022 році, то показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, має братися за 2019-2021 роки.

Згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відтак, виходячи з аналізу положень законодавства України, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача 2 щодо застосування показника середньої заробітної плати по країні за 2018-2020 роки при призначенні позивачу пенсії за віком та зобов`язання відповідача 1 здійснити позивачу нарахування та виплачувати пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки, починаючи з 28.01.2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про задоволення даного адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір в сумі 992,40 грн., такий підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області щодо обчислення розміру призначеної ОСОБА_1 з 28.01.2022 року пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) провести ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) перерахунок розміру його пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати отриманої в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019-2021 роки, починаючи з 28.01.2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (21100, м.Вінниця, вул.Хмельницьке шосе, 7; ЄДРПОУ: 13322403) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяСасевич О.М.