Рішення № 106624832, 04.10.2022, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/7620/18

№ 2-а/183/3/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2022 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

за участю секретаря судового засідання Краснянської Д.О.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії виконавчого комітету Піщанської сільської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом, в якому просила визнати поважною причину пропуску строку на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Піщанської сільської ради у справі про адміністративне правопорушення від 24 травня 2018 року № 1-4/2018 про притягнення її до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.156 КУпАП.

Позов мотивовано тим, що постановою № 1-4/2018 від 24 травня 2018 року адміністративною комісією виконавчого комітету Піщанської сільської ради на позивача було накладено штраф у сумі 510 гри. Однак, про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем її не було повідомлено. Копію оскаржуваної постанови позивачка отримала лише 26 листопада 2018 року, у зв`язку з чим позивачка вважає поважною причиною пропуску строку на оскарження постанови відповідача, оскільки Крім того, позивачка посилається на те, що вказана постанова є необґрунтованою, при розгляді справи відносно неї суб`єктом владних повноважень не були доведені та з`ясовані всі обставини справи, у зв`язку з чим така постанова підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 04 грудня 2018 року відкрито провадження у справі.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надавши суду письмову заяву, в якій просила справу розглядати без її участі. Вимоги позову підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача адміністративної комісії виконавчого комітету Піщанської сільської ради у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, не скористався своїм правом подати відзив і пояснення на позовну заяву та надати відповідні докази вчинення порушення.

Згідно із ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи, а тому судом визнано за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.

З урахуванням наведеного суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами за відсутності учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією, так і Законами України.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З матеріалів справи вбачається, що 20 квітня 2018 року відносно ОСОБА_1 старшим інспектором з ювенальної превенції сектору превенції Новомосковського ВП майором поліції було складено протокол серії ГП № 160958 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.156 КУпАП за фактом продажу 20.04.2018р. об 20 год. 20 хв. в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1 , неповнолітньому ОСОБА_2 двох бокалів яблучного сидру, чим порушила ст. 15-3 ЗУ «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів /а.с. 13/.

24 травня 2018 року адміністративною комісією виконавчого комітету Піщанської сільської ради винесено постанову № 1-4/18 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП, та якою на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Частиною 2 ст. 156 КУпАП передбачено, що порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України регулюються ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Статтею 15-3 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років (п. 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону).

Частиною 4 статті 15-3 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» передбачено, що якщо у продавця пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння виникли сумніви щодо досягнення 18-річного віку покупцем, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, вина столові, тютюнові вироби, електронні сигарети, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, продавець повинен звернутися до такого покупця з вимогою пред`явити паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує його вік.

Відповідальність за порушення норм цього Закону встановлена статтею 17, відповідно до частини першої якої за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Частиною 2 статті 17 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» встановлено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону.

При цьому слід враховувати, що Закон визначає, що необхідною умовою для відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 17 цього Закону, є доведеність факту продажу забороненого товару неповнолітній особі.

Згідно зі статтею 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 2 ст. 156 КУпАП.

За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В силу ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом, уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (ч. 2 ст. 33 КУпАП).

Таким чином, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Відповідно до ст. 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Відповідно до ст. 281 КУпАП при розгляді колегіальним органом справи про адміністративне правопорушення ведеться протокол, в якому зазначаються: 1) дата і місце засідання; 2) найменування і склад органу, який розглядає справу; 3) зміст справи, що розглядається; 4) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі; 5) пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопотання і результати їх розгляду; 6)документи і речові докази, досліджені при розгляді справи; 7) відомості про оголошення прийнятої постанови і роз`яснення порядку та строків її оскарження.

Протокол засідання колегіального органу підписується головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутній вказаний протокол засідання колегіального органу та його не було надано представником відповідача.

Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз`яснень, викладених в п.7 Постанови пленуму Верховного Суду України №6 від 24.06.1988 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» зі змінами та доповненнями, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. А згідно з ч.2 даної статті ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Відповідно до положень ч.3 ст.90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, склад адміністративного правопорушення характеризується сукупністю чотирьох елементів: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона.

Відсутність хоча б одного з них свідчить про відсутність складу порушення в цілому, що згідно з п.1 ст. 247 КпАП є обставиною, що виключає провадження у справі: провадження не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, суб`єктивних висновках, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд адміністративною комісією виконавчого комітету Піщанської сільської ради 24 травня 2018 року відносно неї справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи та протокол про адміністративне правопорушення серії ГП № 067772 від 20 квітня 2018 року, складений старшим інспектором з ювенальної превенції сектору превенції Новомосковського ВП майором поліції, щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.156 КУпАП, судом встановлено, що у вказаному протоколі взагалі не зазначено свідки та потерпілі, а також, відсутні посилання на будь, які докази, які підтверджують скоєння позивачем адміністративного правопорушення.

У цьому випадку адміністративною комісією при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 156 КУпАП не надано оцінку тому факту, що жодних об`єктивних доказів реалізації позивачем у встановлений час та дату товару, який є предметом правопорушення, не надано, а тому в порушення вимог ст. 245 КУпАП не забезпечено всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, не дотримано вимоги статті 280 КУпАП, не перевірено належним чином доводи позивача про непричетність її до вчинення правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови не було дотримано принципу всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід: притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , відбулось без встановлення та обґрунтування її вини, без дослідження питань щодо обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність, без належного повідомлення її про розгляд справи, тобто без дослідження доказів та без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація тощо). У матеріалах справи відсутні докази, які беззаперечно підтверджують вину позивача у інкримінованому їй адміністративному правопорушенні та сам факт його вчинення.

Сторони в процесі повинні подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Однак, в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Обов`язок суб`єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення в суді посилює його відповідальність при прийнятті рішень, вчиненні інших дій чи допущенні бездіяльності.

Зважаючи на відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності згідно ч. 2 ст. 156 КУпАП, а відтак заявлений ОСОБА_1 адміністративний позов, про скасування спірної постанови в справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 99, 268, 286 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на звернення до суду з позовною заявою про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до адміністративної комісії виконавчого комітету Піщанської сільської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 156 КУпАП - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення № 1-4/2018 від 24 травня 2018 року, якою визнано винною ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 510,00 грн. - скасувати.

Провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.156 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Піщанської сільської ради (код ЄДРПОУ 04338836) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 705,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Сорока.