Рішення № 10662453, 03.08.2010, Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

“3” серпня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого, судді САВРАНСЬКОЇ Т.І. при секретарі Юрченко С.В. за участю : позивачки ОСОБА_3

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договору дарування удаваним, який приховує договір купівлі-продажу, переведення прав та обовязків покупця і визнання права власності ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Ялтинського міського суду АРК із зазначеним позовом у порядку цивільного судочинства і просить суд :

- Визнати удаваним, тобто таким, що приховує договір купівлі-продажу, договір дарування 13/20 часток квартири АДРЕСА_1, укладений 29 серпня 2007 року між ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідчений у Першій Ялтинській державній нотаріальній конторі (реєстровий № 3-1949);

- Перевести права та обовязки покупця 13/20 часток квартири АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу від 29 серпня 2007 року з ОСОБА_4 на ОСОБА_7;

- Визнати за ОСОБА_3 право власності на 13/20 часток квартири АДРЕСА_1;

- Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 вартість частки квартири в розмірі триста сорок дві тисячі вісімдесят дві копійки.

Позовні вимоги обґрунтовуються з наступник підстав.

ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу частки квартири від 13 вересня 2002 року є власником 7/20 часток квартири АДРЕСА_1. Власники 13/20 часток квартири ОСОБА_6 і ОСОБА_5 за удаваним договором дарування частки квартири від 29 серпня 2007 року, який насправді приховував договір купівлі-продажу, здійснили відчуження вказаної частки квартири на користь ОСОБА_4 Відповідно право ОСОБА_3 як співвласника квартири на переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності було порушене і підлягає відновленню із застосуванням викладених способів захисту.

У судовому засіданні ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав із зазначених підстав.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у судове засідання не зявились, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні, яке відбулось 3 листопада 2009 року відповідачка ОСОБА_4, визнала обставини удаваності договору дарування від 29 серпня 2007 року, посилаючись на оплату вартості квартири, здійснену нею на користь ОСОБА_5 і ОСОБА_6 Також ОСОБА_4 визнала, що такі обставини визнавалися нею під час розгляду цивільної справи в Апеляційному суді АРК 16 червня 2009 року.

Ураховуючи, що позивач не заперечував проти вирішення справи на підставі наявних доказів за відсутності представника відповідача, суд буз виходу у нарадчу кімнату постановив ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до ст. ст. 169 ч. 4, 224-226 ЦПК України.

Вислухавши пояснення позивача, заочно зясувавши обставини справи та дослідивши відповідні докази, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви з таких підстав.

На підставі Договору купівлі-продажу частки квартири від 13 вересня 2002 року за реєстром № 5964 і Рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 2385 від 22 листопада 2007 року, ОСОБА_3 є власником 7/20 частки квартири АДРЕСА_1, що у цілому посвідчується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданого 30 травня 2008 року (а.с. 111, 112).

За договором дарування частки квартири від 29 серпня 2007 року (реєстр № 3-1949) ОСОБА_6 і ОСОБА_5, кожна з яких була власницею 13/40 часток вказаної квартири, здійснили відлучення 13/20 часток ОСОБА_4 (а.с. 113). Договір був нотаріально посвідчений, державна реєстрація договору дарування, у відповідністю зі ст. 210 ЦК України, була здійснена 29 серпня 2007 року.

У судовому засіданні, яке відбулось в Апеляційному суді АРК 16 червня 2009 року при перегляді рішення Ялтинського міського суду АРК від 15 травня 2008 року, і у судовому засіданні 3 листопада 2009 року відповідачка ОСОБА_4 визнала, що договір дарування від 29 серпня 2007 року приховував договір купівлі-продажу, оскільки вона сплатила за майно співвласникам ОСОБА_6 і ОСОБА_5 визначену за домовленістю сторін грошову суму. Зазначити конкретний розмір грошової суми, яка була передана на виконання зобовязання з оплати частки квартири, відповідачка ОСОБА_4 відмовилась.

Зважаючи на те, що за змістом ч 4 ст. 632, ст. 638, ч. 1 ст. 691 ЦК України ціна договору не належить до його істотних умов, відтак, та обставина, що сторони договору не повідомили суд про ціну продажу частки квартири, не позбавляє позивача можливості доводити обставини удаваності правочину і вимагати переведення прав та обовязків покупця на нього. За таких обставин суд застосовує положення ч. 4 статті 632 ЦК України щодо визначення ціни договору у випадку її не визначення сторонами виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари на момент укладення договору.

З метою зясування звичайної ціни відповідної частки квартири суд ухвалою від 28 січня 2010 року призначив судову будівельно-технічну експертизу, згідно Висновку якої від 27 травня 2010 року дійсна ціна квартири АДРЕСА_1 станом на 29 серпня 2007 року складає 645895 гривень, відповідно вартість 13/20 часток квартири 419831 гривню 75 копійок.

Відповідно до статті 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Оскільки судом встановлено, що укладаючи 29 серпня 2010 року договір дарування сторони ОСОБА_5 і ОСОБА_6 і ОСОБА_4 приховали договір купівлі-продажу, що підтвердила покупець ОСОБА_4 і не спростовано відповідачами, зважаючи на засади змагальності і диспозитивності процесу, належними доказами, договір має бути визнаним удаваним і до відносин сторін за таким договором мають бути застосовані правила, що регулюють відносини за договором купівлі-продажу.

Здійснивши продаж частки квартири у праві спільної часткової власності, відповідачі порушили право ОСОБА_3 на переважне право купівлі, яке передбачене ст. 362 ЦК України, ч. 1 якої визначено, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

Відповідачами не було надано доказів, які б підтвердили, що ОСОБА_3 повідомлявся письмово продавцями частки квартири про намір продати свою частку із зазначенням у такому повідомленні ціни та інших умов (ч. 2 ст. 362 ЦК України).

Спосіб захисту права співвласника на переважне право на купівлю частки у праві спільної часткової власності визначений у ч. 4 статті 362 ЦК України, а саме: у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушення переважного права купівлі співвласник може предявити до суду позов про переведення на нього прав та обовязків покупця. Тому, встановивши, що переважне право ОСОБА_3 купівлі частки у праві спільної часткової власності було порушене, суд вважає необхідним застосувати визначений спосіб захисту і перевести права та обовязки покупця 13/20 часток квартири АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу від 29 серпня 2007 року з ОСОБА_4 на ОСОБА_3 з виплатою на користь ОСОБА_4 компенсації вартості квартири, сума якої визначається згідно наведених висновків судової будівельно-технічної експертизи.

Зважаючи на оспорювання відповідачами права ОСОБА_3 на набуття права власності на відчужену ОСОБА_4 частку квартири, у відповідністю зі статтею 392 ЦК України за позивачем належить визнати право власності на 13/20 часток квартири АДРЕСА_1.

Визначаючи спосіб виконання рішення суду в частині виплати ОСОБА_4 компенсації ціни відповідної частки квартири, суд вважає за необхідне зобовязати ОСОБА_3 внести грошову суму в розмірі 419831 гривні 75 копійок на депозитний рахунок суду із подальшою виплатою цих коштів ОСОБА_4 за її вимогою.

Таким чином, розглянувши цивільну справу в присутності позивача, заочно зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог статті 88 ЦПК України, з урахуванням того, що позивачем заявлено і задоволено судом дві вимоги майнового характеру з ціною позову згідно висновків судової будівельно-технічної експертизи , одна вимога немайнового характеру про визнання правочину удаваним (а.с. 105 - 106), а також понесені витрати на оплату експертизи. (а.с. 183).

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 16, 362, 392 ЦК України, ст. ст. 1, 3, 10, 11, 14, 15, 60, 61, 158 ч. 1, 179, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договору дарування удаваним, який приховує договір купівлі-продажу, переведення прав та обовязків покупця і визнання права власності задовольнити.

Визнати удаваним, тобто таким, що приховує договір купівлі-продажу, договір дарування 13/20 часток квартири АДРЕСА_1, укладений 29 серпня 2007 року між ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідчений і зареєстрований у Першій Ялтинській державній нотаріальній конторі (реєстровий № 3-1949).

Перевести права та обовязки покупця 13/20 часток квартири АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу від 29 серпня 2007 року (реєстровий № 3-1949), укладеним між ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, з ОСОБА_4 на ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 13/20 часток квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 вартість частки квартири в розмірі чотириста девятнадцять тисяч вісімсот тридцять одну гривню сімдесят пять копійок.

Зобовязати ОСОБА_3 внести зазначену грошову суму на депозитний рахунок суду (Рахунок № 37319012000604, МФО 824026, ОКПО 26273942, Одержувач: Управління Державної судової адміністрації України в АРК) із подальшою виплатою цих коштів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання якої зареєстроване у АДРЕСА_2, за її вимогою.

Державну реєстрацію права власності на підставі цього рішення суду на 13/20 часток квартири № у будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 здійснити після внесення повної суми вартості частки квартири на вказаний депозитний рахунок.

У порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 суму судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи і витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі по одній тисячі сто пятдесят гривень шістдесят копійок з кожного.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в дохід держави суму судового збору в розмірі по пятсот шістдесят девять гривень пятдесят копійок з кожного.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз (р/р 31252272210502, ОКПО 34740405, Банк ГУ ГКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026) залишок суми витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі по сто девяносто однієї гривні двадцяти копійок з кожної.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Розяснити, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо позивач не був присутнім у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, він може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги позивачем, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги позивачем рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ

Повний текст рішення виготовлений «5» серпня 2010 року.