Постанова № 10661740, 23.07.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2010 р. Справа № 2-а-1722/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Мультян Марини Бондівни,

при секретарі судового засідання: Скалій Лесі Володимирівні

за участю представників сторін:

позивача : Ванжула С.П., Щур В.Г. - представники за довіреністю

відповідача : Порхун Л.М., Ружицький Р.О., Мельник В.П. - представники за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Управління Держаної служби охорони при ГУМВС України у Вінницькій області

до: Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області

про: визнання протиправними і скасування вимог, викладених у листі №02-06-18-17/1309 від 03.03.2010 року

ВСТАНОВИВ :

23.04.2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління Держаної служби охорони при ГУМВС України у Вінницькій області до Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області про скасування рішень співробітників КРУ у Вінницькій області.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.04.2010 року вказану позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу терміну до 21.05.2010 року для усунення недоліків.

14.05.2010 року на виконання вимог зазначеної вище ухвали в порядку усунення недоліків, позивач уточнив позовні вимоги та просив суд скасувати вимоги співробітників КРУ у Вінницькій області, викладені у листі Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області№02-06-18-17/1309 від 03.03.2010 року (а.с.169-175, том 1).

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.05.2010 року за вказаним позовом відкрито провадження у справі.

22.07.2010 року від позивача надійшов лист №16-1-1-3105/К3 від 22.07.2010 року, в якому позивач просив суд визнати протиправними вимоги КРУ у Вінницькій області щодо застосування процедури закупівель за державні кошти в сумі 3732,26 тис. грн., по непродуктивним витратам в сумі 42,2 тис. грн., по зайвій виплаті заробітної плати на суму 0,77 тис. грн., по зайво виплаченій матеріальній допомозі в сумі 3 грн. (а.с.73-74, том 2).

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що УДСО при ГУМВС України у Вінницькійобласті здійснює свою діяльність на засадах госпрозрахунку, та не підпадає під дію Закону України "Про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти", а тому не повинно було утворювати тендерний комітет при закупівлі матеріалів, обладнання та паливно-мастильних матеріалів протягом 2007 року - 9 місяців 2009 року на загальну суму 3732,26 грн. Крім того, зазначає позивач, безпідставними є висновки КРУ та відповідні вимоги щодо усунення порушень в частині непродуктивних витрат на суму 42,2 тис. грн., оскільки за вказані кошти одержані управлінням за договором безпроцентної позики №15/01-1 ПОЗ від 15.01.2007 року, укладеним з АТ "УОСК", було придбано акції АТ "УОСК", та в подальшому повернуті останньому. Також, в позовній заяві позивач вказує на те, що при проведенні перевірки нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення відповідачем неправильно обраховано її розмір виходячи з розміру середньомісячного заробітку за останні 2 календарні місяці, тоді як, відповідно до умов колективного договору, мав обраховувати виходячи з розміру середньомісячного заробітку за останні 12 календарних місяців.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити, поряд з викладеними у позовній заяві доводами, зазначивши також про безпідставність висновків відповідача щодо усунення порушень в частині зайвого нарахування та виплати матеріальної допомоги, оскільки, за твердженням позивача, відповідачем неправильно визначено суму зайво виплаченої матеріальної допомоги, зокрема у вимозі КРУ зазначено суму 4,22 тис. грн., тоді як фактичний її розмір становить 1,223 тис. грн.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву, поряд з іншим зазначивши, що оскаржувані вимоги Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області є законними та прийнятими на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені законом (а.с.3-32, том 2). Представники відповідача в судовому засіданні наголосили на правомірності оскаржуваних вимог контрольно-ревізійного управління, а також на відповідності фактів, встановлених перевіркою і зазначених в акті від 27.01.2010 року, фактичним обставинам.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до Плану контрольно-ревізійної роботи контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області на ІV квартал 2009 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 18.11.2009 №№1167, 1168, 1169, від 11.01.2010 №13 та 21.01.2010 №17 (а.с.44-48, том 2), виданих начальником КРУ у Вінницькій області, головним контролером-ревізором відділу контролю у сфері будівництва та послуг Рехлецькою А.Л., старшими контролерами ревізорами цього ж відділу Король Н.І. та Ружицьким Р.О. та контролером-ревізором Мельник В.П. проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Вінницькій області за період з 01.01.2007 року по 01.10.2009 року (а.с.33-42, том 2).

Про початок контрольного заходу обєкт контролю повідомлено листом від 13.10.2009 №02-06-18-17/7031 (а.с.43, том 2).

Ревізію проведено з 18.11.2009 року по 27.01.2010 року (ревізія призупинена з 14.12.2009 року по 13.01.2010 року - а.с. 59, том 2) у відповідності до питань програми ревізії і робочого плану з відома начальника Управління Козаченка В.Д. та головного бухгалтера Ванжули С.П. (а.с.49-58, том 2).

За результатами проведеної ревізії складено акт №06-15/05 від 21.05.2010 року (а.с.12-92, том 1), яким зафіксовано наступні, встановлені ревізією, обставини:

1.Згідно даних бухгалтерського обліку рахунку 311 "Рахунки в національній валюті в банку" за січень 2007 року Відділом Державної служби охорони при МВС України (попередником Управління) проведено перерахування грошових коштів в сумі 42,2 тис. грн. на розрахунковий рахунок Акціонерного товариства "Українська охоронна страхова компанія" на придбання іменних простих акцій в кількості 422 шт. номінальною вартістю 100,0 грн., що знайшло відображення в кореспонденції дебета рахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами" з кредита рахунку 311.

Зазначене використання Відділом грошових коштів відповідно до планових показників по доходах та видатках ВДСО при УМВС України в Вінницькій області на 2007 рік, затверджених начальником Департаменту Державної служби охорони при МВС України полковником міліції Сидоренко С.М. 25.06.2007 року, не передбачене.

Враховуючи, що п.1.9. Положення №183 визначено право Відділу самостійно витрачати кошти за напрямами та в межах, визначених Департаментом, забезпечуючи їх ефективне цільове використання та відсутність отримання дивідендів за придбаними акціями протягом 2007 року 9 місяців 2009 року, керівництвом ВДСО внаслідок неефективних управлінських дій допущено непродуктивні витрати в сумі 42,2 тис. грн. (а.с.31-32, том 1).

2. Суцільною ревізією правильності нарахування та виплати матеріальної допомоги на оздоровлення у звязку з щорічною відпусткою по 49-ти вільнонайманих працівниках згідно переліку, проведеною шляхом співставлення наказів про надання відпусток, розрахункових листків, табелів обліку робочого часу і відомостей нарахування заробітної плати встановлено, що Управлінням в порушення вимог пунктів 2 та 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100) не проводився розрахунок середнього заробітку при обрахунку матеріальної допомоги.

Вищезазначене призвело до зайвої виплати матеріальної допомоги на оздоровлення вільнонайманим працівникам в 2007-2008 роках та січні-вересні 2009 року на загальну суму 4218,25 грн. (в 2007 році 786,66 грн., в 2008 році 1505,71 грн. та в січні-вересні 2009 року 1925,88 грн.) та, як наслідок, зайве нарахування на заробітну плату та перерахування внесків до державних цільових фондів на суму 1560,75 грн., а також - недонарахування працівникам передбачених законодавством виплат на суму 2846,89 грн., з яких в 2007 році 404,2 грн., в 2008 році 906,88 грн. та в січні-вересні 2009 року 1535,81 грн. (а.с. 44,том 1)

3. Подібно, при нарахуванні відпускних вільнонайманим працівникам Управління в порушення вимог п.2 Порядку №100 не проводилося обчислення середньої заробітної плати за останні 12 календарних місяців, що призвело до зайвого нарахування відпускних 8-ми працівникам за 2007-2008 роки та січень-вересень 2009 року на суму 769,0 грн. та, як наслідок, зайве нарахування на заробітну плату та перерахування внесків до державних цільових фондів на суму 284,53 грн., а також - недонарахування працівникам передбачених законодавством виплат на суму 841,94 грн. (а.с. 44-45,том 1).

4. Ревізією встановлено, що Управлінням у ревізійному періоді в порушення вимог пунктів 1 та 2 Порядку №100 за час перебування атестованих та вільнонайманих працівників у відрядженні не проводилося нарахування та виплата середньомісячної заробітної плати.

За результатами проведеного перерахунку по 8-ми працівниках за 2007-2008 роки та січень-вересень 2009 року встановлено зайву виплату середньомісячної заробітної плати за час перебування працівників у відрядженні на суму 769,0 грн. та, як наслідок, зайве нарахування на заробітну плату та перерахування внесків до державних цільових фондів на суму 284,53 грн., а також - недонарахування працівникам передбачених законодавством виплат на суму 841,94 грн. (а.с. 45,том 1).

5. Ревізією наявності створеного тендерного комітету та дотримання законодавства при формуванні його складу встановлено, що Управлінням в ревізійному періоді в порушення вимог ст.12 Закону України від 22.02.2000 №1490-ІІІ «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», із змінами (далі - Закон №1490), Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2008 №274 (далі Положення №274) та Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 №921, із змінами, (далі Положення №921) тендерний комітет не створювався та, відповідно Положення про порядок створення та головні функції тендерного комітету щодо організації та проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти не затверджувалося.

Протягом ревізійного періоду Управлінням річні плани закупівель не складалися, та відповідно процедури закупівель товарів, робіт і послуг не проводилися. Статтею 2 Закону №1490, пунктами 1 Положень №274 та №921 визначено обовязковість проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Враховуючи, що правовий статус Управління, як структурної одиниці ДСО відповідно до п.9 Постанови №615 визначено державною установою, що проводить некомерційну господарську діяльність з використанням державного майна, яке закріплено за ним на праві господарського відання (до 13.02.2008) та в подальшому оперативного управління, на обєкт контролю поширюються норми Закону №1490 та Положень №274 і №921.

Виходячи із вищевикладеного, Управлінням, як державною установою в порушення вимог ст.2 Закону №1490 та п.п.3, 5 Положень №274 і №921 без проведення тендерних процедур здійснено закупівлю матеріалів, обладнання та паливно-мастильних матеріалів протягом 2007 року 9 місяців 2009 року в 5-ти постачальників на загальну суму 3732,26 тис. грн., а саме: в ТОВ ВКФ "Сенс ЛТД"- газу зрідженого на загальну суму 310,1 тис. грн., в ТОВ ВТФ "Авіас" - паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 1161,95 тис. грн., в ТОВ "СБІ" матеріалів для монтажу ОПС на загальну суму 436,05 тис. грн., в ПП фірма "Юрекс" - матеріалів та обладнання на загальну суму 1667,56 тис. грн., у Вінницької філії ВАТ "Концерн Галнафтогаз" - паливно-мастильних матеріалів на суму 156,6 тис. грн. (а.с. 53-54, том 1).

03.03.2010 року на підставі зазначеного акту складено лист №02-06-18-17/1309, згідно абзацу другого якого, загальна сума виявлених ревізією фінансових порушень складає 3784,98 тис. грн., з яких: недоотримано доходів фізичними особами - 3,69 тис. грн., незаконні виплати заробітної плати, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів - 6,83 тис. грн.; не призвели о втрат фінансових і матеріальних ресурсів - 3732,26 тис. грн.; непродуктивні витрати внаслідок неефективних управлінських дій - 42,2 тис. грн.

Вказаний лист містить вимоги щодо усунення виявлених актом порушення, а саме:

1. Опрацювати матеріали ревізії та вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання про притягнення до відповідальності винних осіб.

2. В ході ревізії встановлено, що головним бухгалтером УДСО (Ванжулою С.П.) не забезпечено контроль за дотриманням вимог пунктів 2 та 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок №100), в частині розрахунку середнього заробітку при обрахунку матеріальної допомоги, що призвело до зайвої виплати матеріальної допомоги на оздоровлення по 49-ти вільнонайманим працівникам в 2007-2008 роках та січні - вересні 2009 року на загальну суму 4,22 тис. грн. та, як наслідок, зайвого нарахування на заробітну плату та перерахування внесків до державних цільових фондів на суму 1,56 тис. грн., а також - недонарахування працівникам передбачених законодавством виплат на суму 2,85 тис. грн., у зв'язку з чим необхідно:

- стягнути 4,22 тис. грн. зайво виплаченої матеріальної допомоги з осіб, які їх отримали безпідставно, в порядку та розмірах встановлених статтями 127,136 Кодексу Законів України про працю. У разі пропуску встановленого строку відповідно до статті 133 КЗпП - забезпечити усунення порушення за рахунок керівника, що допустив зайві грошові виплати;

- привести у відповідність зайві нарахування на заробітну плату та перерахування внесків до державних цільових фондів на суму 1 ,56 тис. грн.

3.В ході ревізії встановлено, що в порушення вимог пунктів 1 та 2 Порядку №100 за час перебування атестованих та вільнонайманих працівників у відрядженні, не проводилося нарахування та виплата середньомісячної заробітної плати.

За результатами проведеного перерахунку по 8-ми працівниках за 2007-2008 роки та січень-вересень 2009 року, встановлено зайву виплату середньомісячної заробітної плати за час перебуванні працівників у відрядженні на суму 0,77 тис. грн. та, як наслідок, за Пі з нарахування на заробітну плату та перерахування внесків до державних цільових фондів на суму 0,28 тис. грн., а також - недонарахування працівникам передбачених законодавством виплатна суму 0,84 тис. грн., у зв'язку з чим необхідно:

-стягнути 0,77 тис. грн. зайво виплаченої матеріальної допомоги з осіб, які їх отримали безпідставно, в порядку та розмірах встановлених статтями 127, 136 КЗпП. У разі пропуску встановленого строку відповідно до статті 133 КЗпП:

-забезпечити усунення порушення за рахунок керівника, що допустив зайві грошові виплати;

-привести у відповідність зайві нарахування на заробітну плату та перерахування внесків до державних цільових фондів на суму 0,28 тис. грн.;

4. В ході ревізії виявлено, що УДСО, як державною установою в порушення вимог статті 2 Закону України від 22 лютого 2000 року №1490-111 "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" із змінами, пунктів З, 5 Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2008 року №274 та Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 року №921, без проведення тендерних процедур здійснено закупівлю матеріалів, обладнання та паливно-мастильних матеріалів протягом 2007 року - 9 місяців 2009 року в 5-ти постачальників на загальну суму 3732,26 тис. грн., в зв'язку з чим, в подальшому, необхідно:

- при здійсненні процедур закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти, суворо дотримуватися вимог законодавства, яке регулює зазначене питання, зокрема діючого Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 року №921 (а.с.177-179, том 1).

Вважаючи вимоги КРУ у Вінницькій області в частині усунення порушень щодо незастосування процедури закупівель за державні кошти в сумі 3732,26 тис. грн., щодо непродуктивних витрат в сумі 42,2 тис. грн., щодо зайвих виплат заробітної плати на суму 3,00 тис. грн. та матеріальної допомоги в сумі 0,77 грн., позивач оскаржив їх в судовому порядку, звернувшись з даним позовом до Вінницького окружного адміністративного суду.

Проаналізувавши матеріали справи та надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено відсутність між сторонами спору щодо правових підстав і порядку проведення вказаної вище ревізії, про що свідчать висловлені в судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача.

Відповідно ж до ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Разом з тим, спірні правовідносини, що є предметом розгляду в межах даного провадження, стосуються питань визначення відповідності обставин, викладених в акті ревізії фактичним обставинам, які мали місце, а також правомірності винесених на підставі зазначеного акту вимог КРУ у Вінницькій області, аналізуючи які, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з акту ревізії від 27.01.2010 року та власне оскражуваної вимоги, висновки КРУ у Вінницькій області про порушення позивачем вимог статті 2 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" №1490 із змінами, пунктів З, 5 Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, та Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти та відповідна вимога в подальшому при здійсненні позивачем процедур закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти суворо дотримуватись вказаних нормативно-правових актів, ґрунтується на тому, що позивач є державною установою і проводить некомерційну господарську діяльність з використанням державного майна, яке в період ревізії було закріплено за ним на праві господарського відання та в подальшому оперативного управління, а, відтак, закупівля матеріалів, обладнання та паливно-мастильних матеріалів протягом 2007 року - 9 місяців 2009 року на загальну суму 3732,26 тис. грн. мала проводитись створеним для цієї мети тендерним комітетом.

Судом встановлено, що в ревізійному періоді спірні правовідносини почергово врегульовувалися: Законом України від 22.02.2000 №1490-ІІІ "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (далі - Закон №1490), Тимчасовим положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2008 №274 (далі Положення №274) та Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 №921 (далі - Положення №921).

Зі змісту вказаних нормативно-правових актів вбачається, що в період чинності їх дія поширювалась на закупівлю товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів.

Так, зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закон №1490, який діяв до 02.04.2008 року, цей Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі для товару (товарів), послуги (послуг) становить або перевищує 20 тисяч гривень, а для робіт - 50 тисяч гривень.

Згідно ж з п. 5 Тимчасового положення №274, воно застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) становить не менше ніж 100 тис. гривень, а робіт - 300 тис. гривень ( дане положення Постановою Кабінету Міністрів України №921 від 17.10.2008 визнано таким, що втратило чинність).

Аналогічні норми щодо сфери дії нормативно-правового акту містяться також і в чинному Положенні №921, згідно з п. 5 якого, воно застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) становить не менше ніж 100 тис. гривень, а робіт - 300 тис. гривень.

Положеннями вищезазначених нормативних актів державні кошти визначено відповідно як:

- кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування, кошти страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", гуманітарна допомога в грошовій формі, кошти Аграрного фонду, Державного та місцевих фондів енергозбереження, кошти установ чи організацій, створених в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, кошти підприємств, які спрямовуються на придбання товарів, робіт і послуг (Закон №1490);

- державні кошти - кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національного банку, державних цільових фондів, Пенсійного фонду, фондів соціального страхування, які спрямовуються на придбання товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення діяльності зазначених органів (Тимчасове положення №274);

- кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національного банку, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, які спрямовуються на придбання товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення діяльності зазначених органів, кошти підприємств, кошти, які надаються розпорядникам державних коштів під гарантії Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування за кредитами, які надаються міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з міжнародними фінансовими організаціями (Положення №921).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що застосування зазначених нормативно-правових актів до тих чи інших правовідносин перебуває у безпосередньому зв'язку з наявністю таких основних умов:

1) закупівля товарів, робіт або послуг має повністю або принаймні частково здійснюватися за рахунок державних коштів;

2) вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) має бути не меншою ніж встановлено нормативно-правовим актом, що регулює порядок такої закупівлі.

При цьому слід зауважити, що при визначенні коштів як державних, кваліфікуючою ознакою є, насамперед, джерело їх надходження, правовий статус одержувача та призначення, за яким дані кошти виділені.

Проте, як встановлено судом, при проведенні ревізії відповідачем не встановлювалось джерело надходження коштів, за які позивачем проводилась закупівля матеріалів, обладнання та паливно-мастильних матеріалів протягом 2007 року - 9 місяців 2009 року на загальну суму 3732,26 тис. грн. та не було враховано правовий статус Управління Державної служби охорони при УМВС України у Вінницькій області як суб'єкта господарювання.

Так, з матеріалів справи вбачається, що в ревізійних період позивач у справі діяв як Відділ Державної служби охорони при УМВС України у Вінницькій області на підставі Положення про Відділ Державної служби охорони при УМВС України у Вінницькій області (далі Положення №183) затверджено наказом Департаменту служби охорони при МВС України (далі Департамент) від 29.05.2003 №183 та на підставі повноважень, визначених Положенням про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993 №615.

Відповідно ж до Положення №183, Відділ, як юридична особа, є субєктом господарювання ДСО у Вінницькій області, що здійснює свою діяльність на засадах госпрозрахунку та складається з відділень при міськрайоргані внутрішніх справ України у Вінницькій області, пунктів централізованого спостереження з правами без балансових філій та структурних підрозділів.

Наказом Департаменту Державної служби охорони від 13.02.2008 №31 Відділ Державної служби охорони при УМВС України у Вінницькій області в звязку з організаційно-штатними змінами перейменовано в Управління Державної служби охорони при УМВС України у Вінницькій області, та згідно зазначеного наказу затверджено нове Положення про Управління (далі Положення №31).

Наказом Департаменту Державної служби охорони №75 від 28.05.2009 року Управління Державної служби охорони при УМВС України у Вінницькій області перейменоване в Управління Державної служби охорони при ГУМВС України та затверджено Положення про Управління Державної служби охорони при ГУМВС України (Положення №75 - а.с.111-116 том 1).

Відповідно до Положення №31 та діючого Положення Управління є державною установою, що провадить некомерційну (без мети одержання прибутку) господарську діяльність та підпорядковується і входить до сфери управління Департаменту.

Управління створено з метою забезпечення громадського порядку та боротьбою зі злочинністю, має статус юридичної особи, печатку зі своїм повним найменуванням та зображенням Державного герба України, бланки, відокремлене майно, закріплене за ним на праві оперативного управління, самостійний баланс, рахунки в установах банків у національній та іноземній валютах.

Пунктом 4.2 Положення №75 визначено, що джерелом формування фінансових ресурсів УДСО є надходження за надані послуги, а також інші надходження, передбачені законодавством.

Згідно з п. 5.2 вказаного положення, УДСО має необхідні оборотні активи для придбання товарно-матеріальних цінностей, видачі грошового утримання, заробітної плати та забезпечення інших потреб.

Крім того, судом з'ясовано та підтвердили в судовому засіданні представники сторін, що єдиним напрямком фінансування, за яким Управління Державної служби охорони при ГУМВС України протягом 2007-2008 років та 9 місяців 2009 року одержувало кошти з державного бюджету, є оплата працівникам, що мають статус постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС підвищеної заробітної плати та додаткових відпусток, згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (п.8 акту ревізії, а.с.51 том 1).

Водночас, як встановлено судом, фінансування Управління Державної служби охорони при ГУМВС України за рахунок державного бюджету за іншими напрямками, в тому числі на закупівлю матеріалів, обладнання та паливно-мастильних матеріалів протягом 2007 року - 9 місяців 2009 року на загальну суму 3732,26 тис. грн. не здійснювалось.

Як пояснили в судовому засіданні представники відповідача, дана інформація на момент проведення перевірки ревізорам була відома.

Враховуючи викладене, та зважаючи, що Управління Державної служби охорони при ГУМВС України провадить свою діяльність на умовах госпрозрахунку за рахунок коштів, одержаних за надання та організацію послуг з охорони та безпеки за договорами, а також беручи до уваги недоведення відповідачем факту здійснення позивачем закупівлі матеріалів, обладнання та паливно-мастильних матеріалів за державні кошти, у ревізійний період на позивача не поширювалась дія нормативно-правових актів з питань закупівель за державні кошти, а відтак, вимоги відповідача в частині усунення відповідних порушень є безпідставними та такими, що не відповідають чинному законодавству.

Посилання представників відповідача на те, що оскільки Управління Державної служби охорони при ГУМВС України є державною установою, закупівля товарів, робіт або послуг має проводитись за умов дотримання тендерних процедур, суд вважає необґрунтованими, оскільки сама по собі організаційно - правова форма юридичної особи як державної установи не може бути підставою для поширення на неї дії законодавства з питань державних закупівель.

Безпідставними суд вважає також і вимоги КРУ у Вінницькій області щодо усунення позивачем порушень в частині вчинення керівництвом Управлінням Держаної служби охорони при ГУМВС України у Вінницькій області неефективних управлінських дій, що призвели до непродуктивних витрат в розмірі 42,2 тис. грн.

Так, відповідно до п. 2. Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (далі - Порядок), ревізія повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Пунктом 16 Порядку встановлено, що ревізії проводяться шляхом документальної або фактичної перевірки, які здійснюються щодо дотримання вимог законів та інших нормативно-правових актів.

Згідно з частиною 1 п. 35 Порядку, результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На першому титульному аркуші акта ревізії, який оформляється на бланку органу служби, зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складення (назва міста, села чи селища) та номер примірника.

Абзацом 3 ч.2 п. 35 Порядку визначено, що виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції служби, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Всупереч вказаному, в акті ревізії відсутні посилання на конкретні норми законів або інших нормативно-правових актів, порушені позивачем, та які б дозволяли встановити факти вчинення посадовими особами позивача неефективних управлінських дій і понесення позивачем непродуктивних витрат та причинно- наслідковий зв'язок між зазначеними фактами.

Так само і в оскаржуваній вимозі не міститься відповідних посилань на конкретні положення нормативно-правових актів, які б давали можливість кваліфікувати діяння позивача за вказаним в акті порушенням, визначати його склад та в подальшому - міру відповідальності порушника.

Крім того, з акту ревізії вбачається, що висновок контролюючого органу про вчинення керівництвом позивача неефективних управлінських дій, що призвели до непродуктивних витрат в розмірі 42,2 тис. грн. ґрунтується виключно на тому, що позивач після придбання акцій АТ "Українська охоронна страхова компанія" на вищезазначену суму, не отримував дивідендів в ревізійному періоді. Водночас, як встановлено судом та підтвердили в судовому засіданні представники відповідача, під час проведення ревізії договір купівлі-продажу акцій №1/05-КП/237 від 29.12.2006 року та договір безпроцентної позики №15/01-1 ПОЗ від 15.01.2007 року ревізорами не досліджувались, походження коштів, за які придбавалися акції не встановлювалось.

Також в матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких відповідач дійшов висновку, що до компетенції органів контрольно-ревізійної служби належить вжиття заходів щодо виявлених ревізією порушень, які відповідачем кваліфіковані як неефективні управлінські дії керівництва УДСО, що призвели до непродуктивних витрат.

Посилання відповідача на те, що використання позивачем грошових коштів в сумі 42,2 тис. грн. на придбання акцій не передбачено плановими показниками по доходах та видатках ВДСО при УМВС України в Вінницькій області на 2007 рік, затвердженими начальником Департаменту Державної служби охорони при МВС України полковником міліції Сидоренко С.М. 25.06.2007 року, не може бути взято судом до уваги, оскільки зазначені показники затверджені після укладення позивачем договору купівлі-продажу акцій та після оплати їх вартості.

Крім того, відсутність у планових показниках по доходах і видатках витрат на придбання акцій саме по собі не може бути доказом неефективних управлінських дій посадових осіб позивача, що призвели до непродуктивних витрат.

Також судом встановлено та підтвердили в судовому засіданні представники позивача і не заперечували представники відповідача, що акціонерами АТ "Українська охоронна страхова компанія" є відділи і управління ДСО, в тому числі відділ ДСО при УМВС України у Вінницькій області та власне Департамент ДСО при МВС України, що виключає ймовірність необізнаності останнього щодо використання відділами та управліннями коштів на придбання акцій зазначеного товариства (а.с.94-107 том 2).

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені вище критерії при винесенні відповідачем вимог щодо усунення позивачем порушень щодо незастосування процедури закупівель за державні кошти в сумі 3732,26 тис. грн., щодо непродуктивних витрат в сумі 42,2 тис. грн. відповідачем не дотримані, у зв'язку з чим вимоги в цій частині є протиправними та підлягають скасуванню.

Що ж стосується позовних вимог в частині усунення порушень щодо зайво виплачених заробітної плати на суму 0,77 тис. грн. та матеріальної допомоги на суму 3,00 грн., вони задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року, цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках, в тому рахунку: надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки; службових відряджень; інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Згідно з п.4.1.4 Колективного договору, укладеного між відділом ДСО при УМВС України у Вінницькій області та профспілковим комітетом ВДСО при УМВС України у Вінницькій області на 2007-2008 роки, відділ та підрозділи ВДСО зобов'язуються надавати матеріальну допомогу працівникам на оздоровлення у зв'язку з щорічною відпусткою у розмірі середньої заробітної плати без урахування премій за збільшення обсягів реалізованих послуг охорони (а.с.128 том 1). До Колективного договору на 2009-2010 роки в липні 2009 року внесено зміни, в частині заміни визначення "середньої" на "середньомісячну".

Як встановлено судом, в порушення зазначених вимог, позивачем при обрахунку матеріальної допомоги вільнонайманим працівникам, обчислення середньої заробітної плати проводилось за останні 2 календарні місяці роботи, тоді як мало проводитись за останні 12 календарних місяців роботи, що призвело до зайвої виплати матеріальної допомоги на оздоровлення вільнонайманим працівникам в 2007-2008 роках та січні-вересні 2009 року на суму 4218,25 грн. (в 2007 році 786,66 грн., в 2008 році 1505,71 грн. та в січні-вересні 2009 року 1925,88 грн.).

Ідентичний принцип обчислення середньої заробітної плати (за останні 2 календарні місяці роботи) використано позивачем і при нарахуванні відпускних 8-ми вільнонайманим працівникам за 2007-2008 роки та січень-вересень 2009 року, що призвело до зайвої виплати середньомісячної заробітної плати за час перебування працівників у відрядженні на суму 0,77 тис. грн.

Як встановлено судом на підставі висловлених у судовому засіданні пояснень представника позивача, Управління ДСО не заперечує того, що обрахунок зазначених вище виплат із проводився виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати, яка обчислювалась за останні 2 календарні місяці роботи, однак не погоджується з розміром зайво нарахованих сум. Так, зокрема, зазначає позивач, сума зайво нарахованої матеріальної допомоги становить не 4,22 тис. грн., а лише 1,223 грн.

Проте, посилання відповідача на неправильне визначення відповідачем розміру зайво нарахованої матеріальної допомоги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Крім того, судом з'ясовано та підтвердили в судовому засіданні представники як відповідача так і позивача, що в ході проведення ревізії посадовими особами УДСО не надавалось письмових пояснень з питань нарахування працівникам матеріальної допомоги, відпускних та середньомісячної заробітної плати за час перебування у відрядженнях, а під час проведення перерахунку матеріальної допомоги ревізорами використано всі, надані позивачем, документи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги контрольно-ревізійного управління в цій частині є правомірними, а тому у задоволенні позовних вимог щодо їх скасування слід відмовити.

З аналогічних підстав не підлягають задоволенню і вимоги щодо визнання протиправної вимоги КРУ в частині усунення порушень щодо 0,77 тис. грн. зайво виплаченої середньомісячної заробітної плати за період перебування працівників у відрядженнях.

До того ж, в судовому засіданні встановлено, що станом на день розгляду справи в суді зазначена вимога відповідача позивачем виконана у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст.71, 86 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України, судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними і скасувати вимоги Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області, викладені у листі №02-06-18-17/1309 від 03.03.2010 року, в частині усунення порушень щодо необхідності застосування Управлінням Держаної служби охорони при ГУМВС України у Вінницькій області тендерних процедур при закупівлі матеріалів, обладнання та паливно-мастильних матеріалів протягом 2007 року - 9 місяців 2009 року на загальну суму 3732,26 тис. грн. та щодо усунення порушень в частині вчинення керівництвом Управлінням Держаної служби охорони при ГУМВС України у Вінницькій області неефективних управлінських дій, що призвели до непродуктивних витрат в розмірі 42,2 тис. грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Управління Держаної служби охорони при ГУМВС України у Вінницькій області (пров. Залізничний, 6, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 08596825) 1,70 (одну гривню 70 копійок) в рахунок відшкодування судових витрат.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 28.07.10

СуддяМультян Марина Бондівна

23.07.2010