Рішення № 106604666, 03.10.2022, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/586/22

Провадження № 2/602/172/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" жовтня 2022 р. Лановецький районний суд Тернопільської області

в складі : головуючого РАДОСЮКА А. В.

при секретарі ЯБЛОНСЬКІЙ М.М.

розглянувши в письмовому провадженні в залі суду в місті Ланівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, третя особа: Служба у справах дітей Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області,-

встановив:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, третя особа: Служба у справах дітей Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області. Позовні вимоги мотивує тим, що з 14.09.2002 року по 11.03.2015 року вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі. В період шлюбу та подальшого спільного проживання у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час шлюбні відносини між ним та відповідачем припинені, однак він повністю опікується інтересами та потребами дітей. Їхні діти ростуть в повазі та любові до кожного з батьків, але старша дочка саме з ним має більш сильний емоційний зв`язок, у них є спільні інтереси, вони разом проводять час, позивач піклується про неї, займається вихованням, слідкує за її розвитком та здоров`ям. На даний час дочка ОСОБА_3 повністю перебуває на його утриманні, оскільки відповідач залишила її з ним та виїхала за кордон з молодшою дочкою. З дочкою ОСОБА_3 позивач проживає та планує проживати у житлі, яке належить на праві власності його колишній дружині, однак у його власності теж наявне житло, а саме квартира в АДРЕСА_1 . Крім того він працює лікарем-стоматологом, має постійний дохід і має змогу створити для дочки умови для комфортного проживання, вважає, що визначення місця фактичного проживання дитини разом з ним відповідає її інтересам.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак на адресу суду надійшла заява, в якій він просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча про день, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, однак на адресу суду надійшла заява, в якій вона просить розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує щодо задоволення позову.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області в судове засідання не з`явилася, хоча про день, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, однак на адресу суду надійшла заява, в якій вона просить розгляд справи проводити у її відсутності, не заперечує щодо задоволення позову.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази по справі вважає, що позов підлягає до задоволення.

При цьому суд виходив із наступного.

Рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області від 11 березня 2015 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 14 вересня 2002 року Полтавським міським відділом реєстрації актів громадянського стану, актовий запис № 1208, розірвано (а.с.12).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 15 березня 2022 року Лановецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.7).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 15 березня 2022 року Лановецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.6).

Згідно довідки про доходи, виданої 04.07.2022 року за № 374 КНП «Лановецька міська лікарня», ОСОБА_1 займає посаду лікаря-стоматолога в КНП « Лановецька міська лікарня», загальна сума його доходу за період з 01.01.2022 року по 30.06.2022 року становить 42349 гривень 30 копійок (а.с.8).

Згідно довідки № 377, виданої 05.07.2022 року КНП «Лановецька міська лікарня», ОСОБА_1 не перебуває на диспансерному обліку в лікаря нарколога та психіатра (а.с.9).

Згідно акта, складеного 20 липня 2022 року депутатом Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області в присутності свідків, ОСОБА_1 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , фактично проживає в АДРЕСА_3 (а.с.10).

Згідно копії договору дарування від 29 квітня 2009 року, ОСОБА_8 подарував, а ОСОБА_1 прийняв в дар належну ОСОБА_8 трикімнатну квартиру АДРЕСА_4 (а.с.11).

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ч.1 ст.141 СК України, мати й батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько й мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Згідно вимог ст.ст. 7, 155 СК України, дитині має бути забезпечена можливість здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснено, що при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

Відповідно до ч.2 ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

У відповідності до ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Згідно із ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Частиною 3 ст.29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Згідно ст.9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991 року, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.

Статтею 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Положеннями принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року встановлено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю.

Таким чином, враховуючи інтереси неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , її сталі соціальні зв`язки за місцем проживання та навчання, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визначення місця проживання дитини з батьком підлягають задоволенню, оскільки умови для проживання дитини з батьком в повній мірі можуть забезпечити її повноцінний розвиток, навчання та виховання. Враховуючи вік дитини, прив`язаність до батька, а також той факт, що у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним, визначення місця проживання неповнолітньої ОСОБА_3 з батьком відповідає інтересам дитини.

Крім того, суд зауважує, що мати дитини, у разі визначення місця проживання дитини з батьком, не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, турботі відносно неї та участі у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з батьком дитини щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки та піклування, або за судовим рішенням.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12,81, 247, 259, 263-265, 352 ЦПК України, ст.ст. 141, 150, 161 СК України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (мешканця АДРЕСА_3 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 (мешканки АДРЕСА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ) про визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за місцем фактичного проживання в АДРЕСА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А. В. Радосюк