Вирок № 10660046, 06.08.2010, Голосіївський районний суд міста Києва

№ 1-779/10

ВИРОК

Іменем України

6 серпня 2010 року Голосіївським районним судом м. Києва в складі: головуючого судді - Бондаренко Г.В.,

при секретарі Титенко Ю.А.,

з участю прокурора Попової О.В.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Дніпропетровської області, м. Жовті Води, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, офіційно не працюючого, неофіційно працюючого в ТОВ БК «АВИК» в основі дочірнього підприємства ЗАТ «Вілтіс» «Торговий дім Вілтіс», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого, а саме:

22.06.2000 року Черкаським обласним судом за ст.69 КК України 1960 року на 7 років позбавлення волі та будучи 13.05.2005 року звільнений згідно ст. 81 КК України Коростенським міським судом Житомирської області умовно-достроково від відбуття покарання на невідбутий термін 11 місяців 8 днів,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

встановив:

29.04.2010 року приблизно о 9.30 годині ОСОБА_2, знаходячись на зупинці громадського транспорту, яка знаходиться напроти ТРЦ «Інтервал Плаза», що по вул. Червоноармійській, 145/1 в м. Києві, поблизу станції метро «Либідська» в м. Києві, незаконно придбав без мети збуту, а саме: знайшов поліетиленовий пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, який поклав до спідньої білизни, в якій на той момент був одягнений, та став незаконно зберігати при собі без мети збуту.

29.04.2010 року приблизно о 10.00 годині, знаходячись в вестибюлі станції метро «Либідська» КП «Київський метрополітен», ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції та доставлений до кімнати міліції на вказаній станції метро. При поверхневому огляді в нього було вилучено поліетиленовий пакет, в якому знаходилась суха, подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, - особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною масою у висушеному виді 18,7 г, який він незаконно зберігав при собі, без мети збуту.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2, свою вину у вчиненому злочині при обставинах, викладених в обвинувальному висновку визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що 29.04.2010 року, приблизно о 5.00 годині, він вийшов з дому та на попутному транспорті поїхав з с. Свічківка, Черкаської області до м. Києва, так як йому потрібно було їхати на співбесіду до будівельної компанії «Авік», оскільки він влаштувався в вказану компанію на посаду монтажників. Приблизно о 9.30 годині, приїхав на зупинку громадського транспорту, яка знаходиться напроти ТРЦ «Інтервал Плаза», що поблизу станції метро «Либідська» в м. Києві. Знаходячись на зупинці, він побачив на землі поліетиленовий пакет жовтого кольору, який був обмотаний скотчем. Побачивши пакет, йому стало цікаво, що в ньому , у звязку з чим він підняв його з землі та, розгорнувши його побачив суху, подрібнену речовину зеленого кольору рослинного походження, яка за своїм запахом була схожа на коноплю, яку йому захотілося покурити, тобто він взяв наркотик для власного вживання, збувати його нікому не збирався, оскільки даним він ніколи не займався. Побачивши, що поблизу нього нікого не має, сховав поліетиленовий пакет з коноплею до трусів, в яких на той момент був одягнений. Він сховав наркотик саме до трусів, оскільки вважав, що саме в цьому місці в нього його ніхто не зможе знайти, він також знав, що за незаконне зберігання наркотику законодавством України передбачена кримінальна відповідальність. Сховавши наркотик, пішов до станції метро «Либідська» в м. Києві, так як йому потрібно було доїхати до станції метро «Майдан Незалежності» в м. Києві. Приблизно о 10.00 годині, коли він знаходився в приміщенні станції метро «Либідська», до нього підійшов раніше невідомий чоловік, який представився працівником міліції та показавши своє посвідчення, попросив його показати документ, який підтверджує його особу. Виконавши прохання міліціонера та показавши йому свій паспорт, останній попросив його пройти разом з ним до кімнати міліції на станції метро «Либідська». Після чого, працівниками міліції були запрошені поняті, в присутності яких міліціонери запитали чи є в нього при собі заборонені законом речовини. На запитання правоохоронців, він відповів, що таких речовин в нього не має. Він не зізнався, що в нього при собі є наркотик, оскільки боявся відповідальності за дане. Після чого, працівниками міліції, в присутності понятих був проведений поверхневий огляд, в результаті якого в нього зі спідньої білизни, а саме з трусів, в яких був одягнений було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет, жовтого кольору, обмотаний скетчем, в якому знаходилась «конопля», яку він знайшов 29.04.2010 року на зупинці громадського транспорту, що поблизу станції метро «Либідська» в м. Києві та яку зберігав для власного вживання, без мети збуту. Після того як в нього виявили та вилучили наркотики, зізнався, коли та де він знайшов даний наркотик. Вилучений поліетиленовий пакет з наркотиком був поміщений в поліетиленовий пакет та опечатаний, крім того було складено відповідний протокол, в якому він та поняті поставили свої підписи.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі підсудний, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, розяснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши підсудного та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, доведена повністю. Дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочину середньої тяжкості, обставини вчинення злочину, відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, після відбуття попереднього покарання, перебуваючи на волі на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, вчинив новий злочин, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом перебуває з діагнозом психічні та поведінкові розлади в наслідок вживання канабіноїдів, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, одружений, характеризується за неофіційним місцем роботи позитивно як робітник який виконує свою роботу добре, з колегами не конфліктує, порушень трудової дисципліни не має, обставину, що помякшує покарання - щире каяття у вчиненому , та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах санкції, передбаченої вимогами ч. 1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі, разом з тим суд, враховуючи дані про особу підсудного, зокрема, його сімейний стан, те, що він працює, визнав свою вину та розкаявся у вчиненому, вважає, що перевиховання та виправлення винного можливо без ізоляції від суспільства, а тому до нього слід застосувати вимоги ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання із встановленням іспитового строку та покладенням ряду обовязків, передбачених ст. 76 КК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимогx ст. 81 КПК України. Долю судових витрат необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.93 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1(один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обовязки: протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично зявлятися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Речовий доказ по справі: поліетиленовий пакет всередині якого міститься особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, який знаходиться в камері схову Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві, - знищити.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 судові витрати по справі вартість проведеної хімічної експертизи № 981х від 7.06.2010 року в розмірі 225,36 гривень на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві УДК у Київській області р\р 31253272210699, код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (послуги експерта, код послуги 11012).

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя Г.В. Бондаренко