Ухвала суду № 106588777, 04.10.2022, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 619/4208/21

Провадження № 2-з/535/7/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Шолудько А.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №619/4208/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання неповнолітніх дітей, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Котелевського районного суду Полтавської області перебуває справа №619/4208/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

03.10.2022 року позивач подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом визначення можливості спілкування з її малолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щотижня з 10.00 год. четверга до 14.00 год. неділі, до винесення судом першої інстанції рішення у цивільній справі №619/4208/21; та шляхом зобов`язання батька дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2 , передавати їй дітей у вищевказані дні, визначені для побачень.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено, що вона з 4 жовтня 2021 року та з 18.10.2021 року не має можливості бачити дітей та спілкуватися з ними через перешкоди з боку відповідача, який фактично викрав дітей і незаконно їх утримує, не дає їм спілкуватися з нею. Вона неодноразово намагалася зв`язатися з дітьми, виходила разом з представниками служби у справах дітей та співробітниками поліції за адресою: АДРЕСА_3 , але відповідач жодного разу не відкрив двері. Оскільки вона не має можливості спілкуватися з дітьми, а відповідач спілкується з ними постійно, у дітей може виникнути прихильність до проживання в новому середовищі разом з відповідачем, що ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення її позовних вимог. Відповідач та його мати перешкоджають їй у спілкуванні з дітьми й за адресою: АДРЕСА_2 . Діти з дня народження постійно проживали з нею, були оточені її любов`ю та увагою, оскільки вона знаходилася у відпустці по догляду за дитиною, й постійно займалася дітьми. Дітям за їх віком, психологічним та емоційним станом, потрібне материнське піклування.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.150 ЦПК України позов може бути забезпечений, зокрема, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Судове рішення про визначення місця проживання дитини спрямовано на передачу дитини від однієї особи (батька/матері) до іншої особи (матері/батька).

Заходи ж забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору щодо місця її проживання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»застосовується судами як джерело права, зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі за заявою «MAMCHUR v. UKRAINE», № 10383/09, § 100).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі за заявою «HANT v. UKRAINЕ», № 31111/04, § 54).

Також ЄСПЛ наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини. Так, у рішенні «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» від 04 вересня 2018 року ЄСПЛ вказав, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.

У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її матір`ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із матір`ю.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25 листопада 2020 року у справі № 760/15413/19 (провадження № 61-9164св20), від 17 травня 2021 року в справі № 761/25101/20 (провадження № 61-1092св21), від 15 вересня 2021 року в справі № 752/6099/20 (провадження № 61-13598св20).

Системний аналіз наведених норм права та судової практики дає підстави вважати, що мати, яка на час вирішення справи про визначення місця проживання дитини, проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а батько не має права перешкоджати матері спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.

Відповідно до матеріалів справи, позивач звернулася 25.08.2021 року до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до відповідача про визначення місця проживання їх малолітніх дітей разом з матір`ю (справа №619/4208/21).

Ухвалою судді Дергачівського районного суду Харківської області від 09.09.2021 року у справі №619/4208/21 відкрито провадження у порядку загального позовного провадження.

Розпорядженням голови Верховного Суду №10/0/9-22 від 16.03.2022 року Котелевському районному суду Полтавської області визначено територіальну підсудність справ Борівського районного суду Харківської області та Дергачівського районного суду Харківської області.

Згідно з частиною 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідне рішення є підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Справа №619/4208/22 надійшла до Котелевського районного суду Полтавської області 11.07.2022 року (провадження №2/535/295/22).

Частина 2 статті 213 ЦПК України передбачає, що справа розглядається одним і тим самим складом суду. У разі заміни одного із суддів під час судового розгляду справа розглядається спочатку, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 15.07.2022 року справа №619/4208/22 прийнята до провадження судді Шолудько А.В. й призначено підготовче судове засідання на 03.08.2022 року, яке було відкладено за клопотанням представника відповідача для ознайомлення з матеріалами справи та складання клопотання щодо підготовки справи до судового розгляду.

Згідно з матеріалами справи на час подання позову до суду та під час судового розгляду позивач опікувалася неповнолітніми дітьми, приймала активну участь у житті неповнолітнього сина ОСОБА_4 , який відвідував Солоницівський ЗДО «Веселі чоловічки», а також у житті неповнолітнього сина ОСОБА_3 , який навчався в КЗ «Солоницівський ліцей №3».

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами протягом тривалого часу існує спір щодо визначення місця проживання їх малолітніх дітей, які на даний час проживають з батьком.

Відповідно до матеріалів позовної заяви між сторонами справи, які проживають в різних населених пунктах Полтавської області, склалися стосунки, які позбавляють можливості позивача регулярно спілкуватися з дітьми.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з урахуванням права матері на особисте спілкування з дітьми, відсутність випадків, які обмежують право на таке спілкування, зважаючи, що старший син є особою шкільного віку та має певний шкільний графік, а також враховуючи ту обставину, що між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання малолітніх дітей і саме під час вирішення даного спору підлягають доведенню твердження позивача про неправомірну зміну місця проживання дітей, заяву про забезпечення позову слід задовольнити частково, шляхом зобов`язання відповідача надати позивачу можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітніми синами ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожної суботи та неділі місяця з 10:00 год. до 14:00 год.

Зустрічі матері з дітьми два рази на тиждень будуть сприяти відновленню довірчих відносин та емоційного контакту між ними, відповідатимуть інтересам як матері, так і дітей, та зможуть усунути загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про визначення місця проживання дітей з матір`ю.

При цьому спільне проведення часу матері та дітей є співмірним заходом забезпечення позову, не порушуватиме прав відповідача та не призведе до негативних наслідків для останнього, з огляду на наявність спору про визначення місця проживання дітей.

З урахуванням викладеного вище заяву позивача про забезпечення позову слід задовольнити частково.

Керуючись ст.149, 150, 153, 260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 , надавати ОСОБА_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітніми дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожної суботи місяця з 10.00 год. до 16.00 год. та кожної неділі місяця з 10.00 год до 14.00 год.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканка АДРЕСА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканець АДРЕСА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя