Ухвала суду № 106574446, 04.08.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/65577/21-ц

УХВАЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2022 р. суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г., розглянувши клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі 757/65577/21-ц за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу та витрат, пов`язаних із виплатою страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

08.12.2021 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яка передана судді Ільєвій Т.Г. 10.12.2021, для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвалою судді від 10.01.2022 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду по суті у порядку спрощеного провадження без виклику сторін, на підставі статті 274 ЦПК України.

18.07.2022 представник відповідача у прохальній частині відзиву на позовну заяву просить суд розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Так, суд дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

За приписами частини першої статті 277 ЦПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

За частиною четвертою статті 277 ЦПК України, відповідач наділений правом подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

У відповідності до частини четвертої статті 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до пункту 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України, малозначними справами у розумінні цивільного процесуального закону є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми в розмірі 43 507,89, що є меншою за 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та є справою незначної складності.

Відтак, даний позов не становить виключної категорії справи, передбаченої частиною четвертою статті 274 ЦПК України.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні, як і закріплено у положеннях частини четвертої статті 19 ЦПК України.

Частиною другою статті 274 ЦПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За приписами частини четвертої статті 277 ЦПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Як передбачає частина восьма статті 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.

Принциповою відмінністю між спрощеним та загальним порядком розгляду справи у позовному провадженні є те, що, згідно з нормами статей 274-279 ЦПК України, не проводяться судові дебати та не здійснюється підготовче провадження у справі при спрощеному порядку.

При цьому законодавцем передбачено, що спрощене провадження може здійснюватися як без виклику (повідомлення) сторін, третіх осіб, так із їхнім викликом (повідомленням) у судове засідання, у якому, в такому випадку, може здійснюватися, зокрема, надання пояснень сторін.

Наголошуючи на необхідності зміни порядку розгляду справи з спрощеного без повідомлення учасників процесу на загальний, відповідач не посилався на існування суттєвих обставин, через які недоцільно розглядати справу у спрощеному порядку. Своїм правом на подання відзиву, у якому вказуються заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, відповідач скористався, а інших обставин, які б свідчили про необхідність переходу у загальне позовне провадження не зазначено та не оформлено окремим клопотанням, але лише вказано в прохальній частині відзиву.

Окрім цього, в ухвалі про відкриття провадження було визначено строк у відповідності до якого відповідач мав право подати свої заперечення на порядок розгляду справи, однак належним чином не скористався таким правом.

Заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог частини четвертої статті 277 ЦПК України, повинні бути обґрунтованими.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість клопотання відповідача про зміну порядку розгляду справи із спрощеного на загальний.

Керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 43, 49, 58, 60, 62, 64, 174, 277-279 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі 757/65577/21-ц за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу та витрат, пов`язаних із виплатою страхового відшкодування- залишити без задоволення.

Ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.Г. Ільєва