Ухвала суду № 106572892, 03.10.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

03 жовтня 2022 рокум. ПолтаваСправа № 440/5707/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа: Управління державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа: Управління державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області, про:

- визнання протиправною бездіяльність у частині невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/16929/21 щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області сплатити на користь позивача пенсію з урахуванням фактично сплачених сум за період з грудня 2019 року по січень 2022 року у сумі 104446,69 грн;

- стягнення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь позивача пенсії у сумі 104446,69 грн; моральної шкоди в сумі 10000 грн та витрат на правничу допомогу в сумі 8500 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Із змісту позовної заяви ОСОБА_1 слідує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 у справі №440/16929/21, що набрало законної сили 22.03.2022, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні з 1 грудня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області від 10 вересня 2021 року №33/37-4/12292 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на листопад 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ, із урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції"; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області від 10 вересня 2021 року №33/37-4/12292 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на листопад 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ, із урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" із урахуванням раніше виплачених сум; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного судового рішення ГУ ПФУ в Полтавській області проведено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області" від 10 вересня 2021 року №33/37-4/12292 за період з 01.12.2019 по 30.04.2022, за наслідками якого розмір доплати пенсії склав 104446,69 грн.

Водночас, листом ГУ ПФУ в Полтавській області від 28.06.2022 повідомлено позивача про те, що заборгованість пенсії за період з 01.12.2019 по 30.04.2022 у розмірі 104446,69 грн буде погашена в межах відповідних бюджетних призначень, виділених на цю мету.

Не погоджуючись з діями ГУПФУ в Полтавській області щодо не виплати ОСОБА_1 пенсії за період з 01.12.2019 по 30.04.2022 у розмірі 104446,69 грн, що нарахована на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 у справі №440/16929/21, позивач звернувся з цим позовом до суду.

За змістом статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В частині першій статті 11 Закону України Про виконавче провадження йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.

Статтею 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Верховний Суд звертає увагу, що вищезазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Такі висновки відповідають висновкам Верховного Суду, що містяться у постановах від 26.05.2020 у справі №522/5265/17, від 24.09.2020 у справі №640/15623/19.

Звертаючись до суду із адміністративним позовом у цій справ з позовними вимогами про стягнення з ГУ ПФУ в Полтавській області на користь ОСОБА_1 заборгованості із виплати пенсії за період з 01.12.2019 по 30.04.2022 в сумі 104446,69 грн, позивач фактично оскаржує дії ГУ ПФУ в Полтавській області, що мали місце під час виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 у справі №440/16929/21.

Таким чином, оскаржувані дії ГУ ПФУ в Полтавській області, прийняті на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 у справі №440/16929/21 можуть бути оскаржені, відповідно до статті 383 КАС України.

Такий порядок оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини п`ятої статті 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.

Відповідно до частини шостої цієї статті, за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а.

За вказаних обставин, суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.

Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.

Підсумовуючи вище наведене, суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Тобто, якщо позивач вважає протиправними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, вчинені на виконання вищевказаного рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 у справі №440/16929/21, то він може звернутись до суду в порядку КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі № 522/10140/17.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Беручи до уваги те, що є таке, що набрало законної сили рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 у справі №440/16929/21 з того самого фактичного предмету спору (щодо виплати пенсії на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області" від 10 вересня 2021 року №33/37-4/12292 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ), з тих же підстав та між тими самими сторонами, та похідної вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 10000 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у цій справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.

Згідно з частиною 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 239, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 13967927), третя особа: Управління державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області (вул. Небесної сотні, 1/23, м. Полтава) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.

Роз`яснити позивачеві, що повторне звернення до суду з цією самою позовною заявою не допускається.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Другого апеляційного адміністративного суду.

СуддяГ.В. Костенко