Рішення № 106562816, 30.09.2022, Оболонський районний суд міста Києва

30.09.2022 Справа № 756/6405/22

Справа №756/6405/22

Провадження № 2/756/4238/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2022 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Діденко Є.В.,

за участю секретаря Агажанової І.С.,

розглянувши в залі суду у спрощеному провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

15.08.2022 року позивачка в особі адвоката Мельник С.Р. звернулась до суду з позовом, в якому просить: розірвати договір № 138Р/02/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів від 16.02.2022 року; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» на її користь грошові кошти за договором № 138Р/02/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів від 16.02.2022 року в розмірі 116 801 грн. 00 коп.

Позов обґрунтований тим, що 16 лютого 2022 року між сторонами був укладений Договір № 138Р/02/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів, відповідно до умов якого відповідач (медичний заклад) зобов`язався надати позивачці кваліфіковану медичну допомогу, яка полягає у ведення пологів пацієнта в обсязі та на умовах, передбачених Договором та Додатками до нього, у відповідності з існуючими стандартами медичної допомоги. Послуги мали надаватись у пологовому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовна дата пологів - початок квітня 2022 р. Вартість медичної допомоги відповідно до п. 8.1 Договору, склала 101 201,00 грн., та була сплачена позивачкою на підставі рахунку-фактури в повному обсязі. Крім того, 16.02.2022 р. було укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої позивачці призначався індивідуальний лікар, за що позивачка сплатила 15600,00 грн. Проте відповідач своїх зобов`язань за договором не виконав, послуг не надав. 07.03.2022 року позивачка через засоби масової інформації дізналась, що через російську військову агресію, відповідач зупинив прийом пацієнтів, проте жодних повідомлень від відповідача про припинення роботи пологового будинку, чи про інші варіанти надання медичної допомоги, позивачці не надходило. Через це, позивачка була вимушена шукати інший медичний заклад, та 05.04.2022 р. народила доньку в КНП «Перинатальний центр міста Києва». У зв`язку з ненаданням медичної допомоги, позивачка звернулась до відповідача з вимогою повернути кошти в сумі 116801,00 грн., але відповідач так досі кошти не повернув.

Ухвалою судді від 22.08.2022 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи, копії ухвал направлені сторонам на електронні адреси.

07.09.2022 р. від представника позивачки надійшла заява про забезпечення позову, та ухвалою суду від 07.09.2022 р. в задоволенні заяви - відмовлено.

У зв`язку з відсутністю в суді поштових марок для відправлення кореспонденції, 09.09.2022 р. представник відповідача отримала в суді копію позову з доданими до нього документами.

Впродовж визначеного ухвалою суду строку, відзиву та доказів на спростування позовних вимог відповідачем не подано, клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності та аргументи учасників справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Встановлені судом обставини і відповідні їм правовідносини.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 16.02.2022 р. між позивачкою (Пацієнт) та відповідачем (Медичний заклад) було укладено Договір № 138Р/02/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів «пакет Люкс» (далі - Договір) відповідно до умов якого відповідач (медичний заклад) зобов`язався надати позивачці медичну допомогу, яка полягає у веденні пологів Пацієнта згідно діючих нормативних документів та стандартів у галузі охорони здоров`я, а позивачка зобов`язалась прийняти і сплатити послуги на умовах договору.

У Додатку № 4 до договору визначений перелік медичних послуг, які входять до предмету договору.

Згідно з пунктами 8.1, 8.4 Договору, вартість медичної допомоги складає 101201,00 грн. з ПДВ, та сплачується одноразово у формі 100 % передоплати в день підписання Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору, медичний заклад зобов`язаний надати якісну і кваліфіковану медичну допомогу Пацієнту в межах цього Договору.

Пунктами 9.3, 9.4 Договору передбачено, що сторони не несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання цього Договору у разі виникнення особливих обставин з об`єктивних причин (форс-мажорні обставини), які сторони не могли передбачити і що перешкоджають сторонам виконати свої обов`язки. До таких обставин віднесено, зокрема війну та воєнні дії.

Відповідно до п. 9.5 Договору, сторона яка не може виконувати свої договірні відносини, внаслідок обставин, зазначених у п. 9.4 Договору повинна проінформувати про це іншу сторону, а також належним чином цей факт підтвердити.

Пунктом 11.2 Договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання із врахуванням вимог п. 8.4 Договору, і діє до остаточного виконання зобов`язань.

Згідно з п. 10.1 Договору, він може бути достроково припинений з ініціативи пацієнта за умови письмового повідомлення медичного закладу із зазначенням причин. В такому випадку договір вважається розірваним через 5 робочих днів з моменту отримання повідомлення пацієнта. В такому випадку пацієнту на його вимогу повертається сплачена сума вартості Договору, за винятком вартості фактично наданої медичної допомоги.

Згідно з рахунком-фактурою від 16.02.2022 р. № 71795, на якому міститься відмітка «сплачено 16.02.2022 р.», позивачка сплатила суму 101 201,00 грн., з цієї суми розмір страхового платежу «Безпечні пологи розширена» складає 2500,00 грн.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору від 16.02.2022 р., медичний заклад призначив позивачці лікаря для індивідуального проведення пологів, вартість даної послуги складає 15600,00 грн.

Згідно з рахунком-фактурою від 16.02.2022 р. № 71796, на якому міститься відмітка «сплачено 16.02.2022 р.», позивачка сплатила суму 15600,00 грн.

10.03.2022, 24.03.2022 р. ОСОБА_1 направила електронне звернення відповідачу, у якому просила вирішити питання щодо повернення коштів, у зв`язку з припиненням відповідачем надання послуг.

02.04.2022 р. відповідач надіслав позивачці відповідь, у якій зазначив, що її запит на розірвання договору прийнято, інформує позивачку про призупинення роботи пологового будинку з об`єктивних причин, а саме обстріл будівлі пологового будинку; зазначив, що не знімає з себе зобов`язань з повернення коштів, та з нею зв`яжеться представник для вирішення цього питання.

05.04.2022 р. позивачка народила дівчинку у КНП «Перинатальний центр міста Києва», що підтверджено копією обмінної карти та свідоцтвом про народження дитини.

15.06.2022 р. позивачка знову звернулась до відповідача із заявою про повернення сплачених коштів.

26.07.2022 року відповідач надіслав позивачці відповідь, у якій зазначив, що питання повернення коштів буде вирішено, але послався на складне фінансове становище.

У листі Торгово-Промислової палати України від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1 вказано, що військова агресія російської федерації проти України з 24.02.2022 р. є обставиною непереборної сили для суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по договору.

Відповідно до встановлених правовідносин, суд керується такими нормами права.

Частиною 3 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно зі ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Статтею 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Оцінка доказів і мотиви суду.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Надаючи оцінку забраним у справі доказам, суд зазначає, що 16.02.2022 року між сторонами було укладено договір про надання медичних послуг з додатковою угодою, сплачених позивачкою в повному обсязі.

Суд приймає до уваги, що у Договорі про надання медичної допомоги визначено вартість медичних послуг в загальному розмірі 101 201,00 грн. Проте, у наданому для оплати рахунку-фактурі вказано, що вартість медичних послуг складає 98701 грн. 00 коп. та 2500 грн. 00 коп. - вартість страхового платежу.

Таким чином, фактично вартість саме медичних послуг за договором, які були оплачені позивачкою, складає 98701,00 грн.

Також, 16.02.2022 р. позивачкою оплачено вартість надання медичної допомоги заздалегідь обраним лікарем в сумі 15600,00 грн.

Заперечень щодо вказаних обставин від відповідача не надійшло.

Судом встановлено, що відповідач не виконав умови Договору з надання медичних послуг, і сплачені позивачкою кошти не повернув.

При цьому, пунктом 10.1 Договору передбачено право позивачки відмовитись від договору в односторонньому порядку, у такому випадку зобов`язання є припиненим, і пацієнту на його вимогу повертається сплачена сума вартості Договору.

Відповідно до наданих доказів, позивачка народила дитину в іншому медичному закладі.

Надаючи оцінку аргументам відповідача щодо причин невиконання умов договору, які зазначені у електронних повідомленнях відповідача, суд погоджується із тим, що таке невиконання могло бути наслідком поважних та навіть об`єктивних причин, як ведення бойових дій та військова агресія проти України з боку російської федерації. Суд також враховує, що такі обставини офіційно визнані форс-мажорними (непереборними обставинами), які сторони не могли передбачити.

Втім, суд зазначає, що обставини непереборної сили, відповідно до статті 617 ЦК України, звільняють сторони лише від відповідальності за невиконання умов договору, проте не звільняють від виконання самого зобов`язання та наслідків його припинення.

У цій справі позивачкою не порушується питання відповідальності за невиконання зобов`язань, а заявлені вимоги про повернення коштів у зв`язку з ненаданням послуг. Тому, наявність форс-мажорних обставин у відповідача, не позбавляє позивачку права на повернення сплачених нею грошових коштів з підстав припинення зобов`язання та ненадання відповідних послуг.

Втім, надаючи оцінку позовним вимогам в частині розірвання договору, суд зазначає, що умовами договору передбачено припинення зобов`язання у разі односторонньої відмови пацієнта, і про таку відмову позивачкою було заявлено. Крім того, зобов`язання не було виконано відповідачем, та вже не може бути виконано, оскільки його предметом було ведення пологів, які вже відбулись в іншому медичному закладі.

За таких умов, суд вважає, що Договір між сторонами вже слід вважати припиненим у зв`язку з односторонньою відмовою від нього, на підставі п. 10.1 Договору, ст.ст. 611, 907 ЦК України, ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», і тому його розірвання у судовому порядку не вимагається та не може бути ефективним засобом для захисту чи поновлення прав позивачки.

Водночас, у зв`язку з відмовою від договору і припиненням зобов`язання, позивачка має право на повернення сплачених нею грошових коштів, що також передбачено умовами Договору.

В частині надання оцінки розміру коштів, які підлягають поверненню, суд зазначає, що відповідно до статей 598, 907 ЦК України та п. 10.1 Договору, поверненню підлягає сума медичних послуг за договором в розмірі 98701,00 грн., та 15600,00 грн. - вартість додаткової послуги.

Щодо суми 2500,00 грн., то судом встановлено, що вона була сплачена позивачкою в якості страхового платежу, натомість, позивачкою копію відповідного договору страхування не надано, і позивачка жодним чином не обґрунтувала і не довела суду законних підстав для повернення цієї суми.

Таким чином, на переконання суду, позовні вимоги слід задовольнити частково, в сумі сплачених медичних послуг - 114301,00 грн. (98701,00 грн. + 15600,00 грн.)

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» (ЄДРПОУ 39155132, м. Київ, вул. Квітки Цісик, 56) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти за договором № 138Р/02/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів від 16.02.2022 року в загальному розмірі 114301 (сто чотирнадцять тисяч триста одна) грн. 00 коп.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення суду складено і підписано 30 вересня 2022 року.

Суддя Є.В. Діденко