Рішення № 106562732, 03.10.2022, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/17783/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2022 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача Київського міського центру зайнятості - Білич В.О. звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Згідно заявлених вимог, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача кошти в розмірі 9 373,26 грн.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що до Дніпровської районної філії Київського міського центру зайнятості 30 жовтня 2020 року звернувся громадянин ОСОБА_1 із заявами про надання статусу безробітного та про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю. На період карантину прийом громадян у центрах зайнятості відбувається з певними обмеженнями з урахуванням вимог, викладених у постанові Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641 «Про встановлення карантину га запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Відповідач для отримання статусу безробітного у вказаній заяві, зазначив інформацію про те, що через відсутність роботи не має заробітку, не є підприємцем, в тому числі не забезпечує себе роботою самостійно, трудовою діяльністю не займається, пенсію на пільгових умовах не отримує та не є членом особистого селянського господарства, фермером або членом фермерського господарства. Також, відповідач повідомив, що ознайомлений з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного та несе відповідальність за достовірність поданих даних та відомостей. Відповідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» та пп. 1, 3, 4 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», наказом Дніпровської районної філії КМЦЗ №НТ201030 від 30 жовтня 2020 року, відповідачу надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю з 30 жовтня 2020 року. Наказом Дніпровської районної філії КМЦЗ №201221 від 21 грудня 2020 відповідачу припинено реєстрацію безробітного та припинено виплату допомоги по безробіттю з 21 грудня 2020 року у зв`язку із працевлаштуванням за наймом на умовах трудового договору (контракту) відповідно до абзацу 3 пп. 1 п. 30. Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №792 від 19 вересня 2018 року. При опрацюванні даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування виявлено, що під час перебування на обліку, відповідач перебував у відносинах цивільно-правового характеру з ТОВ «Київ Хліб».

12 березня 2021 року Київським міським центром зайнятості складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення за № 807. Згідно висновків акту встановлено: « ОСОБА_1 уклав цивільно-правовий договір з ТОВ «Київ Хліб»

від 18 листопада 2020 року №06. Згідно п.2 пп.2.6 договір набуває чинності з 19.11.2020 по 17.12.2020. Згідно акту прийому-передачі виконаних робіт/надання послуг ОСОБА_1 нарахована винагорода». Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт/наданих послуг за надані послуги відповідач отримав кошти у розмірі 24 850,00 грн. Таким чином, з 19 листопада 2020 року відповідач, під час перебування на обліку у якості безробітного, належав до категорії зайнятого населення, про що не повідомив Дніпровську районну філію КМЦЗ. У зв`язку з чим, наказом Дніпровської районної філії КМЦЗ від 19 березня 2021 року №46 прийнято рішення щодо повернення відповідачем нарахованого та виплаченого матеріального забезпечення. Згідно довідки-розрахунку від 16 березня 2021 року №184 розмір нарахованого та виплаченого відповідачу матеріального забезпечення на випадок безробіття з 19 листопада 2020 року по 20 грудня 2020 року становить 9 373,26 грн. З метою досудового врегулювання спору, Дніпровською районною філією КМЦЗ надіслано на адресу відповідача лист-повідомлення від 19 березня 2021 року № 266.5-901/21 про необхідність повернення в добровільному порядку нарахованого та виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття. Представник позивача зазначає, що відповідач станом на теперішній час вищевказані кошти в добровільному порядку не повернув.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 08 листопада 2021 року відкрито провадження в даній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

17 листопада 2021 року позивачем отримано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Копію вказаної ухвали суду з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачем отримано 02 лютого 2022 року, що також підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

10 лютого 2022 року відповідач ОСОБА_1 направив до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволені позову. Відзив обґрунтований тим, що згідно Закону України «Про зайнятість населення» до повноважень Державної служби зайнятості України входить, зокрема, лише здійснення контролю за використанням коштів фонду та застосування фінансових санкцій і накладення штрафів. На думку відповідача, кошти фонду не включаються до складу Державного бюджету України, а отже кошти, які виплачуються безробітним, є власністю фонду, і у разі встановлення порушення, саме фонд має право стягувати кошти, які були виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, а не Київський міський центр зайнятості. Відповідач вважає, що з позовом до суду звернулась не та особа, оскільки право позивача порушено не було. Також відповідач не погоджується з твердженням позивача, що він з 19 листопада 2021 року під час перебування на обліку у якості безробітного, належав до категорії зайнятого населення. Зазначив, що 18 листопада 2020 року між ним та ТОВ «Київ Хліб» був укладений цивільно-правовий договір №06, результатами якого стали питомі норми витрат паливно-енергетичних ресурсів, план заходів з енергозбереження, аналіз системи опалення підприємства та рекомендації щодо підвищення ефективності роботи. На думку відповідача, фактично цей договір є договором набуття права використання ТОВ «Київ Хліб» та його підрозділами, особистих напрацювань в сфері енергоефективності та ощадливого господарювання та організації виробництва відповідача. Вважає, що під час дії договору його статус, як безробітного, не змінювався, він не мав трудових відносин, не займався самозайнятістю тощо. Крім того, відповідач вважає, що наказ від 19 березня 2021 року «Про повернення незаконно отриманих коштів, виплачених як допомога по безробіттю» прийнято з порушенням норм чинного законодавства, а тому цей доказ не може бути використаний. Також зазначає, що матеріали справи не містять жодного рішення щодо проведення перевірки. Під час перевірки ОСОБА_1 не запрошували для ознайомлення з актом №807 від 12 березня 2021 року, чим, на думку відповідача, він був позбавлений права надати свої пояснення до цього акту, що призвело до незаконної перевірки, складення протиправного акту і як наслідок прийняття незаконного наказу від 19 березня 2021 року.

23 лютого 2022 року від представника позивача Київського міського центру зайнятості - Ярмолицької О.А. на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій остання підтримала позовні вимоги та зазначила, що Київський міський центр зайнятості є належним позивачем по справі щодо стягнення з відповідача допомоги по безробіттю. Також зазначила, що відповідач перебував в цивільно-правових відносинах з ТОВ «Київ Хліб» з 19 листопада 2020 року по 17 грудня 2020 року, виконував певну роботу, за що ним отримана винагорода в сумі 24 850,00 грн, а отже з моменту укладання цього договору відповідач не мав правових підстав перебувати на обліку, так як відносився до зайнятої категорії населення. При опрацюванні даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування виявлено, що під час перебування на обліку відповідач перебував у відносинах цивільно-правового характеру з ТОВ «Київ Хліб» та керуючись нормами законодавства, 12 березня 2021 року позивачем складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення за №807. Щодо не ознайомлення відповідача з актом №807 розслідування страхових випадків, представник позивача зазначає, що на момент його складання та підписання відповідач вже не перебував на обліку в службі зайнятості. Проте в листі, направленому відповідачу щодо повернення коштів, зазначено про результати проведеної звірки та складання акту, а також запропоновано ознайомитись з даним актом в приміщенні Дніпровської районної філії КМЦЗ. Відповідач на ознайомлення з вищевказаним актом не з`явився. Несплата суми виплаченого відповідачу матеріального забезпечення на випадок безробіття наносить суттєвої шкоди державі, так як перешкоджає в повному обсязі позивачу забезпечувати соціальний захист громадян шляхом виплати допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у передбачених законодавством випадках.

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

За викладених обставин, розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ними обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст.279 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України «Про зайнятість населення» та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страхування на випадок безробіття здійснюється за принципом, зокрема, обов`язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, за цивільно-правовим договором, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - підприємців, а також добровільності такого страхування громадянами України, які працюють за межами України, членами особистого селянського та фермерського господарства, якщо вони не є найманими працівниками.

За приписами статей 5, 6 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи - підприємці. Право на забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону має також молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування; безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Судом встановлено, що 30 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровської районної філії Київського міського центру зайнятості із заявою про надання (поновлення) статусу безробітного (а.с. 8) та заявою про призначення/поновлення виплати допомоги по безробіттю (а.с.9).

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути: 1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; 2) особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»; 3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

З витягу з наказів про прийнятті рішення по ОСОБА_1 ПК №026620103000016

від 04 жовтня 2021 року вбачається, що наказом від 30 жовтня 2020 року №НТ201030 ОСОБА_1 надано статус безробітного (а.с. 12).

Відповідно п.2 ч.1 ст.44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону.

Згідно з ч.1 ст.22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом

12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Наказом від 21 вересня 2021 року №НТ210921 призначено допомогу по безробіттю з 30 жовтня 2020 року по 08 червня 2021 року; наказом від 21 вересня 2021 року №НТ210921 розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю з 30 жовтня 2020 року (а.с. 13)

Відповідно до абзацу 19 пп.1 п.30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792, Центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня встановлення факту виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом діяльності згідно із статтею 4 Закону України «Про зайнятість населення».

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення», до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.

18 листопада 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Київ Хліб» укладено цивільно-правовий договір №06, предметом якого є цивільно-правові відносини, які полягають у виконанні

ОСОБА_1 робіт, наданні послуг з 19 листопада 2020 року по 17 грудня 2020 року, за виконання яких замовник сплачує виконавцю винагороду в сумі 24 850,00 грн, з нарахованої до виплати винагороди замовник, як податковий агент, має утримати податок з доходів фізичних осіб та військовий збір (а.с. 18-23).

Відповідно до п.2.4 цей договір не передбачає, що виконавець займає посаду у замовника та не є трудовим, в тому числі строковим трудовим договором.

Разом з тим, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є надання послуг виконання робіт за винагороду є обставиною, що впливає на умови виплати допомоги по безробіттю та є підставою для стягнення суми виплаченого матеріального забезпечення та вартості соціальних послуг.

Аналогічні висновки викладені Касаційним цивільним судом Верховного суду у постановах від 04 квітня 2018 року у справі № 367/2095/17, від 27 лютого 20019 року у справі №464/9098/16-ц

від 06 червня 2019 у справі.

Укладаючи договір цивільно-правового характеру 18 листопада 2020 року, метою якого є отримання грошової винагороди за надання послуг, ОСОБА_1 мав усвідомлювати наслідки укладення такого договору.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що цивільно-правовий договір не вливає на статус безробітного.

Відповідно до п.18 ч.2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Частинами 2, 3 ст. 14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що метою державного нагляду є контроль за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття. Страхувальники та страховик зобов`язані надавати посадовим особам органу державного нагляду документи, необхідні для здійснення ними контролю.

Відповідно п.5 до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13 лютого 2009 року №60/62, перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом: звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів; використання даних вищевказаних органів, Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, контрольно-ревізійних органів цільового використання коштів Фонду; проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату даних та записів у трудових книжках безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у порядку, встановленому законодавством.

За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили.

У разі встановлення недостовірності даних, на підставі яких особі надано статус безробітної та право на виплату матеріального забезпечення, особа ознайомлюється з актом, про що засвідчує власним підписом. У разі відмови особи підписати акт про це робиться відповідна відмітка спеціалістом центру зайнятості.

З акту №807 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 12 березня 2021 року вбачається, що при проведені звірки інформації про перебування у відносинах ОСОБА_1 та ТОВ «Київ Хліб», на підставі рішення комісії з розслідування страхових випадків КМЦЗ від 16 лютого 2021 року, встановлено, що ОСОБА_1 уклав цивільно-правовий договір з ТОВ «Київ Хліб» від 18 листопада 2020 року №06. Згідно з п.2 пп.2.6 договір набуває чинності з 19 листопада 2020 року по 17 грудня 2020 року. Згідно акту прийому-передачі виконаних робіт/надання послуг ОСОБА_1 нараховано винагороду (а.с. 15-16).

Суд критично оцінює посилання відповідача на відсутність рішення керівника центра зайнятості щодо перевірки та порушення порядку проведення перевірки.

Наказом від 21 грудня 2021 року №НТ200921 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв`язку з початком зайнятості особи відповідно до пп.2 п.1 Р.V ПНДП (у зв`язку з початком зайнятості, пп.1 п.30 порядку від 19 вересня 2018 року №792) з 21 грудня 2020 року; наказом від 21 вересня

2021 року №НТ210921 припинено реєстрацію безробітних у зв`язку з працевлаштуванням за наймом на умовах трудового договору (контракту) з 21 грудня 2020 року; наказом від 21 вересня 2021 року №НТ210921 повернуто кошти у встановленому порядку відповідно до ч.3 ст. 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 19 листопада 2020 року по 20 грудня 2020 року (а.с. 13-14).

У відповідності до ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

Відповідно до змісту п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за №232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 4 ч.2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону (зокрема щодо своєї зайнятості - діяльності, яка пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі).

19 березня 2021 року Дніпровською районною філією Київського міського центру зайнятості винесено наказ №46 про повернення незаконно отриманих коштів, виплачених як допомога по безробіттю (а.с.25).

Згідно з довідкою-розрахунком надлишково виплачених коштів матеріального забезпечення на випадок безробіття від 16 березня 2021 року №184, складеної Київським міським центром зайнятості, ОСОБА_1 , який був зареєстрований як безробітний в Дніпровській районній філії КМЦЗ з 30 жовтня 2020 року по 20 грудня 2020 року, сума коштів, яка підлягає поверненню становить 9 373,26 грн (а.с. 24).

19 березня 2021 року Дніпровською районною філією Київського міського центру зайнятості на адресу ОСОБА_1 направлено лист №266.5-901/21, в якому повідомлено про результати звірки та складання акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 12 березня 2021 року №807. Роз`яснено право на ознайомлення з актом. Зазначено, що за період з 19 листопада 2020 року по 20 грудня 2020 року ОСОБА_1 отримано допомогу по безробіттю в сумі 9 373,26 грн, які повинні бути перераховані на розрахунковий рахунок Київського міського центру зайнятості (а.с.26).

Суд оцінює посилання відповідача щодо звернення з даним позовом неналежного позивача як хибне, оскільки згідно змісту ч. 6 ст. 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про зайнятість населення» формування та реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення забезпечують у межах своїх повноважень Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інші центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування.

Відповідно до положення про Київський міський центр зайнятості, затвердженого наказом Державної служби зайнятості (Центрального апарату) 29 вересня 2017 року №140, Київський центр зайнятості є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та банківських установах. Одним з основних завдань регіонального центру зайнятості є надання соціальних послуг, нарахування та виплата матеріального забезпечення відповідно до законів України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення», відповідно до покладених на нього завдань, у порядку визначеному законодавством, серед іншого, здійснює контроль за використанням коштів Фонду та має право у межах компетенції діяти від імені Фонду.

Враховуючи, що, ОСОБА_1 виконував оплачувану роботу на підставі цивільно-правового договору від 18 листопада 2020 року, маючи статус безробітного, у зв`язку з чим припинено його реєстрацію як безробітного, останній не мав права на отримання допомоги по безробіттю з 19 листопада 2020 року.

Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. (ст. 1215 ЦК України)

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, враховуючи недобросовісність відповідача при подані відомостей про обставини, що впливають на умови виплати йому допомоги по безробіттю та безпідставного отримання у зв`язку з цим такої допомоги, суд приходить до висновку про стягнення суми коштів матеріального забезпечення на випадок безробіття, надлишково виплачених за період з 19 листопада 2020 року по

20 грудня 2020 року у розмірі 9 373,26 грн.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

В порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 270,00 грн, який був сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 1212, 1215 Цивільного кодексу України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Законом України «Про зайнятість населення», Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 19 вересня 2018 року № 792, Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за №232/16248, ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позов Київського міського центру зайнятості (місцезнаходження: м.Київ, вул.Жилянська,

буд. 47-Б, ЄДРПОУ 03491091) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості суму коштів матеріального забезпечення на випадок безробіття, надлишково виплачених за період

з 19 листопада 2020 року по 20 грудня 2020 року у розмірі 9 373,26 грн та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: