Вирок № 106556700, 20.09.2022, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 194/897/22

1-кп/185/646/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022046400000071 від 03 травня 2022 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернівка Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

потерпілої - ( ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 маючи прямий умисел, направлений на злісне ухилення від сплати аліментів, достовірно знаючи про покладений на нього згідно рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 03.11.2014 року обов`язок щодо сплати аліментів на користь ОСОБА_6 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі ј частини усіх видів його заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, злісно ухилився від повного та своєчасного виконання рішення суду. Документів, які б свідчили про неможливість працевлаштування чи погіршення стану здоров`я у виконавчу службу не пред`являв, про суму заробітку та джерела доходів державного виконавця не повідомляв, на неодноразові виклики та попередження державного виконавця про обов`язковість сплати аліментів не реагував, хоча неофіційно працював, будучи працездатною особою та не маючи об`єктивних причин не працювати, не прийняв заходів для офіційного працевлаштування, що в подальшому, а саме з червня 2017 по травень 2022 року призвело до утворення заборгованості, яка станом на 03.05.2022 року складає 237043,74 гривень, що в сукупності складає суму виплати більшої за 3 місяці відповідних платежів.

Ознаки встановленого судом діяння відповідають ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України.

Дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Установлені в судовому засіданні обставини обвинувачення підтверджуються наступними доказами.

Обвинувачений у судовому засіданні пояснив, що вину визнає повністю у пред`явленому обвинуваченні і показав, що він є батьком ОСОБА_8 . Знає що повинен сплачувати аліменти. На утримання дитини на користь потерпілої. До 2017 року працював на шахті і сплачував аліменти. Потім звільнився та перестав їх платити. Подарунків не робив дочці, інколи спілкувався. За вказаний період працював неофіційно, чому не сплачував аліменти пояснити не може. Зазначив, що у вчиненому розкаюється та буде сплачувати аліменти.

Потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що обвинувачений батько їх спільної дитини ОСОБА_8 . З 2017 року він аліменти не сплачує, подарунків дитині не робить, іншої допомоги не надає. Спілкується з дитиною дуже рідко. Мати обвинуваченого внучці допомагає та з нею спілкується. Просила призначити покарання на розсуд суду.

Також стороною обвинувачення надано такі докази та процесуальні рішення.

Відповідно до витягу з ЄРДР слідує законність початку досудового розслідування.

З дослідженого розрахунку заборгованості за аліментами слідує, що починаючи з червня 2017 по травень 2022 року заборгованість за аліментами складає 237043,74 гривень.

Згідно рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 03.11.2014 року обов`язок щодо сплати аліментів на користь ОСОБА_6 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі ј частини усіх видів його заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно.

Також досліджено дані, які характеризують обвинуваченого.

Аналізуючи таоцінюючи дослідженів судовомузасіданні докази,суд визнаєїх належними,допустимими,достовірними іприходить довисновку,що їхсукупність зточки зорудостатності тавзаємозв`язку свідчитьпро винністьобвинуваченого увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.164КК України.

Призначаючи обвинуваченому вид і розмір покарання, суд керується ст. 65 КК України і враховує, що він вчинив кримінальний проступок.

Суд враховує особу обвинуваченого, який не перебуває на обліку у лікаря нарколога та на обліку у психіатра, має не офіційну роботу, за місцем проживання характеризується задовільно.

В якості пом`якшувальної обставин суд враховує повне визнання винуватості, активне сприяння встановленню істини.

Обтяжуючі обставини відсутні.

Враховуючи викладене, зокрема, позицію сторони обвинувачення, пом`якшуючі та відсутність обтяжуючих обставин, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, йому необхідно призначити покарання за ч. 1 ст. 164 КК України у вигляді обмеження волі.

Також, враховуючи позицію сторони обвинувачення, враховуючи пом`якшуючу обставину справи, а особливо інтереси неповнолітньої дитини, суд вважає, що мета покарання може бути досягнута без ізоляції обвинуваченого від суспільства, і вважає за можливе звільнити обвинуваченого від остаточного основного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням і покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 76 КК України. Саме таке рішення відповідатиме інтересам дитини, оскільки та для батька дитини буде додатковим стимулом сплачувати аліменти на утримання дитини, мінімум, протягом іспитового строку.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід не обирати.

Речові докази відсутні.

Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на один рік шість місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного основного покарання у вигляді позбавленні волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки шість місяців, зобов`язавши його, згідно з п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_3 не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд, протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а для осіб, які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя ОСОБА_1