Рішення № 1065498, 16.10.2007, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

16 жовтня 2007 р. Справа 11/243-07

за позовом дочірнього підприємства «Навчально-методичний центр професійно-

технічної освіти у Вінницькій області ТОВ «Подільський регіон»,

м. Вінниця

до Калинівського технологічного технікуму, м. Калинівка

про стягнення 2303 грн. 83 коп..

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Поліщук, за участю представників:

від позивача - А. Бачинська - в.о. директора;

від відповідача - С. Мішеньова за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Калинівського технологічного технікуму заборгованості за надані послуги в розмірі 2303 грн. 83 коп..

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, про що подав відповідну заяву в якій вказує, що основна сума заборгованості складає 1523,16 грн.. Окрім того надав уточнений розрахунок пені в якому зазначає пеню в розмірі 125,95 грн.. Таким чином, просить стягнути з відповідача 1649,11 грн..

Позов мотивовано тим, що 16.01.2004р. між дочірнім підприємством «Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти у Вінницькій області ТОВ «Подільський регіон»та Калиновським технологічним технікумом укладено договір № 05-203, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов’язання по забезпеченню, видачі та обліку документів про освіту, а відповідач прийняти та оплатити послуги та товар відповідно до виставлених рахунків. Свої зобов’язання за договором позивач виконав видавши відповідачу документи про освіту в кількості 472 штук, проте відповідач не розрахувався за послуги по збору та обробці інформації.

Відповідач у відзиві б/н. та дати (вх. № 12687 від 03,09,2007р.) заперечує проти позову посилаючись не те, що в позовній заяві не вказано на підставі яких первинних документів розрахована сума позову. Відповідно до договору за фактично надані послуги повинні бути складені акти виконаних робіт. Враховуючи, що ціни послуг за одиницю відповідно протоколу узгодження договірних цін складає 4,50 грн. то вартість послуг по збору та обробці інформації має складати 2124 грн. Оскільки відповідачем сплачено 347,19 грн. за послуги, то заборгованість повинна становити 1776,81 грн., а не 1524,81 грн., як то вказано в позовній заяві. Окрім того, відповідач наголошує на тому, що станом на 01.10.2006р. між сторонами проведено взаємозвірку розрахунків, відповідно до якої залишки в обох підприємствах складали 0,00 грн.. В підтвердження викладених обставин відповідач надав копії первинних документів, що свідчать про господарські відносини між сторонами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши наявні в справі докази, судом встановлено наступне.

16.01.2004р. між сторонами був укладений договір № 05-203, згідно якого позивач взяв на себе зобов’язання по забезпеченню, видачі та обліку відповідачу документів про освіту для середніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладів І-ІІ, ІІІ-ІV рівнів акредитації та навчальних закладів різної форми власності, а також учнівських та студентських квитків, а відповідач прийняти готові документи та оплатити їх вартість відповідно до п. 3 цього договору. На виконання умов договору, в період з 15.04.2004р. по 27.07.2004р. позивач видав документи про освіту (атестати, дипломи кваліфікованого працівника та свідоцтва про присвоєння робітничої кваліфікації) в кількості 472 штук, що не заперечується відповідачем. Відповідач в частині оплати за документи про освіту умови договору виконав в повному обсязі, а щодо оплати послуг по збору та обробці інформації сплатив лише 347,19 грн..

Згідно умов договору відповідач зобов’язаний здійснювати оплату за надані послуги згідно виставлених рахунків-фактур на протязі 10 банківських днів.

В поясненнях № 157 від 15.10.2007р. позивач вказує, що ним виставлені наступні рахунки на оплату послуг по збору та обробці інформації, а саме:

30.03.2004р. рахунок № СФ-0000331 на суму 189 грн., який відповідачем оплачено 21.10.2004р.;

15.04.2004р. рахунок № СФ-0000456 на суму 976,50 грн. який відповідачем оплачено частково в сумі 145,19 грн.. Таким чином, по вказаному рахунку рахується заборгованість в розмірі 831,31 грн.;

23.09.2004р. рахунок № СФ-00002 на суму 1989 грн. який відповідачем оплачено частково в сумі 1239,39 грн., а отже неоплаченими залишились 749,61 грн.. Водночас, в матеріалах справи міститься вказаний рахунок, в якому зазначена сума до сплати 1591,20 грн.. Враховуючи проплату в сумі 1239,39 грн., заборгованість по даному рахунку становить 351,81 грн..

Відповідач в листі, поданому до суду в судовому засіданні 16.10.2007р., просить кошти в сумі 351,81 грн., зарахувати в рахунок погашення заборгованості за договором № 05-203 по оплаті послуг по збору та обробці інформації.

Як свідчать матеріали справи, позивачем вказана сума врахована при складанні позовної заяви.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 1183,12 грн. є обґрунтованими, підтвердженими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо відсутності заборгованості перед позивачем, судом не можуть братись до уваги, оскільки в силу ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Натомість відповідач посилається на первинні бухгалтерські документи, які свідчать про господарські відносини між сторонами протягом 2003-2007 років, але не підтверджують проведення розрахунків саме за договором № 05-203.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в сумі 125,95 грн. за період з 28.07.2004р. по 27.01.2005р., суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки до них застосовується спеціальна позовна давність в один рік, встановлена ст. 258 Цивільного кодексу України і на застосуванні якої наполягає відповідач, про що зафіксовано в формулярі від 05.09.2007р..

Відповідно до ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 43 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Враховуючи обставини справи, зважаючи, що відповідач не надав суду доказів виконання зобов’язань за договором, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Калинівського технологічного технікуму (вул. Маяковського, 129, м. Калинівка, Вінницька область, р/р 35223002000217 ГУДКУ Вінницької області, МФО 802015, код 03062906) на користь дочірнього підприємства «Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти у Вінницькій області ТОВ «Подільський регіон»( вул. Михайличенко, 8, м. Вінниця, р/р 2600735002 в ВФ ВАТ «Кредит промбанк», МФО 302623, код 32603692) 1183,12 грн. боргу; 52,38 грн. витрат зі сплати державного мита та 60,60 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В стягненні 125,95 грн. пені та 340,04 грн. основного боргу відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам.

Рішення оформлено та підписано 24.10.2007р.

Суддя