Рішення № 106549197, 03.10.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2022м. ДніпроСправа № 904/1907/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47, ідентифікаційний код 00190905) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237) про стягнення 240 400,83 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажів

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від 04.07.2022 про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 240 400,83 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у жовтні місяці 2021, в період з 22 по 28 жовтня, відповідачем на адресу позивача здійснювалось перевезення порожніх власних вагонів за залізничними накладними №№ 32633448, 39150420, 40026163, 40026189, 40026197, 40026205, 40026213, 40027492, 40027583, 40035578, 40035586, 40035594, 40041360, 40041386, 40041444, 40041527, 40043689, 40043697, 40043747, 40043754, 40043788, 40043796, 40043812, 40043820, 40047151, 40081333, 40081341, 40081358, 40081366, 40081473, 40081523, 40081549, 40082265, 40082273, 40082281, 40082521, 40082539, 40082547, 40082554, 40082562, 40082570, 40082596, 40082604, 40147076, 40147084, 42291906, 42774539, 42820795, 42856195, 42856302, 42856310, 42856328, 42856336, 42856344, 42856351, 42856369, 42856377, 42856385, 42856393, 42856401, 42856419, 42856435, 42856443, 42856450, 42856468, 42856476, 42856484, 42856492, 42856500, 42867390, 42867416, 42867424, 42867440, 42867457, 42867465, 42867473, 42867481, 42867499, 42867507, 42901439, 42901454, 42964833, 42973107, 42973172, 42973198, 42973206, 42973230, 42977843, 42977850, 42977868, 42977918, 42977926, 42977934, 42977967, 42977991, 42978007, 42978015, 42978023, 42978049, 42978056, 42978064, 42982108, 47245246, 47246202, 47311014, 47311030, 47311493, 47314323, 47319918, 47331020, 47331111, 47331129, 47349279, 47349329, 47349337, 47349824, 47353248, 47369202, 47369228, 47369236, 47369251, 47369319, 47369327, 47369335, 47369590, 47370036, 47370259, 47370317, 47381595, 47381629, 47381652, 47381686, 47381751, 47384698, 47384862, 47384912, 47384953, 47385315, 47385471, 47386305, 47386347, 47386693, 47394226, 47403225, 47410782, 47412713, 47412721, 47414222, 47423397, 47423462, 32763591, 39316302, 39316310, 39316336, 39316542, 39316823, 39316831, 39316849, 39316856, 39316864, 39316872, 39316930, 39316971, 39317011, 40002230, 40002271, 40003279, 40003287, 40003295, 40012445, 40012452, 40018111, 40018137, 40018194, 40018269, 40018285, 40023483, 40023525, 40023574, 40026965, 40027021, 40027070, 40027096, 40037681, 40040636, 40048035, 40050023, 40050031, 40050056, 40050064, 40050080, 40050098, 40050106, 40117103, 40117129, 40117160, 40117228, 40117236, 40117293, 40131104, 40121138, 40131146, 40148744, 40131088, 40131096, 40131112, 40131120, 40131138, 40148686, 40148702, 40148710, 40148728, 40148736, 40148751, 40150005, 40150062, 40150153, 40152365, 40152431, 40152449, 40152480, 40153389, 40153470, 40153587, 40153603, 40153652, 40167124, 40167132, 40171266, 40174005, 40174013, 40174021, 40174112, 40174153, 40174161, 40174179, 40174187, 40174195, 40174203, 40174211, 40180408, 40180416, 40180424, 40187148, 40187155, 40192122, 40197600, 40197618, 40197626, 40197634, 40197642, 40197659, 40197667, 40197675, 40197683, 40197691, 40197709, 40197717, 40197725, 40197733, 40197790, 40197816, 40197840, 40197857, 40197873, 40197881, 40197899, 40216491, 40216509, 40216517, 40216525, 40216533, 40216541, 40216558, 40216566, 40221525, 40221533, 40221541, 40221574, 40227928, 42667097, 42668178, 42668186, 42668194, 42728717, 42946798, 42946814, 42963421, 42979898, 42979906, 42986323, 42986505, 42986513, 42986539, 42989749, 42992750, 42997288, 42997296, 42997304, 42997312, 42997320, 42997338, 47414412, 47416656, 47416755, 47417027, 47434956, 47434964, 47442595, 47442603, 47442611, 47442629, 47442637, 47442827, 47445093, 47445101, 47445119, 47445127, 47445135, 47445150, 47446562, 47446570, 47448204, 47448212, 47467097, 47467113, 47467824, 47471008, 47475975, 47480009, 47482161, 47482195, 47482393, 47496807, 47501358, 47507199, 47509336, 47511548, 47514658, 47514930, 47514948, 47521109, 47521562, 47521570, 47521646, 47540331, 45770710, 47553060, 47553193, 47555842. Позивач стверджує, що відповідно до календарних штемпелів на накладних, вантаж відповідачем доставлено позивачу із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст.41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, у зв`язку із чим сума штрафу за несвоєчасну доставку порожніх приватних власних вагонів складає 240 400,83 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/1907/22, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

На електрону пошту суду 14.09.2022 надійшов відзив відповідача на позовну заяву яким просить суд відмовити позивачу у частині задоволення позовних вимог про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у сумі 245,73 грн. та зменшити розмір нарахованого штрафу до 1 грн. Відповідач зазначає, що перевіркою суми позову було встановлено, що позивачем надлишковою заявлено суму штрафу розмірі 245,73 грн., що виникло внаслідок подвоєння накладної №40131138 у розрахунку позову.

Також відповідач просить суд зменшити нарахований штраф посилаючись на те, що АТ "Українська залізниця" внесена до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Стратегічне значення для економіки держави забезпечує економічну незалежність країни, її державність. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 №891 залізничний транспорт здійснює військові залізничні перевезення. Відповідач зауважує, що наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Крім того, відповідач зазначає, що порушення відповідачем зобов`язань мало місце до початку військової агресії Російської Федерації, проте наведене не нівелює права суду за наявності наведених обставин станом на дату розгляду спору зменшити розмір неустойки, оскільки якби порушення строків перевезення вантажів мало б місце після 24.02.2022 (тобто, після запровадження військового стану), то підлягав би доведенню сам факт наявності такого порушення з огляду на очевидність причин затримки. При цьому, позивачем не надано доказів виконання ним стратегічних завдань для захисту людей та зміцнення обороноздатності країни та відповідачу невідомі загальновідомі обставини, які б свідчили про аналогічний чи більший негативний вплив військової агресії на діяльність позивача, ніж на діяльність відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року в період з 22 по 28 жовтня, Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Відповідач, залізниця) на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Позивач) здійснено перевезення порожніх власних вагонів залізничних.

Вказані перевезення оформлені наступними залізничними накладними №№ 32633448, 39150420, 40026163, 40026189, 40026197, 40026205, 40026213, 40027492, 40027583, 40035578, 40035586, 40035594, 40041360, 40041386, 40041444, 40041527, 40043689, 40043697, 40043747, 40043754, 40043788, 40043796, 40043812, 40043820, 40047151, 40081333, 40081341, 40081358, 40081366, 40081473, 40081523, 40081549, 40082265, 40082273, 40082281, 40082521, 40082539, 40082547, 40082554, 40082562, 40082570, 40082596, 40082604, 40147076, 40147084, 42291906, 42774539, 42820795, 42856195, 42856302, 42856310, 42856328, 42856336, 42856344, 42856351, 42856369, 42856377, 42856385, 42856393, 42856401, 42856419, 42856435, 42856443, 42856450, 42856468, 42856476, 42856484, 42856492, 42856500, 42867390, 42867416, 42867424, 42867440, 42867457, 42867465, 42867473, 42867481, 42867499, 42867507, 42901439, 42901454, 42964833, 42973107, 42973172, 42973198, 42973206, 42973230, 42977843, 42977850, 42977868, 42977918, 42977926, 42977934, 42977967, 42977991, 42978007, 42978015, 42978023, 42978049, 42978056, 42978064, 42982108, 47245246, 47246202, 47311014, 47311030, 47311493, 47314323, 47319918, 47331020, 47331111, 47331129, 47349279, 47349329, 47349337, 47349824, 47353248, 47369202, 47369228, 47369236, 47369251, 47369319, 47369327, 47369335, 47369590, 47370036, 47370259, 47370317, 47381595, 47381629, 47381652, 47381686, 47381751, 47384698, 47384862, 47384912, 47384953, 47385315, 47385471, 47386305, 47386347, 47386693, 47394226, 47403225, 47410782, 47412713, 47412721, 47414222, 47423397, 47423462, 32763591, 39316302, 39316310, 39316336, 39316542, 39316823, 39316831, 39316849, 39316856, 39316864, 39316872, 39316930, 39316971, 39317011, 40002230, 40002271, 40003279, 40003287, 40003295, 40012445, 40012452, 40018111, 40018137, 40018194, 40018269, 40018285, 40023483, 40023525, 40023574, 40026965, 40027021, 40027070, 40027096, 40037681, 40040636, 40048035, 40050023, 40050031, 40050056, 40050064, 40050080, 40050098, 40050106, 40117103, 40117129, 40117160, 40117228, 40117236, 40117293, 40131104, 40121138, 40131146, 40148744, 40131088, 40131096, 40131112, 40131120, 40131138, 40148686, 40148702, 40148710, 40148728, 40148736, 40148751, 40150005, 40150062, 40150153, 40152365, 40152431, 40152449, 40152480, 40153389, 40153470, 40153587, 40153603, 40153652, 40167124, 40167132, 40171266, 40174005, 40174013, 40174021, 40174112, 40174153, 40174161, 40174179, 40174187, 40174195, 40174203, 40174211, 40180408, 40180416, 40180424, 40187148, 40187155, 40192122, 40197600, 40197618, 40197626, 40197634, 40197642, 40197659, 40197667, 40197675, 40197683, 40197691, 40197709, 40197717, 40197725, 40197733, 40197790, 40197816, 40197840, 40197857, 40197873, 40197881, 40197899, 40216491, 40216509, 40216517, 40216525, 40216533, 40216541, 40216558, 40216566, 40221525, 40221533, 40221541, 40221574, 40227928, 42667097, 42668178, 42668186, 42668194, 42728717, 42946798, 42946814, 42963421, 42979898, 42979906, 42986323, 42986505, 42986513, 42986539, 42989749, 42992750, 42997288, 42997296, 42997304, 42997312, 42997320, 42997338, 47414412, 47416656, 47416755, 47417027, 47434956, 47434964, 47442595, 47442603, 47442611, 47442629, 47442637, 47442827, 47445093, 47445101, 47445119, 47445127, 47445135, 47445150, 47446562, 47446570, 47448204, 47448212, 47467097, 47467113, 47467824, 47471008, 47475975, 47480009, 47482161, 47482195, 47482393, 47496807, 47501358, 47507199, 47509336, 47511548, 47514658, 47514930, 47514948, 47521109, 47521562, 47521570, 47521646, 47540331, 45770710, 47553060, 47553193, 47555842.

Як вбачається із копій залізничних накладних наданих до позовної заяви, порожні власні вагони були доставлені на адресу Позивача із простроченням. Позивач, посилаючись на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, які передбачені статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, на підставі статті 116 Статуту залізниць України нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 240 400,83 грн., що є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин перевезення вантажу позивача, визначення строків, в які має бути доставлений вантаж, періоди прострочення доставки вантажу та наявність вини відповідача у порушенні строків доставки вантажу, наявність підстав для стягнення штрафу та розмір штрафу, який підлягає сплаті за порушення строків доставки вантажу.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно зі статтею 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відповідно до статті 41 Статуту залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Відповідно до п. 4.1. Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 29.01.2015 № 17 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за № 168/26613, випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства.

Пунктом 4.2. цих Правил встановлено, що при перебуванні власних вантажних вагонів на коліях загального користування їх технічне обслуговування проводиться так само, як і для вагонів інвентарного парку залізниць.

Для організації безперебійної експлуатації власних вантажних вагонів на коліях загального користування власник (орендар, оператор) вагонів може укласти договір із залізницею (вагоноремонтним підприємством) про гарантоване усунення несправностей, що виникають під час руху, з відчепленням від поїзда.

Згідно з пунктом 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу (Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 1.1. наведених Правил визначено терміни, в які залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1. наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200, 150 км відповідно.

Пунктом 2.1. вказаних Правил визначено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

Разом з тим, згідно з пунктом 2.4. наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9. Правил).

Як вбачається із копій залізничних накладних наданих до позовної заяви, порожні власні вагони були доставлені на адресу Позивача із простроченням.

Відповідно до статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

У Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/420/2012 від 04.04.2012 "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів" зазначено, що встановлений статтею 116 Статуту штрафу застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо простроченні доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

За вимогами п.8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантаж вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання, в силу статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Календарними штемпелями на накладних, доданих до позовної заяви, підтверджується, що вантаж доставлено позивачу із порушенням встановленого терміну доставки, у зв`язку із чим, сума штрафу за несвоєчасну доставку порожніх приватних власних вагонів та вантажу складає 240 400,83 грн.

Дослідивши розрахунок штрафу, здійснений позивачем, та доданий до позовної заяви, суд вважає його обґрунтованим та арифметично правильним.

Враховуючи все вищезазначене, позовні вимоги щодо стягнення штрафу в сумі 240 400,83 грн. визнаються судом обґрунтованими.

Щодо заяви відповідача про зменшення розміру нарахованого штрафу до 1 (однієї) грн. суд зазначає наступне.

Враховуючи встановлені обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов`язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об`єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.

Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов`язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов`язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб`єктів зобов`язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов`язання дії щодо належного виконання зобов`язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов`язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов`язків, яка б виключала необ`єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов`язання стосовно одна одної.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Суд об`єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги всі обставини неналежного виконання зобов`язання відповідачем, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги, що:

- у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб;

- на сьогоднішній день Акціонерне товариство "Українська залізниця" діє відповідно до Закону України "Про функціонування єдиної транспортної системи України в особливий період", Закону України "Про оборону України", Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";

- так, статтею 2 Закону України "Про функціонування єдиної транспортної системи України в особливий період" визначено, що основними завданнями єдиної транспортної системи України в особливий період є зокрема забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань, народного господарства і цивільної оборони в перевезеннях; своєчасна поставка в повному обсязі технічно справних, у тому числі й переобладнаних, транспортних засобів Збройним Силам України та іншим військовим формуванням відповідно до мобілізаційних завдань;

- відповідно до статті 9 вказаного Закону із запровадженням в державі особливого періоду працівники усіх ланок єдиної транспортної системи України вважаються мобілізованими відповідно до законодавства про мобілізацію;

- відповідно до статті 6 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" на відповідача покладено військово-транспортний обов`язок;

- відповідно до частини 1 статті 6 цього ж Закону військово-транспортний обов`язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян - власників транспортних засобів;

- з 24.02.2022 і до цього часу Акціонерне товариство "Українська залізниця" постійно проводить заходи з евакуації громадян як по території України, так й за її межами; забезпечує потреби Збройних Сил України, несе витрати по відновленню зруйнованої внаслідок військової агресії Російської Федерації інфраструктури тощо;

- судом також враховано, що штраф є лише санкцією за невиконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може, тому при зменшенні розміру штрафу позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стан.

Враховуючи вищевикладене, а також соціальну значущість та покладену на Акціонерне товариство "Українська залізниця" особливу роль як щодо сприяння у забезпеченні обороноздатності країни, так і виконання соціально важливих функції з евакуації населення, суд доходить висновку про наявність об`єктивних підстав та доцільність зменшення штрафу на 50%.

Таке зменшення розміру штрафу суд вважає розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги щодо стягнення штрафу за прострочення доставки вантажів підлягають частковому задоволенню в сумі 120 200,42 грн.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

При цьому, оскільки суд зменшує розмір штрафу, витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, у зв`язку з чим відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 3 606,01 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 240 400,83 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажів задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237) на користь Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47, ідентифікаційний код 00190905) 120 200,42 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажів та 3 606,01 грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Е.М. Бондарєв