Рішення № 10654310, 16.07.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.10                                                                                 Справа № 1/146

За позовом Прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м. Луганськ

до Малого підприємства науково-запроваджувального центру “Інфорон” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Луганськ

про стягнення 57593 грн. 85 коп.

С у д д я Зюбанова Н.М.

          П р е д с т а в н и к и:

від позивача - Шинкарьова О.А., довіреність №01/03-30/6932/0/2-09 від 10.12.09;

від відповідача –не прибув;

прокурор не прибув;

Суть спору: про стягнення 54769 грн. 93 коп. боргу за оренду землі та 2823 грн. 92 коп. пені.

          Відповідач відзив на позовну заяву не надав, його представник у судове засідання не прибув.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому, направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представника позивача, суд дійшов до наступного.

Так, ст. 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України „Про прокуратуру” прокурор або його заступник при виявленні порушень закону має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру” визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Підставою звернення прокурора з даною позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Луганської міської ради є порушення відповідачем встановленого державою порядку користування земельною ділянкою, наданою на правах оренди, з огляду на невиконання умов договору, які регулюють оплату послуг оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.03.04 Луганською міською радою було прийняте рішення № 18/146 про передачу Малому підприємству науково-запроваджувальному центру “Інфорон” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю в оренду земельної ділянки під розміщення нежитлової будівлі, розміщення стоянки тимчасового перебування автотранспорту (без права здійснення будівельних робіт) та благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт) за адресою: м. Луганськ, вул. Советська, 26.

На підставі даного рішення 01.06.04 між сторонами по справі був укладений договір оренди землі, зареєстрований 09.07.04 за № 5068, за яким відповідач одержав в строкове платне володіння та користування земельну ділянку під розміщені будівлі та споруди загальною площею 0,2684 га в т.ч.: 0,0894 га –під капітальну будівлю, 0,1707 га –під проїздами, проходами та площадками, 0,0083 га –під зелені насадження.

Пунктом 8 договору встановлено, що річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) у гривнях, збільшеного на коефіцієнт 2,5 за довідкою розрахунку розмірів земельного податку (річного), яка додається до договору та є його невід'ємною частиною.

Також сторони дійшли згоди, що щороку станом на 1 січня поточного року річна орендна плата попереднього року індексується на коефіцієнт, який застосовується для індексації грошової оцінки земель, порядок проведення якої затверджений Кабінетом Міністрів України. Якщо розрахований згідно цього порядку коефіцієнт менше чи дорівнює одиниці, індексація орендної плати не проводиться (п. 9 договору).

У пункті 10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексу інфляції, який враховується при здійсненні індексації, яка проводиться у порядку, визначеному у п. 9 договору, а також з урахуванням інших змін розмірів земельного податку, що відбувається протягом терміну дії договору оренди. На момент укладання договору розмір річної орендної плати згідно визначеної мети використання складало 15661 грн. 95 коп.

Але зобов’язання за договором відповідачем не виконувались, внаслідок чого виникла заборгованість за період з листопада 2008 року по лютий 2010 року в сумі 54769 грн. 93 коп., яку прокурор просить стягнути на користь позивача.

Встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог прокурора.

Так, відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об’єкти незавершеного будівництва та законсервовані об’єкти, здійснюють відповідні селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.

Виконавчі органи Луганської міської ради, на підставі ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні”, стягують плату за землю, яка в повному обсязі надходить до місцевого бюджету. Несвоєчасне надходження таких платежів призводить до невиконання доходної частини бюджету і, внаслідок цього, - неналежного фінансування закладів освіти, охорони здоров’я та інших соціальних програм міста, чим завдається істотна шкода державним інтересам.

Згідно до ст. 24 розділу "Права та обов’язки орендодавців та орендарів, захист їх прав” Закону України „Про оренду землі” орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов’язані своєчасно сплачувати орендну плату.

За ст. 2 Закону України „Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

За правилами статей 5, 15 Закону України „Про плату за землю” об’єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або у користуванні, у тому числі на умовах оренди, а суб’єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач.

Статтею 14 Закону України „Про систему оподаткування” передбачено, що плата (податок) за землю належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

Відповідно до статті 13 Закону України „Про оренду землі” договір оренди землі –це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону України „Про оренду землі”).

Частинами 1-3 статті 21 Закону України „Про оренду землі” встановлено, що орендна плата за землю –це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України „Про плату за землю”)

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки (стаття 13 Закону України „Про плату за землю”).

Статтею 14 цього закону встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) (стаття 19 Закону України „Про плату за землю”).

Сторони в пункті 10 договору передбачили, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексу інфляції, який враховується при здійсненні індексації, що проводиться у порядку, визначеному у п. 9 договору, а також з урахуванням інших змін розмірів земельного податку, що відбуваються протягом терміну дії договору оренди.

Рішенням Луганської міської ради від 28.12.2007 № 28/10, яке було надруковано у газеті „Жизнь Луганська” від 27.02.08 № 9 (919) та від 02.04.08 № 14 (924), була затверджена нова нормативна грошова оцінка земель м. Луганська.

Статтею 5 Закону України "Про оцінку земель" встановлені види оцінки земель, які залежно від мети та методів проведення поділяються на: бонітування ґрунтів; економічна оцінка земель; грошова оцінка земельних ділянок.

Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про плату за землю", ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п’ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Зазначена у договорі земельна ділянка до таких винятків не відноситься.

Таким чином, нормативна грошова оцінка є складовою земельного податку, який встановлюється у відсотковому відношенні до неї та в розмірі якого визначена орендна плата у Договорі.

Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюється відповідно і розмір земельного податку.

Оскільки сторони в договорі передбачили, що орендна плата обчислюється самостійно орендарем з урахуванням індексу інфляції, а також з урахуванням інших змін розмірів земельного податку, що відбувається протягом терміну дії договору оренди, то він повинен був враховувати зміни складових земельного податку, що як наслідок спричиняє і зміну його розміру, для обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку, яка надана відповідачу на підставі договору.

В матеріалах справи містяться дані для розрахунків орендної плати за період з листопада 2008 року по лютий 2010 року, згідно яких діяв розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме:

- на 2008 рік, мета використання - нежитлова будівля (та стоянка тимчасового перебування автотранспорту), 2483456,00 грн./га, 5384664,00грн./га;

- на 2009 рік, мета використання нежитлова будівля та стоянка тимчасового перебування автотранспорту, 6203132,93 грн./га;

- на 2010 рік, мета використання нежитлова будівля та стоянка тимчасового перебування автотранспорту, 6569117,78 грн./га.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про правомірність стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 54769 грн. 93 коп. за період з листопада 2008 року по лютий 2010 року.

Крім того, прокурором заявлено вимогу про стягнення пені за період з 16.04.09 по 15.04.10, яка складає 2823 грн. 92 коп.

Відповідальність за несвоєчасне внесення орендної плати передбачена сторонами за умовами п. 13 договору у вигляді пені за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно підпункту 16.4.1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

У зв’язку з викладеним, вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі за земельну ділянку у сумі 54769 грн. 93 коп. та 2823 грн. 92 коп. пені є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають також стягненню з відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України на користь державного бюджету України, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого підприємства науково-запроваджувального центру «Інфорон»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Луганськ, вул. Совєтська, б. 75, ідент. код 13375026:

- на користь Луганської міської ради, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, б.14, код 04052040 - 54769 грн. 93 коп. боргу зі сплати з орендної плати за землю, 2823 грн. 92 коп. пені, видати наказ позивачу;

- в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м.Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 - державне мито в сумі 575 грн. 94 коп., видати наказ Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську;

- в доход державного бюджету України на р/р 31217264700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ Ленінській МДПІ у м. Луганську.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –21.07.10.

          Суддя                                                                      Н.М.Зюбанова

          Помічник судді           Г.А.Кравцова