Рішення № 10654114, 03.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/28603.08.10 За позовом Закритого акціонерного товариства «Русина»

до Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-2»

про зобов’язання до вчинення дій

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача: Марків О.Т. - керівник, Зарівна Т.Т. –за довіреністю

від відповідача: Курочка С.С. - за довіреністю, Бондаренко І.М. - Голова правління.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Русина»до Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-2»про зобов’язання відповідача підписати Акт про прийняття в експлуатацію нежилих приміщень ЗАТ «Русина»після перепланування, що розміщені на цокольному (першому) поверсі багатоповерхового будинку по вул. П. Ніщинського, 5 та зобов’язання відповідача не вчиняти дій, які б перешкоджали Позивачу в переоформлені права власності на переплановані приміщення та здійсненні права приватної власності в майбутньому. Ухвалою суду від 07.06.10 порушено провадження у справі № 40/286 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 01.07.10.

У судовому засіданні 01.07.10 оголошувалась перерва до 15.07.10.

У судовому засіданні 15.07.10 оголошувалась перерва до 03.08.10 для виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін Господарський суд міста Києва встановив.

За твердженням позивача, останній являється правонаступником всіх майнових прав та обов’язків Колективного виробничо-комерційного підприємства «Рогнеда», Товариства покупців - членів трудового колективу будинку побуту фабрики Індопошиття та ремонту трикотажних виробів «Рогнеда».

07.10.1996р. КВКП «Рогнеда»на підставі договору купівлі-продажу державного комунального майна, зареєстрованого Першою державною нотаріальною конторою під № 23-3490, стало власником нежитлового приміщення (приміщення центрального складу цілісного майнового комплексу КВКП «Рогнеда») площею 367,4 кв.м. по вул. Ніщинського, 5 в Солом’янському районі м. Києва. В обґрунтування посилається, зокрема, на свідоцтво про власність № 470 від 05.12.1996р. Позивач стверджує, зокрема, що на момент набуття права власності приміщення перебували у занедбаному стані і потребували негайного ремонту. Поточний ремонт, за твердженням позивача, проведено за власні кошти.

З метою ефективнішого використання придбаної нерухомості позивач звернувся до Солом’янської райдержадміністрації за консультацією та відповідно до отриманої рекомендації прийняв рішення, щодо переобладнання приміщення під центр побутового обслуговування населення. Правомірність вчинення подальших дій, - підтверджує Розпорядженням Солом’янської РДА № 275 від 09.03.2004 «Про надання дозволу ЗАТ «Русина»на розробку проекту та проведення будівельних робіт по переплануванню власних нежилих приміщень». Позивач стверджує про виконання проекту перепланування відповідно до чинного законодавства України, отримано відповідні позитивні висновки уповноважених органів.

Підставою для звернення до суду, вважає безпідставне ухиляння відповідача від підписання Актів введення в експлуатацію. В обґрунтування правової позиції посилається, зокрема, на висновок, на ст. 152 ЖК УРСР, Наказ Держжитло комунгоспу України від 31.12.1991р. № 135 «Про затвердження Положення про систему технічного обслуговування, ремонту та реконструкції жилих будівель в яких в містах і селищах України». Позивач посилається також на висновок Бюро експертизи Головного управління контролю за благоустроєм міста від 21.08.2000р. Про технічний стан нежитлових приміщень, Експертний висновок Державної пожежної частини Солом’янського району м. Києва від 17.08.2004р., письмові звернення до відповідача тощо.

Відповідач заперечує проти задоволення заявлених позивачем вимог у повному об’ємі з підстав наведених у письмових поясненнях по суті спору.

Відповідач стверджує про необ’єктивність доводів позивача щодо додержання вимог чинного законодавства при здійсненні перепланування. За доводами відповідача при здійсненні перепланування, серед іншого, здійснено вмонтування без згоди балансоутримувача (відповідача) 5 кранів гарячої води та лічильники,. Окрім цього, при здійснені перепланування позивач не приймав до уваги зауваження відповідача. Правомірність дій підтверджує лист-відповідь РДА надану за результатом відповідного звернення відповідача.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення надані сторонами, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги - обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона зобов’язана довести обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В розумінні ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Право власності позивача, як правонаступника майнових прав колективного виробничо-комерційного підприємства «Рогнеда»підтверджено наявними в матеріалах справи доказами (Статут ЗАТ «Русина», договір купівлі-продажу від 07.10.1996р. тощо).

Згідно Статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За матеріалами справи, позивач являється власником майнового комплексу, який знаходиться за адресою м. Київ вул. Ніщинського, 5 (договір купівлі продажу № 000398/30 від 07.10.1996р., Акт приймання —передавання від 05 грудня 1996р. тощо.

На виконання Розпорядження Солом’янської РДА № 275 від 09.03.04р., позивач здійснив розробку проекту проведення будівельних робіт по переплануванню власних нежитлових приміщень цокольного поверху жилого будинку № 5 по вул. Ніщинського 5.

Предметом спору у справі являються дії відповідача, відмова від підписання актів вводу в експлуатацію, за результатом виконаних позивачем будівельних робіт.

Серед підстав відмови відповідача від підписання актів введення в експлуатацію —невідповідність виконаних робіт вимогам чинного законодавства. Водночас, наявними в матеріалах справи доказами (розпорядження Солом’янської РДА № 275 від 09.03.04р., Експертний висновок Державної пожежної частини Солом’янського району № 3/2039 від 1708.2004р., висновок по проекту будівництва № 155 санепідстанції вфд 17 червня 2004р., висновок Головного управління контролю за благоустроєм міста, Акт перевірки додержання вимог містобудівного законодавства від 15 квітня 2010р. то що) підтверджено відповідність вимогам чинного законодавства та погодженому проекту виконаних позивачем роботи.

Стосовно тверджень відповідача та доводів наведених в обґрунтування правомірності бездіяльності (відмови від підписання Актів), зазначені твердження не приймаються судом до уваги, як необґрунтовані в порядку ст.ст. 32,33,34 ГПК України.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження порушення вимог законодавства позивачем та таких, що заперечують достовірність наведених попередньо доказів наданих позивачем.

Стосовно наданого відповідачем листа-відповіді Солом’янської РДА від 16.042010р. Зазначений доказ не підтверджує правомірність відмови від підписання актів та порушення вимог чинного законодавства позивачам. Так, наведений лист засвідчує наявність спірних правовідносин та об’єктивність наведених позивачем тверджень, щодо відмови відповідача від підписання Актів та відстрочення питання введення в експлуатацію за відсутності погодження відповідача.

Керуючись ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

- визнання права;

- визнання правочину недійсним;

- припинення дії, яка порушує право;

- відновлення становища, яке існувало до порушення;

- примусове виконання обов'язку в натурі;

- зміна правовідношення;

- припинення правовідношення;

- відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

- відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

- визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ст. 386 ЦК України).

Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ст. 386 ЦК України).

З урахуванням наведених норм та за результатом дослідження обставин справи та наявних доказів, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача щодо зобов’язання до вчинення дій (підписання Актів).

З урахуванням норм ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України захист прав реалізовується в порядку та спосіб передбачений законодавством. Водночас, вимоги позивача щодо заборони вчинення дій, які б перешкоджали позивачу в переоформленні права власності в майбутньому, суд вважає такими, що не відповідають нормам ст.16 ЦК України та ст. 20 ГК України та такою, що не підлягає задоволенню. Так, станом на момент виникнення спору та винесення рішення у справі, наявність порушеного права в контексті ст. 1 ГПК України, в частині наведеної вимоги, не доведена, а спосіб захисту не відповідає передбаченим наведеними статтями.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4-3,4-7, 32,33, 43, 44, 49 ГПК України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Зобов’язати Житлово-будівельний кооператив «Авіатор-2» (03049, м. Київ, вул. П.Ніщинського, 5, ідентифікаційний код 21591598) підписати Акт про прийняття в експлуатацію нежилих приміщень закритого акціонерного товариства «Русина»після перепланування, що розміщені на цокольному (першому) поверсі багатоповерхового будинку по вул. П. Ніщинського, 5.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-2»(03049, м. Київ, вул. Ніщинського, 5, ідентифікаційний код 21591598) з будь-якого рахунку виявленого під час виконавчого провадження, на користь Закритого акціонерного товариства «Русина»(02147, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, ідентифікаційний код 03058649) витрати по сплаті державного мита у розмірі 42,50 грн (сорок дві гривні п’ятдесят копійок) та 118,00 грн (сто вісімнадцять гривень нуль копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Пукшин Л.Г.