Рішення № 10654072, 14.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/25014.07.10 За позовом           Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

До                     Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець -14»

Про                     стягнення 302061,60 грн.

          Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача                              Марковська В.В. ( за дов.)

Гаркавенко С.В. ( за дов.)

Від відповідача                    не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 302061,60 грн. за договором № 240283 від 30.12.2005 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2010 р. було порушено провадження у справі № 17/231 та призначено її до розгляду на 30.06.2010 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2010 р. розгляд справи відкладався на 14.07.2010 р., у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.

          За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

30.12.2005 р. між акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(постачальником) та житлово-будівельним кооперативом «Арсеналець-14»(споживачем) укладено договір № 240283 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (пункт 1.1) постачальник зобов’язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов’язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.

Згідно з пунктом 2.2.1 Договору постачальник зобов’язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гарячого водопостачання – протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до Договору.

Пунктом 2.3.1 Договору визначено, що абонент зобов’язався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Згідно з Додатком № 2 до Договору розрахунки за теплову енергію здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених Київською міською державною адміністрацією.

Пунктом 10 додатку № 2 до Договору передбачено, що відповідач не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснює оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА, до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок постачальника згідно з його розрахунками.

Відповідно до умов вказаного Договору позивач поставив, а відповідач спожив теплову енергію за період з 01.12.2007 р. по 01.05.2010 р. на загальну суму 1079217,62 грн., що підтверджується табуляграмами споживання теплової енергії , відомостями обліку споживання теплової енергії та довідкою про розрахунок основного боргу.

З урахуванням переплати, яка існувала станом на 01.12.2007 р. в сумі 1848,80 грн. та враховуючи часткову оплату спожитої теплової енергії в сумі 816193,92 грн., заборгованість відповідача перед позивачем становить 261174,90 грн.

Як встановлено судом, платіжними дорученнями від 20.05.2010 р. в сумі 12000,00 грн., від 21.05.2010 р. в сумі 5000,00 грн. відповідач перерахував позивачеві борг за використану теплову енергію в сумі 17000,00 грн.

Враховуючи те, що вказані кошти сплачені відповідачем до подачі позову до суду, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів в сумі 17000,00 грн. задоволенню не підлягають як необґрунтовані.

Крім того, платіжними дорученням від 08.06.2010 р. в сумі 100,00 грн., від 14.06.2010 р. в сумі 5000,00 грн., від 16.06.2010 р. в сумі 4000,00 грн., від 16.06.2010 р. в сумі 1000,00 грн., від 17.06.2010 р. в сумі 2000,00 грн., від 18.06.2010 р. в сумі 3000,00 грн., від 24.06.2010 р. в сумі 10000,00 грн., від 24.06.2010 р. в сумі 3000,00 грн., від 25.06.2010 р. в сумі 3000,00 грн. (під час розгляду справи в суді) відповідач в рахунок сплати боргу за використану теплову енергію перерахував кошти в сумі 31100,00 грн.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

З врахуванням того, що відповідач самостійно перерахував кошти в сумі 31100,00 грн. в рахунок сплати боргу за використану теплову енергію, предмет спору в цій частині позовних вимог відсутній, а тому провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 31100,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Інших доказів погашення заборгованості за поставлену позивачем електричну енергію відповідачем не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором за поставлену теплову енергію в сумі 213074,90 грн. належним чином доведений, документально обґрунтований і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 213074,90 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), отже, є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов’язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційна складова становить 34018,50 грн., а три проценти річних –6868,20 грн.

Суд приймає розрахунок заборгованості, інфляційних та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог в наступному порядку: на позивача –в частині вимог про стягнення з відповідача боргу за використану теплову енергію в сумі 17000,00 грн.; на відповідача –в іншій частині позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-14»(04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 13, кв. 211, рахунок 26007014153481 у КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код 22885811) на користь акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(01001, м Київ, пл. І. Франка, 5, рахунок 26000306201 у ВАТ «Ощадбанк»у м. Києві та Київський області, МФО 322669, код 00131305) 213074,90 грн. основного боргу, 6868,20 грн. трьох процентів річних, 34018,50 грн. інфляційних збитків, 2850,62 грн. витрат по оплаті державного мита та 222,72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 31100,00 грн. основного боргу припинити.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

СуддяО.Г. Удалова           Рішення підписано 04.08.2010 р.