Рішення № 10654071, 14.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/24714.07.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.К. Київ» До відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «ТоргПостачСервіс і Ко»

Простягнення 4128,76 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивачаЯкименко І.В. (за дов.)

Від відповідачане з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Господарського суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «А.В.К. Київ»до товариства з обмеженою відповідальністю «ТоргПостачСервіс і Ко»про стягнення 4128,76 грн. за договором № 640 від 09.12.2009 р..

          Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2010 р. порушено провадження у справі № 17/247 та призначено її до розгляду на 30.06.2010 р..

Відповідач до суду не з’явився.

Вимоги ухвали від 09.06.2010 р. сторонами не виконані.

Суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2010 р. розгляд справи було відкладено на 14.07.2010 р..

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.

          За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

          09.12.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «А.В.К. Київ»(постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТоргПостачСервіс і Ко»(покупцем) було укладено договір поставки № 640 (далі - Договір).

          Відповідно до умов Договору (п. 1.1) постачальник зобов’язується передати товар у власність покупця, а покупець зобов’язується без затримки прийняти товар та оплатити його, у строк, розмірі, порядку та на умовах Договору.

          Згідно з пунктом 2.2 Договору передача права власності на товар здійснюється в момент фізичного приймання товару та підписання уповноваженою особою покупця накладної з відбитком печатки або штампу останнього.

          Оплату кожної партії товару, поставленого згідно з видатковими накладними, покупець зобов’язаний здійснити протягом 7 календарних днів з моменту передачі товару (п. 3.2 Договору).

Відповідно до умов вказаного Договору позивач поставив, а відповідач отримав товар на суму 3715,79 грн., що підтверджується видатковою накладною № РНк-001204 від 12.01.2010 р., належним чином засвідчена копія якої містяться в матеріалах справи.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 3715,79 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 3715,79 грн.

Крім того, статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційна складова боргу становить 104,04 грн., три проценти річних становлять 41,80 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.1 Договору у випадку не виконання, неналежного виконання чи несвоєчасного виконання виконання однією зі сторін своїх зобов’язань за договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, від суми простроченого зобов’язання.

Беручи до уваги те, що відповідач прострочив оплату наданих послуг, тому з нього на підставі п. 4.1 Договору підлягає стягненню пеня в сумі 267,13 грн. за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Суд приймає розрахунок заборгованості, пені, інфляційних та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов Договору суду не подав.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 102 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю «ТоргПостачСервіс і Ко»(03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 20А, рахунок 26003243113200 в АКІБ «Укрсіббанк»в м. Києві, МФО 351005, код 32956443) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.К. Київ»(02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, рахунок 26005200548019 у ПАТ «Сітібанк», МФО 300584, код 21512394) 3715,79 грн. основного боргу, 104,04 грн. інфляційних втрат, 267,13 грн. пені, 41,80 грн. трьох процентів річних, 102 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підписано 04.08.2010 р.