Рішення № 10654053, 17.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/12917.06.10                                         

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Міська Рекламно-Інформаційна Система»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»

Прозобов’язання усунути перешкоди та стягнення 5716,27 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача                    Когут О.І. (за дов.)

Від відповідача           Зайцев М.М. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Харківської області звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Міська Рекламно-Інформаційна Система»до товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»про зобов’язання усунути перешкоди у користуванні транспортними засобами шляхом здійснення державного технічного огляду останніх та передачі позивачу дійсних оригіналів талонів про проходження державного технічного огляду, а також про стягнення пені в сумі 4899,67 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.01.2010 р. позовну заяву та додані до неї документи передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

17.03.2010 р. постановою Харківського апеляційного господарського суду вказану ухвалу залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2010 р. було порушено провадження у справі № 17/129 та призначено її до розгляду на 28.04.2010 р..

У судовому засіданні 28.04.2010 р. відповідач надав відзив, у якому позовні вимоги відхилив та зазначив, що зі сторони позивача мало місце прострочення виконання зобов’язань по сплаті лізингових платежів за договором, а тому відсутнє прострочення зі сторони відповідача. Відповідач зазначив, що позивачем не надано суду доказів того, що його працівників було притягнуто до адміністративної відповідальності за несвоєчасне проходження технічного огляду транспортних засобів, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, жодними фактами не підтвердженими та такими, що суперечать чинному законодавству.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2010 р. розгляд справи відкладався на 19.05.2010 р., у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що після подання позивачем позовної заяви, а саме: 18.01.2010 р. відповідач надіслав позивачеві оригінали талонів про проходження державного технічного огляду на транспортні засоби, що є предметом лізингу за договором лізингу.

Позивачем збільшено розмір пені до 5716,27 грн. та додатково пред’явлено нову вимогу про стягнення 668,30 грн. збитків (заробітної плати, сплаченої водіям автомобілів).

          Відповідно до статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову повністю або частково.

Підстава позову - це фактична обставина, на якій ґрунтуються позовні вимоги.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

          Відповідно до пункту 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»зазначено, що під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»). Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

          За таких обставин, вказана заява позивача про уточнення позовних вимог не прийнята судом до розгляду в частині вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі 668,30 грн.

Крім того, представниками сторін подано спільну заяву про продовження строку вирішення спору на підставі ст. 69 ГПК України, про що винесено відповідну ухвалу суду.

Крім того, позивач надав суду заперечення на відзив, в яких зазначив, що не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, зокрема з тим, що відповідач правомірно застосував захід забезпечення виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу № 392 від 27.07.2007 р. у вигляді притримання речі, якою він правомірно володіє, оскільки, на думку позивача, в період невиконання відповідачем свого обов'язку щодо проходження предметом лізингу державного технічного огляду (з 15.12.2009 р. по 18.01.2010 р.) та на теперішній час відповідач не володіє правомірно транспортними засобами, які підлягали страхуванню за договором лізингу, оскільки ці транспортні засоби знаходились та знаходяться на цей час у правомірному володінні та користуванні позивача. Отже, застосування засобу забезпечення зобов'язань у вигляді притримання відносно предмету лізингу відповідачем є неможливим, у зв'язку з відсутністю у відповідача права володіння предметом лізингу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2010 р. розгляд справи відкладався на 16.06.2010 р..

У судовому засіданні 16.06.2010 р. оголошено перерву до 17.06.2010 р..

Відповідач надав суду письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що талони державного технічного огляду на транспортні засоби за договором фінансового лізингу були передачі позивачу 18.01.2010 р., що підтверджується підписами повноважного представника відповідача та позивача по справі. Вказані письмові пояснення погоджені позивачем по справі.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

27.07.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Міська Рекламно-інформаційна Система»(лізингоодержувачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(лізингодавцем) укладено договір фінансового лізингу № 392 (далі - Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору відповідач передає позивачеві, а позивач отримує від відповідача в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб, який надається в платне користування на умовах фінансового лізингу відповідно до замовлень на транспортний засіб. Транспортний засіб, що передається в лізинг, придбаний на підставі наданого позивачем замовлення на транспортний засіб.

До вказаного Договору сторони уклали додаткову угоду № 1 від 10.04.2009 р. та додатки до нього: план лізингу № 392/002 від 12.10.2007 р. та зміни до нього.

Відповідно до умов вказаного Договору та додатків до нього позивач отримав від відповідача у платне користування на умовах фінансового лізингу наступні транспортні засоби: автомобіль ГАЗ 3302, шасі № 33020070468603, реєстраційний номер АА 3161 EE, з терміном користування до 02.04.2011 p.; автомобіль ТАТА LPT 613/38, шасі № Y6D38132785L70277, реєстраційний номер АА 4648 ТС, з терміном користування до 30.04,2011 р.; автомобіль Dong Feng DFA 1062, шасі № Y6LD620127L000088, реєстраційний номер АА 2431 ЕР, з терміном користування до 06.06.2011 p..

Вказані транспортні засоби передані позивачеві відповідачем на підставі актів приймання-передачі № 392/001 від 03.10.2007 р., № 392/002 від 31.10.2007 р., № 392/003 від 07.12.2007 р., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно з пунктом 4.2. Договору відповідач доставляє транспортний засіб від постачальника на умовах, які не суперечать Договору. Транспортний засіб, поставлений відповідачем, надається позивачеві виключно у користування. відповідач реєструє транспортний засіб в необхідних органах у відповідності до законодавства.

Згідно з умовами Договору відповідач з метою передачі предмету лізингу позивачу отримав в органах ДАІ свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія ААС № 598833 від 12.11.2008 р. на автомобіль ГАЗ 3302, реєстраційний номер АА 3161 EE , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія ААС № 184596 від 27.10.2007 р. на автомобіль ТАТА LPT 613/38, реєстраційний номер АА 4648 ТС, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія ААС № 226486 від 27.11.2007 р. на автомобіль Dong Feng DFA 1062, реєстраційний номер АА 2431 ЕР, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Після отримання відповідачем вказаних свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, позивач отримав в органах ДАІ тимчасові реєстраційні талони на транспортні засоби, як на предмет лізингу за договором лізингу, а саме: тимчасовий реєстраційний талон серія ДАО № 185049 на автомобіль ГАЗ 3302, реєстраційний номер АА 3161 EE, тимчасовий реєстраційний талон серія ДАН № 312042 на автомобіль ТАТА LPT 613/38, реєстраційний номер АА 4648 ТС, тимчасовий реєстраційний талон серія ДАН № 312145 на автомобіль Dong Feng DFA 1062, реєстраційний номер АА2431 ЕР.

Згідно з пунктом 9.2. Договору відповідач зобов'язаний відповідно до чинного законодавства зареєструвати транспортні засоби та сприяти позивачу в отриманні тимчасового свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів та інших документів, необхідних для використання них транспортних засобів.

Пунктом 9.3 Договору встановлено, що відповідач повинен до передачі транспортного засобу позивачеві застрахувати транспортний засіб за ризиками КАСКО та за іншими ризиками на весь строк дії даного Договору.

Пунктом 9.9. Договору встановлено обов’язок відповідача своєчасно та у повному обсязі виконувати свої зобов'язання щодо утримання транспортних засобів.

Згідно з пунктом 6.5. Договору позивач має право керувати в будь-який час та в будь-якому напрямку транспортними засобами, отриманими за цим договором на підставі документації, яка передбачена чинним законодавством України.

Як встановлено судом, транспортні засоби, які є предметом лізингу, пройшли державний технічний огляд, що підтверджується талонами про проходження державного технічного огляду з терміном дії до 15.12.2009 р..

Згідно з Порядком проведення державного технічного огляду колісних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №606 від 09.07.2008 р. (пункт 11 Правил), власники засобів - юридичні особи або уповноважені ними особи зобов'язані подати засоби для техогляду у строк і в місце, визначені підрозділами Державтоінспекції за місцем постійної або тимчасової реєстрації засобу.

Відповідно до пункту 28 Порядку кінцевий термін державного технічного огляду транспортних засобів у всіх випадках реєстрації є 15 грудня поточного року.

13.11.2009 р. позивач звернувся до відповідача з листом (вих. № 01/13), в якому повідомив відповідача про необхідність проведення до 15.12.2009 р. державного технічного огляду транспортних засобів, що передані позивачу згідно з Договором з подальшою передачею позивачеві не пізніше 15.12.2009 р. оригіналів відповідних належним чином оформлених та дійних талонів про проходження державного технічного огляду вказаних транспортних засобів. Вказаний лист був надісланий позивачем рекомендованими листами двічі, які були отримані останнім 19.11.2009 р. та 25.11.2009 р., про що свідчить зворотні повідомлення про вручення відповідачеві рекомендованих листів.

25.12.2009 р. позивач надіслав відповідачеві претензію (вих. № 01/25), в якій позивач вимагав у відповідача негайно передати належним чином оформлені та дійсні оригінали талонів про проходження державного технічного огляду на транспортні засоби, що є предметом Договору, та сплатити пеню. Однак, вказана претензія залишилася без відповіді та виконання відповідачем.

16.12.2009 р. позивач склав акт про неможливість використання транспортних засобів від 16.12.2009 р., в якому зафіксував відсутність у нього належним чином оформлених та дійсних оригіналів талонів державного технічного огляду на транспортні засоби, що є на предметом лізингу за Договором лізингу, та зазначив про неможливість безперешкодного користування ними.

Частиною 1 ст. 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкті інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним ч закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 509 Цивільного Кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 2 частини 2 ст.10 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингодавець зобов’язаний відповідно до умов договору своєчасно та в повному обсязі виконувати зобов’язання щодо утримання предмета лізингу.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувачу (сублізингоодержувачу) забезпечується захист його прав на предмет лізингу нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника. Лізингоодержувач (сублізингоодержувач) має право вимагати, у тому числі й від лізингодавця усунення будь-яких порушень його прав на предмет лізингу.

Як встановлено судом, після подання позивачем позовної заяви - 18.01.2010 р. відповідач надіслав позивачеві оригінали талонів про проходження державного технічного огляду на транспортні засоби, що є предметом лізингу за Договором, на підтвердження чого надав суду докази отримання позивачем трьох талонів технічного огляду транспортних засобів.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

З врахуванням того, що після звернення позивача до суду (18.01.2010 р.) відповідач самостійно передав позивачеві талони державного технічного огляду на транспортні засоби, що є предметом договором фінансового лізингу, що підтверджується підписами повноважних представників відповідача та позивача по справі з прикладенням печатки позивача на засвідчених копіях вказаних талонів, предмет спору в частині зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні транспортними засобами (автомобіль ГАЗ 3302, шасі № 33020070468603, реєстраційний номер АА 3161 ЕЕ; автомобіль ТАТА LPT 613/38, шасі № Y6D38132785L70277, реєстраційний номер АА 4648 ТС; автомобіль Dong Feng DFA 1062, шасі № Y6LD620127L000088, реєстраційний номер АА 2431 ЕР) шляхом здійснення державного технічного огляду вказаних транспортних засобів, передачі позивачеві дійсних оригіналів талонів про проходження державного технічного огляду на вказані транспортні засоби підлягають припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), отже, є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до частини 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

Відповідно до п. 16.4. Договору лізингу при порушенні відповідачем вимог, які вказані в пп. 9.2., 9.3., 9.10. даного Договору, з причин, які знаходилися в межах контролю відповідача, позивач має право на отримання неустойки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банка України, яка діяла в період, за який нараховувалась неустойка, від початкової вартості транспортного засобу, яка вказана в плані лізингу, за кожен день тривалості порушення.

Як вбачається з додатків до Договору, а саме: з плану лізингу № 392/001 зі змінами до нього, початкова вартість автомобіля ГАЗ-3302, реєстраційний номер АА 3161 ЕЕ, становить 71745,19 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до плану лізингу № 392/002 зі змінами до нього, початкова вартість автомобіля ТАТА LPT 613/38, реєстраційний номер АА 4648 ТС, становить 115 573,74 грн., з урахуванням ПДВ.

Відповідно до плану лізингу № 392/003 зі змінами до нього, початкова вартість автомобіля Dong Feng DFA 1062, реєстраційний номер АА 2431 ЕР, становить 103 474,39 грн., з урахуванням ПДВ.

Судом встановлено, що позивач фактично припинив користування вказаними автомобілями з 15.12.2009 р. по 18.01.2010 р. включно.

Враховуючи умови Договору (п. 16.4 Договору) та прострочення відповідачем виконання умов Договору щодо проходження державного технічного огляду предмету лізингу, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 5716,27 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Доводи відповідача щодо правомірності застосування ним забезпечення виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу № 392 від 27.07.2007 р. у вигляді притримання речі, якою він правомірно володіє, не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до частини статті 199 ГК України, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами.

За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням майна, завдатком.

Відповідно до статті 594 Цивільного кодексу України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов’язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов’язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов’язання.

Правочини, щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч. 2 ст. 547 Цивільного кодексу України).

Між сторонами письмового правочину щодо забезпечення виконання зобов’язань у вигляді притримання не укладено, що спростовує доводи відповідача щодо забезпечення виконання зобов’язань позивача за Договором притримання речі. Крім того, суд погоджується з доводами позивача щодо неможливості застосування притримання, викладеними у запереченнях на відзив.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Зокрема, з останнього підлягає стягненню 187 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 67, рахунок 2600510828 в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код 32774741) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Міська Рекламно-інформаційна Система»(61058, м. Харків, вул. Данилевського, буд. 22, 7п, рахунок 26064000134001 у філії «Харківська дирекція»АТ «Індекс-Банк», МФО 350619, код 31343590) пеню у розмірі 5716,27 грн., витрати по оплаті державного мита в сумі 187 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні позивачем транспортними засобами (автомобіль ГАЗ 3302, шасі № 33020070468603, реєстраційний номер АА 3161 ЕЕ; автомобіль ТАТА LPT 613/38, шасі № Y6D38132785L70277, реєстраційний номер АА 4648 ТС; автомобіль Dong Feng DFA 1062, шасі № Y6LD620127L000088, реєстраційний номер АА 2431 ЕР) шляхом здійснення державного технічного огляду вказаних транспортних засобів, передачі позивачеві дійсних оригіналів талонів про проходження державного технічного огляду на вказані транспортні засоби припинити.

Суддя О.Г. Удалова

          Рішення підписано 04.08.2010 р.