Ухвала суду № 10653815, 03.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

03.06.10№ 05-5- 51 / 5915 Суддя , розглянувши позовну заяву Закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс"

до Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант"

про стягнення 13 806,52 грн

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.3 ч. 1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної або оспорюваної суми.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Отже, ціна позову повинна підтверджуватися обґрунтованим розрахунком.

Проте, заявником, всупереч вимог вищенаведених норм права, взагалі не додано будь-якого розрахунку стягуваної суми в розмірі 13806,52 грн.

Крім того, Закритим акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс»не додано доказів, що підтверджують викладені у позовній заяві від 28.05.2010 р. № 389 обставини, а саме: страхового полісу Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу Opel Astra, р.н. ВС 0349 ВВ від 08.08.2007 р. № ВВ/1570256, доказів направлення/вручення Відкритому акціонерному товариству «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» листа № 2264 від 24.06.2008р. щодо відшкодування збитків в порядку регресу.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не подано обґрунтованого розрахунку стягуваної суми та доказів, які входять в предмет доказування, та враховуючи, що приписи ст. 63 ГПК України носять імперативний характер, суд приходить до висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.93 р. № 7-93 з позовних заяв майнового характеру ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а із позовних заяв немайнового характеру ставка державного мита встановлюється в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проте заявником, всупереч вимог вищенаведених норм права, не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку.

Суд звертає увагу заявника на те, що згідно з листом Головного управління державного казначейства у м. Києві від 61-01/1189 № 09.02.2007 з 12.02.2007 реквізити рахунку відділення Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва, на який зараховується державне мито, що справляється з позовних заяв у справах, які розглядаються Господарським судом міста Києва, а саме: МФО –820019; Банк одержувача –ГУ ДКУ у м. Києві; Отримувач –ГУДК у Шевченківському районі м. Києва; Код ЗКПО –26077968; Р/р –31110095700011; Код бюджетної класифікації –22090200; Символ звітності –095.

В якості сплати державного мита, заявником надано платіжне доручення від 14.05.2010 р. № 2430, з якого вбачається, що грошові кошти 138,07 грн. перераховані на рахунок № 31213259700011.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позивачем не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з п. 3–1 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п.11, 12 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N1258, з метою перерахування коштів для оплати витрат у графі платіжного доручення "Призначення платежу" зазначається "Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу", а також найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою. Документ про оплату витрат додається до позовної заяви, заяви, клопотання, скарги, яку особа подає до суду відповідно до процесуального законодавства. Документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

До позовної заяви від 28.05.2010 р. № 389 в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу заявником додано платіжне доручення від 14.05.2010 р. № 2429 на суму 236,00 грн., в якому в графі «призначення платежу»не зазначено найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою. Крім того, в зазначеному платіжному дорученні відсутня вказівка на посадове становище особи, що його підписала; наявні штампи, замість печатки установи банку.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що позивачем не подано належних доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню заявникові без розгляду.

Проте, суд звертає увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.п. 3, 4, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути заявникові без розгляду.

Суддя                                         Пригунова А.Б.