Рішення № 10653739, 28.07.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.10 Справа № 21/126/10

Суддя

За позовом –Товариства з обмеженою відповідальністю ”Чиста вода-Бердянськ” (71112, Запорізька область, м.Бердянськ, пр.Пролетарський, б.97)

до відповідача–Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області (71100, Запорізька область, м.Бердянськ, пл. І Бердянської ради, б.2, код за ЄДРПОУ 02140805)

про тлумачення умов договору

учасник провадження у справі- прокуратура Запорізької області,м.Запоріжжя

                                                                                суддя Черкаський В.І.

За участю представників сторін:

від позивача-Вишневський С.Ю., довір. № 1464 від 10.10.2009 року;

від відповідача-не з’явився;

від прокурати-Хорунжий С.М., посвідчення № 261 від 08.08.2006 року

                                        СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою від 23.04.2010 року справа прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 01.06.2010 року.

Заявлено позовні вимоги про тлумачення умов концесійного договору № 1 “Про надання в управління майна цілісного майнового комплексу ДКП “Бердянський міськводоканал”від 11.12.2008, укладеного між сторонами. Позовні вимоги позивача обґрунтовані наступним. 11 грудня 2008 року між Виконавчим комітетом Бердянської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чиста Вода-Бердянськ»було укладено Концесійний договір №1 «Про надання в управління майна цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства Бердянський Міськводоканал».Відповідно до договору Відповідач надає на 30 років Позивачу в управління майно цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства «Бердянський Міськводоканал»з метою задоволення громадських потреб у сфері безперебійного, цілодобового водопостачання та очищення стічних вод за умови сплати концесійних платежів та виконання інших умов договору.29 липня 2009 року Відповідачем було надіслано Позивачу повідомлення про намір Відповідача розірвати Договір в односторонньому (позасудовому) порядку відповідно до п. 17.2 Договору в строк встановлений п. 17.4 Договору.29 жовтня 2009 року було прийняте рішення 74 сесії 5 скликання Бердянської міської ради Запорізької області №2, яким вирішено: «вважати концесійний Договір від 11 грудня 2008 року достроково розірваним з 29 жовтня 2009 року; доручити Виконавчому комітету Бердянської міської ради визначити виконавцем послуг з водопостачання, водовідведення та очищення стічних вод в місті Бердянськ Державне комунальне підприємство «Бердянський міськводоканал»».03 листопада 2009 року Виконавчим комітетом Бердянської міської ради було прийняте рішення № 581 на виконання рішення 74 сесії 5 скликання Бердянської міської ради Запорізької області №2, яким вирішено: «зобов'язати міського голову міста Бердянськ розірвати Концесійний договір від 11 грудня 2008 року; вважати концесійний договір від 11 грудня 2008 року достроково розірваним з 29 жовтня 2009 року; доручити Виконавчому комітету Бердянської міської ради визначити виконавцем послуг з водопостачання, водовідведення та очищення стічних вод в місті Бердянськ Державне комунальне підприємство «Бердянський міськводоканал».Пунктом 17.4 Договору передбачена загальна процедура його розірвання, так: «сторона, що ініціює дострокове припинення дії Договору, повинна повідомляти іншу сторону про намір розірвати Договір не менше ніж за 90 календарних днів до його розірвання».Виключенням із даного положення є пункт 17.5 Договору, який передбачає процедуру дострокового припинення дії Договору без очікування строку передбаченого пунктом 17.4 Договору (90 календарних днів): «у випадку незгоди однієї із сторін щодо дострокового припинення дії Договору, Договір може бути розірвано достроково на вимогу іншої сторони виключно за рішенням суду, окрім випадків передбачених абзацем б) підпункту 2.2.1. пункту 2.1. Договору». Це положення відображається також і у пункті 17.2 Договору: «дострокове припинення дії Договору допускається лише за взаємною згодою сторін, окрім випадків передбачених абзацем б) підпункту 2.1.1. пункту 2.1. Договору». У абзаці б) підпункту 2.1.1. п. 2.1. Договору зазначено право Концесієдавця на безумовне дострокове розірвання Договору в разі порушення Концесіонером умов Договору викладених в абзаці б) в) г) л) підпункту 2.2.2. пункту 2.2. та пункту 11.3. Договору.На думку Позивача Сторони в Договорі не передбачали можливості одностороннього позасудового порядку розривання Договору і пункт 2.1.1. б) (про безумовне дострокове розірвання Договору), на який посилається Відповідач, як на підставу розірвання Договору не можна трактувати, як можливість Відповідача розірвати Договір в односторонньому позасудовому порядку.Як вбачається із вищезазначених положень сторони при укладанні Договору не вкладали положення про можливість одностороннього позасудового, без згоди іншої сторони, права у Бердянської міської ради на розірвання Договору.Позивач вважає, що позиція Відповідача щодо можливості одностороннього позасудового розірвання Договору є помилковою, оскільки ні Договором, ні законодавством України, яке діяло на момент підписання Договору, цього не передбачено.У зв'язку з наявністю різних оцінок змісту Договору, а саме пп. 2.1.1 п. 2.1, п. 17.4, 17.5 Позивач вирішив звернутися з позовом до суду про надання тлумачення умов Концесійного договору №1 «Про надання в управління майна цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства Бердянський Міськводоканал».Згідно приписів ст. 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу, у разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.Відповідно положеннями Типового договору концесії затвердженого Постановою КМУ від 12 квітня 2000 року №643 в редакції від 12 травня 2004 року №605, яка діяла на момент укладення Договору концесії, жодного посилання на безумовне дострокове розірвання Договору не має. Пункт 3 ч. 4 ст. 179 ГК України вказує: «при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови».Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.Таким чином, правовідносини, пов'язані із укладанням, зміною і припиненням договорів, у тому числі і розірванням концесійних договорів, регулюються ГК України, ЦК України та законами, у даному випадку Законом України «Про концесії»(надалі -Закон), який є спеціальним нормативно-правовим актом.Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону відносини щодо надання в концесію об'єктів права державної чи комунальної власності регулюється концесійним договором, Законом та іншими нормативно-правовими актами.В частині 2 ст. 15 Закону чітко зазначено, що концесійний Договір може бути розірвано за погодженням сторін чи за рішенням суду.У жодній статті Закону не передбачено права сторін на відступлення від даного положення при укладанні Договору.Таким чином думка Відповідача про можливість розірвання Договору в односторонньому позасудовому порядку не відповідає як положенням Договору так і вимогам ч. 2 ст. 15 Закону, оскільки відповідно до зазначених документів, концесійний Договір можна розірвати лише за погодженням сторін або на підставі рішення суду.Відповідно до приписів частин 2 статті 213 ЦК на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.Пунктами 3, 4 статті 213 Цивільного кодексу України передбачені правила тлумачення правочину, які визначаються за таким принципом: при неможливості витлумачити положення договору, шляхом використання вузького кола засобів, залучаються нові критерії перевірки правильності того чи іншого трактування умов договору. Так, при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше осіб.У випадках, якщо волевиявлення сторін правочину не дозволяє однозначно встановити їх намір, справжню волю, виражену при вчиненні правочину, останній може бути витлумачений сторонами або судом, в порядку, визначеному ЦК України. Враховуючи викладене, позивач просить суд розтлумачити умови Концесійного договору № 1 “Про надання в управління майна цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства Бердянський Міськводоканал”, а саме п.п. 2.1.1 п.2.1, п.17.4, п.17.5 щодо можливості в односторонньому позасудовому порядку розірвати договір.

28.05.2010 до суду надійшло повідомлення заступника прокурора Запорізької області Скиданова О.Д. про вступ прокурора у справу № 21/126/10.

Ухвалою від 01.06.2010 року судове засідання у справі № 21/126/10 відкладено на 14.06.2010 року.

Відповідачем 03.06.2010 року до суду наданий відзив, в якому Виконавчий комітет Бердянської міської ради Запорізької області просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог,враховуючи наступне.За твердженням відповідача тлумачення зазначеним пунктам договору вже було надано господарськими судами при розгляді інших судових справ, а саме:

-у справі №10/454/09 (за позовом ТОВ «Чиста Вода-Бердянськ»до Виконавчого комітету Бердянської міської ради про визначення недійсними пунктів 2.1.1. п. 2.1. п. 7.5. концесійного Договору). По цій справі у задоволенні позову ТОВ «Чиста Вода- Бердянськ»до Виконавчого комітету Бердянської міської ради про визначення недійсними пунктів 2.1.1. п. 2.1, п, 17.5. концесійного Договору було відмовлено. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 26.03.2010р. по справі № 10/454/09 апеляційна скарга Виконавчого комітету Бердянської міської ради (яку підтримав прокурор Запорізької області) була задоволена частково, а саме: було змінено мотивувальну частину рішення суду та встановлено апеляційним судом: «П.п. 17.5 п. 17 та абз. б), п.п.2.1.1 п. 2 Концесійного договору № 1 «Про надання в управління майна цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства «Бердянський Міськводоканал»узгоджені сторонами договору та передбачають його розірвання, зокрема, дострокове розірвання цього договору в односторонньому порядку концесієдавцем». -          у справи № 15/201/09 (за позовом ТОВ «Чиста Вода-Бердянськ»до Бердянської міської ради про визнання недійсним рішення 74 сесії Бердянської міської ради 5 скликання від 29.10.2009р. № 2, яким було в односторонньому позасудовому порядку розірвано Договір концесії на підставі пунктів 2.1.1. п. 2.1, п. 17.4., п. 17.5. концесійного Договору.) Так, в постанові Запорізького апеляційного господарського суду від 07.04.2010р. по справі № 15/201/09 було встановлено: «Як вбачається з матеріалів справи, сторони в договорі концесії узгодили іншій (позасудовий) порядок розірвання договору концесії, а саме: закріпили право концесієдавця при певних умовах розірвати договір концесії в односторонньому порядку без звернення до суду».Відповідно до ч. 2 ст. 35 ХПК України: «Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.».Згідно із п. 41-1 Постанови КМУ № 643 від          12.04.2000р.          «Про затвердження Типового концесійного договору»: “41-1. Концесієдавець          має          право          в односторонньому порядку відмовитися від договору концесії на об'єкти, які використовуються для централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення і перебувають у комунальній власності, у разі невиконання або неналежного виконання істотних умов договору з вини концесіонера.У такому разі договір є розірваним з дати повідомлення концесієдавцем концесіонерові про відмову від договору".Отже, Кабінет Міністрів України чітко зазначає можливість (право) розірвання договору концесії на водовідведення, постачання холодної води без звернення до суду. Тобто тим, що в Типовому договорі (форма якого затверджена постановою КМУ) прямо вказується на те, що договір концесії на водовідведення, постачання холодної води вважається розірваним з дати повідомлення про це концесіонера (а не з дати вступу в законну силу рішення суду) підтверджується позиція відповідача. Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про сії»: «Кабінетом Міністрів України можуть бути затверджені типові концесійні договори для здійснення певних видів концесійної діяльності». Згідно ж з п. З ч. 4 ст. 179 ГК України: «При укладанні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови».Підтвердженням нашої правової позиції є Наукова-правова експертиза при Інституті держави і права їм. В.М. Корецького Національної Академії Наук України від 17.02.2010р. №126/16-с, яка була затверджена членом-кореспондентом НАН України, академіком АПрН України В.І. Семчик. Зазначена експертиза проведена згідно із Законом «Про наукову та науково-технічну експертизу», Наказом Міністерства світи та науки України «Про проведення державної акредитації фізичних та юридичних осіб на право проведення наукової та науково-технічної експертизи»від 12.01.2004р. № 12 та Постанови КМУ № 1180 від 29.07.2003р. «Про затвердження платних послуг, які можуть надаватися бюджетними науковими установами».Сторони договору концесії в самому тексту договору (абзац          б)          підпункту          2.1.1 пункту 2.1. та підпункті 17.5 пункту 17 концесійного договору)          узгодили          право концесієдавця при певних умовах розірвати договір концесії без звернення до суду.Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про концесії»«концесійний          договір          може бути розірвано за погодженням сторін». При цьому ч. 2 ст. 15 Закону України «Про концесії»не містить жодних вказівок про те, коли саме сторони договору повинні погодити умови розірвання договору: під час підписання договору чи тільки вже після підписання договору (шляхом підписання додаткової угоди). Отже, закон не містить жодних заборон погодити такі умови під час підписання договору концесії.Крім цього, відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 202 ЦК України «правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.». Отже всі умови договору, які містяться в укладеному двосторонньому договорі є результатом погодженої дії двох сторін.Частина 2 ст. 598, ч. 1 ст. 651 ЦК України та ст. 188, ст. 206 ГК України, передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Стаття 627 ЦКУ передбачає свободу договору та визначенні його умов. Відповідно до ч.2 ст.213 ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. Тобто, ст.213 ЦК України встановлює лише право,а не обов’язок суду тлумачити правочин. В той же час, як вбачається із вищевикладеного відсутня необхідність тлумачити договір концесії, так як він був розтлумачений господарськими судами в інших справах. Ухвалою від 14.06.2010 року зупинено провадження у справі № 21/126/10 до винесення рішення Вищим господарським судом України за касаційною скаргою ТОВ “Чиста вода-Бердянськ” на рішення Запорізького апеляційного господарського суду від 26.03.2010 року у справі №10/454/09 про визнання недійсним підпункту 17.5 пункту 17 та абзацу б), підпункту 2.1.1., пункту 2 Концесійного договору № 1 від 11 грудня 2008 року “Про надання в управління майна цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства “Бердянський Міськводоканал”, в частині права Виконавчого комітету Бердянської міської ради розірвати Договір без звернення до суду. Ухвалою від 06.07.2010 року поновлено провадження у справі № 21/126/10 з 28.07.2010 року, призначено судове засідання по справі на 28.07.2010 року. Відповідачем 28.07.2010 року надано суду клопотання, в якому Виконавчий комітет Бердянської міської ради просить суд розглянути справу за відсутності представника відповідача. В судове засідання 28.07.2010 року з’явився представник позивача та представник прокуратури. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу. Розгляд справи закінчено 28.07.2010 року оголошенням вступної та резолютивної частини рішення. Розглянувши матеріали справи, надані документальні докази, вислухавши пояснення представників сторін, прокуратури, суд                                                                                   ВСТАНОВИВ: 11.12.2008 року між Виконавчим комітетом Бердянської міської ради Запорізької області (концесієдавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ”Чиста вода-Бердянськ” (концесіонер) було укладено концесійний договір № 1 “Про надання в управління майна цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства “Бердянський міськводоканал” (комунальне підприємство Бердянської міської ради) (далі - договір). Згідно із п.1.1 договору концесієдавець надає на 30 років концесіонеру в управління майно цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства “Бердянський міськводоканал” з метою задоволення громадських потреб у сфері безперебійного, цілодобового водопостачання, водовідведення та очищення стічних вод за умови сплати концесійний платежів та виконання інших умов цього договору. Пунктом 15.1 договору визначено, що його укладено на 30 років (з 11.12.2008 року по 11.12.2038 року). Згідно із абз. б) п.п. 2.1.1 п.2.1 концесієдавець має право на безумовне дострокове розірвання цього договору в разі порушення концесіонером умов договору,викладених в абзацах б), в), г), л) п.п.2.2.2 пункту 2.2 та п.11.3 договору. Вказаними абзацами п.п.2.2.2 пункту 2.2 договору визначено, що концесіонер зобов’язаний безперебійно цілодобово подавати споживачам якісну питну воду,що відповідає вимогам державного стандарту (ДСТ) 2874-82 “Вода питна. Гігієнічні вимоги та контроль за якістю” та санітарним правилам “Проектування, будівництво та експлуатація господарських водопроводів” від 06.12.1963 року № 458-63;зобов’язаний інвестувати у технічне переоснащення та реконструкцію мереж водопостачання та водовідведення об’єкта концесії не менше ніж 120 млн.грн. власних або запозичених коштів з урахуванням індексу інфляції згідно з наступними умовами: не менше ніж 1500000 грн. в перший рік дії цього договору, не менше 7000000 грн. щорічно в другий-шостий рік дії цього договору, не менше ніж 9000000 грн.щорічно в наступні після шостого року дії цього договору до повного виконання його умов; зобов’язаний розробляти та виконувати БІП в строки та порядку, передбаченому договором. У відповідності із п.11.3 концесіонер зобов’язаний зберігати соціальні гарантії працівникам підприємства,узгоджені в колективному договорі ДКП “Бердянський міськводоканал”, своєчасно та в повному обсязі виплачувати заробітну плату працівникам підприємства,не допускати заборгованості по сплаті податків та обов’язкових платежів до державних фондів, в строк до трьох місяців після отримання об’єкту концесії в концесію укласти колективний договір з трудовим колективом з обов’язковим дотриманням норм і положень регіональної галузевої угоди, при укладенні колективного договору не можуть включатися положення., що погіршують порівняно з чинним,становище працівників, в тому числі й пенсіонерів ДКП “Бердянський міськводоканал”. Пунктом 17.4 договору визначено, що сторона,яка ініціює дострокове припинення дії договору, повинна повідомити іншу сторону про намір розірвати договір не менше як за 90 календарних днів до його розірвання. Згідно із п.17.5 договору у випадку незгоди однієї із сторін щодо дострокового припинення договору, останній може бути розірвано достроково на вимогу іншої сторони виключно за рішенням суду,окрім випадків передбачених абзацем б) підпункту 2.1.1 п.2.1 договору. Бердянською міською радою сімдесят четвертої сесії V скликання прийнято рішення № 2 від 29.10.2009 року “Про дострокове розірвання концесійного договору та визначення виконавця послуг з водопостачання,водовідведення та очищення стічних вод в місті Бердянськ”. Із вказаного рішення випливає, що керуючись п. 30 ст. 26, п.п. 1,2,3 ст. 59, п.5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 15, абзацем 4 ч. 1 ст. 17 Закону «Про концесії», ст. 70 Статуту територіальної громади міста Бердянська, на підставі рішення Бердянської міської ради від 14 травня 2009 року № 1 «Про дострокове припинення дії Концесійного договору від 11.12.2008 р. № 1 «Про надання в управління майна цілісного майнового комлексу державного комунального підприємства «Бердянський міськводоканал», абзацем б) підпункту 2.1.1 пункту 2.1, абзацами б) та л) підпункту 2.2.2 пункту 2.2, пункту 17.4 Концесійного договору № 1 «Про надання в управління майна цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства «Бердянський Міськводоканал», враховуючи повідомлення про розірвання договору від 29.07.2009 № 01-2997/33, претензії від 29.07.2009 № 01-2996/33, від 02.09.2009 № 04-3507/35, від 23.10.2009 № 02-5311/40, наявність заборгованості з оплати за енергопостачання та покупну воду, з метою ефективного використання комунальної власності, забезпечення надання споживачам міста якісних житлово-комунальних послуг, Бердянська міська рада вирішила: зобов'язати міського голову м.Бердянська розірвати Концесійний договір № 1 «Про надання в управління майна, цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства «Бердянський Міськводоканал»від 11 грудня 2008 року достроково з 29 жовтня 2009 року; вважати вказаний Концесійний договір достроково розірваним з 29.10.2009 року тощо. Виконавчим комітетом Бердянської міської ради Запорізької області було прийнято рішення № 581 від 03.11.2009 року ““Про дострокове розірвання концесійного договору та визначення виконавця послуг з водопостачання,водовідведення та очищення стічних вод в місті Бердянську”. Згідно із ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на виконання рішення сімдесят четвертої сесії міської ради V скликання № 2 від 29.10.2009 року “Про дострокове розірвання концесійного договору та визначення виконавця послуг з водопостачання,водовідведення та очищення стічних вод в місті Бердянськ” вирішено зобов'язати міського голову м.Бердянська розірвати Концесійний договір № 1 «Про надання в управління майна, цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства «Бердянський Міськводоканал»від 11 грудня 2008 року достроково з 29 жовтня 2009 року; вважати вказаний Концесійний договір достроково розірваним з 29.10.2009 року тощо.

У позові позивач зазначив, що позиція Відповідача щодо можливості одностороннього позасудового розірвання договору є помилковою, оскільки ні договором, ні законодавством України, яке діяло на момент підписання відповідного договору, цього не передбачено.

02.11.2009р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Чиста Вода-Бердянськ”, м. Бердянськ Запорізької області до Бердянської міської ради, м. Бердянськ Запорізької області про визнання недійсним рішення 74 сесії 5 скликання Бердянської міської ради № 2 від 29.10.2009р. з моменту його прийняття,яка була прийнята судом до розгляду та порушено провадження у справі № 15/201/09.Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.12.2009 у справі № 15/201/09 позов задоволено на підставі ст.20 ГК України визнано недійсним рішення від Бердянської міської ради 29.10.2009 №2 "Про дострокове розірвання концесійного договору та визначення виконавця послуг з водопостачання, водовідведення та очищення стічних вод в м. Бердянську" як таке, що суперечить вимогам ст.654 ЦК України та ст.15 Закону України "Про концесії" щодо неможливості одностороннього розірвання концесійного договору. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 07.04.2010 у справі № 15/201/09 рішення скасовано частково, в позові відмовлено з мотивів прийняття відповідачем спірного рішення в межах наданої йому компетенції та з дотриманням вимог чинного законодавства і умов абзацу "б" п.2.1.1 та п.17.5 концесійного договору від 11.12.2008 №1, якими сторони договору погодили позасудовий порядок його одностороннього розірвання концесієдавцем та які не визнано недійсними у встановленому порядку. Постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2010 року у справі № 15/201/09 постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 07.04.2010 у справі №15/201/09 скасовано, а рішення господарського суду Запорізької області від 09.12.2009 у даній справі залишено без змін.При цьому Вищим господарським судом України встановлено наступне. Спірний концесійний договір укладено на основі Типового концесійного договору, затвердженого постановою КМ України від 12.04.2000р. №643 (в редакції від 12.05.2004р., чинній на момент укладення концесійного договору), а тому сторони у справі не мали права відступати від змісту типового договору.Згідно з п.п.4,42 Типового концесійного договору (в редакції від 12.05.2004р.) концесієдавець має право вимагати дострокового розірвання концесійного договору в разі порушення концесіонером його умов. На вимогу однієї із сторін цей договір може бути розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавством України.Отже, Типовим концесійним договором (в редакції від 12.05.2004р.), як і Законом України "Про концесії", не передбачено права концесієдавця на одностороннє позасудове розірвання концесійного договору.За таких обставин, вказавши у спірних пунктах концесійного договору від 11.12.2008 №1 про право концесієдавця на розірвання договору в односторонньому позасудовому порядку у виняткових випадках (у разі порушення концесіонером умов договору, викладених у абзацах "б", "в", "г", "л" пункту 2.2.2 та пункту 11.3), сторони у справі неправомірно відступили від змісту Типового концесійного договору в частині порядку розірвання концесійного договору від 11.12.2008 №1, чим порушили імперативні приписи абзацу 4 ч.4 ст.179 Господарського кодексу України.

Таким чином, Вищим господарським судом України у справі № 15/201/09 була надана правова оцінка порядку розірвання концесійного договору на підставі п.17.4 та п.17.5 вказаного договору.

Відповідно до ч.2 ст.213 Цивільного кодексу України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Розглянувши позовну вимогу позивача щодо тлумачення умов концесійного договору, суд дійшов висновку, що при укладенні договору воля учасників була виражена достатньо, щоб встановити між ними юридичні відносини, умови договору не є двозначними і юридичні відносини між сторонами визначені достатньо, щоб зрозуміти зміст договору. Враховуючи викладене та зміст постанови Вищого господарського суду України від 22.06.2010 року у справі № 15/201/09, слід відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Відповідно до ст. ст.44, 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                     ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя                                                   В.І.Черкаський

(рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –28.07.2010)