Постанова № 106536435, 30.09.2022, Оболонський районний суд міста Києва

30.09.2022 Справа № 756/7393/22

Провадження № 3/756/4271/22

Справа № 756/7393/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2022 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Діденко Є.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

16 червня 2022 року о 22 годині 20 хвилин в м. Києві, на вул. Полярній 13, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Fiesta, державний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, ознаки: порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду для визначення стану сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, але зазначив, що він дійсно на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, оскільки поспішав, йому треба було їхати до матері, у неї був поганий стан здоров`я, він сам нервував через те, що його зупинили поліцейські.

Захисник Пантюхов О.В. надав клопотання про закриття справи, оскільки відмову ОСОБА_1 не зафіксовано свідками або відеозаписом, у автомобілі ОСОБА_1 безпідставно провели огляд, та він був дуже схвильований і розгублений, направлення на огляд відсутнє.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, його винуватість у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими судом доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 215549 від 16.06.2022 року, в якому викладені суть і обставини правопорушення;

- письмовими поясненнями, викладеними у протоколі, у якому зазначено: «По причині нервового розладу у моєї мами, котра не може дочекатись мого приїзду, вимушений відмовитись від поїздки на експертизу».

Відповідно до висновку від 17.08.2022 р., внаслідок технічного збою на сервері УПП у м. Києві відеозапис до цього протоколу було втрачено.

Відповідно до абзацу 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У пункті 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 р. № 1395 (далі Інструкція) зазначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Суд приймає до уваги, що відповідно до наведеного положення Інструкції, відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння має фіксуватись свідками або відеозаписом.

Водночас, статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Питання оцінки доказів, в тому числі їх достатності, належить до компетенції органу, який розглядає справу.

Суд враховує, що протокол про адміністративне правопорушення не має значення самостійного доказу, а є лише твердженням відповідної посадової особи про вчинення правопорушення, і тому викладені у ньому обставини повинні підтверджуватись іншими зібраними у справі доказами.

Водночас, у разі викладення у протоколі письмових пояснень особи, яка притягається до відповідальності, такі пояснення у сукупності з фактами, зазначеними у протоколі, можуть бути доказом у справі про адміністративне правопорушення.

Тому, незважаючи на відсутність відеозапису з місця події, суд не може проігнорувати той факт, що у письмових поясненнях у протоколі ОСОБА_1 підтвердив, що відмовляється від проходження огляду та зазначив причини цього.

Так само, в судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що відмовився від проходження огляду з тих же причин, які зазначені у протоколі, а також через те, що нервував.

Таким чином, факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння підтверджено його письмовими поясненнями і не заперечується під час розгляду справи. За таких умов, суд вважає, що відсутність відеозапису не має вирішального значення у сукупності з поясненнями особи, яка притягається до відповідальності під час складання протоколу, та під час розгляду справи.

Суд зазначає, що наведені ОСОБА_1 причини відмови від проходження огляду не є суттєвими, не підтверджені жодними доказами, та не звільняють водія від виконання обов`язку, зазначеного у п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Суд відхиляє посилання захисника на незаконне проведення огляду в автомобілі ОСОБА_1 та на вчинення на нього тиску, оскільки це нічим не підтверджено.

Також, суд вважає необґрунтованими доводи захисника про відсутність направлення на огляд, як підстава для закриття справи, оскільки у цьому випадку водій відмовився від проходження огляду, а тому наявність направлення не є обов`язковою.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, і він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

Враховуючи особу правопорушника, ступінь його провини та обставини скоєння адміністративного правопорушення, суддя прийшов до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в межах санкції даної статті з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір необхідно стягнути з правопорушника на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 гривень.

При вищевикладеному, керуючись ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000(сімнадцятьтисяч)гривеньна рахунок UA978999980314010542000026006(одержувач:ГУК у м. Києві, код 37993783,банк одержувача:Казначейство України(ЕАП),код ЄДРПОУ:21081100, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 496(чотиристадев`яностошість)гривень20копійок на рахунок UA 718999980313111206000026006 (ГУК у м. Києві/м.Київ/22030101, код класифікації доходів бюджету 22030101, код ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу у встановлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя Є.В. Діденко