ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
28.07.10 р. Справа № 23/101
: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк
до відповідача: Закритого акціонерного товариства ”Насолода” м. Словянськ
про стягнення 91526, 28 грн.
Суддя Забарющий М.І.
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю
Від відповідача: Декабрьський А.М. - за довіреністю
СУТЬ СПОРУ:
Справа слухалась 01.07.2010р. В засіданні оголошувались перерви до 20.07.2010р. та до 22.07.2010р. В засіданні, яке відбулось 22.07.2010р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 28.07.2010р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м. Донецьк, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, закритого акціонерного товариства ”Насолода” м. Словянськ, 76035 грн. боргу, 7909, 38 грн. пені, 1157, 47 грн. річних та 6424, 43 грн. інфляційних.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:
-неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором поставки від 03.08.2009р. щодо оплати вартості товару, отриманого ним за видатковими накладними, поіменованими у позові - з 81035 грн. відповідач оплатив лише 5000 грн.;
-ст.3 Закону України ”Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”;
-ст.ст. 526, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);
-ст.ст. 193, 230-232 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Відповідач вимоги позивача не визнав, тому що: позов містить неправильне імя підприємця ОСОБА_1 і не містить дати вчинення позову; договір, на який посилається позивач, є неукладеним, оскільки сторони не погодили ціну на товар і не підписали специфікації; позивач не направляв відповідачу протокол узгодження розбіжностей, що передбачено ст.181 ГК України; жодна з накладних, на які посилається позивач, не містить у своєму тексті позначки, що поставка здійснювалась на умовах договору № 03/08-09 від 03.08.2009р., що не відповідає вимогам п.2 ст.9 Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” і не може свідчити про поставку товару саме на умовах цього договору; видаткова накладна № РН-000107 від 04.12.2009р. не містить ні підпису, ні печатки відповідача; не надано довіреностей на право певних осіб одержувати матеріальні цінності, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Мінфіну України від 16.05.1996р. № 99 (далі - Інструкція № 99); не надано доказів замовлення продукції; позивач не направляв відповідачу претензій чи вимог, що відповідає приписам норм ч.2 ст.530 ЦК України .
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Сторони уклали договір поставки № 03/08-09 від 03.09.2009р. (далі - договір № 03/08-09), згідно якого постачальник (позивач) зобовязався поставити і передати у власність замовнику (відповідачу) вироби в асортименті та за ціною, яка вказана в погодженій сторонами специфікації, яка є невідємною частиною цього договору (п.1.1. договору). Умовами цього договору було також встановлено, що:
-оплата здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару (п.5.2. договору);
-за несвоєчасну оплату продукції замовник сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день затримки, але не більше 2-ї облікової ставки НБУ (п.6.1. договору);
-договір діє з моменту його підписання до 31.12.2009р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами свого обвязку (п.9.1. договору).
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на неукладення договору, оскільки протокол узгодження розбіжностей та специфікація сторонами підписані, і питання щодо ціни на товар узгоджено в специфікації.
Посилання відповідача на невірне зазначення у позові імя позивача суд до уваги не приймає, оскільки це є технічним недоліком зі сторони позивача - він неправильно переклав своє імя з російської мови на українську.
Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 73500 грн. за видатковими накладними № РН-000055 від 16.10.2009р., № РН-000061 від 23.10.2009р., № РН-000076 від 07.11.2009р., № РН-000081 від 12.11.2009р. та № РН-000098 від 27.11.2009р., що підтверджується: підписами представників відповідача у графі накладних ”отримав”, завірених круглою печаткою та штампом відповідача; представником відповідача (див. протокол судового засідання від 20.07.2010р.).
Суд не приймає до уваги посилання позивача на отримання відповідачем товару за видатковою накладною № РН-000107 від 04.12.2009р., тому що: не надано довіреності на право отримання товару за цією накладною; представник відповідача не підтвердив факт отримання відповідачем товару за цією накладною (див. протокол судового засідання від 20.07.2010р.); позивач не надав суду оригіналу цієї накладної для огляду.
Суд не приймає до відома заперечення відповідача на нібито поставку товару за видатковими накладними, поіменованими у позові поза рамками договору № 03/08-09 тому, що: сторони не надали доказів існування між ними інших договорів, які б регламентували поставку товару за вищенаведеними накладними; відповідач не довів суду, а позивач не підтвердив існування між сторонами усних договорів поставки (купівлі-продажу), що регулюється ст.ст. 208, 218 ЦК України (див. протокол судового засідання від 01.07.2010р. та від 20.07.2010р.); відповідач не навів інших підстав виникнення зобовязань між сторонами, крім договору, на який посилається позивач (ст.174 ГК України).
Не приймає суд до уваги і посилання відповідача на недоліки оформлення видаткових накладних, що визначаються ст.9 Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, тому що: в оформленні цих документів приймали участь обидві сторони; даною нормою не передбачені негативні наслідки щодо здійснення чи не здійснення господарської операції чи правочину.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що товар був поставлений відповідачу за видатковими накладними, поіменованими у позові, (окрім накладної № РН-000107 від 04.12.2009р.) в рамках договору № 03/08-09. Відповідач не надав суду доказів оплати вартості отриманого ним товару. Позивач у позові зазначив, що відповідач оплатив йому лише 5000 грн. Тому суд стягує з відповідача на користь позивача 68500 грн. боргу. В решті вимог щодо стягнення боргу суд позивачу у позові відмовляє у звязку з недоведеністю.
Відповідно до п.6.1. договору № 03/08-09 та ст.ст. 230-232 ГК України суд стягує з відповідача на користь позивача пеню в сумі 7316, 9 грн. В решті вимог щодо стягнення пені суд позивачу у позові відмовляє у звязку з недоведеністю поставки за видатковою накладною № РН-000107 від 04.12.2009р.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України суд стягує з відповідача на користь позивача річні в сумі 940, 05 грн. та інфляційні в сумі 3956, 05 грн. В решті вимог щодо стягнення річних та інфляційних суд позивачу у позові відмовляє, тому що: не доведено факту поставки товару за видатковою накладною № РН-000107 від 04.12.2009р.; не обґрунтоване включення в розрахунок інфляційних деяких місяців та застосування індексу інфляції за березень 2010р. двічі; застосовані невірні індекси інфляції за квітень та травень 2010р. (методика вирахування інфляційних запропонована Верховним судом України та Мінфіном України); невірно визначені дні прострочки оплати.
На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 230-232, 264-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 208, 218, 530, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33 ,43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В :
Стягнути з закритого акціонерного товариства ”Насолода” (юридична адреса: м. Словянськ, вул. Нарвська, 9; поштова адреса: м. Словянськ, вул. Паризької комуни, 23/144; р/р 26007340001 у філії АБ ”Енергобанк” в м. Словянськ, МФО 335690, ЄДРПОУ 31477332) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 у відділенні ”Орешково” ВАТ ”ВТБ Банк”, МФО 321767, ідентифікаційний № НОМЕР_2) - 68 500 грн. боргу, 7 316 грн. 90 коп. пені, 940 грн. 05 коп. річних, 3 956 грн. 05 коп. інфляційних, 807 грн. 13 коп. витрат на сплату держмита та 208 грн. 12 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті вимог позивачу у позові відмовити.
Суддя
Судове рішення № 10653601, Господарський суд Донецької області було прийнято 28.07.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 23/101. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: