Рішення № 10653474, 03.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.08.10 р.                     Справа № 4/138                               

Представником позивача не надане письмове клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – Мирошніченко А.М. – довіреність №2 від 01.06.2010р.,

від відповідача – не явився,

за позовом - Приватного підприємства „Ісполін-Сервіс” м. Донецьк

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Максима” м. Донецьк

про стягнення 42900,06грн. заборгованості

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 42900,06грн. заборгованості.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем дистриб’юторський договір поставки №6/10 від 28.01.2010р., видаткові накладні по яких переданий товар, вимогу про оплату боргу №28 від 11.06.2010р. , яка направлена відповідачу.

Відповідач не одержав від позивача копію позову за відсутністю його на місці за юридичною адресою, вказаною у договорі та довідці від 07.07.2010р. Головного управління статистики у Донецькій області. Повернута ухвала суду про порушення справи з довідкою поштового відділення з причини „за зазначеною адресою не знаходиться”.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено, що предметом спору є виконання умов дистриб’юторського договору поставки № 6/10 від 28.01.2010р., а саме оплати відповідачем товару, отриманого ним по 75-ти видатковим накладним за період з 29.01.2010р. по 28.05.2010р.

Після наданих позивачем додатково документів в підтвердження своїх вимог, господарський суд вирішує спір на підставі ст. 75 ГПК України без явки представника відповідача за достатністю наданих позивачем і зібраних судом документів.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким же чином і повідомляється особа, якій належним чином (замовленою поштою з описом вкладення) було направлена вимога. Крім цього, судом прийнято до уваги і той факт, що як вимога кредитора, так і ухвали суду були направлені боржнику - стороні по справі (відповідачу) замовленою поштою за адресою, вказаною у свідоцтві про перереєстрацію, про що свідчить довідка Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4-23/410 від 07.07.2010р. з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Після дослідження в судовому засіданні наданих позивачем документів, суд дійшов наступного: сторонами підписаний договір поставки № 6/10 від 28.01.2010р.

У відповідності з вимогами ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. За ст.180 цього ж Кодексу, господарський договір вважається укладеним,

2

якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, якими є предмет, ціна, та строк дії договору.

У відповідності з вимогами частини 1ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

У підписаному сторонами дистриб’юторському договорі поставки №6/10 від 28.01.2010р. визначено, що ПП „Ісполін-Сервіс”, який являється постачальником доручає (п. 2.1), а ТОВ „Торговий дім „Максима” взяв на себе зобов’язання по розповсюдженню товару постачальника, асортимент, кількість якого визначаються в замовленні дистриб’ютора (п. п. 2.1, 3.1) і оплатити кожну отриману партію товару протягом 30 календарних днів з моменту отриманя товару (п.5.2). Сторонами визначений термін, протягом якого діє договір – до 31.12.2010р.

Таким чином, договір, на який посилається позивач, вважається укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови, які вимагає ст.180 Господарського кодексу України: предмет поставки, ціна товару, дія договору.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Позивачем поставлений, а відповідачем отриманий товар за період з 29.01.2010р. по 28.05.2010р. по видатковим накладним, копії яких наявні в матеріалах справи, на загальну суму 76977,69грн.

Відповідачем за отриманий товар платіжним дорученням № 65 від 17.05.2010р. перераховано позивачу 6000,00грн. та 4000,00грн., що підтверджено витягом з банківського рахунку і повернута частина продукції на загальну суму 4975,60грн., про що свідчать накладні.

За угодою сторін від 04.06.2010р. про зарухування зустрічних однорідних вимог, за договором № 6/10 від 28.01.2010р. та договором № 15/3-М від 01.11.2009р. відповідачем поставлена позивачу м”ясна продукція за видатковою наклданою № ТДМ-000182 від 28.05.2010р. на суму 22479,91грн., вартість якої зарахована для оплати боргу за договором № 6/10 від 28.01.2010р.

Після проведення розрахунків: частковим перерахуванням коштів, повернення товару, поставкою м”ясної продукції, за відповідачем залишився несплаченим борг в сумі 42900,06грн., що підтверджено актами звірки взаєморозрахунків, підписаних сторонами.

Враховуючи, що позивачем доведений факт поставки товару та його часткової несплати, що є порушенням умов договору, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 42900,06грн. заборгованості в повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

На підставі ст.ст.526,530,629,610 Цивільного кодексу України, ст.180,181,175,179,193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Приватного підприємства „Ісполін-Сервіс” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Максима” м. Донецьк про стягнення 42900,06грн. заборгованості в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Максима” м. Донецьк-83045, вул. Боровського, буд. 1, кв. 1, ЗКПО 36442880 на користь Приватного підприємства „Ісполін-Сервіс” м. Донецьк-83009, пос. Горького, 9, ЗКПО 31676495 заборгованість в сумі 42900,06грн., 429,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя