Рішення № 10653291, 18.05.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

18 травня 2010 р. Справа 8/58-10

за позовом :Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 пошт. адреса: АДРЕСА_2, іден. номер НОМЕР_1)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Біком" (Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21000; фактич. адреса: вул. Київська, 58, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 13321898)

про стягнення 16 082,75 грн.

Головуючий суддя Балтак О.О.

Секретар судового засідання Кравчук Н.Л.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю;

відповідача: Лагода Н.М.- протокол №1 від 17.11.09 (генеральний директор);

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Біком" (м. Вінниця) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Вінниця) 16082,75 грн. заборгованості.

16.03.10р. господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі №8/58-10 та призначено її до розгляду на 20.04.10р.

20.04.10р. розгляд справи не відбувся, у зв"язку з звільненням ОСОБА_4 з посади судді господарського суду Вінницької області, через подання заяви про відставку.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Вінницької області від 21.04.10р., справа № 8/58-10 передана судді Балтаку О.О.

Ухвалою суду від 21.04.2010р. суддею Балтаком О.О. прийнято справу до свого провадження та призначено до розгляду на 18.05.2010р.

В судовому засіданні 18.05.10р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача позов визнач частково в сумі 13582,75 грн. В письмових поясненнях наданих суду 16.04.2010р. вказує, що в період з 20.10.2010 року по 26.03.2010 року відповідачем погашено основний борг на суму 2500 грн. у зв'язку з чим, станом на час проведення судового засідання основний борг складає 13582,75 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали справи № 8/58-10, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Згідно усної домовленості позивачем -фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (м.Вінниця) відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Біком" (м. Вінниця) було поставлено товар відповідно до видаткових накладних № ОІ-0000154 від 13.04.09р., № ОІ-0000158 від 15.04.09р., № ОІ-0000211 від 01.06.09р., № ОІ-0000311 від 29.07.09р., № ОІ-0000312 від 29.07.09р., № ОІ-0000313 від 29.07.09р., № ОІ-0000314 від 29.07.09р., № ОІ-0000315 від 29.07.09р., № ОІ-0000316 від 29.07.09р., № ОІ-0000317 від 30.07.09р., № ОІ-0000318 від 31.07.09р., № ОІ-0000335 від 06.08.09р., № ОІ-0000336 від 07.08.09р., № ОІ-0000345 від 13.08.09р., № ОІ-0000346 від 13.08.09р., № ОІ-0000348 від 14.08.09р., № ОІ-0000351 від 17.08.09р., № ОІ-0000358 від 19.08.09р., № ОІ-0000368 від 26.08.09р., № ОІ-0000382 від 07.09.09р., № ОІ-0000390 від 11.09.09р., копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 10-33), на загальну суму 25176,69 грн.

У видаткових накладних сторони передбачили, що покупець зобов"язується провести оплату протягом 5 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідачем не у повному обсязі було проведено розрахунки за отриманий товар.

21.10.09р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист-претензію № 5-Ж, з вимогою оплатити заборгованість за поставлений товар, факт отримання якої відповідачем стверджується його відміткою.

За твердженням позивача, борг станом на час звернення до суду складав 16082,75 грн. у зв'язку з чим він звернувся до суду.

Як свідчать матеріали справи (банківські виписки, прибуткові касові ордери, платіжні доручення) та підтверджено сторонами в акті звірки взаємних розрахунків від 15.04.10р. за період з 14.04.09р. по 26.03.10р. (а.с. 34-44, 77-95), відповідач провів оплату за отриманий від позивача товар на загальну суму 11593,94 грн.

В результаті чого утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 13582,75 грн.

З урахування встановлених обставин, суд дійшов висновку про відмову в позові в частині стягнення основного боргу в розмірі 2000 грн. як заявлених безпідставно, оскільки зазначену суму боргу відповідачем було погашено до звернення позивача до суду, а саме до 16.03.2010р., що стверджується платіжним дорученням № 3833 від 20.01.2010року на суму -1000,00 грн., № 3868 від 12.02.2010 року на суму - 500,00 грн., № 3902 від 05.03.2010 року на суму - 500 грн.).

Разом з тим, суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі в частині основного боргу у розмірі 500 грн., який було погашено відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, а саме після 16.03.2010р. ( платіжне доручення №3936 від 26.03.2010 року на суму - 500 грн.).

Як наголошено в п.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК) зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення заборгованості в сумі 500 грн., а тому провадження у цій частині підлягає припиненню згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Ч. 1 ст. 692 встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Всупереч взятим на себе зобов'язанням відповідач неналежним чином оплату нездіснив, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 13582,75 грн.

Враховуючи викладене суд задовольняє позовну вимогу позивача в частині стягнення основного боргу у розмірі 13582,75 грн. як обгрунтовану та правомірну.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення 13582,75 грн. боргу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з врахуванням вищевикладених мотивів щодо часткової відмови в стягненні 2000 грн. основного боргу та припинення провадження в частині позовних вимог про стягнення 500 грн. основного боргу.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

При розподілі державного мита суд враховує припис, який міститься в абз.2 п.4.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" згідно якого якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Біком", код ЄДРПОУ 13321898, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100 (р/р 26002050246171 у Хмельницькому обласному відділенні АКБ "Укрсоцбанк" МФО 315018) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 пошт. адреса: АДРЕСА_2 іден. номер НОМЕР_1 (п/р № НОМЕР_2 у філії ВАТ "Кредитпромбанк" м. Вінниця, МФО 302623) 13582,75 грн. основного боргу, 140,83 грн. витрат по сплаті державного мита та 206,65 грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Припинити провадження в частині стягнення 500 грн. основного боргу відповідно до п. 1-1- ч. 1 ст. 80 ГПК України.

5. В решті позову відмовити.

6. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 19 травня 2010 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу АДРЕСА_2

3 - відповідачу (Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21000)