Постанова № 10653062, 17.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 червня 2010 року           17:30           № 2а-14627/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Винокурова К.С. при секретарі судового засідання Горбан А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом     Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до                     Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія

«Енергоатом»

про                  стягнення штрафних санкцій

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»(надалі ДП НАЕК «Енергоатом», відповідач) в доход Державного бюджету України несплачених адміністративно-господарських санкцій за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2006р. в розмірі 24 924 169 грн.

В ході розгляду справи позовні вимоги збільшені, згідно з заявою за вих. 04-02/142 від 20.08.2007р. на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача 25 747 165, 06 грн., що є визначеними за актом перевірки адміністративно-господарськими санкціями разом з пенею, нарахування якої передбачено ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Постановою Господарського суду м. Києва від 25.09.2007 р. (яка залишена без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2008 р.) позов задоволено частково: стягнуто в доход Державного бюджету України санкції в сумі 24 241 971,00 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.10.2009 р. постанову та ухвалу судів попередніх інстанцій скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 30.11.2009 р. справу було прийнято до провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

Представник позивача під час судового розгляду підтримав позов у повному обсязі. Позовні вимоги в цілому мотивовані тим, що відповідачем не виконано норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, який відповідно до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлюється для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання. Керівники підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання у разі незабезпечення зазначених нормативів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 20 вказаного Закону підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Позивач зазначає, що у 2006 році відповідач у відповідності до наведених положень законодавства подав до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік, де зазначав, що середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві становить 7875, кількість працюючих інвалідів - штатних працівників на підприємстві – 241, при необхідній кількості 315, а розмір середньої річної заробітної плати у 2006 році становив 15 600 грн. Таким чином, у звіті відповідач самостійно нарахував штрафні санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 1 154 400 грн., які були сплачені відповідачем.

Разом з тим, позивачем було проведено перевірку виконання нормативу працевлаштування інвалідів, своєчасного та повного надходження адміністративно-господарських санкцій до Державного бюджету України, за результатами якої складено акт перевірки і донараховано додатково до вже сплаченої суми 24 924 169,00 грн.  

Оскільки у відповідача не було створено 841 робочого місця для інвалідів й відповідно їх не працевлаштоване, то утворилась заборгованість за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 24 924 169 грн. Крім того, позивачем було нарахована пеня в сумі 822 996, 06 грн.

З урахуванням наведеного, позивач стверджує, що вказана сума у розмірі 25 747 165,06 грн. підлягала сплаті відповідачем на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів. Оскільки відповідачем у визначений законом термін цього зроблено не було, то за таких обставин позивач просить стягнути вказану суму у судовому порядку.

Відповідачем позову не визнано, після скасування прийнятих у справі рішень з направленням справи на новий розгляд, відповідачем надані пояснення з урахуванням висновків викладених в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.10.2009р. за якими заперечення відповідача зводяться до наступного:

- перевірка проведена позивачем з порушенням пунктів 8, 9, 10 Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, який затверджено Постановою КМ України від 31.01.07р. №70 та з порушенням ст. 19 Конституції України;

- порушення порядку проведення перевірки призвело до прийняття незаконного акта перевірки та  неправомірного нарахування адміністративно-господарських санкцій;

- невірною є позиція позивача, згідно з якою ДП НАЕК «Енергоатом»повинен за будь-яких умов виконати норматив працевлаштування інвалідів, оскільки тоді, не інваліди повинні реалізовувати своє конституційне право на працю шляхом пошуку роботи, а ДП НАЕК «Енергоатом»повинен шукати інвалідів та працевлаштовувати їх, при цьому, виконання нормативу працевлаштування інвалідів не ставиться в залежність від факту фізичної   наявності необхідної кількості інвалідів;

-  ДП НАЕК «Енергоатом»повністю виконано встановлений норматив працевлаштування інвалідів з урахуванням тієї кількості персоналу, праця якого не пов'язана з шкідливими умовами (самостійно нараховані санкції сплачені підприємством). Разом з тим, ДП НАЕК «Енергоатом»в силу специфіки виробництва не міг виконати в повній мірі встановлений законодавством норматив працевлаштування інвалідів, оскільки законодавство забороняє використовувати інвалідів на виробництвах з шкідливими умовами праці, що не було враховане при проведенні перевірки.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, здійснивши необхідні дії на виконання вказівок, що містяться в ухвалі Вищого адміністративного суду України у справі, адміністративний суд,-

ВСТАНОВИВ:

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (надалі –Закон, в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ, Положенням про Фонд України соціальної захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1434 та Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", якою затверджені Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю; Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування; Порядок зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць у господарських об'єднаннях, до складу яких входять підприємства громадських організацій інвалідів; Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; Порядок використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету; Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, а також Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1995 року № 314 (чинне на момент спірних правовідносин).

Частиною 2 статті 4 Закону передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченню, посильній трудовій та громадській діяльності.

Відповідно до положень частини 1 та 2 статті 19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно з вимогами частини 3 статті 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць відповідно до змісту частини 5 статті 19 Закону, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою інвалідів на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань (частина 6 статті 19 Закону).

Статтею 20 Закону встановлено обов’язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частинами 3 та 4 статті 20 передбачено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом (частина 5 статті 20 Закону).

Відповідно до частини 8 статті 20 Закону порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно поданого 27.02.2007 року ДП НАЕК «Енергоатом»до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіту за 2006 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складає 7 875 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність –241 особа, кількість інвалідів –штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»– 315 осіб; середньорічна заробітна плата штатного працівника –15 600, 00 грн.; сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів –1 154 400 грн.

Визначена підприємством сума адміністративно-господарських санкцій в розмірі 1 154 400 грн. перерахована до бюджету, що підтверджується копією банківської виписки за 23.03.2007р., залученою до матеріалів справи.

Враховуючи отриманий від Департаменту контррозвідувального захисту економіки держави лист від 07.05.07р., в якому викладено прохання згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. № 70, здійснити перевірку достовірності надання звітності про зайнятість інвалідів ДП НАЕК «Енергоатом» та вжити заходи у відповідності до чинного законодавства, позивачем проведено перевірку ДП НАЕК «Енергоатом», за результатами якої складено акт  №9-П від 10.05.2007р. (копія залучена до справи).  

Під час перевірки було встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу, осіб –36 173 осіб; з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність –606 осіб; кількість інвалідів –штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»–1 447 осіб; середньорічна заробітна плата штатного працівника –31009 грн.; сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів –26 078 569 грн. За висновками перевірки відповідачем не виконано норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів на 841 особу (1 447 осіб –606 осіб).    

За результатами перевірки щодо дотримання підприємством вимог ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»донараховується адміністративно-господарська санкція за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, яка з урахуванням раніше перерахованої суми (1154400 грн.) визначена позивачем у розмірі 24 924 169 грн. (26 078 569 грн. –1 154 400 грн.).

Згідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

«Перелік робочих місць, які підлягали атестації за умовами праці для працевлаштування інвалідів»затверджений на підприємстві відповідача, що сторонами і не заперечується.

Згідно з ч. 3 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За ст.ст. 18, 18.1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Державна служба зайнятості здійснює пошук роботи для інвалідів.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Згідно з висновками викладеними в ухвалі Вищого адміністративного суду України у даній справі, без наявності інваліда неможливо провести атестацію робочого місця для інваліда і виконати відповідний норматив, однак під час розгляду справи не встановлено чи у ДП НАЕК «Енергоатом»об'єктивно була реальна можливість виконати вимоги ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»; не встановлено чи в межах розташування відокремлені підрозділів відповідача, була в наявності та кількість інвалідів, які потребують працевлаштування на підприємстві або зареєстровані як особи, які шукають роботу та чи за станом здоров'я вони могли виконувати роботи у промисловому виробництві відповідача та його підрозділах.

Враховуючи, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення прийняті у справі, є обов’язковими для суду першої інстанції в силу положень ч. 5 ст. 227 КАС України, з метою встановлення відповідних обставин у відношенні об’єктивної можливості відповідача виконати вимоги ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», судом направлені відповідні запити, витребувано відповідну інформацію та залучено до матеріалів справи відповіді обласних та міських центрів зайнятості щодо кількості осіб, яким встановлена інвалідність та які були зареєстровані, перебували на обліку в періоді з 01.01.2006р. по 01.01.2007р., враховано документи наявні у справі, що є підставою вважати наявним наступне.

До складу ДП НАЕК «Енергоатом»входять наступні відокремлені підрозділи: 1. Відокремлений підрозділ «Запорізька АЕС»; 2. Відокремлений підрозділ «Рівненська АЕС»; 3. Відокремлений підрозділ «Хмельницька АЕС»; 4. Відокремлений підрозділ «Южно-Українська АЕС»; 5. Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш»; 6. Відокремлений підрозділ «Атоменергобуд»; 7. Відокремлений підрозділ «Агропромисловий комплекс»; 8. Відокремлений підрозділ «Аварійно-технічний центр»; 9. Відокремлений підрозділ «Атомремонтсервіс»; 10. Відокремлений підрозділ «Атомкомплект»; 11. Відокремлений підрозділ «Управління справами»; 12. Відокремлений підрозділ «Науково-технічний центр»; 13. Дирекція ДП НАЕК «Енергоатом».

За наявними у справі матеріалами (листи і довідки відділень Фонду соціального захисту інвалідів, центрів зайнятості, управлінь праці та соціального захисту населення) звіти із зазначенням вакансій для працевлаштування інвалідів відповідачем подавались лише по відокремленому підрозділу «Атоменергомаш», окрім того на час перевірки було перевиконано норматив щодо працевлаштування інвалідів Дирекцією ДП ДП НАЕК «Енергоатом»(працевлаштовано 28 осіб при необхідній кількості для виконання 4% нормативу –18).

У відповіді Київського обласного центру зайнятості за вих. 713/02/12-10 від 16.04.2010р. повідомлено про перебування на обліку 54 осіб з інвалідністю, з яких 35 залишилось на початок 2007р.

Київським міським центром зайнятості поінформовано листом за вих. № 04-3938 від 20.04.2010р. щодо перебування на обліку у 2006р. інвалідів зі статусом безробітного в кількості 107 осіб, з яких за сприяння Київської міської служби зайнятості у 2006р. працевлаштовано з урахуванням рекомендацій МСЕК на потреби підприємств міста в кадрах 93 особи з інвалідністю, що свідчить про об’єктивну можливість працевлаштування 14 інвалідів.

Листом за вих. № 01-1412 від 14.09.2007р. Южноукраїнський міський центр зайнятості повідомив про перебування на обліку станом на 31.12.2006р. 6 громадян, що відносяться з обмеженими фізичними можливостями.

За даними Енергодарського міського центру зайнятості (аркуш справи 49-52 том 2) на обліку в періоді станом на 01.04.2006р., на 01.07.2006р., на 01.10.2006р. перебували 17 інвалідів.

У  листі Нетішинського міського центру зайнятості за вих. № 29-02/1366 від 14.09.2007р. протягом 2006 року на обліку перебувало 42 інваліди, в тому числі 20 інвалідів, які мали статус безробітного.

Кузнецовським міським центром зайнятості надано інформацію (лист за вих. № 04-08-1944 від 14.09.2007р.) про перебування на обліку протягом 2006 року 12 осіб, яким встановлена інвалідність.

З посиланням на п.10 Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, який затверджено Постановою КМ України від 31.01.07р. №70, згідно з яким у разі виявлення фактів невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів уповноважена посадова особа, яка проводила перевірку, складає протокол про адміністративне правопорушення, що є підставою для звернення до суду з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій, Вищим господарським судом України зроблено висновок, що відповідач вчинив всі можливі та передбачені чинним на момент виникнення спору законодавством заходи, спрямовані на працевлаштування інвалідів на своєму підприємстві.

Наведене не спростовано з боку позивача, оскільки до справи не представлено доказів які б свідчили про складання протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні посадових осіб ДП НАЕК «Енергоатом», позивачем не наведено жодної обставини, яка б підтверджувала факт відмови відповідача чи його відокремлених підрозділів від працевлаштування інвалідів.

Відповідно до п. 3 Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-ПН «Звітність про наявність вакансій», затвердженої наказом Міністерства праці від 19.12.2005р. № 420 «Про затвердження форм звітності та інструкції щодо їх заповнення», у графі 15 наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, відповідно до статті 5 Закону України «Про зайнятість населення», із змінами та доповненнями, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших. Наявність вільного робочого місяця (вакантної посади) зазначається щодо кожної категорії громадян окремо під шифром, в тому числі, 11 –інваліди.        

Матеріалами справи, в свою чергу підтверджується (звіти по формі № 3-ПН, листи і довідки відділень Фонду соціального захисту інвалідів, центрів зайнятості, управлінь праці та соціального захисту населення), що жодним з відокремлених підрозділів відповідача, крім відокремленого підрозділу «Атоменергомаш»не подавались уповноваженим органам звіти із зазначенням вакансій для працевлаштування інвалідів; а тому з врахуванням наведеної інформації центрів зайнятості в межах розташування відокремлені підрозділів ДП НАЕК «Енергоатом»щодо перебування на обліку інвалідів, суд відзначає про наявність підстав вважати допущеним порушення ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»в частині реальної можливості виконати вимоги ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»по відношенню до осіб, які перебували на обліку в центрах зайнятості за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (ВП «Запорізька АЕС»- м. Енергодар; ВП «Рівненська АЕС»- м. Кузнецовськ; ВП «Хмельницька АЕС»- м. Нетішин; ВП «Южно-Українська АЕС», ВП «Атоменергобуд»- місто Южноукраїнськ; ВП «Аварійно-технічний центр»- Київська обл.; ВП «Атомкомплект», ВП «Управління справами», ВП «Науково-технічний центр»- м. Київ).

При цьому судом враховується, що згідно відповіді Енергодарського міського центру зайнятості на запит генерального директора ВП «Атоменергомаш»ДП НАЕК «Енергоатом»за вих. № 16-10/1015 від 30.06.2006р. було повідомлено що інваліди, які звертались протягом 2006р. в Енергодарський міський центр зайнятості за пошуком роботи, не мали професії (спеціальності), які були замовлені підприємством як вільні вакансії для інвалідів, а у листі Славутицького міського центру зайнятості директору ВП «Атомремонтсервіс»ДП НАЕК «Енергоатом»повідомлено, що станом на 31.12.2006р. інваліди на обліку в центрі зайнятості не перебували, що виключає допущення з боку відповідача порушень ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»через об’єктивну неможливість виконання нормативу працевлаштування інвалідів у цих відокремлених підрозділах.

Враховуючи викладене, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій в сумі 3 224 936 грн. за невиконання встановленого нормативу робочих місць для інвалідів у відношенні 104 осіб, як таких, що реально мали можливість бути працевлаштованими до відокремлених підрозділів ДП «Енергоатом»(за даними: Київського обласного центру зайнятості –35 осіб, Київського міського центру зайнятості 14 осіб; Южноукраїнського міського центру зайнятості - 6 осіб, Енергодарського міського центру зайнятості 17 осіб, Нетішинського міського центру зайнятості 20 осіб, Кузнецовського міського центру зайнятості 12 осіб).

В іншій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають через недоведеність реальної можливості ДП НАЕК «Енергоатом»виконати вимоги ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»у звітному періоді.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 822 996, 06 грн. за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

За змістом п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2003р. у справі 43/167 порушено справу про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно з п. 7 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Доказів припинення провадження у справі про банкрутство підприємства-відповідача в періоді коли позивачем здійснено нарахування пені (за квітень - серпень 2007р.) суду не представлено, у зв’язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у нарахованій сумі 822 996, 06 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 N 1434, Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики і підпорядковується йому.

Згідно з пунктом 9 зазначеного Положення для реалізації покладених на Фонд соціального захисту інвалідів завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду (далі - відділення Фонду) в межах граничної чисельності його працівників.

Основним завданням Фонду соціального захисту інвалідів, відповідно до пункту 3 цього Положення є, зокрема контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю (далі - роботодавці), нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону. У відповідності до покладених на Фонд завдань останній здійснює контроль за сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені (підпункт 3 пункту 4 зазначеного Положення).

Таким чином, Фонд та його відділення є органами державної влади, які у правовідносинах з роботодавцями, зокрема у зв'язку із здійсненням контролю за перерахуванням адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 20 Закону, реалізують владні управлінські функції.

Право відділень Фонду на звернення до суду у відповідних відносинах визначено в законодавчому порядку (частина 9 статті 20 Закону).

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»(01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3, р/р 260024505 у ПАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 300335, код ЄДРПОУ 24584661) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму штрафних санкцій у розмірі 3 224 936 грн. (три мільйони двісті двадцять чотири тисячі дев’ятсот тридцять шість гривень 00 копійок).

3. В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                             К.С. Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –22.07.2010.