Постанова № 10652853, 13.07.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 липня 2010 року 14:27 № 6/177

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі :

суддя Добрянська Я.І.,

секретар судового засідання Пономарьов Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авер-Тех»

до відповідача 1 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

відповідача 2 Головне управління Державного казначейства України в м. Києві

треті особи на стороні відповідача 1 Державна податкова адміністрація у м. Києві,

Державна податкова адміністрація України

про стягнення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість

за участю представників:

від позивача: Шиманська Н.В. (довіреність від 04.01.2010 р. № 1 )

від відповідача 1: Тюшкевич С.І. (довіреність від 17.11.2008 р. № 5439/9/10-114)

відповідача 2: Олешко О.М. (довіреність від 11.01.2010 р. № 05-04/3-57)

від третіх осіб: Мисливий І.Ю. ((довіреність від 28.08.2009 р. № 10-6018/2896)

від прокуратури м. Києва : Розум С.М.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 13.07.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Авер-Тех»(позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (відповідач) про зобовязання надати висновок Головному управлінню Державного казначейства України в м. Києві про стягнення з бюджету суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за жовтень 2005 року в розмірі 1016778,00 грн., за липень 2006 року в розмірі 1189770,00 грн., за січень 2007 року в розмірі 1480801,00 грн., за березень 2008 р. 579398,00 грн., за липень 2008 року 1217299,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2010 р. по справі №6/177 Головне управління Державного казначейства України в м. Києві було залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача. В ході судового розгляду справи, позивач подав заяву від 19.03.2009 р. про збільшення розміру позовних вимог та залучення до справи в якості другого відповідача - Головне управління Державного казначейства України в м. Києві. Вказана заява містить вимоги ТОВ «Авер-Тех»про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в м. Києві суми бюджетної заборгованості по податку на додану вартість за періоди: жовтень 2005 року в розмірі 1016778,00 грн., за липень 2006 року в розмірі 1189770,00 грн., за січень 2007 року в розмірі 1480801,00 грн., за березень 2008 р. 579398,00 грн., за липень 2008 року 1217299,00 грн.

Суд задовольнив клопотання ТОВ «Авер-Тех»та змінив статус Головного управління Державного казначейства України в м. Києві із третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, на відповідача 2.

В подальшому, під час слухання справи судом було встановлено про необхідність залучення в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача 1 Державну податкову адміністрацію у м. Києві (ДПА у м. Києві) та Державну податкову адміністрацію України (ДПА України). Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києві від 13.05.2010 р. по справі № 6/177 ДПА у м. Києві та ДПА України були залучені в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача 1 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ «Авер-Тех»вказує на те, що позивач своєчасно та у відповідності з вимогами Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі Закон України № 168/97-ВР) подавав до податкового органу податкові декларації за жовтень 2005 року, липень 2006 року, січень 2007 року, березень та липень 2008 року, включаючи Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та Розрахунок суми бюджетного відшкодування. Всі суми податку на додану вартість, які були заявлені Товариством до бюджетного відшкодування, підтверджені відповідними податковими накладними, а також первинними документами (договорами, банківськими виписками, видатковими накладними та іншими документами). Окрім того, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва здійснювала позапланові перевірки правомірності заявлених позивачем сум ПДВ, при цьому порушень встановлено не було.

Тому, позивач стверджує, що дії податкового органу в частині ненадання висновків до державного казначейства та в свою чергу, неповернення ГУ ДКУ у м. Києві сум бюджетного відшкодування по ПДВ, є неправомірними та такими, що суперечать нормам Закону України «Про податок на додану вартість»(п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.2, 7.7.4-7.7.6, 7.7.8 п. 7.7 ст. 7).

Відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, проти позовних вимог заперечує з огляду на те, що податковим органом були проведені позапланові перевірки з питань правильності обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість за жовтень 2005 року, липень 2006 року, січень 2007 року, березень та липень 2008 року. За результатами перевірок були складені довідки (жовтень 2005р., липень 2006 р., січень 2007 р. та липень 2008 р.) та акт (березень 2008 р.).

Також, представник відповідача вказував на те, що ДПІ у Шевченківському районі м.Києва виконала свій обовязок щодо направлення висновків до ГУ ДКУ у м. Києві, про що свідчать реєстри висновків на відшкодування сум ПДВ, які були надані до суду. Окрім того, відповідач звертав увагу суду на той факт, що позивач пропустив річний строк звернення до адміністративного суду, який передбачений ст.. 99 КАС України.

Тому, на думку відповідача 1, позовні вимоги, які заявлені ТОВ «Авер-Тех»до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не підлягають задоволенню.

Відповідач 2, Головне управління Державного казначейства України в м. Києві, проти позовних вимог заперечує з огляду на те, що висновки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва були повернуті листами від 23.09.2009 р. № 06-04/4831-10652 та від 05.02.2010 р. № 06-04/492-1159 у звязку з тим, що у реєстрах субєктів підприємницької діяльності на відшкодування ПДВ, погодженому ДПА України, ТОВ «Авер-Тех»відсутнє. Тому, у відповідача 2 були відсутні правові підстави для перерахування коштів на поточний рахунок позивача.

Представники третіх осіб ДПА у м. Києві та ДПА України проти позовних вимог заперечували з підстав аналогічних ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та вказували на те, що позивачем пропущений річний строк звернення до суду.

Представник прокуратури м. Києва заперечення представників відповідача 1 та третіх осіб підтримав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Авер-Тех».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2010 р. по справі №6/177 було закрито провадження в частині позовних вимог про зобовязання ДПІ у Шевченківському районі м. Києва надати висновок до за жовтень 2005 року, липень 2006 року, січень 2007 року, березень та липень 2008 року. За результатами перевірок були складені довідки (жовтень 2005р., липень 2006 р., січень 2007 р. та липень 2008 р.) та акт (березень 2008 р.).

про відшкодування ТОВ «Авер-Тех»суми бюджетного відшкодування по ПДВ за періоди жовтень 2005 року, липень 2006 року, січень 2007 року, березень та липень 2008 року.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Авер-Тех»на протязі 2006, 2007 та 2008 років до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва були податні податкові декларації по податку на додану вартість, а саме за періоди жовтень 2005 року, липень 2006 року, січень 2007 року, березень та липень 2008 року. Дані податкові декларації по ПДВ містили суми податкового кредиту.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва здійснила позапланові перевірки на підставі п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України сум бюджетного відшкодування.

За результатами перевірки податковим органом були прийняті довідки та акт перевірки, за періоди: за жовтень 2005 року, липень 2006 року, січень 2007 року, березень та липень 2008 року. За результатами перевірок були складені довідки (жовтень 2005р., липень 2006 р., січень 2007 р. та липень 2008 р.) та акт (березень 2008 р.).

Як встановлено судом, відповідач 1 (ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) передало реєстри висновків до ГУ ДКУ у м. Києві, про що свідчать реєстри висновків на відшкодування сум ПДВ, які були надані до суду.

Так, до Головного управління Державного казначейства України у м. Києві відповідачем 1 був направлений реєстр № 231 від 16.09.2009 р., який містив 15 висновків на загальну суму 6842167,00 грн., в тому числі і висновки № 28575, № 28576, № 28577, № 28578, № 28579, № 28580 на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість ТОВ «Авер-Тех»за періоди: жовтень 2005 року, липень 2006 року, січень 2007 року, березень та липень 2008 року, на загальну суму 5191353,00 грн.

Листом від 23.09.2009 р. № 06-04/4831-10652 ГУ ДКУ у м. Києві повернуло оригінали висновків, у звязку з відсутністю їх у реєстрі субєктів підприємницької діяльності на відшкодування ПДВ у вересні поточного (2009) року, який погоджений Державною податковою адміністрацією України, відповідно до спільного наказу ДПА України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України від 03.08.2004 р. № 451/450/132, та реєстрі складеному на рівні ДПА у м. Києві в частині, що не перевищує 100 тис. грн..

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 29.01.2010 року подало до ГУ ДКУ у м. Києві реєстр від 28.01.2010 р. № 19, який містив 179 висновків, в тому числі і висновки за № 34247, № 34248, № 34249, № 34250 на відшкодування бюджетної заборгованості по податку на додану вартість ТОВ «Авекр-Тех»за періоди: жовтень 2005 року, січень 2009 року.

Вказані висновки, також, були повернуті на адресу відповідача 1 з підстав наведених вище.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до положень абзаців першого та другого п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(згідно із редакцією Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-ІУ): податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Позивач у відповідності до ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року (із змінами і доповненнями) 20 листопада 2005 року надав ДПІ у Шевченківському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2005 року.

У відповідності з вказаною податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2005 року, позивач визначив суму податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 1 266 108,00 грн., з них 1 028 458,00 грн. - ПДВ сплачений митним органам.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва здійснила позапланову виїзну перевірку даних, заявлених позивачем у його податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2005 року, про що склав довідку від 29.12.2005р. №2486/23-8/21665318 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питання правильності обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість ТОВ «Авер-Тех»за жовтень 2005 р.».

Також, ТОВ «Авер-Тех» подало до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2006 року. Як вбачається з даної декларації, позивач визначив суму податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 1263359,00 грн., з яких 915773,00 грн., сума податку на додану вартість фактично сплачена позивачем митним органам.

Податковим органом була проведена позапланова виїзна перевірка даних, заявлених ТОВ «Авер-Тех»у його податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2006 року, про що складена довідка від 06.10.2006 р. № 1586/23-08/21665318 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питання правильності обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість ТОВ «Авер-Тех»за липень 2006 р.».

ТОВ «Авер-Тех»22.01.2007 р. подало до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва податкову декларацію по податку на додану вартість за грудень 2006 року. Сума податкового кредиту, яка була визначена Товариством складала 1586585,00 грн., з яких 1417981,00 грн. сума податку на додану вартість фактично сплачена позивачем митним органам.

Вказана декларація, була також, перевірена податковим органом. За результатами перевірки була складена довідка від 15.01.2007 р. № 2710/23-06/21665318 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питання правильності обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість ТОВ «Авер-Тех»за січень 2007 р.».

Товариство 20.03.2008 р. подало до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2008 року. Сума податкового кредиту, яка була визначена Товариством складала 1811 383,00 грн., з яких 1445 084,00 грн. сума податку на додану вартість фактично сплачена позивачем митним органам.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва здійснила перевірку декларації та склала акт від 17.06.2008 р. № 1543/23-06 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питання правильності обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість ТОВ «Авер-Тех»за березень 2008 р.», за висновками якого ТОВ «Авер-Тех»були порушені вимоги щодо ведення податкового обліку, що в свою чергу призвело до завищення бюджетного відшкодування по ПДВ на суму 503460,00 грн., тобто залишок невідшкодованої суми ПДВ складає 579398,00 грн.

ТОВ «Авер-Тех»подало до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва податкову декларацію по податку на додану вартість за червень 2008 року. Сума податкового кредиту, яка була визначена Товариством складала 2512 895,00 грн., з яких 1217 299,00 грн. сума податку на додану вартість фактично сплачена позивачем митним органам.

Вказана декларація, була також, перевірена податковим органом. За результатами перевірки була складена довідка від 30.10.2008 р. № 2633/23-06/21665318 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питання правильності обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість ТОВ «Авер-Тех»за липень 2008 р.».

Відповідно до п.7.5.1 п.7.5 Закону України «Про податок на додану вартість»: Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому, згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Про що і було зазначено ТОВ «Авер-Тех»у відповідних податкових деклараціях з податку на додану вартість за періоди: жовтень 2005 року, липень 2006 року, січень 2007 року, березень та липень 2008 року, які ТОВ «Авер-Тех»подало у відповідності з вимогами діючого законодавства України до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва.

У відповідності з вказаними податковими деклараціями з податку на додану вартість за періоди: жовтень 2005 року липень 2006 року, січень 2007 року, березень та липень 2008 року (включаючи відповідну «Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування», а також «Розрахунок суми бюджетного відшкодування», які стосуються податкового періоду - жовтень 2005 року). Позивач просив, зокрема, відшкодувати йому з Державного бюджету України бюджетне відшкодування на загальну суму 5484046,00 гривень шляхом перерахування вказаної суми на поточний рахунок Позивача №2600800000082 в АКБ «Правекс-Банк»в м.Києві, МФО 321983.

Згідно із п.п.7.7.3 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Податкова декларація по податку на додану вартість є єдиним документом, на підставі якого здійснюється відшкодування податку на додану вартість. При цьому податкові органи, керуючись положеннями і ст.19 Конституції України, не мають права відмовити платнику податку - при наявності у нього вище вказаних документів - у відшкодуванні певних сум заборгованості податку на додану вартість з бюджету.

Дані зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість за періоди: жовтень 2005 року, липень 2006 року, січень 2007 року, березень та липень 2008 року позивача підтверджені податковими накладними, а також відповідними документами, які необхідно було подавати на момент подачі Товариством податкових декларацій з податку на додану вартість за періоди: жовтень 2005 року, липень 2006 року, січень 2007 року, березень та липень 2008 року у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»для отримання відшкодування.

Відповідно до аб.1 п.п.7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до абз.1 п.п.7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як визначає п.п. 7.7.6 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно з порядком бюджетного відшкодування, встановленим п.п. 7.7.6 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», орган державного казначейства надає платнику податку суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання відповідного висновку податкового органу.

Тому, на думку суду, позивач правомірно включав до податкових декларацій з податку на додану вартість за періоди: вересень 2005 року - 1 266 108,00 грн.; червень 2006 р. - 1263359,00 грн.; грудень 2006 р. 1586585,00 грн.; лютий 2008 р. 579398,00 грн.; червень 2008 р. 2512895,00 грн. до складу податкового кредиту.

Однак, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Авер-Тех» за періоди: березень та липень 2008 року, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач подавав до податкового органу податкові декларації по податку на додану вартість в періоди 2005-2007 роки. Довідки податкового органу, які були складені за результатами перевірок правомірності включення до податкового кредиту сум ПДВ ТОВ «Авер-Тех», також, датовані груднем 2005 року, жовтнем 2006 року та серпнем 2007 року. Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва лише 17 грудня 2008 року, тобто з пропуском річного строку, який визначений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, ТОВ «Авер-Тех»на протязі 2005-2007 років не звертався до судових органів з позовом про відновлення його порушених прав та законних інтересів, а також не оскаржував дії податкового органу в адміністративному порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 100 цього Кодексу, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Відповідно до ч. 2 ст. 100 КАС України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідач неодноразово наполягав на тому, що позивачем порушений строк звернення до суду. В свою чергу, позивач не довів поважності причин, які не дозволили йому раніше звернутися до суду. Оскільки, на протязі 2005-2007 р.р. позивач знав про порушення його права на відшкодування сум податку на додану вартість, однак жодних дій щодо їх відновлення не вчинив.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Всупереч наведеним вимогам відповідачі, як субєкти владних повноважень, не навели належно допустимих доказів щодо правомірності не вчинення ними дій спрямованих на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за березень та липень 2008 року ТОВ «Авер-Тех». А позивач, не довів у судовому засіданні поважність підстав пропуску ним строку звернення до адміністративного суду, визначеного ст. 99 КАС України.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 99, 100, 158-163 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного бюджету України Головного управління державного казначейства України в м. Києві, (м. Київ, вул. Терещенківська, 11-а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авер-Тех» (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 13-Ж, п/р 2600800000082 в АКБ «Правекс-Банк»в м. Києві, МФО 321983, ідентифікаційний код 21665318) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 1796697,00 гривень (один мільйон сімсот девяносто шість тисяч шістсот девяносто сім грн. 00 коп.), в тому числі за березень 2008 р. 579398,00 грн. (пятсот сімдесят девять триста девяносто вісім грн. 00 коп.), за липень 2008 року 1217299,00 грн. (один мільйон двісті сімнадцять тисяч двісті девяносто девять грн.. 00 коп.).

3. Судові витрати у розмірі 680,00 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авер-Тех»з Державного бюджету України.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя Я.І.Добрянська

Дата складення постанови в повному обсязі 16.07.2010 р.