Постанова № 10652674, 17.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 червня 2010 року 10:27 № 2а-6446/10/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Добрянська Я.І.

секретар судового засідання Пономарьов Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 12.04.2010р. №0000594110/0

Представники: від позивача Луцюк С.С. (довіреність від 21.09.2009р. №42)

від відповідача Риженкова Катерина Володимирівна (довіреність від 23.06.2009р.)

17.06.2010 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (надалі - позивач) з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення рішення від 12.04.2010р. №0000594110/0 на загальну суму 14015 грн. 41 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач дійшов до помилкового висновку про порушення позивачем ст.. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів», оскільки позивач правомірно виходив зі ставки податку, яка передбачена за легковий автомобіль при розрахунку податку з транспортного засобу ГАЗ 2705 (обєм двигуна 2445 см3) .

А тому, на думку позивача, податкове повідомлення рішення від 12.04.2010р. №0000594110/0 на загальну суму 14015 грн. 41 коп., яким нараховані штрафні фінансові санкції у розмірі 4804 грн. 63 коп. та основний платіж у розмірі 9210 грн. 41 коп. є неправомірним.

Відповідач проти позову заперечив, оскільки вважає, що транспортний засіб ГАЗ 2705 (обєм двигуна 2445 см3), відповідно до чинного законодавства України відноситься до вантажного автомобіля і оподатковується за ставкою, передбаченою для даного виду авто.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

BСТАНОВИВ:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків була проведена планова виїзна перевірка Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 р. по 31.12.2009 р., валового та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2009р. За результатами перевірки був складений акт від 29.03.2010 р. № 163/41-10/19480600 та прийняте податкове повідомлення рішення від 12.04.2010р. №0000594110/0, за яким нараховане податкове зобовязання у розмірі 14015 грн. 04 коп., у тому числі основний платіж 9210 грн. 41 коп. та штрафні (фінансові) санкції 4804 грн. 63 коп. відповідно до пп.. «б»п.п. 4.2.2, п. 4.2 ст. 4, пп.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Перевіркою було встановлено порушення Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» ст. 6 України «Про податок з власників транспортних засобів», а саме заниження суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на суму 9210 грн. 41 коп. у тому числі за 2007р. 122 грн. 24 коп., за 2008 рік 122 грн. 24 коп., за 2009р. 8965 грн. 93 коп.

Позивачем було надіслано заперечення до вище значеного акту до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків.

В лисі Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 07.04.2010р. №4105/10/14-111 про надання відповіді на заперечення зазначено, що заперечення позивача не є обґрунтованими.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають з таких підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про податок з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»позивач є платником податку з власників транспортних засобів.

Згідно вищезазначеної статті даного Закону платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Перевіркою встановлено, що у позивача обліковуються наземні транспортні засоби у загальній кількості 18. За перевіряємий період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009р. позивачем придбано 1 транспортний засіб, а саме ГАЗ 2705 (обєм двигуна 2445 см 3), що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії КІС №889495, копія якого наявна у матеріалах справи.

Згідно положень ст. 5 Закону України «Про податок з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом. За придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх реєстрацією за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. За транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу.

Статтею 6 Закону України «Про податок з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»визначено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону. Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Відповідно до розрахунків суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин на 2007, 2008, 2009р., копії, яких містяться в матеріалах справи, зазначений автомобіль оподатковувався позивачем за ставкою податку, що передбачена для пасажирського автомобіля, а саме за ставкою 10 грн., оскільки у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу зазначено вантажопасажирський.

В статті 2 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»визначені обєкти оподаткування, зокрема трактори (колісні), крім гусеничних; тільки сідельні тягачі; автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія; автомобілі легкові; автомобілі вантажні; автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів; мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном, крім тих, що мають об'єм циліндра двигуна до 50 куб. см; яхти та судна парусні з допоміжним двигуном або без нього (крім спортивних); човни моторні і катери, крім човнів з підвісним двигуном (крім спортивних); інші човни (крім спортивних).

Таким чином, враховуючи вищезазначену норму Закону, дана стаття не виділяє вантажопасажирські транспортні засоби.

ГАЗ 2705 має 6 пасажирських місць, що визнано сторонами та не оскаржувалось у судовому засіданні.

Отже, до транспортних засобів, що призначені для перевезення не менше 10 осіб даний автомобіль не можливо віднести, оскільки він має 6 пасажирських місць, тобто менше 10.

Тому, суд приходить до висновку, що оскільки у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу зазначено вантажопасажирський, а не пасажирськовантажний, ключовим словом є вантажний, а тому даний транспорт слід віднести до вантажного.

Так, відповідно до положень статті 2 автомобілі вантажні з об'ємом циліндрів двигуна до 8200 куб. см оподатковується за ставкою 15 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль ГАЗ 2705 має обєм двигуна 2445 см 3, тобто менше 8200 куб. см.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що податковий орган правомірно виходив із ставки податку у розмірі 15 грн.

Позивання представника позивача на положення розділу 17 (групи 87) Закону України «Про митний тариф України», яким передбачено оподаткування за ставкою 10 грн., судом не береться до уваги, оскільки ставки передбачені наведеним законом застосовуються при митному оформленні автомобіля.

Взаємовідносини зі сплати податку з власників транспортних засобів регулюється спеціальним законом, а саме Законом України «Про податок з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», тому при вирішенні даного спору суд виходив із положень, передбачених зазначеним Законам.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем було подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків розрахунок на 2009р. №2569 від 24.02.2009р., де ставки податку нараховувались відповідно до Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»зі змінами, внесеними від 25.12.2008р., потім подав уточнюючий розрахунок на 2009р. №4896 від 07.04.2009р., в якому ставки податку були перераховані згідно змін зазначеного Закону від 05.03.2009р. (зазначені розрахунки містяться в матеріалах справи).

Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»в редакції від 05.03.2009р. набрав чинності з дня опублікування, тобто 26.03.2009р., тому суд приходить до висновку, що позивач, при здійсненні розрахунку податку з транспортних засобів за І квартал 2009р. має керуватись Законом України«Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»в редакції від 25.12.2008р.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивач при проведенні розрахунку податку з власників транспортних засобів занизив суму податку з транспортного податку, що було виявлено посадовими особами податкового органу при проведенні перевірки.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Пп. «б»п.п. 4.2.2, п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачає визначення податкового зобов'язання контролюючим органом, зокрема контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відтак, як вже було зазначено вище, позивачем занижено суму податку з власників транспортних засобів, а тому застосування до нього положень ст. 17 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які передбачають нарахування штрафних (фінансових) санкцій є правомірним.

Отже враховуючи вищенаведені норми законодавства, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення рішення є правомірним, винесено відповідно до законодавства та скасуванню не підлягає.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів в суді правомірності винесеного рішення.

Натомість позивач обґрунтованих пояснень щодо заявлених позовних вимог суду не надав.

Керуючись ст.ст. 94. 98, 117, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1.В задоволені позову відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя Я.І.Добрянська

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 21.06.2010 року

Суддя Я.І. Добрянська