Постанова № 10652658, 03.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 червня 2010 року 09:29 № 2а-9977/09/2670

За позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецелітбуд»

про стягнення заборгованості у розмірі 555628,55 грн.

Суддя Добрянська Я.І..

Секретар судового засідання Пономарьов Д.Г..

Представники:

від позивача: Кирієнко Т.П. (довіреність від 28.04.2010р. №2272/9/10)

від відповідача: не прибув

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.06.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Уманська обєднана державна податкова інспекція Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецелітбуд» про стягнення податкової заборгованості в розмірі 555628,55 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.08.2009 р. по справі № 2а-9977/09/2670 позовна заява Уманської обєднаної державної податкової інспекції була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків до 14.09.2009 р.

14.09.2009 р. до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшли матеріали на виконання ухвали суду. В подальшому від Уманської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області надійшло клопотання від 26.01.2010 р. № 2458/10-32 про заміну на належного позивача Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі м. Києва на підставі того, що відповідач ТОВ «Спецелітбуд»знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі м. Києва. Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.02.2010 р. по справі № 2а-9977/09/2670 вказане клопотання було задоволено та залучено в якості позивача Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі м. Києва.

В обґрунтування позову представник позивача зазначав, що відповідач порушив п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ, а саме не сплатив суму податкових зобовязань самостійно визначених в податкових деклараціях:

від 06.04.2009 р. № 13454 з податку на прибуток за період І квартал 2009 р. на суму 381558,00 грн. основного зобовязання та 19719,00 грн. самостійно нарахованих штрафних (фінансових) санкцій;

від 06.04.2009 р. № 13458 по податку на додану вартість за березень 2009 р. на суму 157636,00 грн. основного зобовязання та 8836,00 грн. самостійно нарахованих штрафних (фінансових) санкцій;

від 06.04.2009 р. № 13464 податковий розрахунок по збору за забруднення навколишнього природного середовища за І квартал 2009 р. на суму 13,90 грн.

Також, 28.05.2009 р. органом державної податкової служби було проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності подання декларацій з податку на додану вартість, за результатами якої був складений акт № 738/1510-31791132, та встановлено порушення підприємством п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в частині несвоєчасного подання декларацій з податку на додану вартість за квітень 2009 р., термін подачі 20.05.2009 р., за що була нарахована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 170,00 грн., яка не була сплачена Товариством.

Таким чином, у ТОВ «Спецелітбуд»виник податковий борг на загальну суму 555628,55 грн. з урахуванням переплати по податку на додану вартість 12356,00 грн., по податку на прибуток 13,11 грн. та за забруднення навколишнього природного середовища 0,24 грн.

Відповідач заперечень на позов не надав, в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи. Процесуальні документи направлялись Окружним адміністративним судом м. Києва на адресу ТОВ «Спецелітбуд», яка зазначена в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 14.07.2009 р.

Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецелітбуд»(31791132) є юридичною особою, зареєстроване Уманським міськвиконкомом Черкаської області 23.11.2001 р., видане свідоцтво про державну реєстрацію за № 49, взятий на облік до Уманської ОДПІ. В подальшому ТОВ «Спецелітбуд»змінило юридичну адресу, про що згідно з витягом з ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців від 01.06.2010 р. № 6047939 внесено запис про заміну свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 803530 від 09.07.2009 р., та стало на податковий облік до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має перед Державним бюджетом податковий борг у розмірі 555628,55 грн., який виник з наступних підстав.

ТОВ «Спецелітбуд»подало до податкового органу податкові декларації по податку на додану вартість, податку на прибуток та розрахунок по збору за забруднення навколишнього природного середовища, які містили самостійно визначені суми податкових зобовязань та розрахованих штрафних санкцій.

від 06.04.2009 р. № 13454 з податку на прибуток за період І квартал 2009 р. на суму 381558,00 грн. основного зобовязання та 19719,00 грн. самостійно нарахованих штрафних (фінансових) санкцій;

від 06.04.2009 р. № 13458 по податку на додану вартість за березень 2009 р. на суму 157636,00 грн. основного зобовязання та 8836,00 грн. самостійно нарахованих штрафних (фінансових) санкцій;

від 06.04.2009 р. № 13464 податковий розрахунок по збору за забруднення навколишнього природного середовища за І квартал 2009 р. на суму 13,90 грн.

Однак, визначені суми податкових зобовязань самостійно визначених в податкових деклараціях не сплатив. В результаті чого виник податковий борг з урахуванням переплати на загальну суму 555 458,55 грн.

Відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Також, 28.05.2009 р. органом державної податкової служби було проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності подання декларацій з податку на додану вартість, за результатами якої був складений акт № 738/1510-31791132, та встановлено порушення підприємством п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в частині несвоєчасного подання декларацій з податку на додану вартість за квітень 2009 р., термін подачі 20.05.2009 р., за що була нарахована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 170,00 грн., яка не була сплачена Товариством.

У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст. З Закону України № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

В звязку з не сплатою ТОВ «Спецелітбуд»податкових зобовязань з податку на прибуток, податок на додану вартість та збору за забруднення навколишнього середовища визначених платником самостійно в податкових деклараціях та донарахованих штрафних санкцій за несвоєчасну подачу декларації по податку на додану вартість, у підприємства виник податковий борг в розмірі 567997,90 грн. Відповідачем вказана сума була частково погашена за рахунок переплати в розмірі 12369,35 грн. Таким чином, станом на 03.06.2010 р. консолідована сума боргу податкового боргу відповідача складає 555628,55 грн .

Згідно п.п.6.2.1. п.6.2 ст.6 Закону України у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Згідно даної норми та у відповідності до п.п.6.2.2. - п.п.6.2.5 п.6.2 ст.6 Закону України відповідачу на адресу було надіслано першу податкову вимогу № 1/87 від 06.05.2009 р. на суму 154116,00 грн. та другу податкову вимогу № 2/123 від 15.06.2009 р. на суму 555563,55 грн., та внесено активи до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, проведено заходи з метою розшуку активів.

Відповідно до п.4 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 р. № 253 (з наступними змінами та доповненнями), податкові вимоги № 1/87 та № 2/123 було направлено по пошті на адресу відповідача, які були повернуті та розміщенні на дошці оголошень.

Податковим органом було прийняте рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 20.07.2009 р. №16221/24/014.

Відповідно до п.5.1 глави V Інструкції НБУ «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. за № 22, примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувані на підставі виконавчих документів, виданих судами, а згідно ст.4 Закону України «Про державну виконавчу службу»від 24.03.1998 р. № 202/98-ВР (із змінами та доповненнями) примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.

Відповідно до абзацу 3 п.п. 8.2.1. п.8.2. ст..8 Закону України № 2181-ІІІ, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені законом, суми податкового зобовязання, визначеної контролюючим органом з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення визначеного у податковому повідомленні.

Підпунктом 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до ст. 238 Господарською кодексу України (ГК України), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання зокрема такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 241 ГК України встановлено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

Також ч. 1 ст. 242 ГК України встановлено, що у разі порушення суб'єктом господарювання встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до відповідного бюджету. Крім того, з суб'єкта господарювання у визначених законом випадках може бути стягнуто штраф у розмірі до п'ятдесяти відсотків належної до сплати суми збору (обов'язкового платежу).

Як встановлюють п. 11 ст. 10 та п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України; подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, позивач при стягненні податкового боргу з відповідача діяв у межах своїх повноважень та відповідно до чинного законодавства України.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчать про наявність податкового боргу у відповідача. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається при їх обґрунтуванні.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, в звязку з несплатою ним податкового зобовязання по податку на прибуток, податку на додану вартість та збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі та стягнення з ТОВ «Спецелітбуд»заборгованість в розмірі 555628,55 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецелітбуд»(02154, м.Київ вул. Воз»єднання, 21 к. 608, ЄДРПОУ 35743240, податкову заборгованість в розмірі 555628,55 грн. (пятсот пятдесят пять тисяч шістсот двадцять вісім грн. 55 коп.) на р/р 34122999700005, одержувач УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077906, банк одержувача: ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019.

Стягувач Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва (02094, м.Київ, бул. Верховної Ради,24-Б).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст.185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя Я.І.Добрянська

Дата складення постанови в повному обсязі 08.06.2010 р.