Постанова № 10652609, 19.05.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 травня 2010 року 14:39 № 2а-2714/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Точка Україна"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання протиправними дій, зобов'язання виключити з державного реєстру обтяжень рухомого майна податкову заставу

За участю представників:

позивача : Ларченко В.В.

відповідача : Федоров С.Ф. (довіреність від 11.06.2010р. №7/9/10-017)

третя особа: Сваволя В.В. (довіреність від 13.05.2010р. №01-01/942)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.05.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова точка Україна»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, третя особа Київська обласна філія державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо застосування до активів товариства обтяжень у вигляді податкової застави, яку було зареєстровано у державному реєстрі обтяжень рухомого майна за реєстраційним №9505432; скасувати акт опису активів, на які поширюється право податкової застави №2/24-113 від 01.02.2010р.; скасування рішення про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу №14 від 15.02.2010р.; скасування рішення про застосування адміністративного арешту активів платника податків №1263/10/26-1/90 від 23.02.2010р.; зобовязання КОФ ДП «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України виключити з державного реєстру обтяжень рухомого майна податкову заставу позивача, зареєстровану 10.02.2010р. за реєстраційним №9505342.

В судовому засіданні 19.05.2010р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог та поросить суд визнати протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо застосування до активів товариства обтяжень у вигляді податкової застави, яку було зареєстровано у державному реєстрі обтяжень рухомого майна за реєстраційним №9505432; скасувати акт опису активів, на які поширюється право податкової застави №2/24-113 від 01.02.2010р.; зобовязати КОФ ДП «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України виключити з державного реєстру обтяжень рухомого майна податкову заставу позивача, зареєстровану 10.02.2010р. за реєстраційним №9505342.

В судовому засіданні 19.05.2010р. представник третьої особи заявив клопотання про заміну неналежної сторони третьої особи Київської обласної філії Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України на належну третю особу - Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, оскільки Київська філія ДП «Інформаційний центр»Мінюсту України не є юридичною особою та не може виступати суді від свого імені. Дане клопотання було задоволено судом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що дії відповідача по застосуванню до активів товариства обтяжень у вигляді податкової застави та реєстрації її у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є протиправними та такими, що порушують права та охоронювані законом інтереси позивача. Позивач вважає, що оскільки податкове зобовязання є неузгодженим, то і право на податкову заставу у ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на даний момент не виникало, а тому акт опису активів, на які поширюється право податкової застави та рішення про застосування адміністративного арешту активів підлягають скасуванню. В обґрунтування своєї позиції посилається на ст. 19 Конституції, Закон України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі - Закон №2181-ІІІ).

Відповідач позов не визнав та зазначив, що право податкової застави виникло внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобовязання та надіслання відповідачем першої та другої податкових вимог. Відповідач вважає, що діяв в межах та на підставі вимог закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник третьої особи проти позовних вимог заперечував, свою позицію виклав в письмових запереченнях на адміністративний позов, в яких просив суд відмовити у задоволенні позову та зауважив, що позивачем не було враховано, що реєстрація обтяжень у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна не залежить від волі третьої особи, адже є лише результатом дій осіб, уповноважених на подання відповідної інформації про обтяження для внесення її до державного реєстру та не наділений повноваженнями щодо здійснення правового аналізу відомостей.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова точка Україна»(ідентифікаційний код 34664293) зареєстроване Голосіївською районною у м. Києві державною адмінстрацією06.11.2006р. за №10681020000017400. Як платник податків та зборів перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

На вимогу абзацу першого п. п. 6.2.3. та абзацу другого п. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ, в звязку з несплатою узгодженої суми податкового зобовязання самостійно визначеного ТОВ «Нова точка Україна»в податковій декларації з податку на додану вартість від 06.05.2009р., ДПІ у Голосіївському районі м. Києва надіслана перша податкова вимога від 27.05.2009р. №1/2226 на суму 21212,12 грн. (вручена 12.11.09р.).

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено перевірку ТОВ «Нова точка Україна», складено акт перевірки від 23.09.2009р. №568/1-23-08-34664293 та винесені податкові повідомлення рішення від 08.10.2009р. №0000922307/0, №0000932307/0 на загальну суму 2820406,40 грн.

В звязку з несплатою суми податкового боргу визначеного у першій податковій вимозі та несплатою суми податкових зобовязань, визначених у податкових повідомленнях рішеннях 08.10.2009р. №0000922307/0, №0000932307/0, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва надіслано другу податкову вимогу від 15.12.2009р. №2/4731 на суму податкового боргу 2954588,60 грн. (вручена 11.01.2010р.)

Правомірність вказаних податкових вимог не заперечується позивачем, доказів адміністративного оскарження та скасування податкових вимог суду не надано.

Підставою для задоволення позовних вимог на думку позивача є факт оскарження вищевказаних податкових повідомлень рішень в судовому порядку, на підтвердження чого надав ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.2010р. про відкриття провадження у справі №2а-16750/09/2670.

Податковим керуючим Бериндя О.О., призначеним наказом ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 27.01.2010р., складено Акт №2/24-113 від 01.02.2010р. опису активів ТОВ «Нова точка Україна», на які поширюється право податкової застави і знаходиться за адресою: м. Київ, б-р. Л. України, 34, оф. 508. Всього до опису підлягали активи платника податків згідно балансу у 2-кратному розмірі заборгованості (5 719 836,80 грн.) у звязку з не допуском працівників ДПІ до активів платника, на які поширюється право податкової застави.

15.02.2010р. Заступником начальника ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Конверським Є.А. винесене рішення №14 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків, що перебувають у власності (повному господарському віданні), а також тих активів, права власності на які він набуде у майбутньому, в рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №26167924 від 10.02.2010р. активи позивача знаходяться під публічним обтяженням з 10.02.2010р. згідно акту опису №2/24-113 від 01.02.2010р. та на підставі абз. 3 п.п. 8.2.1 рп. 8.2 ст. 8 Закону №2181-ІІІ.

Представник позивача вважає, що оскільки податковий борг, визначений контролюючим органом, на даний момент є неузгодженим в силу судового оскарження податкових повідомлень - рішень, то й право на податкову заставу у відповідача не виникало, а отже й застосовувати обтяження до активів позивача, застосовувати адміністративний арешт активів позивача ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не мало право.

Відповідач в свої запереченнях вказує на те, що підприємством не сплачена сума самостійно узгодженого податкового зобовязання, визначеного ним у податковій декларації з ПДВ, а тому відсутні підстави для відкликання податкових вимог. Отже, складений акт опису активів вважає законним, а дії щодо застосування до активів обтяжень у вигляді податкової застави та реєстрації у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вважає правомірними.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд не погоджується з доводами позивача та бере до уваги наступне.

Порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу встановлено статтею 5 Закону №2181.

Пунктом 5.2 статті 5 Закону №2181 зазначено момент узгодження податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом, яке вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків оскарження такого повідомлення.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження (за процедурами адміністративного та судового оскарження).

Абзацом шостим підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону N 2181, визначено, що днем закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. Порядок обліку сум податкових зобов'язань, стосовно яких розпочато процедуру судового оскарження, визначено Тимчасовим порядком відображення в обліку сум податкових зобов'язань, визначених податковими органами, щодо яких платники податків розпочали процедуру судового оскарження (лист ДПА України від 26.03.2003 N 4839/7/19-3117).

З урахуванням строків давності, у відповідності із абзацом першим підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону N 2181, платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Дійсно, як свідчать матеріали справи, позивач оскаржив податкові повідомлення рішення від 08.10.2009р. №0000922307/0, №0000932307/0 до суду 25.01.2010р., тобто розпочав процедуру судового оскарження після спливу десятиденного терміну, встановленого пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181, а тому податкове зобовязання, визначене у цих податкових повідомлення рішеннях є неузгодженим.

Однак, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №24476520 дата та час реєстрації 25.08.2009 р. 15:53, отже, до прийняття субєктом влади податкових повідомлень рішень від 08.10.2009р. №0000922307/0, №0000932307/0.

Як свідчать обставини справи, першу податкову вимогу №1/2226 від 27.05.2009р. на суму 21212,12 грн. надіслана ТОВ «Нова точка Україна»за несплату самостійно узгодженої суми податкового зобовязання, визначеного платником податку в податковій декларації з податку на додану вартість від 06.05.2009р. Вказана сума податкового зобовязання на момент розгляду справи в суді не сплачена, що не заперечувалося позивачем.

Відповідно до пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону №2181 передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобовязання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до пп. 8.2.2 Закону №2181 передбачено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

У випадку несплати платником податків в установлені Законом N 2181, строки узгодженого податкового зобов'язання, останнє набуває статусу податкового боргу, відносно якого застосовуються заходи з погашення передбачені статтями 6 (направлення податкових вимог) та 10 (стягнення активів боржника) даного Закону.

Пунктом 8.1 ст. 8 Закону № 2181-III визначено, що право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення. Випадки виникнення права податкової застави наведено у п. 8.2 ст. 8 цього Закону.

Водночас п. 8.3 цієї статті передбачено, що платник податків має право безоплатно зареєструвати податкову заставу в Державному реєстрі застав рухомого (чи нерухомого) майна, а податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному Державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.

Закон «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»від 18.11.2003 р. № 1255-IV (зі змінами та доповненнями, за текстом Закон № 1255) визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до визначення цього Закону податкову заставу віднесено до публічних обтяжень.

При цьому згідно зі ст. 11 Закону № 1255-IV обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в установленому цим Законом порядку.

Держателем реєстру обтяжень рухомого майна є Мін'юст України, яке забезпечує функціонування Держреєстру, надає завірені витяги з нього, що свідчать про внесення запису до Держреєстру або про його відсутність, а його адміністрування покладено на державне підприємство "Інформаційний центр" Мін'юсту, який має повний прямий доступ до структури єдиної комп'ютерної бази даних і відповідає за збереження даних у реєстрі, захист даних від руйнування.

У відповідності до статті 43 Закону №1255 реєстрація обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувача, при цьому реєстраторам реєстру забороняється вимагати від обтяжувача подання додаткових документів чи інформації, а також перевіряти достовірність і обґрунтованість відомостей, що містяться в заяві. Обтяжувач несе відповідальність згідно із законом за достовірність відомостей, що містяться в заяві.

Підпунктом 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону № 2181-III наведено перелік обставин, у разі настання яких активи платника податків звільняються з податкової застави. До зазначеного переліку віднесено отримання рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування сум податкового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного чи судового оскарження і факт погашення платником податків податкового боргу.

Відповідно до ст. 41 Закону № 1255-IV відомості про припинення публічного обтяження, в тому числі податкової застави, підлягають реєстрації протягом п'яти днів із дня його припинення. З дня внесення таких відомостей до Реєстру припиняється дія податкової застави.

Таким чином, у разі відсутності у платника податків податкового боргу його активи звільняються з податкової застави і у визначений законодавством термін до Реєстру вносяться відповідні записи про припинення державної реєстрації публічного обтяження.

Однак, позивачем не надано доказів погашення податкового боргу. Отже, враховуючи наявність у позивача суми податкового боргу та права податкової застави, суд вважає акт опису активів №2/24-113 від 01.02.2010р. законним, а дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо застосування до активів ТОВ «Нова точка України»обтяжень у вигляді податкової застави правомірними.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем у позовній заяві не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Нова точка Україна»задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В адміністративному позові відмовити.

Постанова відповідно до вимог ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя П.О. Григорович