Постанова № 10652596, 26.04.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 квітня 2010 року 10:32 № 2а-16463/09/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:

Суддя Добрянська Я.І.

секретар судового засідання Пономарьов Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС”

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000502200/0, №0000502200/1, №0000502200/2, №0000502200/3

Представники: від позивача Стовбир О.О., довіреність № ГО-09/251 від 20.11.2009 р.

від відповідача не прибув

26.04.2010 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Приватне акціонерне товариство „Страхова група „ТАС” (надалі - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі - відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень рішень №0000502200/0 від 22.07.2009 р., №0000502200/1 від 21.08.2009 р., №0000502200/2 від 04.11.2009 р., №0000502200/3 від 03.12.2009 р. на суму 3577,50 грн., винесених Державною податковою інспекцією в м. Херсоні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач невірно дійшов до висновку про порушення ним п.п. 4.1, 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.7.2.1 п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, вказуючи на протиправність визначення відповідачем необхідності в позивача оподатковувати отриманий чи нарахований дохід у вигляді страхових платежів (у тому числі їх частини у вигляді нормативу витрат на ведення справ, який був визначений та включений при розрахунку до страхового тарифу) у разі дострокового припинення дії договору страхування за ставкою 25% замість 3%. відповідно до чого відповідачем невірно встановлено порушення по заниженню податку на прибуток від діяльності іншої, ніж страхова. Та не погоджується з застосуванням п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” згідно якого відповідачем донараховано податок на прибуток за ставкою 3% внаслідок перестрахування згідно з ч.1 ст.12 закону України «Про страхування».

Відповідачем подано заперечення проти позову, в якому зазначає про правомірність здійснених донарахувань внаслідок порушення Херсонською філією АТ „СГ „ТАС” (приватне) п.п. 4.1, 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З 15 червня 2009 року по 26 червня 2009 року державною податковою інспекцією в м. Херсоні проводилась виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Херсонською філією АТ „СГ „ТАС” (приватне) (далі також - Філія) вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.07.2006 р. по 31.03.2009 р., за результатами якої складено акт № 2047/22-1/25775311 від 13 липня 2009 р., (отриманий Херсонською філією АТ „СГ „ТАС” (приватне) для підписання 14 липня 2009 р.), в якому встановлено порушення позивачем п.п. 4.1, 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.7.2.1 п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено платником податку податок на прибуток на загальну суму 3577,50 грн. ( за основним платежем 2385, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1192, 50 грн.), а саме:

від діяльності іншої, ніж страхова ( п.4.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону) , за ставкою 25% за 2006-2008 роки- 754,00 грн. , в тому числі по періодах: .

- 2006 р. 28,00 грн.;

- 1 квартал 2007 р. 0 грн.;

- півріччя 2007 р. 45,00 грн.;

- 3 квартали 2007 р. 177,00 грн.;

- 2007 р. 453,00 грн.;

- 1 квартал 2008 р. 273,00 грн.;

- півріччя 2008 р. 273,00 грн.;

- 3 квартали 2008 р. - 273,00 грн.;

- 2008 р. - 273,00 грн.,

від страхової діяльності (пп. 7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону) за ставкою 3% у 2007 р. 1631,00 грн. в т.ч. за періодами:

- 1 квартал 2007 р. 1577,00 грн.

- півріччя 2007 р. 1577,00 грн.

- 3 квартали 2007 р. 1577,00 грн.

- 2007 р. 1631, 00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято та направлено податкове повідомлення-рішення від 22.07.2009 р. № 0000502200/0

За наслідками апеляційного узгодження вказаного податкового повідомлення-рішення скарги платника податків були залишені без задоволення, а податкове повідомлення рішеня без змін, внаслідок чого ДПІ у м. Херсоні було винесено податкові повідомлення-рішення від 21.08.2009 р. №0000502200/1, від 04.11.2009 р. №0000502200/2, від 03.12.2009 р. №0000502200/3.

Відповідно до акта перевірки позивачу було донараховано відповідачем податок на прибуток від іншої діяльності ніж страхова, яка виникла внаслідок дострокового розірвання страхувальниками договорів страхування.

При розірванні вказаних договорів, залишкова сума невикористаних страхових платежів, крім відрахування нормативних витрат на ведення справ, які залишаються у страховика - позивача, була повернута ним страхувальникам.

Відповідачем встановлено порушення щодо заниження позивачем валового доходу від іншої діяльності ніж страхова із-за не включення сум, які є компенсацією нормативних витрат на ведення справ, утриманих позивачем, при достроковому розірванні договорів страхування та не оподаткування вказаних сум за ставкою 25% відповідно до п.10.1 ст.10 Закону № 334.

Відповідно позивачу за порушення вимог п.4.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме, за заниження податку на прибуток за ставкою 25% за 2006-2008 роки, на утримані суми, які вважає відповідач іншою діяльністю, ніж страхова, було донараховано податок на прибуток у сумі 754 грн.

Також позивачу було донараховано податок на прибуток від страхової діяльності на суму 1631,00 грн., яка виникла внаслідок укладення договорів перестрахування АТ «СГ «ТАС»(приватне), як юридична особа страховик, за якими було перераховано частину ризиків за договорами страхування укладеними АТ «СГ «ТАС»(приватне) в особі Херсонської філії, оскільки відповідно до вимог ст.3 Закону України «Про зовнішньо-економічну діяльність від 16.04.1991 р.№ 959-ХІІ, до кола суб»єктів зовнішньоекономічної діяльності в Україні не включено відокремлені підрозділи, а визначено юридичних осіб.

Філією було перераховано перестрахувальні премії у Головний офіс АТ «СГ «ТАС»(приватне), яка в свою чергу здійснювала оплату перестрахувальних премій перестраховикам нерезидентам, тобто після перерахування йому цих коштів відокремленим підрозділом за окремим розпорядженням на рахунок в межах внутрішніх розрахунків.

Відповідачем на кошти, які надходили за вказаними операціями перестрахування від структурних підрозділів було нараховано податок на прибуток, як за порушення вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст.7 «Закону про оприбуткування прибутку підприємств»за ставкою 3% у сумі 1631,00 грн. З чим не погоджується позивач вважаючи що діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.

На підставі ст. 2 Закону України „Про страхування”, страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Відповідно до ст.10 Закону України „Про страхування”, страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування. Страховий тариф - ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування. Страхові тарифи при добровільній формі страхування обчислюються страховиком актуарно (математично) на підставі відповідної статистики настання страхових випадків. Конкретний розмір страхового тарифу визначається в договорі страхування за згодою сторін.

Ст. 17 Закону України „Про страхування” визначено, що страхові тарифи за договорами страхування іншими, ніж договори страхування життя, повинні міститись у правилах страхування, які розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.

Норматив витрат на ведення справ для кожного виду страхування включений в розрахунок страхового тарифу, який передбачає оцінку ризику страховика так і його компенсаційні витрати, тобто у розрахунковому страховому тарифі норматив витрат на ведення справ є його структурною складовою відповідно без виділення цієї структурної складової у нарахованому страховому платежу за конкретним договором страхування.

Ст. 28 Закону України „Про страхування” передбачено, що у разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування.

Таким чином, сума коштів у вигляді компенсації витрат на ведення справи відноситься до страхового платежу та є його частиною і відповідно є доходом від страхової діяльності. При цьому припинення дії договору страхування та повернення страхувальнику страхових платежів за період, що залишився до закінчення дії договору, не змінює правової та економічної суті такої частини страхових платежів як відрахування нормативних витрат на ведення справи. Також слід наголосити на тому, що при перерахуванні срахового платежу страхувадьником, сума, яка надійшла на рахунок страховика оподатковується зразу за ставкою 3%. А відтак донарахування відповідачем податку на прибуток за ставкою 25% залишкової суми по витратах на ведення справ може призвести до подвійного оподаткування, оскільки дана сума оподатковувалася при поступленні страхових платежів за ставкою 3%..

З урахуваннями наведеного, дії Філії як платника податку у разі дострокового припинення дії договору страхування є такими, що відповідають вимогам п.п.4.1.6 п.4.1, ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Дослідивши встановлені в акті № 2047/22-1/25775311 від 13 липня 2009 р. Державною податковою інспекцією у м. Херсоні порушення позивачем вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за ставкою 3% в 2007 р. в сумі 1631,00 грн., судом встановлено наступне.

Перестрахування згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України „Про страхування” полягає у страхуванні одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обовязків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Також, судом встановлено, що Херсонська філія АТ „СГ „ТАС” (приватне) діє на підставі Положення про філію, затвердженого загальними зборами акціонерів, і являє собою відокремлений структурний підрозділ АТ „СГ „ТАС” (приватне), має відокремлений баланс, який входить до зведеного балансу Товариства, перебуває на обліку в ДПІ, як самостійний платник податку на прибуток, однак не є юридичною особою.

Юридичною особою є АТ „СГ „ТАС” (приватне), яке здійснює господарську (страхову) діяльність як самостійно так і через свої відокремлені підрозділи, в тому числі через Херсонську філію АТ „СГ „ТАС” (приватне), яка укладає договори від імені АТ „СГ „ТАС” (приватне).

Позивач протягом періоду, за який проводилася перевірка, як юридична особа - страховик, укладав зі страховиками, які не є нерезидентами України, договори перестрахування, за якими було перестраховано частину ризиків за договорами страхування, укладених АТ „СГ „ТАС” (приватне) в особі Херсонської філії АТ „СГ „ТАС” (приватне).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»від 16.04.1991 р. №959-ХІІ, до кола субєктів зовнішньоекономічної діяльності в Україні не включено відокремлені підрозділи, а визначено, що субєктом зовнішньоекономічної діяльності в Україні є юридичні особи. Згідно ст. 14 цього ж Закону, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Підпунктом 3.1 пункту 3 Порядку складання декларації про доходи страховика, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 22 від 16 січня 1998 року, встановлено, що з метою оподаткування страхової діяльності під валовим доходом від страхової діяльності розуміється сума одержаних (нарахованих) протягом звітного періоду валових внесків за договорами страхування і перестрахування, за виключенням суми страхових внесків, переданих в перестрахування, повернутих страхувальникам надмірно сплачених ними страхових платежів, а також платежів, отриманих від реалізації страхових полісів інших страховиків при виконанні платником податку агентської діяльності, та платежів, одержаних від філій, відділень та інших відокремлених підрозділів платника податку що не мають статусу юридичної особи.

Оскільки Філія не є юридичною особою, та не може сплачувати перестрахувальні премії безпосередньо нерезиденту, тобто не наділена повноваженнями на проведення перестрахування від імені страховика і не має права на купівлю вільноконвертованої валюти та перерахування останньої як страхової премії перестраховикам, зазначені дії були проведені АТ „СГ „ТАС” (приватне) як юридичною особою через бухгалтерію Головного офісу. Кошти від Філії як структурного підрозділу, перераховувалися за окремим розпорядженням на рахунок в межах внутрішніх розрахунків. Головний офіс АТ «СГ «ТАС»(приватне) здійснювало оплату перестрахувальної премії перестраховикам нерезидентам, після перерахування йому цих коштів.

Відповідачем, на кошти, які надходили за вказаними операціями (перестрахування від структурних підрозділів), було нараховано податок на прибуток, як за порушення вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст.7 «Закону про оприбуткування прибутку підприємств» за ставкою 3% у сумі 1631,00 грн.

Філія, як окремий платник податку на прибуток, після фактичної сплати Головним офісом згідно з договорами перестрахування частини страхових платежів та отримання від останнього інформації про це, перераховувала йому відповідну суму і зменшувала у податковому обліку свій валовий дохід від операцій страхування.

Зазначений порядок перерахування коштів встановлений в АТ „СГ „ТАС” (приватне) згідно Порядку функціонування рахунків в системі АТ „СГ „ТАС” (приватне), затвердженого його Головою Правління 30.01.2006 р. за №10/1заг., та діяв у податковому періоді, що перевірявся.

Таким чином, зменшення валового доходу Філії відбувалось не в результаті перерахування частини страхових платежів Головному офісу, а в результаті здійснення останнім операцій перестрахування у нерезидентів ризиків за укладеними Філією договорами страхування. При цьому Головний офіс не зменшував суму валових доходів від страхової діяльності на суму сплачених перестраховикам платежів. Перерахування платежів перестраховикам за конкретно визначеними обєктами перестрахування забезпечувалося за рахунок коштів Філії, тому саме вона отримала право на зменшення доходу від страхової діяльності на суму цих платежів.

З урахуванням наведеного, дії Філії, як платника податку, по зменшенню суми валових доходів від страхової діяльності на суму сплачених перестраховикам платежів за договорами перестрахування, за якими Головним офісом АТ „СГ „ТАС” (приватне) було перестраховано частину ризиків за договорами страхування, укладених АТ „СГ „ТАС” (приватне) в особі Херсонської філії АТ „СГ „ТАС” (приватне), є такими, що відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

З огляду на те, що відповідно до п.п.4.1.6 п. 4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” при отриманні чи нарахуванні доходу у вигляді страхових платежів, у тому числі їх частини, що відповідає нормативу витрат на ведення справ, визначеному при розрахунку страхового тарифу, оподатковується за ставкою 3 %, суд дійшов висновку про безпідставність вимоги відповідача щодо проведення додаткового розрахунку податку згідно з актом перевірки за ставкою 25%, оскільки така вимога призводить до подвійного оподаткування.

Таким чином, оскаржувані рішення в частині донарахованої суми податкового зобовязання в сумі 754,00 грн., щодо встановленого в акті порушення п.4.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп. 7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток від діяльності іншої, ніж страхова, за ставкою 25%, прийняті необґрунтовано, без дотриманням принципів, встановлених статтею 2 КАС України, в звязку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про безпідставність встановлення відповідачем факту заниження Філією податку на прибуток внаслідок перестрахування Головним офісом частини ризиків за договорами страхування, що укладені Філією від імені Головного офісу, перерахування платежів перестраховикам за якими здійснювалось за рахунок коштів Філії .

Таким чином, оскаржувані рішення в частині донарахованої суми податкового зобовязання в сумі 1 631, 00 грн., щодо встановленого в акті порушення пп. 7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток страхової компанії за ставкою 3%, прийняті необґрунтовано, без дотриманням принципів, встановлених статтею 2 КАС України, в звязку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Отже, податкові повідомлення-рішення №0000502200/0 від 22.07.2009 р., №0000502200/1 від 21.08.2009 р., №0000502200/2 від 04.11.2009 р., №0000502200/3 від 03.12.2009 р. щодо загальної суми податкових зобовязань у розмірі 3577,50 грн. (у тому числі за основним платежем 2385, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1192, 50 грн.) прийняті необґрунтовано в звязку з чим позовні вимоги щодо визнання нечинними цих податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом, відповідач не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень рішень про донарахування податку на прибуток та застосування штрафних фінансових санкцій, та рішення про результати розгляду первинної скарги.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито».

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Визнати нечинними податкові повідомлення рішення №0000502200/0 від 22.07.2009 р., №0000502200/1 від 21.08.2009 р., №0000502200/2 від 04.11.2009 р., №0000502200/3 від 03.12.2009 р. на суму 3577,50 грн., винесені Державною податковою інспекцією в м. Херсоні.

3. Судові витрати в розмірі 3,40 грн. судового збору, присудити на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС» з Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя Я.І. Добрянська Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 30.04.2010 р. В