Постанова № 10652585, 20.05.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 травня 2010 року 13:15 № 2а-14219/09/2670

За позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

до відповідача Державна податкова інспекція у м. Енергодарі Запорізької області

про про скасування податкового повідомлення-рішення

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар судового засідання Пономарьов Д.Г.

Представники:

від позивача: Іванова Н.М. (довіреність від 27.10.2009р. №465533)

від відповідача : Малахов В.Л.(довіреність від 16.12.09р. №11083/10/10-013)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 20.05.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»з позовом до Державної податкової інспекції у м. Енергодарі Запорізької області про скасування податкового повідомлення рішення від 18.02.2009р. №0000014501/0.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем зроблений помилковий висновок щодо порушення позивачем Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», а саме порушення строку сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин.

Відповідач Державна податкова інспекція у м. Енергодарі Запорізької області з позовом не погоджується та в обґрунтування зазначив, що за результатами документальної перевірки встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з власників транспортних засобів та інших самохідних машин, що є підставою для застосування штрафних санкцій у розмірі 60710 грн. 37 коп.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у м. Енергодарі Запорізької області була здійснена невиїзна документальна перевірка позивача з питань своєчасності сплати податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин, земельного податку за результатами якої складено акт №46/15-208/19355964 від 12.02.2009 року.

В ході перевірки виявлено, що позивачем порушені строки сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин, земельного податку, передбачені ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»ст. 17 Закону України «Про плату за землю», п.п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Зокрема, перевіркою встановлено, що загальна сума несвоєчасно сплаченого податкового боргу податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин за період 22.12.2008 року по 12.02.2009 року становить 83601 грн. 82 коп. кількість днів затримки від 42 до 90 календарних днів.

На підставі вищевказаного Акту перевірки від 12.02.2009 року ДПІ у м. Енергодарі Запорізької області винесено податкове повідомлення рішення від 18.02.2009р. №0000014501/0, яким нараховано штрафні санкції за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних механізмів у розмірі 60700 грн. 37 коп.

В обґрунтування прийнятого рішення відповідач зазначив, що відповідно до п.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно положень ст. 5 Закону України «Про податок з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом. За придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх реєстрацією за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. За транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу.

Статтею 6 Закону України «Про податок з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»визначено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону. Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

В Порядку заповнення і подання Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та Довідки про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах до органу державної податкової служби, що затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 17 вересня 2001 р. N 373 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 жовтня 2001 р. за N 862/6053 зазначено, що платники податку (юридичні особи) самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання щодо податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - податок) за ставками, зазначеними у статті 3 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", із змінами та доповненнями. Податок, самостійно визначений платником податку, вважається узгодженим з дня подання Розрахунку до органу державної податкової служби і не може бути оскаржений платником у адміністративному або судовому порядку.

В акті перевірки №46/15-208/19355964 від 12.02.2009 року зазначено, що позивач надав розрахунок суми транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів від 28.02.2008 року №1492, в якому граничний термін сплати є 14.10.2008 року та №17932 від 01.12.2008 року, в якому граничний термін сплати є 01.12.2008 року.

В податковій декларації, поданій до податкового органу позивач самостійно визначив податок з наземних транспортних засобів.

Згідно з розрахунком суми вказаного податку за 2008 рік позивач самостійно визначив суму податкового зобовязання в розмірі 448828 грн. 00 коп., а також порядок її погашення відповідно до ст.. 5 Закону України «Про податок з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», а саме:

І квартал 112207 грн. 00 коп. (до 15.04.2008 року)

ІІ квартал - 112207 грн. 00 коп. (до 15.07.2008 року)

ІІІ квартал - 112207 грн. 00 коп. (до 15.10.2008 року)

ІV квартал - 112207 грн. 00 коп. (до 15.01.2009 року)

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181 ІІІ від 21.12.2000р. податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

В листі Вищого адміністративного суду України від 17.03.2009 року №358/13/13-09, в якому зазначено, що пунктом 7.7 ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Зокрема, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Відповідно до п. 7.1.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно п. 3.8 Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976 реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Із наведеного випливає, що розпорядником своїх коштів є платник податків та право призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить платнику податку.

Таким чином, враховуючи положення п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий орган не наділений правом чи обовязком бути розпорядником коштів та змінювати призначення платежу, визначене платником податку.

Позивачем сплачено зобовязання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин.

Зокрема:

-платіжним дорученням №2790 від 14.04.2008 року за І квартал 2008р.;

-платіжним дорученням №5405 від 14.07.2008 року за ІІ квартал 2008р.;

-платіжним дорученням №8510 від 07.10.2008 року за ІІІ квартал 2008 року;

-платіжним дорученням №136 від 12.01.2009 року за ІV квартал 2008 року.

Тому, враховуючи положення статті 5 Закону України «Про податок з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», яка встановлює, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом, граничний термін сплати відповідного податку за кожний окремий квартал буде змінюватись.

Таким чином, податок з власників транспортних засобів, сума якого визначена позивачем, сплачено Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»у строки, що визначені ст. 5 Закону України «Про податок з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів».

Слід зазначити, що чинним законодавством України передбачено порядок стягнення заборгованості по податкових зобовязаннях контролюючим органом та терміни стягнення. Однак відповідачем не подано доказів про додержання відповідного порядку нарахування штрафних санкцій за несплату позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків. Також не надано доказу звернення до суду щодо стягнення з позивача податкового зобовязання, що перейшов у податковий борг за період 2007 р. А тому зміна відповідачем цільового призначення платежу, а саме, оплата податку з власників транспортних засобів проведена позивачем за 2008р. в порядку календарної черговості за 2007р суд вважає не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки розпорядником своїх коштів є платник податку.

Відповідно до п.п. 17.1. 7 п. 17.1 ст. 17 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відтак, як вже було зазначено вище, позивачем не порушено граничні строки сплати по податку з власників транспортних засобів, що визначені законодавством України, а тому застосування до нього положень ст. 17 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які передбачають нарахування штрафних санкцій є неправомірним.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення рішення ДПІ у м. Енергодар Запорізької області від 18.02.2009р. №0000014501/0.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду позивачем узгоджене зобовязання податок з власників транспортних засобів сплачено у встановлений законодавством строк, що вказує на протиправність оскаржуваного повідомлення рішення.

Відповідач не довів в суді правомірності винесеного рішення.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Енергодар Запорізької області від 18.02.2009р. №0000014501/0 підлягає скасуванню з підстав невідповідності вимогам норм чинного законодавства, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач не заявляв позовну вимогу щодо відшкодування йому судових витрат із сплати судового збору. Тому суд не вирішував питання, в порядку ст. 94 КАС України, щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Керуючись ст.ст. 94. 98, 117, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у м. Енергодар Запорізької області від 18.02.2009р. №0000014501/0.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя Я.І.Добрянська

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 25.05.2009 року

Суддя Я.І. Добрянська