Постанова № 10652318, 23.11.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

Вн. № 6/553

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 листопада 2009 року 08:28 № 2а-6732/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Миронець Р.А. вирішив адміністративну справу

за позовом Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м.Києва

до Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТ Україна"

про стягнення заборгованості у розмірі 15463,96грн.

за участю представників сторін:

позивач, Каргалик Д.М., довіреність № <Текст >, від <Дата >, <юр. особа або примітка > відповідач, не прибув, довіреність № <Текст >, від <Дата >, <юр. особа або примітка > від відповідача: не прибув

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.11.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція у Соломянському районі м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТ Україна»про стягнення податкової заборгованості в розмірі 15 463,96 грн. та вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони: банкам здійснювати будь-які операції з грошовими коштами на розрахункових рахунках відповідача, відчуження платником податків його активів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.08.2009 р. в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про вжиття заходів щодо забезпечення позову відмовлено.

В обґрунтування позову представник позивача зазначав, що у відповідача виник податковий борг з податку на додану вартість та з податку на прибуток. Підставами виникнення заборгованості з податку на додану вартість перед бюджетом є: порушення відповідачем п.п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ не своєчасно подано до установи банку платіжні доручення; порушення п.п. 4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ не подано податкові декларації за жовтень 2007 р., за листопад 2007 р.; декларація від 16.04.2007 р. №43636, в якій платник податків самостійно визначив суму податкового зобовязання. Підставами виникнення заборгованості з податку на прибуток є: порушення відповідачем п.п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ не своєчасно сплачено податок на прибуток; порушення п.п. 4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ не подано податкові декларації за 9 та 11 місяців 2007 р.; декларації від 01.02.2008 р. №289610, від 01.02.2008 р. №289606, від 22.12.2008 р. №258794, в яких платник податків самостійно визначив суми податкового зобовязання. В результаті чого нараховані штрафні (фінансові) санкції та виник податковий борг на загальну суму 15463,96 грн.

Відповідач заперечень на позов не надав, в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи. Процесуальні документи направлялись Окружним адміністративним судом м. Києва на адресу, яка зазначена у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В судовому засіданні 09.11.2009 р. представником позивача надано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТ Україна»станом 28.10.2009 р. та письмове підтвердження від 06.11.2009 р. того, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТ Україна»є юридичною особою, зареєстроване Соломянською районною у м. Києві державною адміністрацією 30.11.2006 р. (ЄДРПОУ 34771517) за адресою: 03151, м. Київ, вул. Смілянська, 7, та знаходиться на обліку, як платник податків у Державній податковій інспекції у Соломянському районі м. Києва з 04.12.2006 р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має перед Державним бюджетом податковий борг у розмірі 15463, 96 грн., який виник з наступних підстав.

І. Підставами виникнення заборгованості з податку на додану вартість перед бюджетом є:

- порушення відповідачем п.п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ не своєчасно подано до установи банку платіжне доручення. На підставі Акту від 20.06.2007 р. винесено податкове повідомлення-рішення від 20.06.2007 р. №0022671104/0 на суму податково зобовязання штрафні санкції у розмірі 983,70 грн.;

- порушення п.п. 4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ не подано податкову декларацію за жовтень 2007 р. На підставі Акту від 20.12.2007 р. винесено податкове повідомлення-рішення від 20.12.2007 р. №0042041504/0 на суму податково зобовязання штрафні санкції у розмірі 170,00 грн.;

- порушення п.п. 4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ не подано податкову декларацію за листопад 2007 р. На підставі Акту від 22.01.2008 р. винесено податкове повідомлення-рішення від 22.01.2008 р. №0001891504/0 на суму податково зобовязання штрафні санкції у розмірі 170,00 грн.;

- порушення відповідачем п.п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ не своєчасно подано до установи банку платіжне доручення. На підставі Акту від 10.02.2008 р. винесено податкове повідомлення-рішення від 11.02.2008 р. №0003981504/0 на суму податково зобовязання штрафні санкції у розмірі 1,45 грн.;

- декларація від 17.04.2007 р. №43636, в якій платник податків самостійно визначив суму податкового зобовязання у розмірі 17472, 00 грн.

Частина суми податкового боргу відповідачем була погашена за рахунок переплати та сплати у розмірі 17786,30 грн., та нарахована пеня у розмірі 22,81 грн.

Заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість становить 1010,85 грн.

ІІ. Підставами виникнення заборгованості з податку на прибуток є:

- порушення відповідачем п.п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ не своєчасно сплачено податок на прибуток. На підставі Акту від 18.09.2007 р. винесено податкове повідомлення-рішення від 19.09.2007 р. №0028421501/0 на суму податково зобовязання штрафні санкції у розмірі 14009,50 грн.;

- порушення відповідачем п.п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ не своєчасно сплачено податок на прибуток. На підставі Акту від 24.10.2007 р. винесено податкове повідомлення-рішення від 24.10.2007 р. №0030201501/0 на суму податково зобовязання штрафні санкції у розмірі 2898,50 грн.;

- порушення п.п. 4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ не подано податкові декларації за 9 та 11 місяців 2007 р. На підставі Акту від 01.02.2008 р. винесено податкове повідомлення-рішення від 04.02.2008 р. №0003481501/0 на суму податково зобовязання штрафні санкції у розмірі 340,00 грн.;

- декларації від 01.02.2008 р. №289610, від 01.02.2008 р. №289606, від 19.12.2008 р. №258794, в яких платник податків самостійно визначив суми податкового зобовязання у розмірі 677,00 грн., 2799,00 грн., 374,00 грн. відповідно.

Частина суми податкового боргу відповідачем була погашена за рахунок переплати та сплати у розмірі 6644, 89 грн., та нарахована пеня у розмірі 148,04 грн.

Заборгованість перед бюджетом по податку на прибуток становить 14453,11 грн.

Відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ була виставлена перша податкова вимога від 24.05.2007 р. №1/1513 на суму 33818,89 грн. та друга податкова вимога від 23.07.2007 р. № 2/2439 на суму 34802,59 грн. Позивачем було винесено рішення від 03.09.2007 р. № 471 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, внесено активи до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, проведено заходи з метою розшуку активів тощо.

Відповідно до п.п. 5.2.2. ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги відповідачем до суду не оскаржувались.

Відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до п.5.4 ст.5 Закону України №2181-ІІІ, податкове зобов'язання не сплачене у передбачений законом термін вважається сумою податкового боргу.

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст. З Закону України № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Таким чином, сума податкового боргу відповідача складає 15463,96 грн .

Відповідно до п.5.1 глави V Інструкції НБУ «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. за №22, примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувані на підставі виконавчих документів, виданих судами, а згідно ст.4 Закону України «Про державну виконавчу службу»від 24.03.1998 № 202/98-ВР (із змінами та доповненнями) примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.

Відповідно до абзацу 3 п.п. 8.2.1. п.8.2. ст..8 Закону України № 2181-ІІІ, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені законом, суми податкового зобовязання, визначеної контролюючим органом з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення визначеного у податковому повідомленні.

Підпунктом 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до ст. 238 Господарською кодексу України (ГК України), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання зокрема такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 241 ГК України встановлено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

Також ч. 1 ст. 242 ГК України встановлено, що у разі порушення суб'єктом господарювання встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до відповідного бюджету. Крім того, з суб'єкта господарювання у визначених законом випадках може бути стягнуто штраф у розмірі до п'ятдесяти відсотків належної до сплати суми збору (обов'язкового платежу).

Як встановлюють п. 11 ст. 10 та п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України; подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, позивач при стягненні податкового боргу з відповідача діяв у межах своїх повноважень та відповідно до чинного законодавства України.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчать про наявність податкового боргу у відповідача. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається при їх обґрунтуванні.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, в звязку з несплатою ним податкового зобовязання по податку на прибуток та податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі та стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТ Україна»заборгованість в розмірі 15463,96 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТ Україна»(03151, м. Київ, вул. Смілянська, 7, ЄДРПОУ 34771517, р/р 26000010035233 (980, 840, 978) в ВАТ «Укрексімбанк»у м. Києві МФО 322313) податкову заборгованість в розмірі 15463,96 грн. (п'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят три грн. 96 коп.):

-1010,85 грн. на р/р 31110029700010, одержувач ВДК у Соломянському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувача: УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100;

-14453,11 грн. на р/р 31118009700010, одержувач ВДК у Соломянському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувача: УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11021000.

Стягувач Державна податкова інспекція у Соломянському районі м. Києва (03151, м. Київ, вул.. Смілянська, 6)

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Добрянська Я.І.