Ухвала суду № 106521238, 04.08.2022, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2340/22

Провадження № 2/0203/1025/2022

УХВАЛА

04 серпня 2022 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська ХанієваФ.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2022 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

08 липня 2022 року на виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання осіб, проте станом на 04 серпня 2022 року відповідь з Управління з оформлення паспортних документів та реєстрації місця проживання Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради до суду не надійшла. Як видно з довідки про доставку електронного листа, запит суду не було отримано. При цьому Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, з 24.02.2022 року на території держави було введено воєнний стан. При цьому Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.03.2022 року № 2119-ІХ, від 21.04.2022 року № 2212-IX та від 22.05.2022року №2263-IX, строк дії воєнного стану в Україні було продовжено.

Суд зазначає, що у ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначені вимоги до позовної заяви.

Суд, вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 , дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач у позовній заяві зазначає, що вона звільнена від сплати судового збору, посилаючись на п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Проте суд зазначає, що доводи позивача з цього приводу є хибними, виходячи з наступного.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено пільги щодо сплати судового збору.

Так, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

З матеріалів справи видно, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 14.07.2020 року, позивач ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Водночас, позовна заява про розірвання шлюбу не є у справою, пов`язаною з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Крім цього, п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав на дані правовідносини не поширюється.

Аналогічні висновки суду узгоджуються з правовими позиціями щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону № 3674-VIвикладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) та постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18), Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 365/159/20 (провадження № 61-16402св21), що враховується судом на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Так, відповідно до пп.1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу справляється судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 9 ст. 19 ЦПК України визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 року (2481 гривень 00 копійок)

Тому належний до сплати позивачем розмір судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу становить 992 гривень 40 копійок.

Отже позивачу слід сплатити судовий збір за подання позовної заяви про розірвання шлюбу у розмірі 992,40 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно з правилами територіальної підсудності, встановленими ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Крім того, ч. 2 ст. 28 ЦПК України встановлені правила альтернативної підсудності, за якими позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Як видно з позовної заяви, позивач звернулася до суду за правилами територіальної підсудності за адресою свого місця проживання. У позовній заяві вона зазначила адресу місця проживання: АДРЕСА_1 , однак не надала доказів на підтвердження вказаних тверджень.

Отже, з метою правильного визначення підсудності цивільної справи на підтвердження зареєстрованого місця проживання позивачу необхідно надати суду копію документу, до якого вносяться відомості про місце проживання та якими, відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», є: паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд, вирішуючи питання щодо залишення позовної зави без руху, також керується практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннямист. 9 Конституції Українита ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положеньЄвропейської конвенціїз правлюдини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

У свою чергу, суд звертає увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух ( рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року).

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням їй строку для усунення недоліків позовної заяви, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177,185,260 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строкдля усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:

- оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн, який підлягає перерахуванню на наступний рахунок: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Центр.р/ 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA418999980313171206000004631, код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровський районний суд м.Дніпропетровська;

- належним чином завіреної копії паспорта громадянина України або довідку про реєстрацію місця проживання позивача.

Копію ухвали направити позивачу.

Суд роз`яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.М. Ханієва