Постанова № 10651824, 15.07.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.15

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 липня 2010 року Справа № 2а-5259/10/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Чиркіна С.М.,

при секретарі судового засідання Лисенко Є.М.,

за участю

представників позивача Конкіна В.В. за довіреністю від 03.01.2010 року,

Трошиної О.Б. за довіреністю від 03.01.2010 року,

представника відповідача Назаренко Н.О. за довіреністю № 3\10 від 11.01.2010 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА ТРАНС» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення № 0000392360\1 від 18.06.2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАА ТРАНС» (далі позивач), звернулось з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (далі відповідач), про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000392360/0 від 25.05.2010.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем, за результатами перевірки, 25.05.2010 винесено податкове повідомлення-рішення № 0000392360/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 5931,00 грн. за вересень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у серпні 2009 року.

З рішенням відповідача не згоден з наступних підстав.

Позивачем для перевірки було надано відповідачу банківські виписки, платіжні доручення зі штампом банку про здійснення платежу за товар постачальнику, видаткові накладні та акти виконаних робіт.

Стверджував, що невиконання одним із контрагентів постачальника своїх обовязків по сплаті податку на додану вартість до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи та не стосується позивача.

Не погодившись з рішенням відповідача, ТОВ «ЛАА ТРАНС» скористалось своїм гарантованим правом на оскарження рішення податкового органу та подало скаргу № 175 від 04.06.2010 р. до Ленінської МДПІ у м. Луганську, яку відповідач залишив без задоволення.

У судовому засіданні 15.07.2010 року, позивач уточнив позовні вимоги, зазначивши, що позивачем було оскаржено рішення відповідача в апеляційному порядку.

В уточненій позовній заяві зазначив, що відповіддю від 18.06.2010 р. відповідач відмовив в задоволені скарги позивача про скасування повідомлення - рішення № 0000392360/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування розмірі 5931,00 грн.

Відповідно до п. 4.3. вимог Наказу ДПА України «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій» № 253 від 21.06.2001 р. номер податкового повідомлення в частині зазначеній через дріб, змінено та винесено податкове повідомлення - рішення від 18.062010 р. № 0000392360/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 5931,00 грн.

В уточненій позовній заяві позивач просив скасувати повідомлення - рішення від 18.06.2010 № 0000392360/1.

Відповідач позов не визнав, надав заперечення, в якому зазначив, що за результатами проведеної перевірки позивача було складено акт від 21.05.2010 № 367/23-616/31718995, в якому зазначено, що заявлена сума бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2009 року перевірена в ході проведення позапланової виїзної документальної перевірки, результати якої оформлено довідкою від 03.11.09 № 951/23-616/31718995.

Перевіркою встановлено, що основним постачальником у серпні 2009 року було ТОВ «Компанія Транспеле», постачальником якого в свою чергу був ТОВ «НК-Артеміда Ойл» (і.к.34900226), Донецька обл., м. Макіївка.

З посиланням на пп. 7.2.3, пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № 168/97-ВР (далі Закон «Про ПДВ») та наказу ДПА України від 18.08.05 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами ОДПС України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість», зазначив, що за зустрічною перевіркою встановлено ТОВ «НК-Артеміда Ойл» є посередником, одним з постачальників є ТОВ «ЛОПСТІК ГАРАНТ» (і.к.35886620) м.Донецьк. Згідно отриманої довідки зустрічної перевірки від 09.03.10 №251/23-111/35886620 ТОВ «ЛОПСТІК ГАРАНТ» є посередником. Одним з постачальників є ТОВ «МУРАМАС»(і.к.З6512674). ТОВ «ЛОПСТІК ГАРАНТ» своїм листом від 19.02.10 повідомило, що надати інформацію по взаємовідносинах з ТОВ «МУРАМАС» не має можливості у зв'язку із вилученням документів згідно протоколу виїмки.

Стверджував, що для вирішення питання щодо правомірності формування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідно дослідити як правильність формування податкового кредиту платника, так і правильність визначення його податкових зобов'язань за певний податковий період.

Послався на п. 1.8 ст. 1 Закону № 168 , згідно із яким бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначеним законом встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. Бюджетне відшкодування ПДВ, без його сплати, має своїм наслідком спричинення збитків Державному бюджету України, що суперечить самої суті податку і його основній функції - формування доходів бюджету.

Просив відмовити у задоволенні позовних вимог ПП «ЛАА ТРАНС» в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, суду пояснив, що з висновками зазначеними в акті перевірки не згоден, оскільки порушень вимог податкового законодавства не допускав. Із сумою податкового зобовязання визначеного відповідачем не згоден, оскільки податковий кредит зазначений в податковій декларації, визначений на підставі фактично проведених господарських операцій та підтверджується податковими накладними, актами прийомки - передавання продукції, платіжними дорученнями про сплату за отриману продукцію.

Відповідач позов не визнав, надав пояснення тотожні даним викладеним в заперечені проти позову.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом були застосовані заходи по витребуванню у сторін додаткових доказів.

На виконання пропозицій суду, позивачем були надані податкові накладні, розшифровки податкових зобовязань, документи на підтвердження реального здійснення господарських операцій, за наслідками яких визначався податковий кредит (а.с.65-98).

Відповідач вважав, що відсутні підстави для надання додаткових доказів, просив розглянути справу на підставі наявних доказів та не заперечував проти фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом.

Сторонам були розяснення вимог статей 69-72 та наслідки їх невиконання.

Закон України «Про податок на додану вартість» (далі закон № 168), визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Позивач зареєстрований в якості юридичної особи субєкта господарської діяльності у виконавчому комітеті Ленінської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 17.10.2001 року № 25370169ю21738.

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість".

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Відповідно до п.9 ч.1 ст. З КАС України, відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. З КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. З КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

З урахуванням викладеного, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 (далі порядок № 166), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

У вересні 2009 року, Позивачем, на виконання вимог пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-ІП "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон N 2181), Наказу Державної податкової адміністрації України № 166, Відповідачу була подана податкова декларація по податку на додану вартість за серпень 2009 року та розшифровка податкових зобовязань (а.с. 47, 84).

Факт подання декларацій підтверджується відповідною реєстрацією у відповідача та визнається сторонами.

У рядку 25 податкової декларації зазначено бюджетне відшкодування в сумі 156539 грн.

Відповідно до пункту 7.7.5 Закону № 168 протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 затверджений «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (далі Порядок № 327).

Згідно із довідкою Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську № 951/23-616/31718995 від 03.11.2009р. Відповідач не встановив порушень податкового законодавства при проведені розрахунків між позивачем та першим контрагентом ТОВ компанія «Транспеле». У довідці зокрема зазначено, що розрахунки проводились між підприємствами у безготівковій формі, отримані податкові накладні відповідають вимогам п.7.2 с. 7 Закону № 168 та відображені в реєстрі, підсумки реєстру відповідають даним декларації за відповідний період, до перевірки надані банківські виписки, платіжні доручення, на яких є штамп банку, що підтверджує дійсність оплати товару підприємством постачальникам. Фактичне отримання товару підтверджується видатковими накладними та актами виконаних робіт (а.с.19, 61).

За клопотання позивача до матеріалів справи додатково долучена довідка № 951/23-616/31718995 від 03.11.2009р. з додатками (а.с. 55-83), у звязку з її повним змістом та ліпшою якістю стосовно довідки долученої позивачем до позовної заяви (а.с.12-21).

Згідно з пунктом 1.3 Порядку № 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства довідка.

21.05.2010 року, посадовими особами Відповідача була проведена невиїзна перевірка Позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок банку за вересень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у серпні 2009 року (а.с. 7-11).

Наявність права у відповідача проводити перевірку сторонами не оспорювалась.

За наслідками перевірки складено Акт № 367\23-616\31718995 Про результати невиїзної перевірки ТООВ «ЛАА ТРАНС» (далі - Акт № 367).

У висновках Акту № 367 зазначено про порушення Позивачем вимог п.п. 1.8, 7.3.1, п.7.3, ст.. 7 п.п. 7.4.1,п. 7.4, п.п. 7.7.2, п.7.7 ст. 7 Закону України № 168, в наслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування в сумі 5931грн.

В Акті № 367 зазначено про неможливість підтвердження факту надмірної сплати та включення до податкових зобовязань відповідних сум ПДВ по ланцюгам постачання: ТОВ «МУРАМАС»-ТОВ «ЛОГІСТИК ГАРАНТ»-ТОВ «НК-АРТЕМІДА ОЙЛ»- ТОВ «Компаня «Транспеле», у звязку з чим неможливо підтвердити правомірність формування податкового кредиту ТОВ «ЛАА-ТРАНС». У звязку із неможливістю підтвердження факту виникнення податкових зобовязань ТОВ «МУРАМАС»-ТОВ «ЛОГІСТИК ГАРАНТ»-ТОВ «НК-АРТЕМІДА ОЙЛ»- ТОВ «Компаня «Транспеле» по взаємовідносинам з Позивачем, Відповідач прийшов до висновку про відсутність неможливості підтвердити податковий кредит зазначених підприємств.

За таких обставин, Відповідач стверджує, про завищення Позивачем суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пп. а) п. 1.1.2. Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно із ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю у розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Сторони визнали, що надані Відповідачу під час перевірки документи та відображені в Акті № 367, тотожні документам, долученим до матеріалів справи.

Відповідач в судовому засіданні не заперечував проти фактичного виконання позивачем укладених господарських операцій та достовірності даних, викладених у податкових накладних (а.с. 87-99).

Відповідно пункту 7.2.3. Закону України № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Фактичне здійснення господарських операцій, за наслідками яких заявлене бюджетне відшкодування, підтверджується наданими позивачем під час проведення перевірки та судового засідання податковими накладними та дослідженими відповідачем під час перевірки господарськими угодами та платіжними документами.

При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України «Про податок на додану вартість" не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету.

Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Відповідно до п.п. 7.7.7 ст. 7 Закону України № 168, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

Не можуть бути взяті до уваги висновки Відповідача щодо неможливості підтвердження інформацію по взаємовідносинах Позивача з ТОВ «МУРАМАС» у зв'язку із вилученням документів згідно протоколу виїмки, оскільки Закон не передбачає в якості підстав невідповідності суми бюджетного відшкодування відсутність даних у четвертому ланцюгу постачальників.

Враховуючи надання Позивачем під час проведення перевірки Відповідачу всіх передбачених діючим законодавством первинних документів на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій та відповідної сплати податків до бюджету, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 п.п. 7.7.5, п.п. 7.7.6. ст.. 7 Закону № 168, податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу, орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

За клопотанням позивача останньому надавався час для уточнення позовних вимог та надання додаткових доказів.

З урахуванням зазначеного порядку відшкодування податку на додану вартість, суд приходить до висновку, що позовна вимога про зобовязання відповідача підтвердити та включити до складу суми бюджетного відшкодування суму у розмірі 5931грн. не підлягає задоволенню, оскільки така вимога не є способом захисту.

При цьому, частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, до яких відноситься відповідач, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

На підставі викладеного, враховуючи застосування позивачем процедури апеляційного оскарження, суд приходить до висновку про необхідність скасування податкового повідомлення - рішення № 0000392360/1 від 18.06.2010 року, прийнятого відповідачем за наслідками розгляду скарги позивача (а.с.51).

Керуючись ст. ст. 11, 71, 159-163 КАС України, Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України «Про податок на додану вартість», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА ТРАНС» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000392360\1 від 18.06.2010 року та зобовязання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську № 0000392360\1 від 18.06.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА ТРАНС» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 (три гривні 40 коп.) грн.

В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 19 липня 2010 року.

Суддя Чиркін С.М.