Постанова № 10651363, 29.07.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 липня 2010 р. Справа №2а-7264/10/2/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягіні В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Вітас»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників:

від позивача Макарова О.О.- представник, довіреність № 16/06-Вт-п від 16.06.2010 року;

від відповідача Шилін В.С. представник, довіреність № 94/10 від 16.04.2010р.;

Суть спору: Акціонерне товариство закритого типу «Вітас» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0007821502/0 від 01.06.2010 року Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач). Вимоги мотивовані тим, що позивачем подана відповідачу декларація з податку на додану вартість за березень 2010 року, проте не визнана останнім податковою звітністю. Такі дії, на думку позивача, є протиправними та суперечать вимогам діючого законодавства, у звязку з чим податкове повідомлення-рішення про визначення суми штрафних санкцій, прийняте за неподання декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року належить скасувати.

У судовому засіданні, яке відбулось 29.07.2010 року, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у адміністративному позові.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у запереченні на позов, посилаючись на те, що декларація з податку на додану вартість за березень 2010 року була подана позивачем, проте не була визнана як податкова декларація, у звязку з порушенням порядку її заповнення, внаслідок чого на підставі акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення відповідно до вимог діючого законодавства.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач 18.01.1994 року зареєстрований Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як юридична особа та є платником податків та зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування».

Судом встановлено, що позивачем 20.04.2010 року було подано відповідачу декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року, яка отримана останнім 20.04.3010 року (вх. № 55137).

Відповідач направив позивачу повідомлення (вих. № 17421/10/28-4 від 21.04.2010 року) про те, що надана ним декларація з податку на додану вартість за березень 2010 року не визнана податковою звітністю, у звязку з тим, що ним порушені вимоги п.п. 4.1.2 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» та п. п. 3.3, 5.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», а саме, в декларації не во всіх рядках, в яких відсутні данні для заповнення, проставлені прочерки. Позивачу рекомендовано заповнити декларацію у відповідності до вимог зазначених Закону та Порядку та надати її до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим.

Відповідачем 18.05.2010 року проведено невиїзну документальну перевірку позивача своєчасності подання податкової звітності, якою встановлено порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», а саме не подання позивачем декларації з податку на додану вартість за березень 2010 рік.

За результатами перевірки складений акт № 6497/15-2/32233952 від 18.05.2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0007821502/0 від 01.06.2010 року про визначення суми податкового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями з податку на додану вартість у розмірі 170,00 грн.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач, повідомляючи позивача про невизнання поданої податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року податковою звітністю, керувався п. п. 3.3. та 5.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» (далі Порядок) згідно з якими декларація заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк. Рядки, які не повинні заповнюватися платником, оскільки мають інформаційний характер, позначені знаком "Х"; колонки, у яких сума обороту чи податку не повинна проставлятися, позначені знаком "0"; у рядках, де платник не має даних для заповнення, проставляється знак "-".

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним Законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон).

Згідно з п. 1.11 Закону податкова декларація - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пунктом 4.1.1. зазначеного Закону встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Детальний перелік вимог до податкової звітності, порядку її заповнення зазначені в Методичних рекомендаціях щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затверджений наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року (далі Рекомендації).

Згідно з п. 4.4. Рекомендацій працівники ОДПС при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб; печатки платника податків; обов'язкових реквізитів; обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації. У цьому контексті під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва ОДПС, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою. Для звітів, у яких це передбачено формою: звітний (податковий) період, що уточнюється, у разі надання платником податків уточнюючого розрахунку; ініціали, прізвища та ідентифікаційні номери посадових осіб; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію для платників ПДВ.

В силу пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Підпункт 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону та п. 4.3. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» містять вичерпний перелік підстав, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, а саме - якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларацій обмежено вичерпним переліком дій, а саме: прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом, при цьому перелік підстав для відмови в прийнятті податкової декларації також є вичерпним відповідно до п. 4.1.2. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Враховуючи, що згідно з вимогами п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, позивач подав декларацію з податку на додану вартість відповідачу у визначений законом строк.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року, обовязковими реквізитами є: - тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

-звітний (податковий) період;

-назва платника податків;

-код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ;

-ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи;

-місцезнаходження платника податків;

-назва ОДПС, до якого подається звітність;

-дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

-підписи посадових осіб, засвідчені печаткою.

Судом досліджено подану позивачем декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року, яка містить вищезазначені обовязкові реквізити.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано доказів того, що ним не визнана декларація позивача з податку на додану вартість за березень 2010 року як податкова декларація з підстав, встановлених чинним законодавством.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що відповідач, не прийнявши декларацію позивача з податку на додану вартість за березень 2010 року, діяв невмотивовано, без зясування всіх фактичних обставин, з порушенням порядку, визначеного діючим законодавством.

Судом встановлений факт направлення податковому органу платником податків податкової звітності в терміни, визначені в Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що не існували підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за неподання позивачем декларації з податку на додану вартість за березень 2010 рік, внаслідок чого податкове повідомлення рішення № 0007821502/0 від 01.06.2010 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є субєктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3,40 грн., з державного бюджету.

У судовому засіданні, яке відбулось 29.07.2010 р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 04.08.2010р.

Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. М. Залки, 1/9) щодо неприйняття поданої Акціонерним товариством закритого типу «Вітас» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 4) 20.04.2010 року податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 рік, що викладено у повідомлені № 17421/10/28-4 від 24.04.2010 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. М. Залки, 1/9) № 0007821502/0 від 01.06.2010 року про застосування до Акціонерного товариства закритого типу «Вітас» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 4) штрафних санкцій у сумі 170,00 грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства закритого типу «Вітас» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 4) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.