Постанова № 10651332, 03.06.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.06.10 Справа №2а-4121/10/11/0170

о 14 годині 41 хвилині

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А. , при секретарі Бурдейній Г.Ю., розглянувши за участю

представника позивача Османова І.Я., наказ № 1 від 01.08.2008р.,

представника відповідача Лукпанової К.В., довіреність від 12.03.2010р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Османовський"

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0000882303 від 29.01.2009р.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Османовський" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0000882303 від 29.01.2009р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято з порушенням норм чинного законодавства з тих підстав, що висновки зроблені відповідачем про порушення Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” є необґрунтованими та зроблені по неповно зясованим обставинам. Позивач вказує, що ним не було допущено порушень зазначеного Закону. Також позивач вважає, що відповідачем порушений встановлений діючим законодавством порядок проведення перевірок. За таких обставин, ішення про застосування штрафних санкцій незаконним та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, зазначених у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство "Османовський" (код ЄДРПОУ 35437529) 17.07.2008р. зареєстровано виконавчим комітетом Джанкойської міської ради АР Крим як юридична особа (а.с.19-20).

Приватне підприємство "Османовський" (код ЄДРПОУ 35437529) з 18.07.2008р. знаходиться на обліку у Джанкойскої об'єднанної ДПІ АР Крим (а.с.20).

20.01.2009р. на підставі наказу № 702 від 31.12.2008р., направлень на перевірку № 41/23-3 від 15.01.2009р., № 42/23-3 від 15.01.2009р. (а.с.23-25) посадовими особами відповідача проведено перевірку з питання дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунку за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. магазину " Наталі", який розташований за адресою: вул. Советська,1, м. Джанкой, що належить позивачу.

За результатами перевірки складений акт № 0052 від 20.01.2009р. (далі - акт), яким, зокрема, зафіксований факт зберігання та реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного збору (а.с.26-27).

На підставі акту перевірки, відповідно до абз.13 ч.2 ст. 17 “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” винесено рішення про застосування фінансових санкцій № 0000882303 від 29.01.2009р. на суму 1700,00грн. (а.с.28). Рішення отримано позивачем 31.01.2009р. (а.с.29).

18.03.2009р. за результатами розгляду скарги позивача Державною податковою адміністрацією АР Крим рішення № 0000882303 від 29.01.2009р. залишено без змін, скарга без задоволення (а.с. 33-34).

28.05.2009р. за результатами розгляду скарги позивача Державною податковою адміністрацією України рішення Джанкойської ОДПІ АР Крим № 0000882303 від 29.01.2009р. та рішення Державної податкової адміністрації АР Крим від 18.03.2009р. залишені без змін, скарга - без задоволення (а.с.30-31).

Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.

Отже, органи податкової служби зобовязані здійснювати свої функції, у тому числі стосовно проведення перевірок субєктів господарювання виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.

Загальні підстави та порядок проведення перевірок встановлений Законом України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ.

Відповідно до ч.1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі- платники податків).

Згідно ч.7 статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ зазначено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Відповідно до ст.16 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію Закону.

Таким чином, оскільки, перевіряючи мали направлення на перевірку, наказ (копію) про проведення позапланової перевірки, які відповідають вимогам зазначеного Закону, суд дійшов висновку, що перевірка проведена правомірно.

Закон України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”

роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування;

місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Згідно положень ст. 11 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” встановлений порядок позначення марками акцизного збору алкогольних напоїв.

Пунктами 20, 21 Положення “Про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, затвердженого Постановою КМУ № 567 від 23.04.03р. передбачено, що марки наклеюються виробниками на кожну пляшку, пачку (упаковку) у такий спосіб, щоб вони розривалися під час відкупорювання (розкривання) виробів. Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного збору, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих ставок акцизного збору, міцності продукції та місткості тари. Для прикріплення марок повинен використовуватися клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання.

Таким чином, суд дійшов висновку, якщо алкогольні напої і тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог цього Положення або марками, що не відповідають виду продукції та місткості тари та/або не видавались безпосередньо виробнику (імпортеру) зазначеної продукції, вважаються немаркованою.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України від 15 вересня 1995 року № 329 „Про акцизний збір на алкогольні напої і тютюнові вироби” зі змінами та доповненнями, забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізація на території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.

Відповідальність за зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів, алкогольних напоїв і тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору передбачена частиною 2 статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” у розмірі 100 відсотків вартості товару, але не менш 1700грн.

Позивач не заперечував проти того, що зафіксований у акті факт знаходження алкогольних напоїв із пошкодженими акцизними марками мав місце, проте наполягав на тому, що цей факт був виявлений працівниками магазину до проведення перевірки, на підтвердження чого надані виписка із приказу № 23 від 16.01.2009р. (а.с.9) про списання ТМЦ та акт списання із зазначенням найменувань алкогольних напоїв, які зафіксовані у акті перевірки, крім того, зазначені алкогольні вироби не реалізовувалися. (а.с.10)

Дані зауваження позивача не приймаються судом, оскільки, акт списання ТМЦ складений 17.01.2008р., тоді як перевірку було проведено 20.01.2009р. та наказ №23 складений також 16.01.2009р., що на думку суду є підтвердження зберігання весь цей час алкогольних напоїв із пошкодженими акцизними марками суб'єктом господарювання.

Також позивачем зазначено, що алкогольні напої із пошкодженими акцизними марками, на момент перевірки, знаходилися у технічному приміщенні магазину, а не на вітрині магазину. Зазначена обставина не має значення для кваліфікації дій позивача, оскільки, зберігання алкогольної продукції без марок акцизного збору є закінченим складом правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.17 “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” .

З урахуванням вищезазначеного, факт зберігання алкогольних напоїв із пошкодженими акцизними марками, є порушенням вимог ч.2 ст.7 „Про акцизний збір на алкогольні напої і тютюнові вироби”.

Відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за N 925/11205 акт це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування факту виявлених порушень є підстави для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Сторонами у судовому засіданні факт зберігання алкогольної продукції без марок акцизного збору не заперечувався.

За таких обставин, суд вважає, що застосування фінансових санкцій за частиною 2 статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам Закону, тому позовні вимоги про скасування рішення № 00008823063 від 29.01.2009р. задоволенню не підлягають.

Під час судового засідання, яке відбулось 03.06.2010р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено та підписано 08.06.2010р.

Керуючись ст.ст.94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Москаленко С.А.