Рішення № 106511064, 29.09.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2022 року № 320/2360/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "МІНІ-АГРО-ТЕХ" до Київської митниці державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "МІНІ-АГРО-ТЕХ" з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ВМО №1 митного посту «Південний» від 22.11.2021 №UA100230/2021/610431/1 про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.11.2021 № UA100230/2021/001172.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товарів, які ввозились на митну територію України, ним було визначено їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту). Цей показник заявлено у митних деклараціях. На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було надано митному органу документи, що відповідають переліку, визначеному у частині 2 статті 53 Митного кодексу України. Вказані документи чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості. На думку позивача, митний орган безпідставно не погодився із заявленою митною вартістю товарів та незаконно прийняв рішення про наявність підстав для коригування митної вартості із застосування резервного методу.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що під час митного оформлення задекларованого товару позивач надав не всі документи, що її підтверджують і необхідні для визначення митної вартості, подані декларантом основні та додаткові документи не містили належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України. Оскільки декларантом не спростовано сумніви у правильності задекларованої митної вартості, митним органом не був застосований метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Відповідач вважає, що оскаржувані рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, у межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами, у зв`язку з чим підстави для їх скасування відсутні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі ст. ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ТОВ "МІНІ-АГРО-ТЕХ" є юридичною особою (ідентифікаційний код 41912349), що зареєстрована 05.02.2018 (запис про державну реєстрацію в ЄДР №113391020000016094) за адресою: Україна, 08120, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Бузова, вул. Садовського, будинок 2, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Між ТОВ "МІНІ-АГРО-ТЕХ" (покупець) та компанією "WEIFANG CREDIT MACHINERY CO., LTD" (продавець) укладено контракт від 14.01.2020 № WCM14-01-2020 (далі - контракт), за умовами якого покупець купує, a продавець продає трактори, додаткове сільськогосподарське обладнання до тракторів, приладдя та навісне обладнання до них і супутні товари.

У додатку від 03.08.2020 №3 до контракту покупцем та продавцем визначено перелік товару, що підлягає продажу на суму 2 026 966,00 китайських юанів, у тому числі ґрунтофреза ТМ -140-118 шт. на суму 252 284,00 китайських юанів та ґрунтофреза ТМ-150-105 шт. на суму 247 695,00 китайських юаней.

На виконання умов контракту та додатку №3 від 03.08.2020 до цього контракту позивач сплатив на користь WEIFANG CREDIT MACHINERY CO., LTD кошти:

- 608089,80 китайських юанів, що підтверджується банківським платіжним документом від 13.08.2020 № UASwMsg-8047-121784;

- 721281,40 китайських юанів, що підтверджується банківським платіжним документом від 21.12.2020 № 201221/CRE/90517;

- 401760,00 китайських юанів, що підтверджується банківським платіжним документом від 15.06.2021 № 210609/CRE/66986.

Між позивачем та WEIFANG CREDIT MACHINERY CO., LTD. 26.07.2021 укладено додаток №4 до контракту, яким внесено зміни до пунктів 1 та 5 додатку №3 від 03.08.2020 до контракту, а саме: змінено перелік товару, його вартість та строки відвантаження. Вартість ґрунтофрез ТМ -140 у кількості 118 шт. становить 254 644,00 китайських юанів, ґрунтофрез ТМ-150 у кількості 105 шт. - 247 695,00 китайських юанів.

Ціна Товару зазначена сторонами контракту в комерційному інвойсі №CREDITY20200729-2 від 19.08.2021.

Вартість одиниці Товару - ґрунтофреза ТМ -140 та ґрунтофреза ТМ-150 вказана в прайс листі виробника Товару від 06.09.2021 № 213707В0/002010.

Відповідно до умов контракту та додатку №3 від 03.08.2020 р. до цього контракту позивач 09.09.2021 сплатив на користь WEIFANG CREDIT MACHINERY CO., LTD 699 954,80 китайських юанів, що підтверджується банківським платіжним документом від 09.09.2021 № 210907/CRE/65303.

Для доставки Товару на територію України 22.10.2019 між позивачем та ТОВ "Транс Хоуп Груп" укладено договір-доручення на транспортно-експедиційне обслуговування №22-10/19 (надалі Договір №22-10/19).

Згідно з пп.2.1.2. Договору №22-10/19 експедитор зобов`язується організувати перевозку екпортно-імпортних та транзитних вантажів різними видами транспорту по території України та за її межами відповідно до заявок позивача.

Заявкою № б/н від 19.10.2021 позивач доручив ТОВ "Транс Хоуп Груп" організувати перевезення двох контейнерів з ґрунтофрезами з порту Циндао, Китай до порту Одеса, Україна.

ТОВ "Транс Хоуп Груп" 19.10.2021 виставило позивачу рахунок-фактуру від 19.10.2021 № СФ-000000318 на оплату морського фрахту (на користь суд.лінії нерезидента) Китай-Україна 40 на суму 689 992,72 грн.

Вартість морського фрахту підтверджується листом ТОВ «Транс Хоуп Груп» від 19.10.2021 № 1019/01. Позивачем проведено оплату морського фрахту у розімірі 689 992,72 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 20.10.2021 №1151.

Позивачем 22.11.2021 подано електронну митну декларацію UA100230//2021/336496 на товар. Митна вартість товару визначена декларантом із застосуванням основного методу - за ціною контракту, яку було фактично сплачено, а також було включено вартість фрахту за перевезення.

Крім того, подано експертний висновок Київської торгово-промислової палати №Ц-1180/2 від 03.11.2021 щодо визначення вартості. Завданням експертизи є надання інформації про вартість на: ґрунтофреза ТМ-140, ТМ-150, що одержуються відповідно до Контракту № WCM14-01-2020 від 14.01.2020 з Китаю. Відповідно до вказаного висновку враховуючи ціноутворюючі фактори контракту (пряма поставка від товаровиробника, значний обсяг поставки), експертом зроблений висновок про те, що контрактна (ринкова) вартість вказаної нижче продукції, що одержується відповідно до Контракту № WCM14-01-2020BW 14.01.2020 на умовах поставки FOB Qingdao (Китай), знаходиться в діапазоні ринкових цін, відповідає поточній кон`юнктурі ринку країни- товаровиробника (експортера) та може становити:

- Ґрунтофреза ТМ-140 - 2158,00 юанів;

- Ґрунтофреза ТМ-150 - 2359,00 юанів.

Відповідачем 22.11.2021 прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100230/2021/001172 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2021/61043/1 стосовно наступного товару:

- обладнання сільськогосподарське для підготовки та оброблення ґрунту до тракторів (не містить радіоактивних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення): активна ґрунтофреза, являє собою причіпний пристрій з різнонаправленими зубами (фрезами) для міжрядної обробки ґрунту, транспортується трактором та бере привід від валу відбору потужності, фрези обертаються проти руху трактора, частково в розібраному стані: ґрунтофреза ТМ -140-118 шт., ТМ-150-105 шт., Торгівельна марка-WEIFANG, виробник: WEIFANG CREDIT MACHINERY CO., LTD. Країна виробництва: CN, ввезеного на митну територію України позивачем.

Таким чином, відповідно до Картки відмови позивач надав митному органу пакувальний лист (Packing list) б/н від 19.08.2021, рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № CREDITY20200729-2 від 19.08.2021, коносамент (Bill of lading) № SZYH21080516 від 05.09.2021, автотранспортні накладні (Road consignment note) від 21.11.202 р. №530 та № 7250, декларація про походження товару (Declaration of origin) № CREDITY20200729-2 від 19.08.2021, банківські платіжні документи, що стосуються товару № 201221/CRE/90517 від 21.12.2020 та № UASwMsg-8047-121784 від 13.08.2020, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно- експедиційні послуги № СФ-000000318 від 19.10.2021, довідка транспортних витрат №1019/01 від 19.10.2021, прейскурант (прайс-лист) виробника товару № 213707В0/002010 від 06.09.2021, експертний висновок № Ц-1180/2 від 03.11.2021, додаткову угоду №4 від 26.07.2021, додаток №3 03.08.2020, зовнішньоекономічний договір (контракт)купівлі-продажу № WCM14-01-2020 від 14.01.2020, договір про надання послуг митного брокера № 2510/19 від 25.10.2019, договір (контракт) про перевезення № 22-10/19 від 22.10.2019.

Відповідачем 22.11.2021 прийнято Картку відмови та Рішення, в якому зазначено, що надані документи містять розбіжності та не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості,зокрема

відповідно до пункту 1.1 договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 22.10.2019 №22-10/19 визначено, що надання послуг, пов`язаних із експедиційним обслуговуванням, обумовлено в заявках. Дані заявки разом із митною декларацією не надані

відповідно до п.3.2 контракту від 14.01.2020 №WCM14-01-2020 умови оплати узгоджуються в додатках окремо по кожній поставці товару.

Відповідно до додатку від 03.08.2020 №3 до контракту покупець здійснює передплату по кожній поставці. У наданих платіжних документах відсутня передплата за вказану поставку. Також надані документи не містять банківських реквізитів (печатки, підпису) для підтвердження достовірності сплати вантажу.

відповідно до наданого рахунку виставленого транспортно-експедиційною компанією від 19.10.2021 №СФ-000000318 вказано, що рахунок дійсний до сплати до 16.11.2021.

у митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні за запитом митного органу декларантом надано документи:

банківський платіжний документ від 15.06.2021 № 210609/CRE/66986,

банківський платіжний документ від 09.09.2021 № 210907/CRE/65303,

платіжне доручення від 20.10.2021 № 1151;

заявку на перевезення № б/н від 19.10.2021;

розрахунок собівартості товару від 22.11.2021 № 217.

За результатами оцінювання отриманих документів відповідач встановив, що оплата товару здійснена відповідно до контракту та додатку до контракту від 03.08.2020 №3, проте змінена ціна щодо позиції ТМ-140, встановлена в додатку №4 від 26.07.2021. Також слід зазначити, що відомості заявлені у висновку ТПП, носять інформаційний характер для митних органів. Тому за результатами опрацювання та виявлених розбіжностей в додатково поданих документах визначена ціна за основним метод є неприйнятною для митного органу.

Посилаючись на статтю 64 Митного кодексу України, відповідачем здійснено розрахунок за другорядним методом визначення митної вартості - за резервним методом. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості: МД від 15.11.2021 №UA500110/2021/212213 - 2,22 дол/кг.

За результатами вказаного розрахунку митним органом додатково донараховано до сплати в бюджет податку на додану вартість у розмірі 44 667,69 грн.

Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із статтею 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною другої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 53 Митного кодексу України, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 Митного кодексу України).

Крім цього, відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України та у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Тобто, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 31 березня 2015 року №21-53а15 та №21-127а15 та Верховним Судом у постанові від 19 вересня 2019 року у справі №804/15455/15.

При цьому суд звертає увагу на те, що право витребовувати додаткові документи не означає безапеляційного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються.

З аналізу приведених норм також вбачається наявність у митного органу обов`язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв`язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов`язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв`язку.

Тобто, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. А саме, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують число визначення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналіз викладених статей свідчить про обов`язок митниці зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі №804/2584/16.

У даній справі судом не встановлено існування обмежень для визначення митної вартості задекларованих товарів за ціною договору, наведені розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язана протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Аналізуючи доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

Суд критично оцінює посилання відповідача про те, що оплата товару здійснена відповідно до контракту та додатку до контракту від 03.08.2020 №3, проте змінена ціна щодо позиції ТМ-140 встановлена в додатку №4 від 26.07.2021, оскільки, оплата за поставлений товар була виконана у повному обсязі, призначення платежу в платіжному дорученні жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару, який імпортується.

Крім того, безпідставними твердження митного органу про відсутність, заявок до господарсько-правових договорів, які за своєю природою є односторонніми документами, як підставу донарахування митної вартості Товару.

Помилковими також є твердження відповідача, в оскаржуваному рішенні щодо виконання позивачем оплати коштів 16.11.2021 за рахунком від 19.10.2021, як підставу завищення митної вартості товару, оскільки вказані кошти були отримані транспортно-експедиційною компанією, а відповідачем у подальшому не було надано доказів повернення цих коштів, так само як і не надано доказів не надання транспортно-експедиційних послуг у повному обсязі.

Необхідно наголосити на тому, що у постанові від 27.01.2022 у справі №810/3667/15 Верховний Суд прийшов до висновку що, дотримання умов господарського договору може перевірятися митним органом виключно за умови, якщо таке дотримання прямо чи опосередковано впливатиме на митну вартість товару, проте в межах даної справи зазначене жодним чином не випливає на митну вартість товару.

Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Окрім цього, Верховний Суд звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Наведене свідчить, що ТОВ «МІНІ-АГРО-ТЕХ» надані необхідні документи на запит митного органу, а рішення відповідача про нарахування митної вартості товару є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої декларантом митної вартості товару, судом не встановлено.

Натомість, доказами, що містяться в матеріалах справи, підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях.

Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що документами, поданими до митного оформлення товарів, підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару відходів риби тріски свіжомороженої базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню.

Доказів, що свідчили б про відсутність у документах, які підтверджують митну вартість товарів, перелік яких наведено у частині другої статті 53 Митного кодексу України, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, митний орган не надав.

Відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Тобто, не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 у справі №21-91а12 та від 11.09.2012 у справі №21-262а12.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх рішень.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 4962,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 26.01.2022 №81.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати визнати протиправним та скасувати рішення ВМО №1 митного посту «Південний» №UA100230/2021/610431/1 від 22.11.2021 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.11.2021 № UA100230/2021/001172.

Стягнути на користь ТОВ "МІНІ-АГРО-ТЕХ" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 43997555, за місцезнаходженням: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 8А) судовий збір у розмірі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.