Рішення № 10650571, 15.07.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.10                                                                                 Справа № 23/49

За позовом Закритого акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод", м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства "Стахановський вагонобудівний завод", м. Стаханов Луганської області

про стягнення 10109 грн. 59 коп.

Суддя Воронько В.Д.

Секретар судового засідання Лозюк Д.А.

в присутності представників сторін:

від позивача –Поташова О.А., довіреність № 274/41 від 26.05.10.;

від відповідача –Сисоєв С.О., довіреність № 8259 від 14.07.10.

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату товару в сумі 10109 грн. 59 коп.

в с т а н о в и в:

23.02.09 між сторонами у справі укладено договір, за умовами якого позивач зобов’язався передати у власність відповідача певний товар, а останній прийняти його та оплатити на умовах передплати

Відповідачем була здійснена передплата на суму 6000000 грн. 00 коп. платіжним дорученням № 452 від 26.02.2009р. 14.11.2009р. між сторонами підписана додаткова угода до договору № 223/СВ3 від 23.02.2009р., якою передбачено розірвати договір і відповідач зобов'язався протягом 7 банківських днів повернути грошові кошти. За прострочення повернення коштів сторони встановили відповідальність у вигляді пені. Кошти були повернуті 27.11.2009р., відповідач допустив прострочення три дні, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач з позовом не погодився та просить у задоволенні позову відмовити.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

23.02.09 між Закритим акціонерним товариством "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" та ВАТ “Стахановський вагонобудівний завод” було укладено договір купівлі-продажу № 223/СВ3. Зазначений договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений відповідними печатками підприємств.

За умовами договору позивач зобов’язався передати у власність відповідача певний товар, згідно специфікацій до договору, а останній зобов’язався прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Пунктом 3.3 договору передбачено що оплата здійснюється на умовах 100% передплати.

Згідно п. 3.5 договору товар повинен бути перепроданий відповідачу протягом 180 календарних днів, з моменту перерахування 100% передплати.

Згідно специфікації до договору №1 сума поставки товару становить 6006000 грн. 00 коп.

Із матеріалів справи вбачається та не спростовано відповідачем, що позивачем на виконання умов договору було перераховано кошти відповідачу у сумі 6000000 грн. 00 коп.

Як свідчить сам текст договору та матеріали справи договір купівлі-продажу № 223/СВ3 був укладений сторонами з метою отримання реальних результатів та настання певних правових наслідків, ним передбачених. Тобто, в даному випадку договір укладений між сторонами від 23.02.09 є дійсним та у суду не має підстав вважати його нікчемним чи неукладеним.

Разом з цим, доводи відповідача за відзивом є необґрунтованими та до уваги судом не приймаються.

В той же час, слід визначити, що відповідачем не доведено суду наявності ознаків неукладеності чи недійсності правочину, у зв’язку з чим слід вказати, що договір купівлі-продажу 223/СВ3 від 23.02.09 відповідає діючому законодавству та не суперечить положенням Цивільного кодексу України, в той же час вказаний договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків сторін.

За прострочення повернення коштів позивач нарахував 10109 грн. 59 коп. пені., згідно з п. 3 додаткової угоди.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В даному випадку, позивачем застосований розмір пені, який відповідає вимогам зазначеного Закону.

Так, в силу ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Тобто, виходячи з матеріалів справи, позовні вимоги є обґрунтованими та не спростовані відповідачем.

В той же час, доводи відповідача за відзивом судом до уваги не приймаються оскільки вони не доведені будь-якими доказами.

Виходячи з наведених вище обставин, позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Стахановський вагонобудівний завод”, Луганська область, м. Стаханов, проспект Леніна, б. 67, ідентифікаційний код 00210890, на користь Закритого акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод", м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, ідентифікаційний код 03149949, пеню в сумі 10109 грн. 59 коп., державне мито в сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

4.Рішення підписано - 20.07.2010.

          Суддя                                                                                В.Д. Воронько