Рішення № 10650567, 15.07.2010, Господарський суд Луганської області

Г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.10                                                                                 Справа № 17/131

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маг-транс», м. Луганськ

до Відкритого акціонерного товариства «Автодорожник», м. Луганськ

про стягнення 5583 грн. 16 коп.

          Суддя Фонова О.С.

                                         Представники:

від позивача: Ходош В.Ю., довіреність № б/н від 01.07.2010;

від відповідача: Попов О.О., довіреність № б/н від 11.01.2010.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 5583,16 грн.

Від позивача в судовому засіданні 15.07.2010 надійшло уточнення підстави позову, згідно якого заборгованість виникла на підставі двох видаткових накладних № МТ-0000331 від 22.08.2008 на суму 5197,17 грн. та № МТ-0000377 від 01.09.2008 на суму 570,82 грн.

Судом вказане уточнення розцінюється як зміна підстав позову.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зміна підстав позову є правом позивача. Тому, та з урахуванням дотримання всіх вимог, зміна підстав позову за вказаною заявою позивача прийнято судом до розгляду та задоволена.

Відповідач надав відзив № б/н від 15.07.2010 на позовну заяву, згідно якого визнає позов в повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Згідно видаткових накладних № МТ-0000331 від 22.08.2008 на суму 5197,17 грн. та № МТ-0000377 від 01.09.2008 на суму 570,82 грн., позивач поставив відповідачу товар (щебінь та відсів) на загальну суму 5767,99 грн.

Відповідачем було частково сплачено 184,83 грн. за накладною № МТ-0000331 від 22.08.2008.

У зв’язку з тим, що поставлений товар оплачений в повному обсязі відповідачем не був, позивачем була направлена відповідачу вимога № 159 від 01.03.2010 про сплату в семиденний строк 5583,16 грн. –вартості поставленого товару.

Однак, відповідачем оплати отриманого товару здійснено не було, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення суми боргу.

Відповідач відзивом № б/н від 15.07.2010 на позовну заяву позов визнає в повному обсязі.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 639 ЦК України, яка регулює вимоги щодо форми договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Як встановлено частинами 1-2 статті 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу на підставі видаткових накладних № МТ-0000331 від 22.08.2008 на суму 5197,17 грн. та № МТ-0000377 від 01.09.2008 на суму 570,82 грн., товар (щебінь та відсів) на загальну суму 5767,99 грн.

Відповідачем було частково сплачено 184,83 грн. за накладною № МТ-0000331 від 22.08.2008.

Сторонами за матеріалами справи не надано документів, які б свідчили про узгодження строків оплати товару.

Статтею 530 ЦК України, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача направлялась вимога № 159 від 01.03.2010 про сплату в семиденний строк 5583,16 грн. –вартості поставленого товару, докази надсилання та отримання вимоги містяться в матеріалах справи (а.с.6-7), однак, вона відповідачем задоволена не була.

Оскільки позивачем було надіслано відповідачу вимогу, яку ним отримано 09.03.2010 з урахуванням поштового перебігу, то обов’язок виконання зобов’язання виник у відповідача через сім днів з дня отримання вимоги, а саме, з 17.03.2010.

Відповідачем в порядку статті 78 ГПК України, було надано заяву про визнання позову в повному обсязі.

Відповідно до статті 22, 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач має право визнати позов повністю або частково. Відповідачем позов визнано в повному обсязі.

Суд приймає визнання позову, оскільки таке визнання не суперечить законодавству, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 5583,16 грн. є обґрунтованим, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача згідно зі статтею 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Автодорожник», м. Луганськ, вул. Южно-Радіальна, буд. 30, код 13379679, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маг-транс», м. Луганськ, вул. Гастело, буд. 39, ідентифікаційний код 34449643, заборгованість у сумі 5583,16 грн., витрати по оплаті держмита у сумі 102 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 20.07.2010.

Суддя                                                                                          О.С.Фонова

Помічник судді Т.В. Цибулько