Рішення № 10650411, 12.07.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.10                                                                                 Справа № 4/122

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавнича група “Супердрук”, м. Львів

до  Фізичної особи–підприємця ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 7553 грн. 91 коп.,

Суддя          : Батюк Г.М.

секретар судового засідання: Чорна І.М.

в присутності представників сторін:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: ОСОБА_1, НОМЕР_1, виданий Сєвєродонецьким МВ УМВС

України в Луганській області, 27.09.1999.

Суть спору: позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за надан,і згідно договору № 38/2009Е на надання інформаційно-рекламних послуг від 08.04.2009, послуги з розміщення реклами в сумі 6 178 грн. 22 коп., пені в сумі 1 200 грн. 08 коп., 3%річних в сумі 175 грн. 61 коп.

Від позивача до суду 28.05.2010 надійшла заява від 25.05.2010, в якій зазначено, що 23.04.2010 назву позивача було змінено з Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавнича група “Експрес” на Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавнича група “Супердрук”, та змінено юридичну адресу на –79017, м. Львів, вул. Водогінна, буд. 2.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, найменуванням позивача є: Товариство з обмеженою відповідальністю “Видавнича група “Супердрук”, місцезнаходженням є: 79017, м. Львів, вул. Водогінна, буд. 2, ідентифікаційний код 22393603.

Ухвалою суду від 17.06.2010 року заява позивача прийнята, позивача змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю “Видавнича група “Супердрук”, м. Львів.

Відповідач з підстав викладених у поясненні від 17.06.2010, 12.07.2010  проти позову заперечує, суть яких зводиться до наступного.

Договір від 08.04.2009 року № 38/2009Е на надання інформаційно-рекламних послуг, відповідач не підписував, при цьому відповідачем надано оригінал цього договору, якій ним не підписано.

Щодо доданої до позовної заяви копії договору від 08.04.2009 № 38/2009Е на надання інформаційно-рекламних послуг, відповідач зазначив, що третя сторінка договору, де зазначені реквізити та підписи сторін, належать до іншого договору, договору укладеного між сторонами  по  справі в 2008 році.

Відповідач заперечує щодо факту надання позивачем послуг з розміщення реклами саме за договором від 08.04.2009 року № 38/2009Е на 23.04.2009 та 30.04.2009 , оскільки позивачем не надано належних доказів, зокрема не надано відповідних газет, в яких було розмішено рекламу відповідача.

Щодо підписаного сторонами акту № ВГ-0010706 здавання-приймання наданих рекламно-інформаційних послуг та акту звірення взаємних розрахунків, відповідач зазначає, що вони не відносяться до договору на надання інформаційно-рекламних послуг, оскільки в актах відсутні послання на цей договір.

Заявою від 15.04.2009 року  відповідач звернуся до позивача з проханням не здійснювати розміщення реклами 23.04.2009 та 30.04.2009. Позивач клопотання відповідача проігнорував.  

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору,  суд –

ВСТАНОВИВ

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за надані згідно договору № 38/2009Е на надання інформаційно-рекламних послуг від 08.04.2009 року, послуги з розміщення реклами в сумі 6 178 грн. 22 коп., пені в сумі 1 200 грн. 08 коп., 3%річних в сумі 175 грн. 61 коп.

Позов обґрунтовано наступним.

Позивачем відповідно до укладеного між сторонами по справі, договору  № 38/2009Е на надання інформаційно-рекламних послуг від 08.04.2009, у квітні-травні 2009 року, відповідачу були надані рекламні послуги на загальну суму 6 178 грн. 22 коп. (5 151 грн. 38 коп. –квітень 2009 року, 1 026 грн. 84 коп. –за травень 2009 року).

Відповідач, зобов’язання за договором № 38/2009Е на надання інформаційно-рекламних послуг від 08.04.2009 року, по сплаті наданих у квітні-травні 2009 року  рекламних послуг, не виконав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ним докази суд дійшов висновку про не обґрунтованість позову, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Судом встановлено, що договір № 38/2009Е на надання інформаційно-рекламних послуг від 08.04.2009, відповідачем підписаний не був, що вбачається з наданого відповідачем оригіналу цього договору, який залучений до матеріалів справи.  

Додана до позовної заяви копії договору № 38/2009Е на надання інформаційно-рекламних послуг від 08.04.2009 року, не відповідає договору, що наданий відповідачем у судовому засіданні.

Так, третя сторінка копії договору (доданого позивачем до позовної заяви) де зазначені реквізити та підписи сторін, не належить до договору № 38/2009Е на надання інформаційно-рекламних послуг від 08.04.2009 року.

Відповідачем зазначено, що третя сторінка копії договору доданого до позовної заяви належить до договору укладеного між сторонами в 2008 році.    

Позивачем у  підтвердження факту надання відповідачу договірних послуг з розміщення у квітні-травні 2009 року, поданий акт № ВГ-0010706 здавання-приймання наданих рекламно-інформаційний послуг. Акт підписаний сторонами, від позивача (виконавця) 30.04.2009 року, від відповідача (замовника) –17.12.2009 року.

В тексті зазначеного акту відсутні посилання на договір № 38/2009Е на надання інформаційно-рекламних послуг від 08.04.2009 року, тобто з акту не вбачається, що надані позивачем послуги з розміщення реклами були здійснені ним за договором №38/2009Е на надання інформаційно-рекламних послуг від 08.04.2009 року.

Щодо заявленої до стягнення суми заборгованості за надані позивачем послуги з розміщення реклами у травні 2009 року позивачем первинних доказів (акту виконаних робіт, тощо) не надано в загалі.

Позивачем наданий акт звірення взаємних розрахунків, за яким станом на 30.11.2009  за відповідачем наявна заборгованість у сумі 6 178 грн. 22 коп. Акт не містить посилань на договір № 38/2009Е на надання інформаційно-рекламних послуг від 08.04.2009.

Тому, акт звірення взаємних розрахунків оцінюється судом критично, як такий, що не підтверджує правової природи заборгованості у сумі 6 178 грн. 22 коп., а саме як такої, що виникла за договором № 38/2009Е на надання інформаційно-рекламних послуг від 08.04.2009 року.

Крім того, суд зазначає, що позивачем не надано належних доказів фактичного розміщення реклами у конкретних виданнях (газети, журнали тощо).

Так, позивачем до позовної заяви надано два аркушу паперу (а.с. 13,14) на якому дійсно міститься рекламна інформація відповідача, однак з них не зрозуміло, що ця інформація, була розміщена в газеті.

Отже, надані позивачем аркуші паперу (а.с. 13,14) не підтверджують факт публікації рекламних матеріалів в газеті.   

Інших доказів у підтвердження цих обставин позивачем не надано.       

Позивачем також не надані інші докази у підтвердження наявності між сторонами договірних правовідносин (за договором № 38/2009Е на надання інформаційно-рекламних послуг від 08.04.2009 року).

Так, умовами Договору, а саме п. п. 2.2.1., 2.2.2, 2.2.3 було передбачено, що замовник (відповідач) зобов’язаний надавати рекламні матеріали  (текст, логотип, художні елементи тощо) або готові оригінал-макети, які відповідають вимогам виконавця (позивача) до оформлення рекламних матеріалів, а також іншу інформацію необхідну для виходу реклами не пізніше 7 днів до виходу реклами. Надавати виконавцеві передбачені законодавством документи, необхідні для виходу реклами (ліцензії, гігієнічні висновки, сертифікати, спеціальні дозволи тощо) не пізніше як за 7 днів до виходу реклами. Погоджувати рекламні матеріали або оригінал-макету шляхом їх підписання уповноваженим представником замовника, а також вносити в них зміни, не пізніше як 4 дні до виходу реклами.

Пунктом 2.1.3 Договору було встановлено, що виконавець (позивач) зобов’язаний подавати рекламні матеріали та/або оригінал макети, виготовлені виконавцем (позивачем), або замовником (відповідачем) на погодження замовнику, шляхом підписання копії макету реклами, уповноваженою особою замовника, не пізніше як за 3 дні до виходу реклами. Запуск у виробництво або публікація не затверджених замовником матеріалів не допускається.

Позивачем не надано доказів, які б підтверджували надання замовником рекламних матерів, або готових оригінал-макетів, погодження, затвердження, рекламних матерів виготовлених виконавцем, тощо.

Розгляд справи здійснювався в період з 11.05.2010 року по 12.07.2010 рік, позивач не скористався своїм правом щодо зміни предмету позову, не надав доказів для спростування встановлених судом обставин.   

З огляду на вище наведене, приймаючи до уваги, встановлений судом факт не підписання відповідачем договору № 38/2009Е на надання інформаційно-рекламних послуг від 08.04.2009 року, відсутності в матеріалах справи, належних доказів фактичного виконання сторонами умов цього договору, у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за надані, згідно договору № 38/2009Е на надання інформаційно-рекламних послуг від 08.04.2009 року, послуги з розміщення реклами в сумі 6 178 грн. 22 коп., пені в сумі 1 200 грн. 08 коп., 3%річних в сумі 175 грн. 61 коп., слід відмовити.

У судовому засіданні 12.07.2010  за згодою відповідача було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.           

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача, а саме державне мито у сумі 102 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 ГПК   України, суд, -  

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.  

2. Судові витрати покласти на позивача.  

          Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення – 19.07.2010 року

Суддя                                                                                                      Г.М.Батюк

Пом. судді                                                                                                               Ю.А.Зайцева .