Рішення № 10650410, 12.07.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.10 Справа № 4/134пн

Розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора міста Алчевська в інтересах держави в особі Алчевської міської ради ,

м. Алчевськ Луганської області

до Фізичної особипідприємця ОСОБА_1, м. Алчевськ Луганської області

про звільнення земельної ділянки

Суддя Батюк Г.М.

Секретар судового засідання: Чорна І.М.

в присутності представників:

від заявника прокурор - Гриненко С.В., посвідчення № 548 від 31.07.2009;

від позивача - Драчова М.С., довіреність № 1/с-70 від 13.01.2010;

Ватулін А.М.,довіреність № 1/31-180 від 04.02.2010;

від відповідача - представник не прибув.

У судовому засіданні від 24.06.2010, відповідно до ст. 77 ГПК України було відкладено розгляд справи на 12.07.2010.

Рішення господарського суду Луганської області виноситься 12.07.2010.

Суть спору: позивачем подано позов про зобовязання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку під спорудами рибного та тепличного господарства площею 13,6075 га на землях промисловості АДРЕСА_1 та привести земельну ділянку придатний для використання стан.

Представник позивача та заявника у засіданні суду позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

У судовому засіданні 24.06.2010 відповідач усно пояснив, що він не є належним відповідачем по даній справі, оскільки не має статусу фізичної особи підприємця.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав та у засідання суду 12.07.2010 не зявився.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і обєктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухавши заявника та представників сторін, оцінивши надані докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

в с т а н о в и в:

В обґрунтування позовних вимог заявник зазначив, що проведеною перевіркою Держземінспекції у Луганській області встановлено наступне, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 незаконно використовує земельну ділянку загальною площею 13,6075 га., які розташовані у АДРЕСА_1, під спорудами рибного та тепличного господарства, яка знаходиться в розпорядженні Алчевської міської ради на землях промисловості, що підтверджується актами перевірки від 13.07.2009 (а.с.6) Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Луганській області.

Заявник вказав на те, що на момент перевірки, яку проводила Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель у Луганській області та у теперішній час зазначені документи на право користування земельними ділянками у відповідача відсутні.

За самовільне зайняття земельної ділянки та невиконання приписів від 13.07.2009 № 4136 (а.с.7), від 02.06.2009 №4036 (а.с.10),постановою про накладення адміністративного стягнення Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Луганській області від 13.07.2009 № 80 ( а.с.9) відповідача було притягнутого до адміністративної відповідальності та накладено штраф, за заподіяну державі шкоду внаслідок незаконного користування земельними ділянки в сумі 170 грн. 00 коп. та зобовязано усунути порушення земельного законодавства.

Крім того, Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель у Луганській області на підставі вимог ст.ст.6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»відповідачу 13.07.2009 були видані приписи № 4136 (а.с.7), від 02.06.2009 № 4036 (а.с.10) щодо усунення виявленого перевіркою порушення земельного законодавства, а саме, про звільнення самовільно зайнятої вище зазначеної земельної ділянки, яку відповідача використовувала без достатніх правових підстав.

Заявник у позові зазначив, що за невиконання вищезазначених приписів державного інспектора відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 170 грн.

Постанова про адміністративне правопорушення від 13.07.2009 № 80 ( а.с.9), яку визнав відповідач, оскільки її не було оскаржено, є доказом того, що має місце вчинення відповідачем протиправних дій, направлених на самовільне зайняття та незаконне користування земельною ділянками, чим порушуються інтереси держави в особі позивача.

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 23.06.2010 м. Алчевськ, вул. 9 січня,85 та схеми ( додаток до акту самовільно зайнятої земельної ділянки ОСОБА_1 від 23.06.2010), складеного Головним управлінням управління Держкомзему у Луганській області, у ході якої було встановлено, що на виконання листа Алчевської міської ради від 22.06.2010 № 2/17-1027 у АДРЕСА_1, на землях промисловості, відповідачем зайнято ділянку площею 13,6075 га під споруди рибного та тепличного господарства. Зазначена земельна ділянка у розмірі 13,6075 га являється землею промисловості і використовувалась відповідачем самовільно без оформлення правовстановлюючих документів.

Заявник також зазначив, що у зазначеному акті від 23.06.2010 перевірки дотримання вимог земельного законодавства встановлено, що відповідач продовжує використовувати вказану земельну ділянку без правовстановлюючих документів на неї .

Таким чином, відповідач використовує земельну ділянку в порушення вимог ст.125 Земельного Кодексу України щодо необхідності наявності правовстановлюючих документів на користування нею.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав. Проти позову в усній формі заперечив, посилаючись на те, що він не є належним відповідачем по даній справі, оскільки не має статусу фізичної особи підприємця.

Доводи відповідача спростовуються матеріалами справи, оскільки, згідно довідки від 18.06.2010 № 459/15, наданої відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець Головним управлінням економіки та ринкових відносин Алчевської міської ради 15.08.2003, реєстраційний № 33321. Станом на 18.06.2010 ОСОБА_1 знаходиться у міському реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності, але не включений до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців через те, що не звертався до державного реєстратора з цього приводу. Згідно Розділу VIII «Прикінцевих положень» Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -- підприємців»державний реєстратор протягом 2004-2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки, зобов'язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про реєстрацію єдиного зразка. Законодавством не встановлено порядок скасування свідоцтв, які не були змінені на свідоцтва про реєстрацію єдиного зразка. До теперішнього часу не врегульовано питання з юридичними особами та фізичними особами - підприємцями, які не звернулися до державного реєстратора в період з 2004року по 2005рік стосовно видачі їм свідоцтв про державну реєстрацію єдиного зразка.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно листа Алчевської обєднаної податкової інспекції в Луганській області від 08.07.2010 № 25118/172 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 надано декларації про доходи за період з 01.01.2007 по 31.03.2010. Таким чином, ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність та подає відповідну податкову звітність саме як фізична особа - підприємець.

Оцінивши доводи представників сторін у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення, з огляну наступного.

Заявник і інтересах держави в особі позивача звернувся до господарського суду з даною позовною заявою з позовом про зобовязання фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (відповідача) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку під спорудами рибного та тепличного господарства площею 13,6075 га на землях промисловості АДРЕСА_1 та привести земельну ділянку придатний для використання стан.

Згідно ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Розпорядження землями територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад ( пункт „а” частини 1 ст.12 Земельного кодексу України).

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ та міст, є комунальною власністю (ч. 1 ст.83 Земельного кодексу України).

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно правовими актами.

Згідно ст. 9 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.

Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших

об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель, тощо.

Відповідно до “Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель”, затвердженого наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 12.12.03 № 312 Держземінспекція та її територіальні органи проводять планові, позапланові та оперативні перевірки.

Пунктом 4.1. Порядку встановлено, що державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок

чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

Згідно розділу 5 Порядку при проведенні всіх видів перевірок складається акт у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись.

При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.

В акті державний інспектор зазначає: дату та місце складання акта; посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку; посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки; посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці; місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються; місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується; категорію земель та склад угідь; цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки;наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; обставини порушення земельного законодавства; суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені.

Акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності). В акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує таке право, та його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, на державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст.ст. 125-126 Земельного кодексу України приступати до використання до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди оформляється договором оренди земельної ділянки.

Як свідчать матеріали справи, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (відповідач у справі) використовує земельну ділянку загальною площею 13,6075 га., яка розташована у АДРЕСА_1, під споруди рибного та тепличного господарства, яка знаходиться на землях промисловості міста Алчевська.

Судом встановлено, що відповідачем, державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку не отриманий, договір оренди землі з Алчевською міською радою не укладений, тобто зайняття земельної ділянки є самовільним.

Частиною 3 ст. 125 Земельного кодексу України, передбачено загальне правило заборони використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі ( на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації.

Порушення даної норми тягне за собою відповідальність, яка визначена ч.3 ст. 212 Земельного кодексу України - повернення самовільно занятих земельних ділянок, яке провадиться за рішенням суду .

Відповідно до пункту б частини 1 статті 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Стаття 212 Земельного кодексу України передбачає, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Як вбачаться з матеріалів справи, що 13.07.2009 був складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо відповідача, також, складений протокол про адміністративне правопорушення від 13.07.2009 ЛГ №0023, винесено припис від 13.07.2009 №4136 про усунення порушень та винесену постанову про накладення адміністративного стягнення від 13.07.2009 № 80 на ФОП ОСОБА_1 ( а.с. 7,9) за ст. 188-5 КУпАП- протокол про адміністративне правопорушення від 13.07.2009 ЛГ№ 0023 (а.с.8).

З вказаними документами відповідач був ознайомлений.

Також, актом повторної перевірки додержання вимог земельного законодавства та виконання припису від 02.06.2009 встановлено, що відповідач продовжує використовувати вказану земельну ділянку. Відповідачу 02.06.2009 виданий припис про усунення порушень земельного законодавства № 4036. Як вбачається, актами перевірок додержання вимог земельного законодавства від 13.07.2009 та 02.06.2009 встановлено, що відповідач продовжує використовувати вказану земельну ділянку без правовстановлюючих документів на неї (а.с.6,11).

Відповідно до статей 33,42,43 ГПК України правосуддя в господарських сулах здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вказані положення позивач при зверненні з позовом мав обґрунтувати свої вимоги поданими суду доказами, а відповідач спростувати доводи позивача. Тобто, виходячи з наведених приписів, згідно з принципом змагальності саме позивач мав надати суду певні докази допущення відповідачем порушень. У разі ж надання позивачем відповідних доказів та невизнання певних обставин відповідачем, на останнього покладається обовязок їх спростування.

В той же час, відповідачем до суду не надано будь-яких доказів оформлення у встановленому законом порядку документів, що посвідчують право користування та володіння спірною земельною ділянкою.

Навпаки, із матеріалів справи вбачається, що відповідач продовжує самовільно використовувати земельну ділянку без наявності на цей відповідних правовстановлюючих документів.

Отже, відповідачем були порушені інтереси держави в особі Первомайської міської ради, оскільки згідно ст. 13 Конституції України, земельні ресурси є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи місцевого самоврядування. Згідно ст.5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до системи місцевого самоврядування входять міські, сільські, селищні ради, в зв'язку з чим заявлений позов в інтересах держави в особі Стахановської міської ради.

Керуючись п.2 ст.121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", органи прокуратури здійснюють представництво інтересів держави у суді.

За таких обставин, позовні вимоги про зобовязання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( відповідача) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку під спорудами рибного та тепличного господарства площею 13,6075 га на землях промисловості АДРЕСА_1 та привести земельну ділянку придатний для використання стан є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, тому підлягають до задоволення повністю.

У судовому засіданні 12.07.2010 за згодою представників заявника та позивача була оголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22,33,42,43,44,49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2. Зобовязати фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку під спорудами рибного та тепличного господарства площею 13,6075 га на землях промисловості АДРЕСА_1 та привести земельну ділянку придатний для використання стан, видати наказ.

3. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1

- в доход Державного бюджету України державне мито у сумі 85 грн. 00 коп. на п/р 31118095700006, банк: ГУДКУ у Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, видати наказ Алчевській обєднаній державній податковій інспекції після набрання рішенням законної сили;

- в доход Державного бюджету України витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп. на п/р 31217264700006, банк: ГУДКУ у Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську, МФО 804013, код ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, видати наказ Алчевській обєднаній державній податковій інспекції після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення : 19.07.2010 року.

Суддя Г.М.Батюк

Пом. судді Ю.А.Зайцева