Рішення № 10650361, 02.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/35702.08.10 За позовомПриватного підприємства "Єврокомфорт"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Проскан"

простягнення 39 243,23 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Головатенко О.М.

від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Єврокомфорт" (надалі –ПП "Єврокомфорт") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" (надалі –ТОВ "Проскан") про стягнення 39 243,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору підряду №10/08/09 від 10.08.2009 р. позивач виконав підрядні роботи, а відповідач належним чином грошове зобов’язання по оплаті виконаних робіт не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 36 068,44 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 979,44 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 904,83 грн. та 3% річних у розмірі 290,52 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.06.2010 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 19.07.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.07.2010 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 02.08.2010 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та повідомленням про вручення поштового відправлення №10477267 від 14.06.2010 р., отримане відповідачем 18.06.2010 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03134, м. Київ, вул. Кільцева Дорога, 22, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №21634980 від 19.07.2010 р. та вказано в позові.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.08.2009 р. між ПП "Єврокомфорт" (підрядник) та ТОВ "Проскан" (замовник) було укладено договір підряду №10/08/09 (надалі –"Договір").

Положеннями статті 1 Договору визначено, що замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов’язання проведення будівельно-монтажних робіт по об’єкту "станція технічного обслуговування" за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 22. Підрядник зобов’язується виконати на свій ризик власними або залученими силами, засобами та використовуючи матеріали замовника, будівельно-монтажні роботи у відповідності до умов даного договору, завдання замовника та проектної документації, включаючи можливі роботи, не згадані у договорі, але необхідні для повного завершення робіт по об’єкту та його нормальної експлуатації. При наявності додаткових робіт, замовник з підрядником складають додаткову угоду на проведення наступного етапу будівельно-монтажних робіт, з визначенням вартості виконання робіт та матеріалів. Після затвердження сторонами, додаткова угода буде невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору вартість виконання робіт по даному договору визначається кошторисом на виконання будівельно-монтажних робіт та затверджується замовником у протоколі погодження договірної ціни. Ці документи є невід'ємною частиною даного договору. У випадку, якщо у відповідності до існуючого порядку вартості окремих робіт за погодженням сторін уточнюється у процесі проведення робіт, складаються додаткові угоди з уточненням робіт та вказанням вартості та об’ємів вищевказаних робіт, необхідних для виконання та завершення даного етапу.

Додатком №1 та №2 до Договору сторонами затверджено кошторис на виконання будівельно-монтажних робіт та протокол погодження договірної ціни, відповідно до яких сума Договору становить 220 328,00 грн.

Згідно із п. 3.1 Договору оплата виконаних робіт за даним договором проводиться замовником на розрахунковий рахунок підрядника у наступному порядку: замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 25% від суми, погодженої у протоколі погодження договірної ціни у строк 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання даного договору; подальші розрахунки здійснюються згідно актів приймання-передачі виконаних робіт, на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання даних актів обома сторонами.

Пунктом 5.4 Договору визначено, що замовник зобов’язується здійснити оплату виконаних підрядником робіт у порядку, передбаченому п. 2.3 цього договору.

Із змісту п. 9.1 Договору вбачається, що приймання завершених робіт за даним договором проводиться шляхом підписання акту приймання виконаних будівельно-монтажних робіт з зазначенням видів та обсягів робіт, після виконання сторонами усіх зобов’язань передбачених даним договором, у відповідності з порядком який діяв на дату підписання даного договору.

У період з 01.09.2009 р. по 24.12.2009 р. між сторонами було укладено додаткові угоди №1, №2, №3 до Договору (надалі –"Угоди") на проведення додаткових будівельно-монтажних робіт за Договором на загальну суму 96 730,19 грн., що погоджена кошторисами на виконання будівельно-монтажних робіт та протоколами погодження договірної ціни до Угод.

На виконання умов Договору, у період з 23.09.2009 р. по 11.02.2010 р., позивачем було виконано, а відповідачем прийнято підрядні роботи на загальну суму 198 908,65 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами виконаних робіт №10/08/09-1, №10/08/09-2 від 23.09.2009 р., №10/08/09-3, №10/08/09-4 від 18.11.2009 р. та №10/08/09-5 від 11.02.2010 р.

Відповідач частково розрахувався за виконані на підставі Договору роботи, сплативши на користь позивача 162840,21 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

При цьому, суд відзначає, що оплата відповідачем коштів у розмірі 47 691,10 грн. здійсненна на підставі іншого правочину, який існував між сторонами, що підтверджується призначеннями платежів, які містять посилання на рахунки, які складені на підставі видаткових накладних на вказану суму. Позивачем надано докази поставки товарів на вказану суму оплати.

Відповідно до довідки №02/08/10 від 02.08.2010 р., підписаної директором ПП "Єврокомфорт", заборгованість відповідача за виконанні згідно Договору підрядні роботи становить 36 068,44 грн.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов’язання по оплаті виконаних на підставі Договору робіт, у зв’язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 36 068,44 грн.

Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріалами справи (акти виконаних робіт) підтверджується виконання позивачем робіт за Договором на загальну суму 198 908,65 грн.

Вказані акти містять підписи повноважного представника та відтиск печатки відповідача, а доказів існування будь-яких зауважень до виконаних робіт відповідачем не надано.

Згідно із пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.1 Договору грошове зобов’язання відповідача по оплаті виконаних на підставі Договору підрядних робіт на момент розгляду справи настало.

Відповідач частково розрахувався за виконані на підставі Договору роботи, сплативши на користь позивача 162840,21 грн., що підтверджується реєстром платіжних документів з рахунку позивача від 19.05.2010р.

Вказаною оплатою відповідачем було повністю оплачено роботи виконані згідно Договору за актами виконаних робіт №10/08/09-1, №10/08/09-2 від 23.09.2009 р., №10/08/09-3, №10/08/09-4 від 18.11.2009 р.

Таким чином, неоплаченими роботами за Договором є виконані позивачем підрядні роботи згідно акту виконаних робіт №10/08/09-5 від 11.02.2010 р., заборгованість за яким становить 36 068,44 грн., а грошове зобов’язання по його оплаті повинно було виконано до 16.02.2010 р.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 36 068,44 грн. за виконанні згідно Договору роботи. Відповідачем вказана заборгованість не спростована. Доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Проскан" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги ПП "Єврокомфорт" про стягнення з ТОВ "Проскан" заборгованості у розмірі 36 068,44 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 1 979,44 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і з 17.02.2010 р. він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до п. 11.2 Договору при порушенні замовником договірних зобов’язань він сплачує підрядникові за несвоєчасну оплату будівельно-монтажних робіт із провини замовника –пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені, нарахованої в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за період прострочення з 17.02.2010 р. по 25.05.2010 р.

Суд здійснює перерахунок та вважає за можливе задоволення вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 1 979,44 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційної складової боргу у розмірі 904,83 грн. та 3% річних у розмірі 290,52 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з 17.02.2010 р. по 25.05.2010 р.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок, суд вважає за можливе задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 290,52грн.

Стосовно вимоги позивача про стягнення інфляційної складової боргу у розмірі 904,83грн., нарахованої за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з 17.02.2010 р. по 25.05.2010 р., суд відзначає наступне.

По-перше, оскільки прострочення відповідача по оплаті виконаних робіт, що мало місце в лютому 2010 року тривало менше 15 днів, а відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 р. №62-97р. нарахування інфляційних здійснюється у випадку, якщо прострочення виконання грошового зобов’язання триває більше 15 днів протягом одного місяця, то нарахування інфляційної складової боргу у лютому 2010 року є безпідставне.

По-друге, згідно із повідомленням Державного комітету статистики України протягом квітня, травня 2010 року встановлено від'ємне значення величини індексу інфляції.

Таким чином, з урахуванням викладеного за перерахунком суду розмір інфляційної складової боргу у заявлений позивачем період має від'ємне значення, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Проскан" на користь ПП "Єврокомфорт" заборгованості у розмірі 36 068,44 грн., пені у розмірі 1 979,44 грн. та 3% річних у розмірі 290,52 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення інфляційної складової боргу у розмірі 904,83грн. необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Приватного підприємства "Єврокомфорт" задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскан" (03134, м.Київ, вул.Кільцева дорога,22; ідентифікаційний код 21634980) на користь Приватного підприємства "Єврокомфорт" (02232, м. Київ, вул. Милославська, 3-А, кв. 71; ідентифікаційний код 32246317) заборгованість у розмірі 36 068 (тридцять шість тисяч шістдесят вісім) грн. 44 коп., пеню у розмірі 1 979 (одна тисяча дев’ятсот сімдесят дев'ять) грн. 44 коп., 3% річних у розмірі 290 (двісті дев’яносто) грн. 52 коп., державне мито у розмірі 383 (триста вісімдесят три) грн. 38 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 230 (двісті тридцять)грн. 56 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В.Бойко