Рішення № 106503508, 15.09.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2022Справа № 910/1092/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Вершиніної Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Компанії "Еверстоун Лімітед"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ"

про визнання недійсним рішення

Представники:

від позивача: Кулеба А.М.;

від відповідача: Невмержицький В.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Компанія "Еверстоун Лімітед" (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" (далі-відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ", оформленого протоколом загальних зборів учасників від 31.05.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача не було повідомлено про проведення загальних зборів, які відбулися 31.05.2019, у зв`язку з чим порушено право позивача на участь в управлінні ТОВ "Підприємство "Київ".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.03.2022. Зокрема, зобов`язано Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію надати суду у строк до 01.03.2022 матеріали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ".

23.02.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Печерської районної в місті Києві державної адміністрації на виконання вимог ухвали суду від 31.01.2022 надійшли матеріали реєстраційної справи.

25.03.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зокрема зазначає, що позивач був повідомленний про проведення загальних зборів 31.05.2019 через свого представника та відсутність письмового повідомлення самого позивача про проведення таких зборів не свідчить про порушення права позивача на участь в управлінні товариством, враховуючи що позивачем не вказано яким чином оскаржуване рішення загальних зборів порушує його права. Крім того, відповідач зазначає про пропуск позивачем строку на оскарження рішення загальних зборів від 31.05.2019 та просить суд застосувати наслідки пропуску строку позовної давності.

05.04.2022 до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (надіслане на електронну пошту суду), в якому він зазначає, що у зв`язку з введенням воєнного стану на території України відповідач був позбавлений можливості з`явитися в судове засідання від 03.03.2022, у зв`язку з чим просить суд відкласти підготовче засідання на іншу дату.

Судове засідання призначене на 03.03.2022 не відбулося у зв`язку із запровадженням Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" воєнного стану з 5:30 год. 24.02.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2022 призначено підготовче судове засідання на 02.06.2022.

У судовому засіданні 02.06.2022 оголошено перерву до 30.06.2022.

23.06.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав відповідь на відзив, в якій зокрема зазначає, що ОСОБА_1 був представником позивача на загальних зборах і по факту проголосував за обрання самого себе членом Наглядової ради. Крім того, позивач вказує, що перебіг строку позовної давності щодо заявлених позовних вимог позивача розпочався 06.12.2021, коли позивач довідався про порушення свого права, тому строк позовної давності позивачем не пропущено.

29.06.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду представник відповідача подав заперечення, в яких зокрема зазначає, що з положень приписів Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не вбачається, що саме лише неповідомлення учасника про загальні збори особисто, хоча представник був повідомлений, брав участь та голосував, є достатньою та самостійною підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/1092/22 призначено на 28.07.2022.

У судовому засіданні 28.07.2022 оголошено перерву до 25.08.2022.

Судове засідання призначене на 25.08.2022 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Щербакова С.О. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 призначено судове засідання на 15.09.2022.

У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог та повідомив суд про подання доказів понесених витрат на правничу допомогу в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом 5 днів після ухвалення рішення.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 15.09.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" та з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками (учасниками) юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" (ідентифікаційний код - 00308146) станом на 31.05.2019 є:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «М.Т.К. Консалтинг», частка в статутному капіталі складає: 21 %;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Глобус Ессет Менеджмент», частка в статутному капіталі складає: 0,0105275 %;

3) Компанія «Фремісіа Трейдинг Лімітед», частка в статутному капіталі складає: 32, 9894725 %;

4) Товариство з обмеженою відповідальністю «Стратеджік Інвестмент Менеджмент», частка в статутному капіталі складає: 1, 6201 %;

5) Товариство з обмеженою відповідальністю «Нерухомість та капітал», частка в статутному капіталі складає: 21 %;

6) Товариство з обмеженою відповідальністю «Шер Ессетс Фанд», частка в статутному капітали складає: 2, 5310 %;

7) Компанія "Еверстоун Лімітед" («Everstone Limited»), частка в статутному капіталі складає: 20, 8489 %.

Так, 31.05.2019 проведено загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ", оформлені протоколом б/н з наступним порядком денним:

1) Про обрання Голови загальних зборів учасників.

2) Про відкликання (припинення повноважень) та обрання члена Наглядової ради Товариства.

3) Про оформлення трудових правовідносин з членами Наглядової ради Товариства.

Тож, на вказаних загальних зборах були прийняті наступні рішення:

1) Обрати Головою загальних зборів учасників ОСОБА_2 .

2) Відкликати (припинити повноваження) члена Наглядової ради Товариства ОСОБА_5 - представника ТОВ «Шер Ессетс Фанд», 31.05.2019 року;

3) Обрати членом Наглядової ради Товариства ОСОБА_1 - представника ТОВ «Шер Ессетс Фанд» з 01.06.2019 року;

4) Надати повноваження Дирекції ТОВ "Підприємство "Київ" провести дії по оформленню трудових правовідносин з членами Наглядової ради ТОВ "Підприємство "Київ":

- ОСОБА_3 - Член Наглядової ради;

- ОСОБА_2 - Голова Наглядової ради;

- ОСОБА_1 - Член Наглядової ради відповідно до діючого законодавства України.

5) Встановити з 01.07.2019 року членам Наглядової ради посадовий оклад згідно Штатного розгляду Товариства.

Як вбачається з протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" на загальних зборах 31.05.2019 були присутні наступні учасники (представники учасників) ТОВ "Підприємство "Київ": Товариство з обмеженою відповідальністю «М.Т.К. Консалтинг»; Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Глобус Ессет Менеджмент»; Компанія «Фремісіа Трейдинг Лімітед»; Товариство з обмеженою відповідальністю «Стратеджік Інвестмент Менеджмент»; Товариство з обмеженою відповідальністю «Нерухомість та капітал»; Товариство з обмеженою відповідальністю «Шер Ессетс Фанд»; Компанія "Еверстоун Лімітед" («Everstone Limited»).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, від імені позивача на загальних зборах був присутній і голосував представник ОСОБА_1 , проте самого позивача не було повідомлено про проведення Загальних зборів із зазначенням їх дати, часу, місця проведення та порядку денного, у зв`язку з чим, на думку позивача, під час прийняття рішення Загальних зборів право позивача як учасника ТОВ "Підприємство "Київ" було порушено. Крім того, позивач вказує, що всупереч положенням про Наглядову раду ТОВ "Підприємство "Київ", оскаржуваним рішенням Загальних Зборів до складу Наглядової ради відповідача було обрано ОСОБА_1 , який не був і не є учасником відповідача.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За змістом статті 20 Господарського кодексу України статут юридичної особи за своєю правовою природою є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов`язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, що за своєю правовою природою є актами, дійсні, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше. Рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Згідно зі ст. 113 Цивільного кодексу України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

У відповідності до ст. 114 Цивільного кодексу України учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа.

Відповідно до приписів ст. 97, 98 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи, цими органами загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. При цьому, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі із тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Так, відповідно до розділу 8 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ", затвердженого рішенням позачергових Загальних зборів учасників ТОВ "Підприємство "Київ" (протокол від 01.04.2019) (далі - Статут), органами управління та контролю Товариством є: Загальні збори учасників; Наглядова рада; Дирекція.

Приписами ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», визначено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Пунктом 8.2.1. Статуту, визначено, що загальні збори учасників є вищим органом управління товариством. Вони складаються з учасників Товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійсними або призначеними на певний строк. Учасники вправі в будь-який час замінити свого представника, сповістивши про це інших учасників товариства. Учасник Товариства вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: з ініціативи виконавчого органу товариства; на вимогу наглядової ради товариства; на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (ч. 1 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Частиною 2 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено, що до компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема визначення основних напрямів діяльності товариства; внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; зміна розміру статутного капіталу товариства; затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства.

Відповідно до приписів ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.

У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Згідно п. 8.2.6.Статуту, збори скликаються у випадках, передбачених законодавством України або статутом Товариства, а також: з ініціативи дирекції товариства; на вимогу Наглядової ради Товариства; на вимогу учасника або учасників Товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Про проведення Загальних зборів учасників Товариства Учасники повідомляються письмово під розпис або листом з оголошено цінністю, з рекомендованим повідомленням про вручення та описом вкладення, за місцезнаходженням Учасника. Повідомлення повинно бути зроблено не менше як за 30 днів до скликання Загальних зборів учасників та має містити: (1) дату, час та місце проведення загальних зборів учасників; (2) порядок денний (п. 8.2.8 Статуту).

Як встановлено судом, 31.05.2019 проведено загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ", за результатами якого прийнято рішення, оформлені Протоколом б/н від 31.05.2019.

Зі змісту Протоколу від 31.05.2019 вбачається, що на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" були присутні наступні учасники (представника учасників) ТОВ "Підприємство "Київ":

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «М.Т.К. Консалтинг», в особі директора ОСОБА_6;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Глобус Ессет Менеджмент», що діє від власного імені, але в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Інвестиційний капітал», в особі директора ТОВ «КУА «Глобус Ессет Менеджмент» ОСОБА_2;

3) Компанія «Фремісіа Трейдинг Лімітед», в особі повноваженого представника ОСОБА_9., який діє на підставі доручення від 22.05.2019;

4) Товариство з обмеженою відповідальністю «Стратеджік Інвестмент Менеджмент», в особі директора ОСОБА_7;

5) Товариство з обмеженою відповідальністю «Нерухомість та капітал», в особі директора ОСОБА_8;

6) Товариство з обмеженою відповідальністю «Шер Ессетс Фанд», в особі директора ОСОБА_4;

7) Компанія "Еверстоун Лімітед" («Everstone Limited»), в особі повноваженого представника ОСОБА_1, який діє на підставі доручення від 08.11.2018 року.

На вказаних Загальних зборах учасників Товариства були присутні учасники, що в сукупності володіють 100 % голосів.

Так, від імені позивача на Загальних Зборах, що відбулися 31.05.2019 був присутній та голосував представник Компанії "Еверстоун Лімітед" («Everstone Limited») ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від 08.11.2018 року, що також визнається позивачем у позовній заяві.

Відповідно до змісту довіреності від 08.11.2018 Компанією "Еверстоун Лімітед" («Everstone Limited») уповноважено ОСОБА_1, зокрема діяти за Компанію у межах компетенції Компанії як акціонер, учасник, член та/або директор будь-якої Компанії (п. 10 довіреності).

Також, цією довіреністю уповноважено ОСОБА_1 представляти компанію на зборах акціонерів, учасників, членів або директорів будь-якого товариства, компанії, кооперативу або асоціації, у якій Компанія є або буде надалі партнером, акціонером, учасником, членом або директором та голосувати за Компанію від імені Компанії на таких зборах включно з питання збільшення або зменшення акціонерного та статутного капіталу, розпорядження акціями, частки участі в капіталі, якими володіє чи буде володіти Компанія (п. 11 Статуту).

Тобто, зі змісту вказаної довіреності вбачається право ОСОБА_1, як діяти за Компанію у межах компетенції Компанії як акціонер, учасник будь-якої Компанії, так і представляти компанію на зборах акціонерів, учасників будь-якого товариства, у якій Компанія є учасником та голосувати за Компанію від імені Компанії на таких зборах.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників.

Таким чином, нормами законодавства про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю визначено право учасника товариства брати участь у загальних зборах учасників товариства через свого представника.

Статтею 237 Цивільного кодексу України визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (ст. 246 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 3 ст. 244 Цивільного кодексу України, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Суд зазначає, що у даному випадку позивач реалізував своє право на участь у Загальних Зборах, які відбулися 31.05.2019 через представника ОСОБА_1, повноваження якого підтверджувалися довіреністю від 08.11.2018, виданою позивачем, яка на момент проведення Загальних зборів була чинною та не відкликалась позивачем. Доказів протилежного суду не надано.

При цьому, надані довіреністю від 08.11.2018 повноваження ОСОБА_1 були достатніми для участі та прийняття рішень від імені позивача на Загальних зборах та не вимагали додаткових погоджень з боку позивача.

Суд звертає увагу, що підтвердженням повідомлення позивача про проведення Загальних зборів та реалізація позивачем своїх корпоративних прав на вказаних Зборах є те, що уповноважений представник позивача ОСОБА_1 був присутній та приймав рішення від імені позивача на Загальних зборах 31.05.2019, підписав протокол та скрпіпив його печаткою позивача без зауважень та заперечень.

Тож, суд вважає безпідставними твердження позивача стосовного того, що його особисто не було повідомлено про проведення Загальних зборів із зазначенням їх дати, часу, місця проведення та порядку денного, оскільки позивач був повідомлений через свого уповноваженого представника.

При цьому, такі твердження позивача не підтверджують порушення прав позивача на управління Товариством, з огляду на те, що позивач брав участь та голосував на Загальних зборах 31.05.2019 через свого представника, який не висловив жодних зауважень та підписав протокол Загальних зборів від імені позивача.

Щодо тверджень позивача про порушення порядку обрання члена до складу Наглядової ради, суд відзначає наступне.

Так, відповідно до п. 8.3.1. Статуту, Наглядова рада є органом Товариства, який здійснює постійний контроль за фінансово-господарською діяльністю дирекції Товариства.

Згідно п. 8.3.2. Статуту, Наглядова рада обирається Загальними зборами учасників з числа Учасників у складі Голови Наглядової ради та двох членів. Голова та члени Наглядової ради працюють до дати їх відкликання Загальними Зборами.

Відповідно до п. 2.3. Положення про Наглядову раду Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" (далі - Положення), Наглядова рада обирається Загальними зборами учасників Товариства з числа учасників у складі Голови та двої членів.

Пунктом 2.5. Положення, у випадку обрання до складу Наглядової ради учасника товариства - юридичної особи, такого учасника у Наглядовій раді представляє особа, що має відповідні повноваження згідно установчих документів учасника, обраного до складу Наглядової ради або представник такого Учасника на підставі належним чином оформленої довіреності.

Як вбачається зі змісту протоколу від 31.05.2019, на Загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" було прийнято рішення, зокрема про обрання членом Наглядової ради Товариства ОСОБА_1 - представника ТОВ «Шер Ессетс Фанд» з 01.06.2019 року.

Тобто, рішенням Загальних зборів від 31.05.2019 було обрано члена Наглядової ради Товариства з числа його учасників, а саме - ТОВ «Шер Ессетс Фанд», що свідчить про дотримання відповідачем вимог п. 2.3. Положення про Наглядову раду Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ".

В той же час, зі змісту протоколу від 31.05.2019 вбачається, що уповноважений представник позивача голосував «за» прийняття такого рішення.

При цьому, суд зазначає, що ОСОБА_1 було обрано членом Наглядової ради Товариства, саме як уповноваженого представника ТОВ «Шер Ессетс Фанд» (учасник відповідача).

Крім того, як вбачається з протоколу Загальних зборів учасників, на вказаних зборах приймав участь безпосередньо директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Шер Ессетс Фанд» - ОСОБА_4 , який своїми діями, у тому числі голосуванням підтвердив заміну уповноваженого представника ТОВ «Шер Ессетс Фанд» - члена Наглядової ради з ОСОБА_5 на ОСОБА_1 з 01.06.2019 року.

Разом з тим, суд вважає безпідставними твердження позивача стосовного того, що всупереч п.2.5. Положення про Наглядову раду Товариства, в оскаржуваному рішенні Загальних зборів Товариства не міститься посилання на те, що ТОВ «Шер Ессетс Фанд» видає або має намір видати довіреність на ім`я ОСОБА_1 , з огляду на те, що пункт 2.5. Положення про Наглядову раду Товариства, на який посилається позивач не містить вимог до протоколу Загальних зборів учасників Товариства щодо необхідності зазначення у ньому про видачу або намір видачі довіреності представнику учасника Товариства.

Як вбачається з протоколу Загальних зборів від 31.05.2019 під час розгляду другого питання порядку денного була заслухана ОСОБА_2 , яка повідомила Загальні збори про заяву, яка надійшла від Товариства з обмеженою відповідальністю «Шер Ессетс Фанд» про заміну свого представника в Наглядовій раді Товариства.

Тож, волевиявлення учасника (ТОВ «Шер Ессетс Фанд») на заміну свого представника реалізовано ним шляхом направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" відповідної заяви, що передувало проведенню Загальних зборів та стало підставою для їх скликання.

Таким чином, доводи позивача про порушення відповідачем пунктів 2.3. та 2.5. Положення про Наглядову раду Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" не відповідають обставинам справи, оскільки члена Наглядової ради було обрано Загальними зборами у відповідності до пунктів 2.3. та 2.5. Положення.

При цьому, протокол Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" від 31.05.2019 містить підтвердження, що всі питання порядку денного Загальних зборів учасників Товариства вичерпано, пропозицій або зауважень щодо процедури ведення Загальних зборів не надійшло. Вказаний протокол підписаний головою Загальних зборів та всіма учасниками (їх представниками), а також скріплений печатками товариства, в тому числі позивачем.

Суд зазначає, що частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

З огляду на викладене, позивач повинен довести наявність у нього порушеного відповідачем (невизнаного, оспорюваного) права чи охоронюваного законом інтересу щодо предмета спору.

Проте, позивачем не доведено порушення його прав внаслідок проведення та прийняття рішень Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ", оформлених протоколом від 31.05.2019 року.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, судом не встановлено підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ", оформленого протоколом загальних зборів учасників від 31.05.2019 року.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, позовні вимоги Компанії "Еверстоун Лімітед" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" про визнання недійсним рішення не підлягають задоволенню.

Судом також враховано, що відповідачем було заявлено у відзиві про застосування строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (пункт 1), за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (пункт 5).

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (пункт 3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (пункт 4).

Відповідно до пункту 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З урахуванням наведеного, оскільки суд відмовив позивачу у позові по суті у зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог, питання порушення строку позовної давності (за даних обставин) не впливає на суть винесеного рішення і, відповідно, строк позовної давності, як спосіб захисту саме порушеного права, при вирішенні даного спору застосуванню не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 26.09.2022.

Суддя Щербаков С.О.