Рішення № 106503071, 29.09.2022, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.09.2022 Справа №905/161/22

Суддя - Говорун О.В.

Секретар судового засідання Блохіна Ю.В.

Позивач - Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт Прес Україна".

Про стягнення 24708,47 грн.

Справу розглянуто в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання.

Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Прес Україна" (далі - відповідача) про стягнення 24708,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору поставки №52 від 07.04.2021 щодо поставки обумовлених періодичних видань в строк погоджений сторонами в договорі, у зв`язку з чим просить стягнути заборгованість, пеню та штраф.

Відповідно до ухвали суду від 18.01.2022, відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Запропоновано відповідачу подати відзив протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали.

Згідно з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: 87555, Донецька обл., м.Маріуполь, пр. Миру, буд. 69.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.01.2022 направлялись відповідачу рекомендованими листом з повідомленням про вручення за вказаною адресою. Однак, відповідне поштове відправлення повернуто 03.02.2022 на адресу суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ч.3 та ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначений статтею 242 ГПК України, за змістом частини п`ятої якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою «Вручити особисто», рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил).

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 99 - 2 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99.1, 99.2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення (пункт 116 Правил).

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки у цьому випадку суду отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 та від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, відповідач повідомлений належним чином про відкриття провадження у справі та можливість скористатись своїм правом щодо подання відзиву на позов.

Згідно з ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

07.04.2021 між Національним музеєм історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Смарт Прес Україна» (далі - постачальник) укладено договір №52 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором передати покупцю у власність періодичні видання на 2021 рік (березень - грудень) журнали, газети (далі - товар), а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти та оплатити такий товар (а.с.33-38).

Найменування, кількість, асортимент, ціна товару, що передається у власність покупця, визначаються у специфікації, яка є невід`ємною частиною договору (п.1.2 договору).

Згідно з п.3.2 договору, ціна договору складає 36984,46 грн.

Відповідно до п.3.3 договору, розрахунки за цим договором здійснюються покупцем шляхом попередньої оплати грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника...

Оплата за товар проводиться покупцем згідно рахунку-фактури (видаткової накладної) протягом семи банківських днів …. (п.3.4 договору).

Згідно з п.4.1 договору, постачальник зобов`язується здійснити доставку товару (періодичних видань) не пізніше 5 днів з дати виходу товару (періодичних видань) з друку.

В п.4.6 сторони погодили, якщо постачальник передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитись від переданого товари та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2021 включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п.11.1 договору).

Сторонами підписано специфікацію до договору (додаток №1), в якій визначено найменування видань, строк, кількість комплектів та загальна сума, як складає 36984,46 грн (а.с.39).

Згідно з платіжним дорученням від 16.04.2021 №273, позивачем на користь відповідача було перераховано грошові кошти в сумі 36984,46 грн (а.с.40, 41).

На підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №РН-2326 від 31.05.2021, №РН-2513 від 30.06.2021, РН-3280 від 02.08.2021, від 11.08.2021 відповідач поставив, а позивач прийняв періодичні видання на загальну суму 16935,83 грн (а.с.54-57).

Таким чином позивач недоотримав за 2021 рік періодичних видань на суму 20048,63 грн.

12.10.2021 позивач направив на стару та нову адресу відповідача претензію №850 та №851 в якій просив погасити заборгованість (а.с.44-49).

Відповідь на претензію не надано.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується з ч.1 ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В порушення вказаних вище вимог законодавства та договору, відповідач взяті зобов`язання щодо здійснення своєчасної поставки періодичних видань не виконав, кошти які були отримані від позивача за періодичні видання, які не були поставлені відповідачем не повернув.

Станом на час прийняття рішення судом у справі, доказів на підтвердження виконання відповідачем зобов`язання за договором поставки від 07.04.2021 надано не було, а отже вимога позивача про стягнення з відповідача коштів у розмірі 20048,63 грн підлягає задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить стягнути пеню у розмірі 3256,44 грн та штраф в розмірі 1403,40 грн (7% від вказаної вартості періодичних видань за прострочення поставки понад 30 днів).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сторони у пункті 7.5 договору погодили, що у разі порушення встановленого умовами цього договору строку виконання зобов`язань постачальник сплачує покупцю згідно з ч.2 ст.231 Господарського кодексу України пеню в розмірі 0,1% вартості простроченого зобов`язання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник повинен додатково сплатити штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості.

Здійснивши самостійно розрахунок пені, суд вважає вимоги в цій частини такими, що підлягають задоволенню повністю, в сумі 3256,44 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є арифметично вірним, а отже вимога про стягнення штрафу в розмірі 1403,40 грн є такою, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Прес Україна» (87555, Донецька область, м.Маріуполь, просп.Миру, 69, ідентифікаційний код юридичної особи - 38466793) на користь Національного музею історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс (01015, м.Київ, вул.Лаврська, б.24, ідентифікаційний код юридичної особи - 02224241) кошти у розмірі 20048 (двадцять тисяч сорок вісім) грн 63 коп., пеню у розмірі 3256 (три тисячі двісті п`ятдесят шість) грн 46 коп., штраф у розмірі 1403 (одна тисяча чотириста три) грн 40 коп. та витрати з оплати судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Говорун